Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства

 

Контроль якісних показників товарної продукції, що відвантажується  через пункт навантаження на проммайданчику, передбачається здійснювати шляхом відбору проб за допомогою маятникових  пробовідбірників, що встановлюються на вантажних конвеєрах з подальшою обробкою проб і визначенням якісних показників в проектованих ВТК і хімлабораторії.

Для подальшої характеристики розрахуємо технічно-економічні показники  на прикладі одного з семи працюючих на виробництві очисних вибоїв.

Розробка графіка організації  робіт в очисному вибої:

1. Технологічна схема  роботи комплексу.

Комплекс обладнання МКД-90 призначений для механізації  гірничих робіт при управлінні покрівлею  повним поваленням. Виймання проводиться по човниковій схемі. Комбайн РКУ-13 здійснює виймання у обох напрямках руху.

2. Підготовка комплексу  до роботи.

На початку зміни  ГРОВ й МГВМ приймають зміну, оглядають  й проводять у безпечний стан робоче місце, замірюють вміст метану, підготовляють робочі інструменти.

3. Виймання вугілля  комбайном.

Машиніст подає звуковий сигнал, включає конвеєр, систему  зрошення, й комбайн виконує виймання вугляр.

4. Пересунення секцій  механізованого кріплення.

Услід за вийманням вугілля  виконується пересунення секцій механізованого кріплення.

5. Пересунення конвеєра.

Пересунення конвеєра виконується  слідом за пересуванням секцій кріплення.

6. Підготовка до виймання  наступної смуги вугілля.

Після закінчення виймання смуги вугілля на усю довжину  лаву комбайн готують до виймання наступної смуги вугілля.

7. Кріплення сполучень  лави з ділянковими виробками.

На шахті отримані рекомендації інституту ДонВУГІ  щодо кріплення сполучень лави з  ділянковими штреками. Згідно цих  рекомендацій дозволяється у якості кріплення сполучення застосовувати анкерне кріплення, яке буде підхоплювати верхняки аркового кріплення.

 

Таблиця 2.5 .                                                                                                              

Чинники, що впливають  на рівень норм виробки

Чинник	Значення характеристик  чинників
Довжина лави, м	250
Виймаєма потужність пласта, м	1,5
Кут падіння пласта, град	До 25
Глибина робіт, м	1102
Небезпечність пласта по викидам	Наднебезпечний
Характеристика бічних порід	Середньої стійкості
Наявність хибної покрівлі	Немає
Гіпсометрія підошви  пласта	Хвиляста
Категорія вугілля по відбійності	ІІІ
Щільність вугілля, т/м3	1.65
Група середніх робочих  швидкостей подачі комбайна	XVІІ
Ширина захвата виконавчого  органа, м	0,85
Схема роботи комбайна	Човникова
Засіб транспортування  вугілля по лаві	СПЦ-230
Вид кріплення	3КД-90
Засіб виймання брівок	Відбійний молоток
Розмір брівок, м	2*0,4
Кріплення брівок	Брус, l=3.9 м
Відстань між рамами, м	0.65
Місце зведення кострів	На сполучені зі штреком
Кріплення посилення	Стійки під брус l>2м

 

В таблицях 2.6. - 2.9. наведені витрати підприємства різних типів.

 

Таблиця 2.6.

Розрахунок  фонду заробітної плати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.7.

Витрати на електроенергію

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.8.

Витрати на амортизаційні  відрахування

 

Таблиця 2.9.

             Розрахунок витрат по очисному вибою на 1 т видобутку

 

Схему транспорту приймаємо  відповідно до схем розкриття, підготовки та розробки шахтного поля. Для обґрунтованого вибору конвеєрного транспорту необхідно  визначити наступні якісні характеристики вантажопотоків: 

- середній хвилинний вантажопотік за час постачання вугілля від очисного забою на конвеєр, т/хв.;

- максимальний хвилинний вантажопотік, який постачається від очисного  забою на конвеєр у період  досягнення видобувною машиною  максимально припустимої у очисному вибої швидкості подачі.

