Основні засоби підприємства та шляхи підвищення підприємства їх використання

       Необхідність  оновлення основних виробничих засобів  за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою нагромадження  фінансових ресурсів для наступного вкладання засобів у придбання  більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.

       Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

       У процесі виробництва основні  засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу  основних засобів визначається в  процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в  кількох аспектах:

       По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних засобів.

       По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію  одноразових витрат на основні засоби.

       По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених  з виробничого процесу основних засобів або для вкладання  засобів у нові виробництва.

       Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

• забезпечення підприємства основними засобами;
• стан основних засобів;
• ефективність використання основних засобів.

       До  показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства.

       Фондомісткість  є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити  вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними  засобами.

       За  нормальних умов фондовіддача повинна  мати тенденцію до збільшення, а  фондомісткість — до зменшення.

       Забезпеченість  підприємства основними виробничими  засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів  до чисельності працівників підприємства.

       Коефіцієнт  реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів до вартості майна підприємства.

       Стан  основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення, вибуття ( приросту) основних засобів.

       Коефіцієнт  реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна  підприємства.

       Якщо  коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново  шукати кошти для виправлення  становища.

       Стан  основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів (див. рис. 1.3)

       Коефіцієнт  зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів.

       Показник  зносу основних засобів може визначатись  також у відсотках на початок  і на кінець звітного періоду і  дає змогу оцінити стан основних засобів.

       Абсолютним  показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів.

       До  показників ефективності використання основних засобів можна також  віднести показник питомої ваги активної частини основних засобів у їх загальній сумі. 
 

2. Методика  аналізу ефективності використання основних фондів

 

       Виробничо – господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними фондами  та іх використання.

       Основні фонди (засоби) – це матеріальни  активи, які підприємство утримує  для використання їх у процесі  виробництва, постачання товарів і  послуг, надання в оренду іншим  особам або для здійснення адміністративних функцій. Строк корисного використання (експлуатації) основних фондів перевищує  один рік ( операційний цикл, якщо останній є тривалішим за один рік).

       Розвиток  виробництва є невіддільним від  проблеми ефективного використання основних виробничих фондів.

       Задачі  аналізу - визначити забезпеченість підприємства і його структурних  підрозділів основними коштами  і рівень їх використання по узагальнюючих  і приватних показниках, а також  встановити причини їх зміни; розрахувати  вплив використання основних засобів  на обсяг виробництва продукції  і інші показники; вивчити міру використання виробничої потужності підприємства і  обладнання; виявити резерви підвищення ефективності використання основних засобів.

       Для проведення аналізу основних засобів, як і для проведення будь-якого  економічного аналізу необхідні  відповідні дані. Джерелами даних  для аналізу основних засобів  є: план економічного і соціального  розвитку підприємства, план технічного розвитку, “Звіт про наявність  і рух основних засобів", “Баланс  виробничої потужності", “Звіт про  запаси невстановленого обладнання“, ф№ 1 “переоцінка”, “Звіт про виконання плану введення в дію об'єктів основних засобів і використання капитальных вкладень", інвентарні картки обліку основних засобів і інш.

       На  основі цих даних проводиться  аналіз основних засобів у наступних  основних напрямах:

• Аналіз наявності, структури і руху основних засобів на підприємстві;
• Аналіз основних показників використання основних засобів;
• Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства;
• Аналіз забезпеченості підприємства основними коштами;
• Аналіз використання виробничих площ.

       Для того щоб проаналізувати діяльність підприємства за якийсь період роботи проводять вищеперелічений аналіз за декілька років діяльності підприємства.

       За  звітний рік приймають один з  років ( базовий) роботи підприємства, а інші роки його діяльності називають  “що аналізуються”.

       Вироблюваний  при цьому аналіз дозволяє чітко  визначити ті чинники, які вплинули на результати роботи і виявити резерви  підвищення основних продуктивних показників.

       Розглянемо  більш детально методику проведення аналізу основних засобів.

       Аналіз  основних засобів починається з  аналізу наявності, структури і  руху основних засобів на підприємстві.

