Розвиток системи вищої освіти у США в умовах децентралізації влади

В.Лунячек

Розвиток системи  вищої освіти у США в умовах децентралізації влади

Актуальність  дослідження і постановка проблеми. Сполучені штати Америки сьогодні - це позитивний приклад ефективної децентралізації влади, в тому числі і в сфері вищої освіти. Вищі навчальні заклади країни мають велику автономію, є осередками демократії і прогресу, потужним каталізатором розвитку громадянського суспільства. Вони демонструють високу якість освіти і приклади ефективного менеджменту. Одним із важливих чинників цього процесу є забезпечення ефективних і прозорих процедур оцінювання навчальних досягнень студентів. Досвід, який накопичено в університетах і коледжах США, є дуже корисним в умовах реформування системи вищої освіти України в контексті глобалізації і вимог Болонського процесу.

Аналіз досліджень та публікацій. Питання розвитку вищої освіти у Сполучених штатах Америки широко висвітлені в науковій літературі. Структура вищої освіти ґрунтовно проаналізована В.Кременем, М.Степком та ін. [2, с.73-82]. Вплив децентралізації влади на становлення і розвиток освітньо-наукових комплексів у системі вищої освіти США розглянув Д. Дзвінчук. Він також висвітлив розподіл джерел фінансування державних і приватних вищих навчальних закладів США [3, с.145-167].

Деякі організаційно-фінансові аспекти розвитку вищої освіти в країні висвітлені А.Лютих [7, с. 84-89.], М.Дудкою [4] та ін. А.Лютих розглянуто питання оплати за навчання і загальні проблеми управління вищою освітою США, підкреслюючи, що федеральне міністерство освіти США практично не впливає на діяльність ВНЗ [7, с. 84-85.]. На відміну від цього М.Дудка пише, що управління вищою школою в Україні, це здійснення адміністративної діяльності, тобто участь у виконавчо-розпорядницькій діяльності органів державного управління, а також методичне керівництво цими процесами. В останньому випадку мова іде про програмно-методичне керівництво, яке здійснює в Україні Міністерство освіти і науки. Програми і методичні вказівки, що виробляються МОН, фактично єдиний інструмент, що об’єднує ВНЗ України (незалежно від їх відомчої підпорядкованості) в єдину систему і допомагає зберегти єдиний освітній простір [4, с.78].

Питання кадрового забезпечення вищої  школи проаналізовані в роботі К.Астахової [1]. Оцінювання навчальних досягнень студентів розглядали І.Булах, О.Волосовець, Ю.Вороненко та ін. [9]. Використання системи залікових одиниць у системі вищої освіти США висвітлені С.Запрягаєвим [5] та ін.

У США добре організована система безперервної освіти. В процесі  підвищення кваліфікації задіяні близько 40 млн. людей. Щорічно без відриву від виробництва отримують освіту близько 5 млн. осіб. Тільки в Гарвардському університеті у вечірній час 14 тисяч слухачів відвідують необхідні їм курси, для цього університет пропонує 620 курсів за різними напрямами [8, с.27 - 28]. Ринок праці у США заохочує випускників коледжів: заробітна плата у них вища, а відсоток безробіття нижчий ніж у працівників, які не мають дипломів коледжу [4, с.171].

Розвиток вищої освіти у США відображено також у  великій кількості електронних джерел [11, 19, 30]. Увагу привертають веб - сайти провідних університетів країни таких як: Гарвардський (засновано у 1636 р.) в Кембриджі (Бостон) [16]; Йєльський університет (1701 р.) в Нью - Хейвені [31]; Пенсільванський університет (1740 р.) у Філадельфії [29]; Прінстонський університет (1746 р.) у Прінстоні [23]; Колумбійський університет (1754 р.) [13] ; Нью-Йоркський університет (1831 р.) у Нью-Йорку [21] та ін.

Постановка  завдання. Метою цієї роботи є визначеня основних чинників, що впливають на якість вищої освіти у США в умовах децентралізації управління освітою і високої автономії вищих навчальних закладів.

