Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2013 в 00:51, диссертация
Перший розділ дисертації присвячено аналізу тих досліджень, суджень, зауважень, що були зроблені нашими попередниками – фахівцями в сфері політології, культурології, лінгвістики, а також публіцистами. Об'єктами аналізу стали, насамперед, роботи українських та російських авторів, а також деяких іноземних фахівців, роботи яких друкувались для вітчизняного читача. Такий аналіз дає можливість визначити ступінь наукової розробки теми в сучасній українській політології.
РОЗДІЛ I
АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПРОБЛЕМАТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ КОРЕКТНОСТІ ТА ДЕФЕНІЦІЙ ТЕРМІНА
Перший розділ дисертації присвячено аналізу тих досліджень, суджень, зауважень, що були зроблені нашими попередниками – фахівцями в сфері політології, культурології, лінгвістики, а також публіцистами. Об'єктами аналізу стали, насамперед, роботи українських та російських авторів, а також деяких іноземних фахівців, роботи яких друкувались для вітчизняного читача. Такий аналіз дає можливість визначити ступінь наукової розробки теми в сучасній українській політології.
Крім того, без претензії на повноту дослідження було розглянуто доступні публікації північноамериканських вчених політологів і соціологів та публіцистів. У цьому ж розділі вміщено аналіз відомих дефініцій терміна «політична коректність». Порівняльний аналіз цих дефініцій дозволить уточнити загальні та специфічні підходи щодо визначення терміна “політична коректність”, який вже досить інтенсивно використовується в сучасному політичному дискурсі України.
Один зі шляхів осягнення невідомого феномена лежить через дослідження терміна, яким цей феномен позначають. Дати назву явищу – значить виявити його, зробити явним, існуючим для навколишніх. Дослідження різних варіантів визначень терміна, умов його вживання дає можливість зрозуміти сутність та характеристики явища, що вивчається.
Значення термінів “політична коректність” та “політично коректний” є, на наш погляд, взаємопов'язаними, тому їх дефініції розглядаються разом. Джерелами для дослідження дефініцій стали тлумачні словники англійської мови. Вибір англомовних словників обумовлено тим, що більшість надрукованих в Україні робіт із теми політичної коректності пов'язують походження цього явища саме з американською політичною культурою. Насамперед ми звернулися до англомовних видань, що використовуються в якості довідкових і регламентуючих видань. Критерієм для відбору словників сучасного американського варіанта англійської мови стали їх доступність і популярність. При цьому ми враховували представництво як видань із ліберальною репутацією, так і з консервативною, як північноамериканських словників, так і словників, які належать до торгових марок британського походження, але дуже поширених в Північній Америці.
Необхідно підкреслити, що авторитет словників у Сполучених Штатах, як і в інших англомовних країнах, надзвичайно великий. Численні тлумачні словники є в кожній школі, у бібліотеках вищих навчальних закладів, у громадських організаціях, офісах засобів масової інформації. Словники регулярно перевидаються і поповнюються новими словами. Найбільш поширені та авторитетні видання сьогодні вже стали свого роду брендами (наприклад, Webster, Heritage, Random House тощо). Поширення набули у Північній Америці і британські видання, такі як Collins, Oxford, Cambridge.
Словники є важливим джерелом інформації, допомагають користувачеві визначитися у виборі правильного вживання слова. Крім того, вони є свого роду каналами проведення мовної політики їхніх укладачів і видавництв. Сьогодні мовні норми фіксуються не тільки у виданнях на паперових носіях, але й в електронному вигляді для користувачів персональних комп'ютерів. В представленому огляді ми використали як друковані, так і електронні версії словників.
“Короткий оксфордський словник англійської мови” (Compact Oxford English Dictionary) дає, мабуть, найбільш коротке визначення терміна «політична коректність»:
«Політична коректність – відмовлення від виразів і поведінки, що розглядаються як дискримінаційні чи образливі для певної групи людей» [119] 1).
Інше оксфордське видання “
“Політична коректність – принцип відмовлення від лексики або поведінки, що можуть образити певні групи людей; нарочите демонстрування прихильності цьому принципу або віра в нього” [166] 2).
На нашу думку, такий варіант дефініції вказує вже на ідеологічний (політична коректність як “принцип”) і, мабуть, релігійний відтінок (“віра в нього”) цього явища.