       Як  було відмічено вище, всі основні  засобі діляться на виробничі і невиробничі  основні засоби.

       Як  було відмічено вище, всі основні  засобі діляться на виробничі і невиробничі  основні засоби.

       Крім  того, виробничу частину прийнято ділити на активну і пасивну частини. Така детализація необхідна для  виявлення резервів підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації  структури. Дані про наявність основних засобів, про їх рух заносяться в таблицю.

       У цьому випадку розраховуються абсолютна  зміна вартості основних засобів  в годе, що аналізується в порівнянні з базисним, а також темпи зростання  вартості основних засобів на підприємстві.

       У процесі аналізу вивчаються динаміка перерахованих показників, виконання  плану по їх рівню, порівняння показників в роках, що аналізуються в порівнянні з показниками в базисному  році, проводяться міжгосподарські  порівняння.

       З метою більш глибокого аналізу  ефективності використання основних засобів  показник фондовідачі визначається по всіх основних засобах, засобах виробничого  призначення, активної їх частини.

       Після аналізу узагальнюючих показників більш детально вивчається міра використання виробничих потужностей підприємства, окремих видів машин і обладнання.

       Міравикористання  виробничих потужностей характеризується показниками: екстенсивного завантаження, що розраховується як відношення фактичного фонду робочого часу обладнання до планового фонду:

       інтенсивного  завантаження, що розраховується як відношення фактичного і планового середньогодинного  виробітку:

       Узагальнюючим показником, що комплексно характеризує використання обладнання є коефіцієнт інтегрального завантаження:

       По  групах однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції  за рахунок його кількості, екстенсивності і інтенсивності використання по наступній моделі:

       Розрахунок  впливу цих чинників виробляється способами  ланцюгової підстановки, абсолютних і  відносних різниць.

       Наступним етапом аналізу є визначення фондоозброєнності ( аналіз забезпеченості підприємства основними засобами). Даний показник визначається як відношення середньорічної вартості всіх основних засобів до среднесписочному кількості працюючих  на підприємств.

       Даний показник показує вартість основних засобів, що доводяться на одного працюючого.

       Крім  того, розраховується показник, що показує  вартість основних виробничих засобів, що доводиться на одного робітника ( людини, зайнятої в основному або в  допоміжному виробництві):

       Також розраховується і показник фондовоозброэності робітників, зайнятих в основному  виробництві основними засобами, що являють собою їх активну частину:

       І нарешті, аналізується міра використання площ підприємства. Розраховується показник, що показує скільки продукції, зробленої  підприємством доводиться на 1 м2 загальній  площі підприємства ( виробничі і  невиробничі):

       Але, оскільки на невиробничих коштах продукція  не проводиться, даний показник частіше  використовується для визначення виробітку  продукції на 1 м2 виробничих площ.

       Крімтого, при вивченні використання площ підприємства розраховується питома вага виробничих і невиробничих площ в загальній  площі, а також питомий площ, зайнятих під основне і допоміжні виробництва в загальній площі виробничих площ.

       У процесі аналізу виявляються  і вивчаються чинники, які тим  або інакшим образом впливають  на результати діяльності підприємства і зокрема на ефективність використання основних засобів.

       Тим самим виявляються шляхи і  резерви збільшення ефективності використання основних засобів. Ними можуть бути введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його, скорочення целодневных і внутрисменных  простоїв, підвищення коефіцієнта змінністі, більш інтенсивне його використання, впровадження заходів по НТП.

       Отже, підведемо деякий підсумок. При аналізі  основних засобів на підприємстві аналізуються наявність, структура, рух основних засобів. Основним показником використання основних засобів є фондовіддача.

       При цьому аналізі складається факторная  модель і розраховується вплив кожного  чинника ( методами ланцюгових підстановок  і абсолютних різниць). Вивчається екстенсивна (за часом) і інтенсивне (по потужності) завантаження підприємства. Розраховуються такі показники, як фондомісткість, що відображає забезпеченість основними  средствами підприємства. Також розглядається  міра використання площ підприємства.

       Післяпроведення аналізу визначаються шляхи і  резерви підвищення ефективності використання основних засобів