Виклад основного  матеріалу. Система державного управління у США є специфічною і має свої витоки ще з часів отримання незалежності. Існує ціла низка питань, на які федеральний уряд, не впливає, наприклад немає міністерства у справах релігії, немає міністерства, яке б опікувалося засобами масової інформації (при наявності близько 1700 щоденних газет та ін.).Значна частина питань вирішується на рівні урядів окремих штатів. Це стосується і освіти. Федеральний уряд бере участь в управлінні тільки декількома вищими навчальними закладами до яких належать Військова Академія США у м.Вест-Пойнт (U.S. Military Academy at West Point), Військово-морська Академія США (U.S. Naval Academy), Академія військово-повітряних сил США (U.S. Air Force Academy) та ін.

США відмовилися від  традиційної європейської концепції  сильного уряду. У країні склалося ефективне громадянське суспільство, працюють близько 1 млн. 14 тис. неурядових, некомерційних організацій. Фактично існуюча модель функціонування уряду - це постійне реагування на вплив з боку громадян.

Заклади вищої освіти в США мають високу ступінь  автономії, і їх діяльність переважно регламентується відповідними радами, які плідно співпрацюють із радами освіти штату для вирішення певних питань. Ради ВНЗ самостійно вирішують цілу низку проблем, в тому числі підтримання правопорядку на території кампусів. Університети мають свою поліцію, яка не підпорядковується поліції штату. В Техасі також існує практика, коли рада середньої освіти і рада вищої освіти штату представлені в комісії по робочій силі і щоквартально збираються на координаційні збори. На цих засіданнях обговорюють всі питання щодо розвитку коледжів, середніх і дошкільних навчальних закладів. Особливу увагу привертає Кодекс освіти штату Техас (Texas Statutes Education Code), в якому ретельно виписані всі напрями розвитку системи безперервної освіти [25].

Функції, що в Україні покладені на Департамент вищої освіти МОНУ, у США фактично виконують 6 асоціацій, які є неурядовими громадськими організаціями. Їх діяльність частково висвітлена нами у попередніх роботах [6]. Президенти цих асоціацій систематично зустрічаються для обговорення нагальних питань розвитку вищої освіти у США. Зазначені асоціації шляхом лобіювання впливають на значну кількість процесів у житті країни, в тому числі, не пов’язаних безпосередньо з розвитком освіти. Це, в тому числі організації наведені нами нижче.

Американська рада державних  коледжів та університетів (ААSCU-American Association of State Colleges and Universities)-організація, яка працює над тим, щоб розширити можливості отримання вищої освіти для всіх громадян. Установи, коледжі і університети, що входять до складу ради, надають широкий доступ щодо можливості отримати освіту. Це перш за все стосується категорій студентів, які раніше не були широко представлені у вищій освіті, або є першим поколінням дітей у своїх родинах, які отримують вищу освіту. Через ці заклади фактично забезпечуються гарантії з боку країни на отримання вищої освіти. Ця асоціація представляє інтереси 400 державних коледжів, університетів та систем вищої освіти з усіх частин США та підлеглих територій. ВНЗ що є членами цієї асоціації приймають на навчання понад три мільйони студентів (55% абітурієнтів серед усіх державних чотирьохрічних навчальних закладів) [11].

Американська рада з  питань освіти (American Council on Education ) є об’єднувальним голосом країни в галузі вищої освіти (заснована ще 1918 році). Вона впливає на вирішення ключових питань вищої освіти, впливає на державну політику через пропагандистську діяльність, наукові дослідження і програмні ініціативи. Проводить тестування за програмою GED [12 ].

Освітні послуги у  системі вищої освіти США не акредитуються федеральним урядом. Ця процедура здійснюється невеликою кількістю недержавних організацій, до яких наприклад відноситься Рада з акредитації, безперервної освіти і підготовки кадрів (ACCET - Accrediting Council for Continuing Education and Training ) [10]. ACCET офіційно визнана федеральним міністерством освіти з 1978 р. як надійна організація у цій сфері. В 1998 р. ACCET став першою у США радою по акредитації, сертифікованим як система управління якістю ISO 91001 : 2000 у відповідності до міжнародних норм.