Вихідні дані:

1. Довжина очисного вибою - =250 м;
2. Виймальна потужність пласта – 1,5 м;
3. Мінімальний опір вугілля різанню – 150 Н/мм;
4. Добовий видобуток по лаві - =2076 т/доб;
5. Тривалість зміни з видобутку – 6 годин;
6. Тип виймального обладнання – механізований комплекс 3МКД90;
7. Кількість робочих циклів у зміну – 2,0;
8. Щільність вугілля – 1,35 т/м³.

Значення середнього змінного потрапляння вугілля від  очисного вибою приймається у відповідності з проектним значенням добового навантаження на вибій та знаходиться по формулі:

;              (2.1)

=2076 т/доб. – добове навантаження;

=3 – число змін у видобутку.

               т/зм.   

Середній хвилинний  вантажопотік:

                   ;    (2.2)

- коефіцієнт часу надходження  вугілля на транспортну систему;

                       ;     (2.3)

- час роботи комбайна за  зміну з вийманням вугілля,  хв.;

- час зміни, год.;

                    

                  т/хв.

Максимальна кількість вугілля, що може надходити з очисного вибою:

• при прямому ході комбайна:

                ;    (2.4)

• при зворотному ході:

                      ;   (2.5)

- виймаєма потужність пласта, м;

м;

- ширина захвата, м;

 м;

- максимальна швидкість подачі  комбайну, м/хв.;

 м/хв. – човникова схема;

 т/м³ – щільність вугілля;

, - розрахункові коефіцієнти;

                ;      (2.6)

                 ;      (2.7)

- швидкість руху робочого  органу конвеєра, м/хв.;

 м/с = 60 м/хв.;

                    ;

                        ;

- коефіцієнт завантаження, що  залежить від схеми роботи. Так  як схема роботи двобічна, то даний коефіцієнт не враховуються у вищенаведеній формулі.

 т/хв.;

 т/хв.;

 т/хв. – максимальна продуктивність  конвеєра СПЦ-230;

                           < ;

                            < ;

Максимальний сумарний хвилинний вантажопотік за час надходження  на збірну систему транспорту:

               ;    (2.8)

 т/хв. – середній сумарний  вантажопотік за час надходження  на збірну транспортну систему;

- ймовірностний параметр;

- середньоквадратичне відхилення  хвилинних вантажопотоків;

;

                ;            (2.9)

                 ;

             т/хв.;

- середній хвилинний вантажопотік  з підготовчого вибою;

                   ;            (2.10)

- обсяг гірничої маси, що видається  з підготовчого вибою за цикл, м³/хв.;

                     ;             (2.11)

- площа перетину виробки,  м²;

 м²;

- змінне посування прохідницького  вибою, м;

 м;

                   ;          (2.12)

- час роботи прохідницького  комбайну, хв.;

        т/хв.;

Середньозмінний потік  гірничої маси з прохідницького вибою:

               ;

    т/зм.;

Середньозмінний вантажопотік:

         т/год.;

Транспорт гірської маси по усім гірничим виробкам, крім головного стволу, здійснюємо за допомогою конвеєрів стрічкових та скребкових.

Транспорт допоміжних матеріалів по магістральних виробках здійснюємо за допомогою електровозної відкатки, а по підготовчим та ділянковим виробкам за допомогою монорейкових доріг.

Транспорт людей по магістральним  виробкам здійснюємо за допомогою електровозної  відкатки, а по підготовчим та ділянковим виробкам за допомогою монорейкових доріг.

Для видачі вугілля із шахти на поверхню в роботі використовуються існуючі двоскиповий й односкіповий із противагою багатоканатні підйоми головного ствола з розміщенням піднімальних машин у баштовому копрі.

Двоскиповий підйом обладнаний багатоканатною піднімальною машиною  типу ЦШ 5*4 (рік введення в експлуатацію 1976), електродвигуном постійного струму типу П2Ш-800 потужністю 4000 кВт, 50 об/хв і скіпами типу СНМ35. У скіп завантажується 30 т корисного вантажу. Максимальна швидкість підйому - 12 м/с. Годинна продуктивність підйому - 930 т/годину.

У науково-дослідній роботі НДІГС ім. М. М. Федорова обґрунтовано скорочення часу (до чотирьох годин) на виконання щодобового технічного обслуговування встаткування піднімального комплексу й доведення часу роботи піднімальних установок головного ствола до 20 годин на добу.

