Отчет по практике в ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА»

Застосуємо Z – модель Альтмана, розроблену в 1968 році, і розглянемо порядок розрахунку цього показника:

 

Z =1,2X1 + 1,4X2 + 3,3X3 + 0,6X4 + X5,                                             (2.28)

 

де  Z – інтегральний показник рівня  погрози банкрутства,

X1 – відношення власного оборотного  капіталу до суми всіх активів  підприємства,

 

                 309620,0

Х1 =  --------------------- =0,52

                 591622,0

 

X2 – відношення нерозподіленого  прибутку до суми всіх активів,

 

                469132,0

Х2 = ------------------ =0,79

                591622,0

 

X3 – рівень прибутковості активів,

 

              333529,0

Х3 =  --------------- = 0,56

              591622,0

 

X4 – коефіцієнт фінансового  ризику,

 

             526055,0

Х4 = ---------------- =  8,02

             65567,0

 

X5 – коефіцієнт оборотності  активів.

 

         1203777,0

Х5 = ---------------=2,47

         486522,4

 

Z = 1,2*0,52 + 1,4*0,79 + 3,3*0,56 + 0,6*8,02 + 2,47 = 10,86

 

Таблиця 2.5

Діагностика банкрутства

Значення показника “Z”	Імовірність банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81 – 2,7	Висока
2,71 – 2,99	Можлива
3 і вище	Дуже низька

 

З таблиці 2.5 видно, що імовірність банкрутства  на Амвросіївській філії ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА»" дуже низька, це свідчить про зовсім не критичне становище підприємства і можливість банкрутства йому не загрожує.

 

2.3. Виявлення  недоліків у фінансово-економічній  діяльності та розробка рекомендацій  щодо поліпшення фінансового  стану Амвросіївської філії ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА»

 

Сутність  фінансової діяльності підприємства полягає  у виникненні грошових відносин, пов’язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання  доходів, їх використання, оновлення  основних засобів, а також із приводу  відносин з постачальниками, покупцями  тощо. Одним з головних завдань  фінансової діяльності підприємства є  вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення та підтримання необхідної ліквідності.

Аналіз  фінансової звітності Амвросіївської філії ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» свідчить, що підприємство має кредити й позики не погашені в строк, а також прострочену кредиторську й дебіторську заборгованість, також існують проблеми, пов'язані з маркетинговою політикою підприємства, тобто підприємство фінансово нестійке, нестабільне та залежне від зовнішніх кредиторів.

Проблема  підвищення ефективності виробництва  полягає в забезпеченні максимально  можливого результату на кожну одиницю  затрачених трудових, матеріальних і  фінансових ресурсів. Тому критерієм  ефективності виробництва в макроекономічному  масштабі є зростання продуктивності суспільної праці.

Основні чинники підвищення ефективності виробництва  – це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації  виробництва, поліпшення якості природних  ресурсів і т. ін.

Слід  зазначити, що у підприємства існують  так звані «вузькі місця» в  технологічних ланках:

відсутність засобів на придбання очисного устаткування для лав, що знов вводяться;

брак  запасних частин і матеріалів що створює  проблеми з обслуговуванням забійного  устаткування;

зношеність  прохідницького транспортного устаткування, що значно знижує темпи проведення готуючих гірських вироблень;

велика  аварійність на конвеєрному транспорті через відсутність засобів для  своєчасної заміни зношених частин стрічки, металоконструкцій і редукторів;

відсутність засобів на оновлення стаціонарного  устаткування головного і допоміжного  стовбурів.

Значну  питомому вагу в собівартості реалізованої продукції займають матеріальні  витрати: в 2010р. – 72,2%, а в 2011р. вони слали 76,5%. Велика матеріалоємність та енергоємність продукції Амвросіївської філії ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА»" є однією із причин великих цін на продукцію та основним резервом у зниженні витрат на виробництво.

Таким чином, згідно з існуючими проблемами, які  склалися на розглянутому підприємстві, можна провести декілька заходів  щоб підприємство збільшило об’єми виробництва і реалізації продукції, і таким чином поліпшило свої фінансові результати:

створити  або вдосконалити маркетингову службу на підприємстві;

провести  кадрову політику з метою зменшення  адміністративних витрат;

знизити ціну на товари, але враховуючи конкурентоспроможність продукції;

знизити собівартість продукції;

визначити всі резерви підприємства;

провести  активну комерційну діяльність (наприклад, здача в оренду або продаж порожніх приміщень і територій);

зменшити  виробничі витрати і накладні витрати по виробництву підприємством  товарів і послуг;

забезпечити рекламу товарів підприємства;

використати короткострокові кредити і позики, щоб покрити поточні потреби  виробництва;

ліквідацію  «вузьких місць» в технологічних  ланках виробництва;

технічне  переоснащення виробництва з  метою збільшення об'ємів виробництва  продукції;

підвищення  якості цементу, що здобувається, і готової цементної продукції;

розробити заходи щодо вдосконалення системи  управління дебіторською заборгованістю.

Підприємство  зможе забезпечити відповідний об'єм цементу в певному періоді за умови усунення вище вказаних стримуючих чинників.

На Амвросіївській філії ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» потрібно розробити програму розвитку підприємства з метою визначення комплексу заходів, необхідних для стабілізації роботи і поліпшення фінансового стану заводу, необхідних витрат і джерел їх фінансування, ефективності намічених заходів,

 

3. Рекомендації щодо формування  і удосконалення прибутковості  підприємства

 

 

Виявлення причин і їх вплив на показники прибутку – найдоцільніше проводити з використанням факторного аналізу. Розглянемо методику проведення аналізу з використанням моделі аудітівного типа для аналізу прибули від продажів. Суть факторного аналізу у виявленні: на скільки кожен з наступних чинників вплинув на зміну прибутку в гривнях:

виручка від продажів;

ціна;

собівартість;

комерційні і управлінські витрати;

як загалом вплинули всі ці чинники  на прибуток від продажів  причому  сукупний вплив всіх чинників повинен  відповідати абсолютному відхиленню прибутку від продажів в звітному році в порівнянні з базисним роком.