Структури, що опікуються питаннями освіти, існують у кожному штаті. В Техасі, наприклад, існує координаційна рада з вищої освіти (Texas Higher Education Coordinationg Board), яка здійснює нагляд за всіма вищими і середніми технічними навчальними закладами штату. В раді працює близько 300 співробітників. Вона опікується діяльністю 35 університетів, 50 двохрічних коледжів (Community college) і одним мільйоном студентів. Співробітники ради працюють над отриманням грантів для професорсько-викладацького складу, в тому числі і для наукових досліджень, це пов’язано з відносно невеликою кількістю коштів, що виділяються для цих потреб штатом і приватними компаніями у порівнянні наприклад з Каліфорнією. Займаються і проблемами працевлаштування в системі вищої освіти. Сьогодні близько 5,7% населення Техасу зайняті у цій сфері.

У США сьогодні є студентами понад 15 млн. чоловік. Приблизно 33% випускників середніх шкіл щорічно стають студентами університетів і коледжів. Населення країни має високу мотивацію щодо отримання  вищої освіти. Той, хто має диплом бакалавра після чотирьохрічного терміну навчання, заробляє за своє життя на 750тис.-1 млн. дол. більше ніж людина із середньою освітою. При отриманні вищої освіти в США пріоритет надається спеціальностям, пов’язаним з інформаційно-комунікаційними технологіями, бізнесом, правом, фінансами, дизайном та ін. Досить великий попит на педагогічні спеціальності.

За даними національного центру освітньої статистики у США функціонує 2542 коледжі із чотирьохрічним і 1694 коледжі із дворічним терміном навчання [19].

Вища освіта у США, як наголошувалось вище, є платною. Плата за навчання є важливим джерелом прибутків ВНЗ. Вона є дуже різною і може становити від 5 тисяч дол. на рік у місцевих коледжах до 12- 25 тисяч дол. на рік у чотирьохрічних коледжах і університетах[7, 30]. У той же час навчання у Гарвардському університеті може коштувати до 40 тис. дол. на рік, в університеті Нью-Йорку - 45 тис. дол. на рік. Це досить дорого, разом з тим відбір здійснюється за здібностями без взяття до уваги фінансового стану абітурієнта. Після вступу майбутній студент сам вирішує чи є у нього ресурси для навчання саме в цьому ВНЗ.

Як правило оплата за навчання у приватних ВНЗ вища ніж у тих, що фінансує уряд штату, але можна навести і протилежні приклади. Плата за навчання суттєво залежить від кількості отриманих кредитів. У приватному університеті оплата у двічі дорожча ніж у державному і може складати до 3 тис. дол. за 1 кредит (за період навчання у чотирьохрічному коледжі студент отримує, як правило, 120 кредитів. 1 кредит - це 15 аудиторних годин у семестр, стандартний предметний курс 3-4 кредити).

Разом з тим у США  суттєво поширений фандрайзінг, що зменшує навантаження на бюджет студента. Сьогодні уряд США виділяє дуже багато грантів для студентів, це в свою чергу вплинуло на політику прийняття до вищих навчальних закладів. М.Дудка висвітлює два види прямих займів – стаффордські (ті що не субсидуються, відсоток по займу виплачує сам студент) і прямі федеральні (ті, що субсидуються, відсотки по займу виплачує федеральний уряд). Перші займи надають всім бажаючим, для отримання других необхідно обґрунтувати потребу в них [4, с.81].

У країні існує диференційована система оплати. Має місце практика, коли мешканець іншого штату платить за навчання у місцевому університеті значно дорожче, що можна порівняти з підходами до оплати за навчання іноземцями. У США функціонує ціла індустрія допомоги студентам щодо отримання освіти. Орієнтовно 66% студентів ВНЗ у США отримують допомогу від приватних або державних джерел.

