Особливості впровадження методики Марії Монтессорі у дошкільні заклади Нідерландів та Фінляндії

Положення № 2 

«Виховання  повинне бути індивідуальне».

Цей принцип  здійснюється таким чином.

 

     У області експериментальної педагогіки одне з найголовніших місць належить вихованню відчуттів. Вправи  по вихованню відчуттів, для того, щоб досягти своєї мети  повинні не стомлювати, а займати дитину; у цьому і є головна трудність у виборі дидактичного матеріалу, оскільки відомо, що психометричні інструменти сильно виснажують енергію, викликаючи тим самим у дитини нудьгу і стомлюваність. Тому необхідно бути дуже уважним при підборі матеріалу для виховання відчуттів у дитини. М.Монтессорі пропонувала різні дидактичні матеріали, які не дратували і не викликали напруги у дітей.

    Мета виховання відчуттів – загострити  сприйняття предметів шляхом повторення вправ. 
 
 

Положення № 3 

«Виховання повинне спиратися на дані спостереження за дитиною».

Вчитель-вихователь – експериментатор та спостерігач.

 

         Особливості техніки виховання  Марії Монтессорі полягають в розподілі стимулів: починати треба з небагатьох, сильно контрастуючих стимулів і переходити до декількох стимулів одночасно в поступовій градації їх до все більш тонких і непомітних.

     Важливою  є і підготовка викладача, що повинна йти рука об руку з перетворенням самої школи: підготувавши вчителів до спостереження і познайомивши їх з експериментальним методом, потрібно, щоб вони в школі могли спостерігати і проводити досліди. Тому основним в науковій педагогіці повинна бути свобода учня, яка давала б можливість безпосереднім проявам його особи. Марія Монтессорі сказала: «Якщо нова педагогіка повинна з'явиться в результаті вивчення особи дитини, то це вивчення вироблятиметься тільки таки способом, при якому воно полягатиме в спостереженні над вільною дитиною».

Важливі аспекти, що виокремлювала  Марія Монтессорі: 

 

        Першою і головною властивістю уроку повинна бути стислість. Друга характерна особливість уроків в школі М.Монтессорі – це простота, в уроці не повинне бути нічого, окрім абсолютної істини. Третя якість уроку – це об'єктивність, на уроці особа вчителя повинна відступати на другий план, даючи місце тільки предмету, до якого потрібно привернути увагу дитини. Основним керівництвом для ведення такого уроку повинен служити метод спостереження, що включає і свободу дитини.  Керівник повинен дотримувати двох умов, по-перше, не можна сильно тиснути на дитину, повторюючи урок, і, по-друге, не можна давати відчути дитині, що вона помилилася або не зрозуміла, тому що цим порушиться її природний стан, який необхідний вчителю для психологічних спостережень.

         Що стосується харчування дитини, то згідно Монтессорі.  щоб успішно керувати розвитком дитини, було  б корисно надати школі право піклуватися про дитяче харчування.

        Харчування маленьких дітей  повинно бути багате жирами і цукром: перші служать запасними речовинами, другий сприяє утворенню тканин, будучи допоміжним засобом при їх навчанні. Що стосується способу приготування їжі, то треба подавати продукти в подрібненому вигляді, оскільки дитина не має ще можливості цілком добре прожовувати їжу, а шлунок її ще не в змозі подрібнювати її сам. Після 3,5 років дозволяється давати м'ясо. Також за правило в будинках дитину  було встановлено, що діти повинні їсти тільки у встановлений час 2 рази на день: близько дванадцяти – поживний обід і легка закуска – в 4 години. Вдома дитина повинна харчуватися 2 рази: вранці і ввечері, причому вечірня їжа або вечеря повинна бути дуже легка, щоб дитину можна було незабаром покласти спати.

        Під гімнастикою і мускульним вихованням в будинках дитини М.  Монтессорі малися  на увазі вправи, мета яких полягала в тому, щоб приходити на допомогу  нормальному розвитку фізіологічних рухів, таких як: ходьба, дихання, розмова, особливо при вихованні відсталих або тих, які мають які-небудь вади дітей. При цьому дітей привчали вільно виконувати рухи, необхідні для різних життєвих ситуацій: роздягання: одягання, застібання  гудзиків, зав'язування шнурків, перенесення речей. «Якщо коли-небудь, - писала М.Монтессорі, - спеціальна гімнастика є необхідним допоміжним засобом для дитини, то у віці від 3 до 6 років найсприятливіший для її застосування період».

          Під вільною гімнастикою малася на увазі гімнастика без спеціальних інструментів. Вона підрозділялася на два типи: обов'язкову гімнастику (маршировка із співом) і вільні ігри (у які діти звичайно між собою грають).

         Під виховною гімнастикою малися на увазі вправи, які складають частину інших шкільних занять: обробка землі, догляд за рослинами і тваринами. Іншу частину виховної гімнастики складають координовані рухи для розвитку спритності в пальцях.

       Гімнастика дихання служила в будинках дитини для регулювання дихальних вправ, тобто була направлена на постановку правильного дихання у дітей.

       Гімнастика губ, зубів і язика ставила собі за мету навчити правильним

рухам губи і язик під час вимовляння деяких основних приголосних звукосполучень; вона сприяла зміцненню і гнучкості мускул, від яких ці рухи

знаходяться в залежності. Іншими словами, ця гімнастика готувала органи до

правильної мови. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Цікава  інформація: 

     У Нідерландах велике значення надається побудові партнерських взаємовідносин з батьками, адже дуже важливо щоб виховний процес був послідовним і безперервним. Педагогу потрібно знати, які правила є вдома у дитини, а батьки повинні розуміти, який підхід до навчання й виховання використовують педагоги.

     Це  означає що монтессорі-вчитель, повинен мати високий рівень освіти. Бути гарним спеціалістом не лише в області педагогіки, а й психології, нейрон психології, а також в усіх тих областях, про які збирається говорити з дитиною.

     Так, наприклад, педагог повинен не просто вміти рахувати й здійснювати  певні арифметичні дії, але й мати уявлення про математику як науку. 

     У Фінляндії в 1979 році у місті Еспоо було створено товариство Монтессорі – незалежна суспільна організація, мета якої – інформувати населення, батьків про створення і поширення загальноосвітніх програм, а також підтримка й підвищення кваліфікації монтессорі-педагогів.

     На  початку 80-х років за ініціативою суспільних організацій почали з’являтися приватні садки й групи, де метод Монтессорі використовувався в терапевтичних цілях – в спеціалізованих групах, для дітей інвалідів.

     Вже на 2008 рік у Фінляндії існувало 5 суспільних монтессорі-організацій і близько 60 садків. Суспільство веде прогресивну роботу в цьому напрямку. 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

• Виховання за методикою Марії Монтессорі як у Нідерландах так і у Фінляндії сприяє вільному і гармонійному розвитку дитини;

 

• Основними закладами шкільної освіти є дитячий  садок – будинок Марії Монтессорі;

 

• Вихователь спостерігач та експериментатор;

 

• Властивостями уроку є простота, об’єктивність,

 

• Будинок Марії  Монтессорі діє за принципом: «Допоможи мені зробити це самому».