За 20 годин з урахуванням  коефіцієнта нерівномірності К=1,25 двоскиповим підйомом можна видати 14880 т гірської маси в добу або  за рік (355 днів) 5,282 мільйонів тонн гірської маси.

Односкіповий із противагою багатоканатний підйом обладнаний піднімальною машиною типу ЦШ 4*4, електродвигуном постійного струму типу П2Ш потужністю 2500 кВт, 50 об/хв, скіпом вантажопідйомністю 21 т і зберігається для видачі гірської маси із шахти. Максимальна швидкість підйому 9,8 м/сек. За 20 годин з урахуванням коефіцієнта нерівномірності К=1,25 односкіповим підйомом можна видати 5705,6 т гірської маси в добу або за рік (355 днів) 2,025 мільйон т/рік.

За рік вугільними підйомами головного ствола з  урахуванням коефіцієнта нерівномірності  К=1,25 може бути видано 7,3 мільйон тонн вугілля в рік.

Спуск у шахту встаткування, матеріалів і людей зберігається по допоміжному стволу, обладнаному  двома одноклітьовими із противагами  багатоканатними підйомами з  піднімальними машинами типу ЦШ 3,25(4 і двоповерховими клітями типу 2КНМ4,0-150-02. Робота клітьових підйомів здійснюється з горизонтів 593 м й 708 м. До подальшої експлуатації зберігаються існуючі піднімальні установки повітряподаючого ствола № 1 і вентиляційного ствола № 1.

Повітряподаючий ствол  № 2 обладнаний двоклітьовим підйомом № 1 з піднімальною машиною типу 1*6,3*3,78/0,63, двоповерховою кліттю L=3200 на вагонетку типу ВГ-2,5 й одноповерховою кліттю L=5200, і одноклітьовим із противагою підйомом № 2 з піднімальною машиною типу 1*6,6*3,4 з одноповерховою кліттю L=3200 на вагонетку типу ВГ-2,5.

Скіповий стовбур № 2 передбачено обладнати двома  двохскиповими одноканатними підйомами  з піднімальними машинами типу 1*6,3*4,2/0,63 і скіпами вантажопідйомністю 16 т. Розрахуємо необхідну годинну  продуктивність по формулі:

      (2.13)

де  - річна виробничість шахти, тис т/рік;

К_н – коефіцієнт нерівномірності для діючих шахт;

N_дн – кількість робочих днів на рік;

t_p – кількість годин роботи підйомної установки на добу;

Проектом передбачається річна потужність шахти 6 млн. тон. Але шахта має два підйоми, тому виконаємо розрахунок для більш навантаженого з них – на потужність 5,2 млн. тон.

 Отже, годинна продуктивність  становить 1083 тон.

У даному проекті прийнято наступні величини:

- кількість робочих днів шахти на рік – 300;

- число робочих змін  з видобутку за добу – 3 (на  викидонебезпечній частині пласта  застосовується прогноз викидонебезпечності  за парметрами техногенного акустичного  сигналу)

- число змін по ремонту  обладнання за добу – 1;

- тривалість робочої зміни на підземних роботах – 6 годин;

- тривалість робочої  зміни на поверхні – 8 годин;

- режим роботи працюючих  на підземних роботах – “ковзаючий”  графік з двома вихідними днями  на тиждень;

- режим роботи працюючих  на поверхні – п’ять робочих днів на тиждень й два вихідних – субота й неділя;

- форма організації  праці у очисних та підготовчих  вибоях – циклічна.

Електропостачання шахти  здійснюється від  підстанції 110/6 кв «Західна», обладнаної двома трансформаторами потужністю 25 МВт кожен, розташованої на головній промплощадці й підстанції «ВПС», обладнаної двома трансформаторами потужністю 6,3 МВт кожен  розташованої на промплощадці ВПС-1. З огляду на те, що шахта є споживачем першої категорії схема електропостачання повинна забезпечувати 100% резервування, тобто потужності одного трансформатора повинне бути досить для забезпечення потреби встаткування, що живить дану промплощадку. Сумарний баланс споживачів електроенергії в цілому по шахті наведений у таблиці 2.10.