Розвиток системи вищої освіти у США в умовах децентралізації влади

Коледжі, які пропонують двохрічну програму(Community college) як правило обслуговують регіон свого розташування. Навчання в них відповідає першим двом рокам навчання в університеті, де переважно вивчається загальноосвітній цикл предметів. Набрані в цих коледжах кредити можуть бути зараховані при подальшому навчанні.

Вищими навчальними закладами США велика увага приділяється професійній орієнтації випускників середніх шкіл. На високому рівні організована ця робота у Флеглерському коледжі (м. Сент Августін, Флорида). Працівники відділу прийому роблять розсилку матеріалів, коли потенційні абітурієнти навчаються ще у 10 класі, таким чином на момент закінчення 12 класу учні упевнено роблять свій вибір. Списки потенційних абітурієнтів купують у центах проведення тестування.

У США немає єдиних вимог до абітурієнтів. Як правило для вступу у ВНЗ необхідно надати такі документи: сертифікат про середній бал за курс середньої школи; сертифікат про середній бал за тести, які використовуються на національному рівні (SAT та ін.); написати есе; матеріали про інституційні досягнення (заняття спортом, музикою та ін.); рекомендацію шкільного учителя. Це висвітлено нами у попередніх роботах [6]. Разом з тим існує практика відкритого прийому у двохрічні коледжі при наявності документу про загальну середню освіту. Гендерна і расова дискримінація щодо прийому до вузів була відмінена після відповідного рішення Верховного суду США.

Наприклад, для прийняття до університету Техасу в м. Остін використовують тести національного рівня, переважно SAT. Крім традиційного сертифікату про середній бал за курс середньої школи і сертифікату про середній бал за тести абітурієнти пишуть есе. На цю процедуру відводиться 20 хвилин, після чого проводиться автоматизована перевірка.

У Техасі, як і в інших штатах, існує практика, коли окремі курси прослухані у старшій середній школі (High school), зараховуються у коледжах, що впливає на здешевлення навчання. Це є елементом освітньої політики у системі середньої освіти штату. Як правило це 4 курси: математика, науки, державне управління, англійська мова. Зазначений досвід існує і в інших штатах, що висвітлено на прикладі Стентонської державної середньої школи (м. Джексонвіль, Флорида) [6]. У Техасі працюють також над вертикальною інтеграцією навчальних програм від школи до коледжу, бо сьогодні немає достатньої узгодженості цих документів. В деяких навчальних округах є спеціальні ради, які цим питанням. Готовність до навчання у ВНЗ перевіряється з використанням платних тестів ТНЕА (Texas Higher Education Assessment). Одне тестування коштує 29 дол. Система тестування ТНЕА працює з 1989 р. і схвалена координаційною радою з вищої освіти Техасу. Завдання, що використовуються проходять перевірку у комітетах (професійних об’єднаннях) викладачів штату [24].

Багато університетів  у США мають досить серйозний  конкурс при вступі на навчання. Абітурієнти, як правило, подають документи у 5-6 інституцій. Наприклад Північно – Східний університет у м. Бостон, штату Массачусетс (Northeastern University) на 2800 місць, має щорічно 26 000 заяв, значна кількість яких надходить від потенційних абітурієнтів з інших країн світу [22]. Університет Нью-Йорка (New York University), який є одним з найбільших університетів США, щорічно отримує 30 тисяч заяв від абітурієнтів. Максимальна можливість набору на 1 курс – 34 тис. осіб на 8 факультетів. Студенти університету є випускниками 15 000 різних шкіл. Тому в університеті при прийомі на навчання надають велику увагу результатам тесту SAT. У приймальній комісії університету працює 32 особи. Існує правило – всі документи обов’язково читають 2 рази. Університет є не комерційною, незалежною організацією і має право не пояснювати з яких причинам абітурієнт не був прийнятий на навчання. При прийомі існує система переваг, наприклад може позитивно вплинути те, що батьки закінчили цей же університет [21].

Навчання у магістратурі і докторантурі суттєво відрізняються  від бакалаврату. Питання зарахування  до них вирішується на відповідному факультеті. Процедура прийняття до магістратури є подібною до європейської. Претендент повинен мати певну кількість кредитів отриманих під час навчання на бакалавра. Крім того необхідно скласти загальні іспити та іспити за вибраним фахом. Для отримання ступеня магістра необхідно навчатися 1-2 роки та підготувати дисертацію. Деякі університети додатково вимагають знання іноземної мови.

Наприклад в магістратуру педагогічного коледжу Гарвардського  університету відбір здійснюється за отриманими за час навчання оцінками, крім того беруть до уваги не тільки курси, які студент прослухав під час навчання на бакалавра, а й рівень їх складності. Абітурієнти пишуть есе. Крім того розглядаються їх рекомендації і життєвий досвід в системі освіті. Прийняття в магістратуру одразу після отримання диплома бакалавра не практикується.

Навчання в докторантурі триває в середньому чотири – п’ять років. Приймаються особи, які, як правило, мають ступень магістра. Для захисту вони повинні виконати самостійне дослідження і підготувати дисертацію.