Вирішальною умовою зниження собівартості служить безперервний технічний  прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація і автоматизація  виробничих процесів, вдосконалення  технології, впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно понизити собівартість продукції.

За результатами аналізу діяльності Амвросіївської філії ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» прийшла до виводу, що є резерви зниження собівартості продукції, що випускається, за рахунок скорочення загальнозаводських витрат, спрощення і здешевлення апарату управління, впровадження прогресивніших методів менеджменту на підприємстві, у тому числі і створення повноцінної маркетингової служби.

В даний момент на тлі загальноекономічної  кризи підприємство знаходиться в досить складному положенні. Але слід зазначити, що цемент, що випускається на Амвросіївському заводі, досить високої якості і в порівнянні з продукцією дрібних виробників користується великою популярністю. Такого рівня якості удалося добитися за допомогою багатолітнього досвіду роботи в даному напрямі, висококваліфікованих кадрів, відлагодженої технології і високоякісної сировини і матеріалів використовуваних у виробництві продукції.

За останні роки підприємству удалося понизити собівартість, поліпшити якість продукції, що випускається, створити нові робочі місця, а так само підвищити ефективність виробництва за рахунок введення нових виробничих потужностей.

Для зниження собівартості на підприємстві Амвросіївської філії ПАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» рекомендується провести наступні організаційно – технічні заходи:

1. Вдосконалення організації виробництва і праці. Цей процес, практично у всіх випадках забезпечує підвищення продуктивності праці, стимулює якісніше використання трудових ресурсів, що є на підприємстві. Звідси  і  скорочення  витрат  виробництва.
2. Скорочення витрат на обслуговування виробництва і управління також знижує  собівартість  продукції.  Розмір  цих витрат  на  одиницю продукції залежить не лише  від обсягу  випуску продукції,  але і від їх абсолютної суми.  Добитися цього можливо двома шляхами:

а) Вдосконалення структури апарату  управління.

б) Вдосконалення роботи  управлінського  персоналу.

3. Організація повноцінної служби маркетингу на підприємстві. 

а) Реклама. 

б) Збутова мережа. 

в)  Пошук нових постачальників.

Зниження собівартості продукції забезпечується перш за все за рахунок підвищення продуктивності праці. Із зростанням продуктивності праці скорочуються витрати праці з розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Із зростанням обсягу випуску продукції прибуток підприємства збільшується не лише за рахунок зниження собівартості, але і унаслідок збільшення кількості продукції, що випускається. Таким чином, чим більше обсяг виробництва, тим за інших рівних умов більше сума отримуваною підприємством прибули.

Найважливіше значення в боротьбі за зниження собівартості продукції  має дотримання строгого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської  діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється перш за все  в зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат по обслуговуванню виробництва  і управлінню, в ліквідації втрат  від браку і інших непродуктивних витрат.  Матеріальні витрати, як відомо у більшості галузей промисловості займають велику питому вагу в структурі собівартості продукції, тому навіть незначне збереження сировини, матеріалів, палива і енергії при виробництві кожної одиниці продукції в цілому по підприємству дає крупний ефект.

Резервом росту прибутку промислових  підприємств є підвищення якості продукції, що виробляється, і ліквідація втрат від браку. Проблема якості продукції в ряді галузей промисловості пов'язана із підвищенням надійності і тривалості використання виробів. Багато підприємств випускають продукцію з гарантією. Практика показує, що деякі підприємства забезпечують гарантований строк служби виробів за рахунок оплати витрат по передчасному ремонту бракованої продукції, реалізованої споживачу в майстернях гарантійного ремонту. Це призводить до зниження якості продукції і збільшенню її собівартості, так як в плановій собівартості вже передбачені витрати на гарантійний ремонт, що наносить як моральний, так і матеріальний збиток і покупцю і виробнику.

Одним з резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш  повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної сировини в загальному обсязі матеріальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає [15].

Отже, для підвищення прибутку потрібно спиратися на комплексний техніко-економічний  аналіз роботи підприємства: вивчення техніко-економічних показників роботи підприємства й організаційного  рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських  зв'язків тощо.

 

Висновки

 

 

Під час  дослідження ролі прибутку у господарській  діяльності підприємства можна прийти до висновку, що прибуток є основною метою діяльності підприємства, джерелом фінансування його розвитку, вдосконалення  його матеріально-технічної бази та продукції, забезпечення всіх форм інвестування, об'єктом оподаткування та джерелом сплати податків. Отже, прибуток відіграє надзвичайно важливу роль у господарській діяльності будь-якого підприємства.

Таким чином, згідно з існуючими проблемами, які  склалися на розглянутому підприємстві, можна провести декілька заходів  щоб підприємство збільшило об’єми виробництва і реалізації продукції, і таким чином поліпшило свої фінансові результати:

створити  або вдосконалити маркетингову службу на підприємстві;

провести  кадрову політику з метою зменшення  адміністративних витрат;

знизити ціну на товари, але враховуючи конкурентоспроможність продукції;

знизити собівартість продукції;

визначити всі резерви підприємства;

провести  активну комерційну діяльність (наприклад, здача в оренду або продаж порожніх приміщень і територій);