Одне з найбільш авторитетних видань у Сполучених Шатах – це словники торговельної марки Вебстер (Webster). Ной Вебстер (Noah Webster) був автором першого американського словника англійської мови (1828). Його словник послужив основою для цілого сімейства сучасних словників Вебстера, що мають сьогодні репутацію досить ліберальних видань. Тлумачний словник англійської мови Мерріам – Вебстера (Merriam-Webster's Online Dictionary) пропонує таке визначення:
Політична коректність – дотримання переконання про те, що необхідно уникати вживання таких слів і форм поведінки, що могли б
зачепити чи образити політичні почуття (political sensibilities)” [157] 3).
Такий варіант визначення провокує постановку відразу декількох питань. Що таке «політичне почуття» і хто може бути його власником? Яким чином (якими виразами чи діями) можуть бути ображені ці «політичні почуття»? Де, при яких умовах і кому необхідно обмежити вживання слів і дій, що ображають «політичні почуття»? І, нарешті, що може виступити як критерій чи барометр визначення ступеня образливості тих чи інших слів і виразів для «політичних почуттів» деяких індивідів, соціальних прошарків або груп? Пошук відповіді на ці запитання потребує дослідження політичних умов виникнення такого явища, як політична коректність у США, а також звернутись до аналізу психолого-філософських аспектів політики.
Цінність видань Webster полягає ще в тому, що найбільш повні видання містять термін широкого розповсюдження слова чи виразу. Так, “Студентський словник Мерріам-Вебстера” (Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary) відносить появу терміна “політична коректність” в США до 1983 року [156] 4).
Цікавий варіант визначення терміна “політично коректний” пропонує американський авторитетний словник Рендом Хаус (Random House Unabridged Dictionary). В його електронній версії подана дефініція терміна “політично коректний”:
“Політично коректний – такий, що відповідає або дотримується типово прогресивно-ортодоксальних поглядів, особливо на такі проблеми, як міжрасові відносини, гендерні відносини, сексуальна орієнтація або екологія” [176] 5).
Таке визначення терміна потребує з'ясування того, чим є в сучасних США “прогресивно-ортодоксальні погляди”.
На відміну від словників Вебстера та Рендом Хаус, видання Херитедж (Heritage) мають репутацію консервативних. Тлумачний словник сучасної американської мови “Американська спадщина: словник англійської мови” (The American Heritage Dictionary of the English Language) пропонує читачам два значення терміна «політично коректний» (politically correct):
«Політично коректний (абревіатура ПіСі) – 1) позначає те, що або має відношення, або підтримує широкі зміни в соціальній, політичній і освітній сферах, головним чином спрямовані на виправлення історичної несправедливості в питаннях расового, класового, гендерного розподілу, сексуальних переваг; 2) те, що є чи сприймається у зв'язку з підвищеним інтересом до подібних змін, часто при ігноруванні інших питань» [185] 6).
Авторитетне британське видання “Кембріджський словник для поглибленого вивчення” (Cambridge Advanced Learner's Dictionary) визначає термін «політична коректність» як іменник, похідний від прикметника «політично коректний» (politically correct) і дає два значення цього терміна:
“Політично коректний(е) (абревіатура ПіСі) – 1) той, хто поділяє переконання про те, що необхідно відмовитися від уживання слів і дій, які могли б бути образливими для інших, зокрема, із погляду сексуальної орієнтації чи расової належності; 2) слово чи вираз, що використовуються замість інших слів чи виразів для того, щоб не викликати образу” [113] 7).
Обидва ці визначення вимагають додаткового пояснення сутності й змісту деяких конкретних соціально-політичних процесів у ХХ столітті в США. У той же час вони містять вказівку на конкретні сюжети політичного дискурсу – тематику взаємин (імовірно конфліктних) різних рас, соціальних класів, представників різних сексуальних орієнтацій і т.п.
Британське видання “Лонгмен: словник для інтенсивного вивчення”
(Longman Active Study Dictionary) дає нам можливість в цьому переконатись: «політично коректний – манера розмови або поведінки, які показують, що ви турбуєтесь про те, щоб не принизити жінок, людей певної раси, інвалідів» [149] 8).
Словник, що надає своїм користувачам віртуальний ресурс “LookWayup”, пропонує дефініції двох термінів: «політична коректність» (political correctness) і «політична некоректність» (political incorrectness):
«Політична коректність – відмовлення від вживання таких виразів чи дій, що можуть бути сприйняті як такі, що ведуть до виключення, ізоляції чи ображання людей, що піддалися соціальним чи дискримінаційним обмеженням.