Л. Тобаш висвітлено деякі  питання організації навчального  процесу у системі вищої освіти США. У ВНЗ передбачається активна участь студента у навчальному процесі. На першому занятті студентам надається навчальний план, або адреса веб - сайту, де цей план опублікований. У навчальному плані виписані завдання курсу, додаткова література , практичні завдання, система і критерії оцінювання, правила відвідування і загальні вимоги викладача цього предмету (включаючи відвідування). Досить часто, а в деяких навчальних закладах обов’язково, викладачі проводять неочікуване опитування. Якщо студент пропускає заняття - він пропускає і опитування, що в результаті може вплинути на його підсумкову оцінку. Студент повинен бути готовим до занять, практикуються як індивідуальні так і групові форми роботи. Завдання, здані після запропонованого терміну ведуть до зниження оцінки. Обсяг роботи є таким великим, що студент, який відстав, як правило, уже не в змозі наздогнати групу. Поширеною формою є проходження окремих курсів за індивідуальним планом, погодженим з викладачем. У деяких випадках «кредит» можна отримати під час практики в компанії, пов’язаній із спеціалізацією студента [30].

Для вищої освіти США  є характерною велика кількість  навчальних планів і програм, які задовольняють будь-які потреби ринку освітніх послуг. Для оптимізації вибору студентами навчальних курсів в Технологічному університеті штату Нью-Джерсі існує, наприклад, електронна реєстрація (через веб - сайт) на курсах, які передбачає прослухати студент. До речі середнє навчальне навантаження викладача в цьому університеті становить у середньому 3 години на тиждень. До уваги також треба взяти досвід щодо наявності при кожній кафедрі дорадника, який допомагає студентам вибрати необхідний набір курсів для прослухування в кожному семестрі. Якість його роботи оцінюється через використання відповідних анкет. Успішність навчання студентів в університеті оцінюється щорічно на основі спеціально розробленої методики.

Флеглерський коледж (м. Сент Августін, Флорида) має окремі програми для студентів з вадами (глухонімих та ін.). В коледжі на постійній роботі працює 78 викладачів на 2000 студентів, крім того окремі предмети викладають близько 30 сумісників.

Окремо слід звернути увагу на систему оцінювання навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах США. Слід підкреслити, що спеціалісти в галузі оцінювання знань користуються дуже високим попитом. Їх готують не більше десяти університетів країни, переважно у педагогічних коледжах, що входять до їх складу. Як приклади можна навести педагогічний коледж Гарвардського університету, університет Техасу (м. Остін, Техас) та ін.

У ВНЗ США переважно  використовується шкала оцінювання у відсотках. Оцінка «А» (відмінно) є  найвищою, їй відповідає результат виконання завдань на 90-100%, «В» (вище середнього) -80-89%,«С» (середній рівень) – 70-79%, «D» (нижче середнього) – 60-69%, «F» (провал) – нижче 59%. Оцінки у США виставляються, як правило по семестрах або триместрах. Вони залежать від результатів підсумкового контролю. Разом з тим на оцінку впливає виконання домашніх завдань, проектів, презентацій, написання есе, особиста активність студента під час дебатів та ін. Підсумковий контроль як правило проводиться у вигляді письмового тесту, який переважно складається викладачем курсу і проходить перевірку на відповідність вимогам до стандартизованого тестування. Студентам пропонується 4-5 варіантів тесту, кількість завдань у тесті може відрізнятись при проведенні контролю з різних предметних курсів. Крім того при викладанні багатьох курсів практикується проведення поточного контролю один раз на тиждень.

У багатьох вищих навчальних закладах Техасу, Нью-Джерсі, Массачусетсу та ін., де нами вивчались зазначені проблеми, є власні тестові центри для проведення оцінювання навчальних досягнень студентів. На першому курсі всі студенти повинні пройти тестування з математики, англійського читання і письма (це рішення прийнято на рівні штату), щоб з’ясувати прогалини в їх знаннях. В університеті Техасу в м. Остін досягнення студентів перевіряються після першого курсу засобами стандартизованого тестування. Тестові завдання купуються у відповідних компаніях. Інформація про результати може бути оприлюднена компанією тільки за згодою студента. Для студентів з інших країн є обов’язковим складання тесту ТОЕFL.

У Технологічному університеті штату Нью - Джерсі під час навчального процесу постійно ведуться дослідження щодо його результативності. Наприклад з’ясовується які курси є найбільш складними для студентів, які курси не можна суміщувати та ін. Після проведення оцінювання студенти пишуть звіт, де вказують чи правильно з їхньої точки зору проводилося оцінювання. Прослуховування курсу закінчується тим, що всі студенти заповнюють анонімну анкету, де за запропонованими критеріями дають його оцінку.

