Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Января 2012 в 19:46, курсовая работа
Ринкові умови господарювання обумовлюють необхідність поглибленого вивчення і всебічного удосконалення економічної діяльності усіх галузей національної економіки. Особлива увага в цьому контексті повинна бути спрямована на основу їх ланку-підприємств. Сукупність економічних проблем, які виникають в процесі динамічного функціонування підприємств, повинні вирішувати спеціалісти, які здобули високий рівень знань, відповідну професійну підготовку, мають достатній рівень кваліфікації. Від рівня одержаної загальної та професійної підготовки, їх компетентності і обізнаності у вирішальний мірі залежатиме успішне розв’язання конкретних практичних завдань, тобто розробка та здійснення заходів, спрямованих на ефективну діяльність підприємств в довготерміновій перспективі, забезпечення високих темпів його розвитку та підвищення конкурентоспроможності.
Економіка підприємства охоплює широке коло проблемних питань пов’язаних з управлінням численних взаємопов’язаних видів діяльності на основі процесного підходу. В результаті реалізації системи процесів повинен бути досягнутий якісний кінцевий результат у вигляді конкретного суспільного корисного продукту. В зв’язку з цим чільне місце відведено визначенню сутності підприємства як суб’єкта підприємницької діяльності, ґрунтовно висвітлене його сучасне середовище.
Для реалізації стратегії та досягнення цілей підприємства повинні бути визначені необхідні ресурси. Серед них визначальне місце займають основні та оборотні засоби, трудові та інформаційні ресурси. Мова йде не тільки про вивчення їх складу чи класифікування. Особливу увагу слід акцентувати на їх раціональному використанні в процесі виробництва, зокрема основних і оборотних засобів та нематеріальних ресурсів.
Поряд з тим, в полі зору поглибленого вивчення мають знаходитися економічного розвитку підприємства. Мова йде про обґрунтування джерел та форм фінансування та інвестування його розвитку, метою якого має бути інноваційний підхід та досягнення моделі ділової досконалості.
1. Загальна характеристика об’єкта дослідження.
1.1. Характеристика продукції (робіт, послуг) і умов функціонування підприємства
1.2 Забезпечення підприємства ресурсами: матеріально-технічними, трудовими і природними
1.3 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства
2. Теоретичні та методологічні питання аналізу прибутку та рентабельності
2.1. Джерела формування та розподілу прибутку підприємства
2.2. Показники прибутку і рентабельності
3. Аналіз прибутку і рентабельності
3.1 Аналіз динаміки показників прибутку та рентабельності
3.2 Аналіз формування та розподілу прибутку підприємства
3.3 Аналіз рентабельності виробництва і окремих видів продукції
4. Оцінка резервів підвищення прибутку та рентабельності підприємства
Висновок і пропозиції
Література
Кв – власний капітал.
Величина власного капіталу приймається за даним балансу. Вона дорівнює сумі активів за мінусом всіх боргових зобов’язань. Цей показник рентабельності цікавить в першу чергу акціонерів, оскільки він означає верхню межу дивідендів.
Рентабельність
продукції характеризує ефективність
витрат на її виробництво і збут.
Передусім обчислюється рентабельність
реалізованої продукції ( Рн ).
Рч = пр / Ср * 100,
де Пр – прибуток від реалізації за певний період, г. о.,
Ср – повна собівартість
Рентабельність продукції може обчислюватися також відношенням прибутку до обсягу реалізації продукції. У такому вигляді цей показник застосовується у зарубіжній практиці.
У багато номенклатурному виробництві поряд з рентабельністю окремих її різновидів.
Рентабельність
певного виробу обчислюється за формулою:
Рі = ( Ці – Сі ) Сі * 100,
де Рі – рентабельність і – того виробу, %;
Ці, Сі – відповідна ціна і повна собівартість і – того виробу, г.о.,
Рівні
модифікації показника
2.1. Джерела формування та розподілу прибутку.
Стійкість банку вимірюється не тільки його стабільністю. Динамізм економічних ситуацій вимагає систематичних поліпшень його структури і діяльності. Відповідно до "кривої організаційного розвитку" жодна організація не може розвиватися в режимі постійного " взльоту "
Практиці допомагає теорія організаційного розвитку відповідно до якої можна говорити лише про певні етапи стабільності в організації, коли вже поставлена ясна мета організовані механізми взаємодії людей і підрозділів, набраний і "замотивований" на досягнення бажаних результатів кваліфікований персонал і, нарешті, є відчуття, що в організації "йде" стійке зростання . Але і в такій ситуації, як свідчить вивчення практики існування сучасних організацій, керівнику треба пам'ятати, що наступний етап розвитку його фірми - це стагнація і криза. Кризи в розвитку організацій неминучі, і, за даними бізнес-консультантів, навіть найконсервативніші провінційні західні банки переживають їх не рідше ніж один раз в 50-60 років
Кризи природно можуть закінчуватися для різних організацій по-різному. Для когось це може бути різкий прорив до нового стану
і нових досягнень , але тільки в тому разі якщо організація над цим серйозно працює. Проте може бути і інший результат кризового стану - розпад організації, і тоді керівникам залишається тішитися тим, що кожний розвал - це можливість почати нове життя.
Фахівці
виділяють в банківському менеджменті
наступні розділи: структура організації,
фінансові потоки, облік, економіка,
бізнес-планування, персонал. Таким
чином, спочатку структурують і описують
бізнес-процес потім забезпечують принципами
які підтримують цей бізнес-процес.