Політична некоректність – використання таких виразів чи дій, що можуть бути сприйняті як такі, що ведуть до виключення, ізоляції чи ображання людей, що піддалися соціальним чи дискримінаційним обмеженням» [170] 9).
Критерій "дискримінаційності" було також використано при формулюванні дефініції терміна "політично коректний" у “Словнику Макмілана для поглибленого вивчення англійської мови” (Macmillan English Dictionary for Advanced learners):
“Політично коректний – 1) політично коректна мова або поведінка не ображає людей, особливо тих, хто зазнав дискримінаційних дій; 2) використовується так само по відношенню до людей” [153] 10).
Приклади останніх двох варіантів визначень свідчать про те, що політично коректні дії спрямовані на почуття тих, хто у минулому чи в
сьогоденні піддається соціальній дискримінації, тобто тих, хто обмежений у правах, позбавлений рівних можливостей у порівнянні з іншими членами суспільства. На наш погляд, таке визначення містить вказівку на умови, у яких виникла необхідність використання технології політичної коректності, а саме відчуття несправедливої нерівності в суспільстві (дихотомія «рівність – нерівність»). Ця обставина дозволяє припустити, що феномен політичної коректності (у всякому разі в його північноамериканському варіанті) – це породження соціального середовища, у якому рівність розглядається в якості однієї з найвищих цінностей.
У зв'язку з цими міркуваннями цікавим є таке визначення з “Лонгменського словника англійської мови і культури” (Longman Dictionary of English Language and Culture):
“Політично коректний – такий, що відповідає набору ліберальних ідей, наприклад про те, що у представників чорної раси і жінок мають бути рівні шанси при одержанні роботи, освіти і т.п.” [150] 11).
Як бачимо, тут ми вперше зустрічаємо безпосередню вказівку на зв'язок феномена політичної коректності з ідеологією лібералізму.
Визначення терміна «політична коректність» дає словник інтернет-ресурсу “Allwords.com”:
“Політична коректність –- відмовлення від виразів чи дій, що можуть бути сприйняті в якості таких, котрі чи дискримінують чи ганьблять певних людей або групи людей на основі расових, гендерних ознак, інвалідності чи сексуальних переваг” [168 ]12).
Цей варіант фактично повторює попередні, але додає ще один конфліктний сюжет – тема фізичних чи розумових недоліків членів суспільства. Крім того, даний ресурс містить перелік тих виразів, які пропонується вважати неприйнятними в сучасному американському варіанті англійської мови. Ці вирази згруповані в словниковій статті в двох тематичних рубриках: “сексизм” і “фізичні та розумові можливості”.
Визначення терміна «політична коректність» дають цілий ряд спеціальних термінологічних словників, присвячених культурі і мистецтву сучасної Північної Америки.
Так, у “Словнику візуальної художньої термінології” (ArtLex) дослідник зі США Майкл Делахант (Michael Delahunt) пропонує інтегративне визначення:
“Політична коректність, політично коректний, ПіСі, – це терміни, що появилися в засобах масової інформації і ввійшли в широкий обіг у 80-і роки для опису тих, хто прагнув до соціальних змін усілякими способами. Тих, хто заперечував сталі принципи складання навчальних програм (наполягаючи на вивченні елементів альтернативних культур), хто кидав виклик традиційним уявленням про ідентичність (расової, гендерної, класової, сексуальної), неусвідомленим формам расизму і сексизму та існуючим уявленням про навколишнє середовище. Джерелом цього руху стали, головним чином, представники лівих політичних кіл і інтенсивні дебати в коледжах і університетських містечках [123] 13).
Як бачимо, тут «політична коректність» уже трактується як політичний рух і деяка ідеологічна програма вдосконалювання суспільних відносин у США в ХХ столітті. Походження їх зв'язується з активністю представників лівих політичних кіл і покоління американських шестидесятників, насамперед, у сфері вищої освіти.
В “Інтерактивному словнику бібліотечної справи й інформатики” (Online Dictionary of Library and Information Science) Джоана Рейтс (Joan M. Reitz) пропонує власне оригінальне визначення терміну «політична коректність»:
“Політична коректність (ПіСі) – це термін, що став широко використовуватися на початку 90-х для позначення впливу ліберальних політичних поглядів на американську культуру, зокрема, з питань мови й інших форм соціальної поведінки. … В сфері літературних досліджень, дебати розгорнулися навколо питання про те, чи треба відмовлятися від традиційних канонів, відповідно до яких у навчальних програмах пріоритет віддавався вивченню здобутків авторів чоловічої статі та європейського походження» [165] 14).