Аналіз платоспроможності

    До  поточних зобов’язань також слід віднести ту частину доходів майбутніх  періодів, погашення яких очікується протягом 12 місяців з дати балансу. Ця стаття балансу аналогічно статті “Витрати майбутніх періодів” повинна бути розкрита у примітках до фінансової звітності.

    Коефіцієнт  покриття (інші найменування цього коефіцієнта – коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов’язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою:

    Коефіцієнт  покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270 ф. № 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1) 

    Витрати майбутніх періодів включаються  до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.

    Доходи  майбутніх періодів включаються  до складу поточних зобов’язань у  тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

    Коефіцієнт  покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погасити поточні зобов’язання. Такий підхід пояснюється практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів зменшиться вдвічі, виручки, що залишилася, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1. 

2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ  ДО АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ  ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

    В Україні використовують наступні методики аналізу фінансового стану підприємства: Методика № 81, Методика № 22, Положення  № 323.

    Згідно  з Методикою № 81 і Методикою  № 22:

• значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;
• критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1;
• при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.[22, с.76]

    Звертаємо увагу на те, що в цих методиках  при розрахунку коефіцієнта покриття у складі поточних активів не враховуються витрати майбутніх періодів.

    У Положенні № 323 як орієнтовне значення, наведене теоретичне коефіцієнта покриття, яке повинне бути не менше 2,0-2,5.

    Коефіцієнт  швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта – коефіцієнт “лакмусового папірця”). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Швидкий коефіцієнт розраховується за такою формулою:

    Коефіцієнт  швидкої ліквідності = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) – Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270 ф. 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

    У літературі наводиться орієнтовне нижнє  значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний  характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну  гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси.

    Коефіцієнт  абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою:

    Коефіцієнт  абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф. 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1)

    В Положенні № 323 як орієнтовне наведено теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності, яке повинне бути не меншим 0,2–0,25.

    Для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розраховують співвідношення між поточним активами і поточними зобов’язаннями, але також визначають і їх різницю.

    Різниця між поточними активами і поточними  зобов’язаннями становить чистий робочий капітал підприємства (Рк). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Запишемо формулу для визначення чистого робочого капіталу на підставі даних балансу:

    Рк = [Оборотні активи (ряд. 260) + Витрати  майбутніх періодів (ряд. 270)] – [Поточні зобов’язання (ряд. 620) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630)].

    Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон’юнктури ринку. Для оцінки достатності Рк можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств.

    Основні показники ліквідності підприємства наведено в таблиці 1.3. 
 
 
 
 

    Таблиця 1.3

    Показники оцінки ліквідності підприємства [1]

    За  окремими методиками пропонується при розрахунку відповідних показників ліквідності включати до чисельника витрати майбутніх періодів (в тій частині, яка буде спожита протягом операційного циклу підприємства), а до знаменника доходи майбутніх періодів (в тій частині, яка буде повністю отримана протягом операційного циклу) 

     3. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

    3.1. Аналіз майна та  фінансової стійкості  підприємства 

    Одним з найважливіших критеріїв фінансового  положення підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися по своїх довгострокових зобов'язаннях. Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов'язання.

    Здатність підприємства платити по своїх короткострокових зобов'язаннях називається ліквідністю. Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо воно в стані виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи.  Для того, щоб в повній мірі оцінити ліквідність та платоспроможність підприємства слід провести його фінансовий аналіз.

    Аналіз фінансового стану підприємства почнемо з вивчення складу і структури майна за даними балансу. У його складі виділимо оборотні (мобільні) та необоротні (іммобілізовані) кошти. Аналіз динаміки складу і стуруктури майна дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства та окремих його видів. Зміна структури майна створює певні можливості для основної виробничої та фінансової діяльності і впливає на оборотність сукупних активів. Аналітичний розрахунок для аналізованого нами підприємства наведено в табл. 3.1.

    Таблиця 3.1

Загальна  оцінка стану майна підприємства

    Наступним етапом оцінки фінансового стану малого  підприємства є оцінка обсягу, структури і динаміки основного капіталу підприємства (табл.3.2). усі дані для заповнення даної таблиці беруться із форми 1 «Баланс» окрім величини власних оборотних коштів – вона є розрахунковою. Наявність власних оборотних коштів розраховується за даними балансу підприємства наступним чином: підсумок розділу 1 пасиву + підсумок розділу 2 пасиву +підсумок розділу 3 пасиву-підсумок розділу 1 активу балансу відповідно на початок і кінець звітного періоду.

    Таблиця 3.2

    Оцінка джерел коштів,які вкладено в майно підприємства, тис. грн