Системі забеспечення конкурентоспроможності підприємства

У грудні 1964 року введено в дiю вiддiлення з виробництва амiачної води потужнiстю 432 тисячi тонн у рiк, 14 березня 1965 року — здано в експлуатацію першу чергу виробництва аміаку потужнiстю 108 тисяч тонн щороку й отримано перший амiак.

У 1967 році введено в дiю дослiдно-промисловий цех виробництва iонообмiнних смол, а в наступному, 1968 році, — головний цех з виробництва катiонiту потужнiстю 2680 тонн на рiк і в грудні цех з виробництва карбаміду потужнiстю 360 тисяч тонн у рiк.

У травнi 1970 року введено в дiю другу чергу амiачного виробництва потужнiстю 400 тисяч тонн амiаку в рiк, згодом цех слабкої азотної кислоти потужнiстю 360 тисяч тонн у рiк, цех з виробництва амiачної селiтри потужнiстю 450 тисяч тонн у рiк.

У 1972—73 роках введено в дiю потужностi третьої черги виробництва амiаку потужнiстю 400 тисяч тонн у рiк, цех з виробництва амiачної селiтри потужнiстю 900 тисяч тонн у рiк, цех з виробництва слабкої азотної кислоти потужнiстю 720 тисяч тонн у рiк, у травнi 1973 року була отримана перша мiльйонна, з початку пуску цеху, тонна карбамiду, а у червнi того ж року — перша мiльйонна, з початку пуску цеху, тонна амiаку.

1975 року введено в дiю виробничi потужностi з виробництва аніонiту, а Черкаський хiмiчний комбiнат перетворено на Черкаське виробниче об'єднання «Азот».

У 1976 році підприємство було нагороджено Орденом «Знак Пошани», а 1979 року — виробничому об'єднанню присвоєно ім'я Комсомолу України.

У 1979 році введено в дiю цех з виробництва амiаку потужнiстю 450 тисяч тонн у рiк, а наступного 1980-го року введено в дiю цех з виробництва карбамiду потужнiстю 330 тисяч тонн у рiк.

У 1984—85 роках введено в дiю виробництво капролактаму потужнiстю 50 тисяч тонн у рiк.

У 1987—88 роках введено в дiю цех з виробництва карбамаду потужнiстю 330 тисяч тонн у рiк, а 1988 року — цех побутової хiмiї.

Вже за незалежності України, в липнi 1993 року введено в експлуатацiю виробництва КАС-32 потужнiстю 180 тисяч тонн у рiк.

У груднi 1995 року Черкаське виробниче об'єднання «Азот» перетворено у Вiдкрите Акцiонерне Товариство «Азот» (ВАТ «Азот») міста Черкас.

Від 2000 року ведеться будiвництво лiнiї з кристалiзацiї капролактаму.

Наприкінці 2000-х рр. ВАТ «Азот» у числі перших серед підприємств хімічної галузі України включився у підготовчий процес щодо виконання умов нового європейського законодавства REACH (реєстрація, оцінка, дозвіл на виробництво і використання хімічних речовин), який набрав чинності від 1 червня 2007 року, що є необхідною умовою дляекспорту продукції за кордон, зокрема до країн ЄС.

На початку 2011 Дмитро Фірташ придбав ВАТ «Азот» у харківського олігарха Олександра Ярославського. Вартість заводу не розголошується, однак відомо, що Ярославський прагнув отримати за «Азот» USD800 млн. і залишився задоволений результатом угоди.

                                  ВИСНОВКИ

       Конкурентоспроможність, -  як  соціально-економічна  категорія  -  це спроможність,  вміння  досягати  законним  шляхом  найвищих  економічних  та соціальних  переваг.  Поняття   конкурентоспроможності   інтерпретується   і аналізується  в  залежності  від  розглядаємого  економічного   об`єкту.   У багатогранній практичній  діяльності  по  досягненню  конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

1) Конкурентоспроможність персоналу;

2) Конкурентоспроможність підприємства;

3)  Конкурентоспроможність  продукції  (одержана  як  похідна  перших

двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися  паралельно,  енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

В багатогранній роботі по досягненню  конкурентоспроможності  важливе місце належить показникам,  які  повинні  характеризувати  та  давати  змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

Як показало проведене дослідження, нараховується  багато  параметрів,

які  повинні  знаходитися  в  полі   зору   керівництва   підприємства,   як

найважливіші  об`єкти  управління.  Разом  з  тим,   задаючись   параметрами конкурентоспроможності для  того  або  іншого  об`єкту,  необхідно  постійно турбуватися  про  створення  належних  умов,  які  забезпечують   досягнення потрібних параметрів конкурентоспроможності.

Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою  основоположною  складовою  категорією  конкурентоспроможності.  Вони охоплюють   широкий   спектр   технічних,   технологічних,   організаційних, економічних, соціальних,  кадрових,  правових,  ідеологічних  відносин,  які складаються в процесі функціонування господарського механізму  підприємства. Створення  всіх  необхідних  умов  для   досягнення   конкурентоспроможності об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства.

Але успіх нашого, та інших підприємств буде  залежати  від  Державної політики.   Основним   завданням   Держави   має   бути   створення   такого економічного,   політичного   та   правового    середовища,    інституційної інфраструктури, які б стримували перспективні конкурентоспроможні товари.  В першу чергу це стосується визначення  та  проведенням  реформ  господарської діяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку  економіки,  створення ефективної  експортно-імпортної  стратегії,   політики   таможні,   валютно-фінансові, та інших, які б  враховували  національні  інтереси  та  інтереси виробників.

У  той   же   час   існують   визначені   шляхи   підвищення   їхньої

конкурентноздатності, пов'язані з   економічними   критеріями:  зменшення торгових надбавок на  товари  і  зниження  тарифів  на  послуги  за  рахунок використання внутрішніх резервів, економії витрат на процеси  обслуговування без зниження рівня їх якості, що дозволить установити більш низькі ціни  при реалізації товарів і наданні послуг.

Обмеження активного впливу на підвищення конкурентноздатності товарів і  послуг  у  сфері   обслуговування   вимагає   обґрунтованого   добору   і застосування  методів  забезпечення  конкурентноздатності,   які   необхідно розглядати як найбільш ефективні шляхи підвищення конкурентноздатності.

Одним зі шляхів підвищення конкурентноздатності товарів  і  послуг  у сфері обслуговування є  забезпечення  їх  організаційного  й  інформаційного підкріплення у формі надання додаткових сервісних послуг, а також  доведення до споживачів необхідної і  достовірної  інформації.  Крім  того,  підвищити конкурентноздатність товарів і послуг у сфері виробництва  й  обслуговування можна    шляхом    розробки    і    впровадження     систем     забезпечення конкурентноздатності.

                                 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Белоус О.П.,  Панченко  Е.Г.  Менеджмент:  конкурентоспособность   и эффективность. К., "Знание Украины", 1992г., 40с.

2. Герасимчук  В.И.  Розвиток  підприємства.   Діагностика,   стратегія, ефективність. К., 1995 р., 268 с.

3. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник.- М.: Банки и биржи  ЮНИТИ, 1994. 685 с. : ил.

4. Дикань В. Управління  якістю як   фактор   конкурентноспособності

      підприємств\\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48

5. Економіка підприємств: Підручник .- В 2т. \ За ред. С.Ф.Покропивного, - К.: Вид-во “Хвиля - Прес”, Донецьк: Мале підприємство “Поиск” . Т-во Кноголюбів, 1995 - 400 с.

6. Кулагина Н.А. Способы оценки конкурентноспособности продукции  (работы услуги)  как  фактор  роста   эффективности   производства.   Проблемы статистики и рыночных отношений. М., 1992г. с, 50-57

7. Кредисов А. Чи конкурентноспроможні наші  товари?  (  Про  економіку України)  \\ Політика і час. - 1994- №8- с. 37-41

8.  Львов  Н.А. Маркетинг    -    ключ    к    решению    проблемы "Конкурентноспособность"." Стандарты и качество", 1999г., №9,  с  21-25.

9. Маштабет В. и др.  Пути  повышения  конкурентноспособности  экспортной продукции. К., "Наукова думка" ,  1988

10. Уотармен Р. Фактор обновления.  Как  сохраняют  конкурентноспособность лучшие компании. М., "Преса", 1988, 368 с.

  11. Коммерческая  деятельность.  Учебник  Ф.П.Половцева.              М.: «Инфра-М», 2000г.

12. Коммерческая деятельность. Учебник  Ф.Г.Панкратов,  Т.К.Серегина.  М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000г.

  13.  Торговое  дело:  экономика  и  организация.  Учебник  под  общ.  Ред. Л.А.Брагиной и Т.П.Данько. М.: «Инфра-М», 1997г.