Рішення про фінансування вищого навчального закладу приймає законодавча асамблея штату. Структура фінансування наступна: біля 32% коштів дає уряд штату, 18 % складає оплата за навчання, 50% - це інші джерела (спонсори, фандрайзінг, продаж послуг та ін.). Саме забезпечення інших джерел фінансування займає суттєву частину робочого часу ректора. У часі пропорції у цій структурі змінюються мало. Виключення складають приватні ВНЗ, де плата за навчання в середньому складає біля 40%. Разом з тим, наприклад в університеті штату Вірджинія - 10% фінансування надходить від штату, 90% від інших джерел, включаючи професорів. Це пояснюється тим, що вищі навчальні заклади не хочуть брати бюджетні гроші для того, щоб штат не міг впливати на політику, яку вони проводять. У Техасі на розвиток освіти іде близько 50% бюджету штату, з них 18-19% на вищу освіту. Крім того для фінансування вищої освіти надходять кошти від федерального уряду [18].

Наприклад, у Флеглерському коледжі (м. Сент Августін, Флорида) плата за навчання становить 93% доходів [15]. Коледж функціонує, як звичайна бізнес-структура. 70-80 % коштів, які студенти платять за навчання, надходить за рахунок фінансової допомоги (гранти та ін.). Інформацію про усі види фінансової допомоги, що отримують студенти, можна знайти в Інтернеті. При вступі у коледж приймальна комісія вимагає надати декларацію про потенційні доходи абітурієнта. При загальному бюджеті коледжу 25 млн. дол. на рік близько 18 млн. дол. надходить саме за рахунок фінансової допомоги. Коледж має декілька фондів, де відбувається накопичування коштів. 50-60% бюджету коледжу витрачається на заробітну плату. Студенти 10-15 років виплачують займ, який вони отримали на навчання. У той же час значна увага в коледжі приділяється вихованню у студентів філантропії, кожен добровільно віддає на підтримку свого навчального закладу суму грошей, яку вважає за можливе.

Разом з тим представники еліти стурбовані поступовим переходом  системи освіти США на бізнесові  моделі. У країні вважають, що права особи на отримання освіти є пріоритетними.

Головним документом, що визначає діяльність університету в США, є стратегічний план (в Технологічному університеті штату Нью - Джерсі цей документ розрахований до 2013 року). Всі заходи, що в ньому відображені, мають відповідний бюджет і передбачають проведення контрольних вимірів щодо їх виконання, кожні півроку. План розміщено на веб – сайті, і кожен адміністратор або викладач може бачити, що і коли потрібно робити. Аналогічне планування здійснюється у Флеглерському коледжі, як і у більшості ВНЗ країни, де кожний факультет, крім загального, має ще й персональний план на п’ять років.

Важливим аспектом управління закладами вищої освіти у США  є діяльність їх рад. Як правило до ради університету входять люди, які, переважно представляють територію його обслуговування. Юридичні і фінансові права знаходяться у членів ради, що унеможливлює прояви корупції з боку адміністрації закладу. Ради приватних ВНЗ самостійно вирішують як будувати свою освітню політику. Університети у США автономні і в кадровій політиці. Підбір кадрів, фактично належить до основних функціональних обов’язків ректора поряд з вирішенням фінансових та інших питань.

Слід зазначити, що дефініція поняття «коледж» в системі вищої освіти США може визначати як самостійний навчальний заклад (термін навчання, як правило два або чотири роки), так і аналог факультету університету, що готує спеціалістів в окремій галузі і має певну автономію. Університети у США – це, переважно, потужні навчально-наукові комплекси, які об’єднують різні заклади, установи і наукові центри. Як правило випускники коледжів отримують диплом бакалавра, в той час як в університетах крім цього здійснюється навчання за магістерськими і докторськими програмами. Сьогодні існує стала тенденція інтеграції університетів із закладами середньої освіти, перш за все старшою середньою школою (High school).