Для цього університету, як і для багатьох інших, є характерним створення електронних портфоліо студентів, де зберігаються всі їхні роботи у електронному вигляді. Ці портфоліо створюються в рамках курсу технічного письма і розміщуються в Інтернеті. Викладачі спочатку розглядають роботи студентів на веб - сайті університету. Для оцінки портфоліо викладачу виділяють 4 години. Крім того одне і теж портфоліо оцінюють різні групи викладачів. Викладач кожного курсу повинен представити найкращу і найгіршу роботу студентів, а також роботу середнього рівня. Система оцінки навчальних досягнень студентів через портфоліо використовується с кінця 80-х років ХХ ст. на основі методики, яка вже застосовувалась в той час в середніх школах.

У Флеглерському коледжі крім оцінювання знань студентів з боку викладачів широко використовуються методики самооцінки. Значна кількість завдань орієнтована на зворотній зв’язок з викладачем. Робота викладачів оцінюється спеціальною приватною незалежною організацією. Вона надає у вигляді звіту інформацію про методи роботи викладачів. Звіти використовуються адміністрацією закладу у своїй роботі. Окремим розділом звіту є інформація щодо можливості підвищення кваліфікації з тих питань, які є проблемними у викладанні.

Університетом Массачусетсу у Бостоні (University of Massachusetts Boston) щорічно використовується пропозиція з боку ЕТS (Educational Testing Service), яка один раз на рік пропонує стипендію для викладачів, щоб познайомити їх з технологіями оцінювання, які пропонує компанія. Цей університет має програму підготовки спеціалістів з вимірювання знань. Університет планує використання тесту для з’ясування математичної компетентності абітурієнта і студента [14, 28].

Система оцінювання студентів  у вищій школі США передбачає чітке знання ними критеріїв оцінювання з кожного курсу, який вони вивчають. Характерною рисою є також періодичне проведення досліджень щодо якості навчання студентів (прикладом може бути університет штату Індіана). Під час отримання освіти в Технологічному університеті штату Нью – Джерсі зі студентами в середньому проводять 12 анкет (в анкетуванні приймає участь до 150 тисяч студентів). Під час анкетування з’ясовуються погляди студентів на викладачів, які викладають окремі курси, і самі курси з точки зору їх доцільності. Є очевидною висока мотивація студентів на навчання. Анкетування на першому курсі надає інформацію про мету приїзду студента і його плани на майбутнє. У кінці кожного семестру оцінюється якість освітніх послуг, які надаються студентам.

В університеті міста Нью Йорк (City University of New York), як і в інших ВНЗ, для того щоб отримати ступінь бакалавра студент повинен отримати 120 кредитів [26]. Коли ним набрано 45 кредитів, адміністрація закладу проводить комплексне оцінювання його досягнень з використанням стандартизованих тестів, тривалістю 2 години Крім того одну годину студенти пишуть есе. У результаті жорсткого контролю за якістю знань студентів закінчують навчання в університеті і отримують ступінь бакалавра тільки 27 % тих, хто вступив на перший курс. Щорічно університетом використовуються до 300 тис. тестових завдань, які коштують 2,4 млн. дол.

У Технологічному університеті штату Нью – Джерсі систематично проводиться анкета щодо затребуваності випускників на ринку праці [20]. Цей та інші показники використовуються для складання прогнозу щодо потреби у окремих спеціалістах на найближчі три роки. Формуляри на майбутніх випускників надаються компаніям, які є потенційними працедавцями. Крім того, під час формування навчальних планів береться до уваги точка зору організацій, які беруть випускників на практику.

Велика увага приділяється інформаційній грамотності студентів. Характерним є створення студентами ще під час навчання в університеті консалтингових компаній, що надають платні професійні послуги організаціям, які хочуть оптимізувати свій бізнес і систему управління.

У системі вищої освіти США працює велика кількість приватних компаній. На прикладі компанії «Будинок репетиторів» («House of Tutors») м.Остін (Техас), яка надає допомогу для складання стандартизованих тестів SAT, ACT , LSAT, GRE, GMAT, MCAT та ін. ми бачимо тенденції, які є характерними для всієї країни [17]. Ця компанія готує до всіх видів екзаменів, які проводяться в навчальних закладах штату. Одна година репетиторства з будь-якого предмета коштує 39 доларів. Якщо клас готують до проходження тесту за 20-годинною програмою – це коштує 549 дол. Такий клас, як правило формують з 5-10 клієнтів. В компанії працює 250 репетиторів, що працюють на 600-700 учнів і біля 100 студентів. Компанію очолює виконавчий директор, його заступники відповідають за підготовку клієнтів за певними напрямами. Тести для репетиторства купують у тестово - генеруючих компаній в друкованому вигляді. На ринку приватного репетиторства існує дуже висока конкуренція. Великі компанії, що займаються репетиторством, виживають, у першу чергу, завдяки вдалому маркетингу. Якщо студент не задоволений результатами репетиторства, він може прослухати курс знову безкоштовно або йому повернуть гроші. Разом з тим конкретний результат клієнту за результатами його участі у оцінюванні не гарантується.

Одна з найбільших компаній США, яка займається цим бізнесом - «Принстон ревью». Центральний офіс якої розташований у Нью Йорку, працює щороку із 150 тисяч клієнтів [27].