Розрізняють такі принципи:
- принцип взаємної вигоди для компанії і споживачів, який забезпечує зростання компанії;
- принцип отримання прибутку на шляху служіння суспільству;
- принцип чесної конкуренції;
- принцип
вигоди для компанії і
- принцип
залучення до управління
До загально віднесених джерел відносять
- Отримання максимального прибутку;
- Забезпечення
конкурентоспроможності
- Забезпечення:
своєчасного і якісного обслуговування клієнтів філіалу, виконання операційно-касовими працівниками філіалу всіх операцій,
- валютних операцій;
- операцій по пластикових картках;
- продажі
і покупки різних цінних
- обслуговування підприємств малого бізнесу;
- збереження готівки, цінностей і цінних бланків, друку, ключів, штампів, реєстрів, журналів, устаткування і іншого майна
філіалу;
- видачі кредитів населенню;
- правильного ведення журналів, реєстрів і іншої документації;
-довідково-інформаційних послуг клієнтам філіалу;
спеціальностям (взаємозамінності);
- своєчасне і якісне виконання довідок відділу бази даних і контролю вкладних операцій;
- щоденної доставки звітності філіалу в банк і назад;
- економного витрачання електроенергії, обліку і підтвердження свідчень лічильника
- дотримання комерційної таємниці.
- здійсненням
працівниками всіх видів
- постійним
підвищенням культурних і
- якісна і ефективна робота філіалу у відсутність керівника філіалу.
Посадова інструкція операційно-касового працівника
Мета роботи:
Своєчасно і якісно обслуговувати клієнтів. Залучення грошових коштів в рублях і іноземній валюті для отримання максимального прибутку.
Основні завдання та джерела формування прибутку:
По ВАТ « Райффайзен Банк Аваль»
«Як провідний банк, ми прагнемо стати банком номер один за розміром активів»
«Наша ціль – бути першим серед банків за частиною ринку у визначених нами сегментах»
«Прибутковість власного капіталу банку відповідає очікуванням наших акціонерів та перевищує відповідні показники найбільших банків на Українському ринку»
«Ми є першим банком, до якого звертаються за фінансовими послугами в Україні завдяки підтримуванню довгострокових відносин зі своїми клієнтами та найвищого рівня банку на ринку»
«Визнання банку ґрунтується на таких чинниках як:
« ми розуміємо своїх клієнтів і прагнемо підтримувати з ним довгострокові відносини. Відносини з клієнтами формуються фахівцями найвищої кваліфікації, які надають послуги відмінної якості через найкращу в Україні мережу відділень»
«ми зосереджуємо увагу на задоволенні потреб клієнтів
Та високо цінуємо наші відносини з ними. Ми постійно поповнюємо перелік продуктів та послуг для клієнтів і активно використовуємо метод перехресного продажу між бізнес – сегментами»
«Зосередження на потреб клієнтів
«Підвищення цінності для акціонерів
«Підтримання загальноприйнятих етичних цінностей
2.2 Показники прибутку і рентабельності.
Прибуток і рентабельність як основні показники фінансових результатів не можуть повністю характеризувати фінансовий стан підприємства і можливі тенденції зміни.
Оскільки
структура балансу наших
мал. 1 «Показники прибутку і рентабельності»
Фіксовані активи – це майно, створено за рахунок довгострокових інвестицій, яке має тривалий термін обігу ( більше року ), передусім основні фонди, незавершене будівництво , нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення та інше.
Поточні активи включають мобільні елементи майна з коротким терміном обігу ( до одного року ). До них належать оборотні кошти і цінні папери, що швидко реалізуються. Поточні активи мають здатність досить швидко перетворюються у гроші. Поточні активи більш ліквідні ніж фіксовані. В свою чергу окремі різновиди поточних активів мають різну ліквідність.
Пасив балансу поділяється на дві групи : власний капітал(кошти) і чужий у різних формах заборгованості (зобов’язання). Власний капітал тобто «Райффайзен банк Аваль» створюється з двох основних джерел. Перше – внески власників підприємства при його організації або виручка від продажу акцій акціонерного товариства. Цю складову власного капіталу прийнято у нас називати - статутним фондом ( капіталом ). Друге основне джерело – акумульований ( нерозподілений між власниками і працівниками ) прибуток, який утворюється від діяльності підприємства.
Боргові зобов’язання у балансі поділяються на довго – і коротко строкові. Довгострокові – це ті зобов’язання, які погашаються не раніше ніж за рік від дати складання балансу, короткострокові – в межах року. Корпоративні боргові зобов’язання включають не тільки кредити, але різні форми кредиторської заборгованості: за одержані товари , аванси, видачі векселів, за розрахунками по оплаті праці, виплаті податків, обов’язковим відрахуванням на соціальні заходи тощо. Сума пасивів балансу завжди дорівнює сумі активів.
Співвідношення
між окремими групами активів
і пасивів балансу мають важливе
економічне значення і балансу мають важливе
економічне значення і використовуються
для оцінки і діагностики фінансового
стану підприємства. Це співвідношення
можна розглядати у різних аспектах, але
основними з них є ті, що характеризують
суть заборгованості, ліквідності та активності
підприємства.
3.Аналіз прибутку рентабельності.
Існує декілька методів аналізу величини прибутку. На великих та середніх підприємствах найчастіше використовуються метод прямого по асортиментного розрахунку. Для цього потрібно знати асортимент продукції, планову собівартість одиниці продукції і планову ціну реалізації продукції.
Ще один метод розрахунку планової величини прибутку називається аналітичним.
Розрахунок за цим методом базується на використанні базової величини рентабельності, що склалася в попередньому періоді, запланованого обсягу реалізації, а також враховується можливе зниження собівартості, цін, зміна асортименту, підвищення якості продукції.
Информация о работе Шляхи підвищення прибутку і рентабельності підприємства (Райффайзен Банк Аваль)