Організація конструкторської підготовки виробництва. Організаційно-виробнича структура і технічна база ремонтного господарства

1. Організація конструкторської підготовки виробництва.

 

     Конструкторська підготовка  виробництва на підприємстві  є першою стадією підсистеми  технічної підготовки. На ній  складається технічне, відбувається  економічне обґрунтування доцільності  виробництва нового (чи модернізованого)  виробу(продукту); розробляється ескізний проект, який дає загальне уявлення про технічні особливості(будову і принцип роботи) нового виробу.

   Завершальним етапом першої стадії виробництва підсистеми технічної підготовки є розробка технічного проекту та робочої документації.

  Слід зазначити, що розробка технічного проекту тісно пов’язана з рівнем технологічного розвитку підприємства. Дуже часто схожі завдання можна різними по підходу технологічними прийомами.

   Технологічна підготовка займається розробкою нових (чи модернізацією та адаптацією існуючих) технологічних процесів, необхідних для виконання поставлених задач у процесі виробництва заданої продукції.

Технологічна підготовка виробництва(далі ТПВ) поділяється за системністю  підходу виробництва  конкретного  виду продукції(новий цикл виробництва, локалізованість чи інтегрованість техпроцесу у загальній системі  виробництва), і залежить від масштабу і характеру роботи підприємства.

   ТПВ вирішує дуже широкий спектр завдань, які прямо чи ні впливають на ефективність виробництва—планування розміщення необхідного устаткування і обладнання, планування взаємопов’язаних техпроцесів, планування допоміжного виробництва, ефективне використання матеріальних, енергетичних, людських ресурсів.

   Таким чином, для успішного впровадження наукових ідей у виробництво, створення нових конкурентноспроможних зразків продукції необхідна серйозна конструкторсько—технологічна підготовка виробництва. Вона являється дуже важливим ланцюгом у загальній системі виробництва і при правильній організації відіграє вирішальну роль у створенні нових видів продукції, просуванні науково—технічного прогресу.

Основнi завдания та органiзація проектних робiт.

   Конструкторська пiдготовка виробництва на пiдприсмствi є першою стадiєю пiдсистеми технiчної пiдготовки. Вона безпосередньо пов’язана з науково-технiчною пiдготовкою, використовує при можливостi результати прикладних НДР та ДКР, але виконує суто практичнi завдання стосовно конкретного виробництва. Виходячи зi змiсту робiт та результату, що отримується, конструкторську пiдготовку часто називають проектно-конструкторською пiдготовкою виробництва. Проектування розглядається як сукупнiсть взаємопов’язаних процесiв зi створення нових i удосконалювання дiючих конструкцiй виробiв за параметрами рiвня якостi, термiнiв, обсягiв випуску згiдно з вимогами замовника-споживача.

    Завданнями проектно-конструкторської пiдготовки є створення комплекту конструкторської документацiї(креслень), що необхiдна для виготовлення та експлуатацiї продукцiї, а також забезпечения конструкторської готовностi пiдприємства до випуску нового або модернiзованого виробу.

   Обсяг проектно-конструкторських робiт на пiдприсмствi залежить вiд виду виробу, його складностi, життевого циклу, обсягу ринкових потреб i термiнiв на їх задоволення, ступеня участi самого пiдприємства в процесi проектування виробу. У сучасних умовах iснують рiзнi форми iнтеграцiї пiдприємств з метою проектування виробiв, якi залежать вiд обсягiв конструкторських робiт, наявностi творчого необхiдного потенцiалу, технiчних та фiнансових можливостей. Великi пiдприємства з розвиненою науково-технiчною i дослiдно-експериментальною базою мають потужнi проектно-конструкторськi служби i, як правило, створюють проекти виробiв самостiйно.

   Проектно-конструкторську службу на пiдприсмствi очолює головний конструктор (ВГК), у розпорядженнi якого - вiдповiдний вiддiл, технiчна база для виробництва дослiдного зразка та його випробування (експериментальний цех). Проектно-конструкторськi роботи виконуються з дотриманням вимог ЄСКД (єдиної системи конструкторської документації).

Етапи проектно-конструкторських робiт.

Проектування нового виробу вiдповiдно  до ЄСКД здiйснюсться в кiлька етапiв:

1) складання технiчного завдання;

2) розрахунок технiчної пропозицiї;

З) розроблення ескiзного проекту;

4) розроблення технiчного проекту;

5) пiдготовка робочої конструкторської документацiї(дослідного зразка, дослiдної партiї установлюваної серiї, стiйкого масового виробництва).

    Технiчне завдання на проектування розробляється шляхом спiльної творчої працi представникiв замовника i пiдприсмства або з iнiцiативного проекту фахiвцями самого пiдприємства. У ньому вiдображаються тактико-технiчнi вимоги замовника, що мають мiстити умови i режими експлуатацiї товару; необхiднi технiчнi параметри i характеристики; приєднувальнi розмiри; ресурс (чи термiн служби) передбачуваний обсяг випуску; правила технiки безпеки i санiтарно-гiгiенiчнi норми; патентна чистота; зовнiшнiй ринок; термiни й умови зберiгання; художньо-архiтектурне рiшення (дизайн); транспортабельнiсть (тара, упакування); додатковi, спецiальнi та iншi вимоги.

    Вимоги технiчного завдання спрямованi на забезпечення випуску нової конкурентно-спроможної продукцiї. Пiдготовлене фахiвцями технiчне завдання обов’язково затверджується.

   Технiчна пропозицiя мiстить розрахунки технiчних параметрiв i економічної ефективностi, що обгрунтовують можливiсть i доцiльнiсть розроблення нового виробу. Розраховуються кiлька варiантiв виготовлення виробу, аналiзусться i вибирасться оптимальний варiант, вiд якого очiкується найбiльший економiчний ефект. Пiсля узгодження i затвердження технiчна пропозицiя є пiдставою для виконання наступних етапiв конструкторської пiдготовки.

   Ескiзний проект передбачається для конструкторського опрацовання прийнятого варiанта виробу. Вiн виконується з дотриманням необхiдних пропорцiй у розмiрах виробу. Розробляеться ескiзний проект у кiлькох варiантах. Виготовляється модель (макет) виробу (дерев’яна, металева чи пластилiнова), пiсля чого обговорюсєься спецiальною комiсiєю за участю дизайнера i затверд-жується прийнятий варiант; для нього виконуються креслення (рисунки) основних складальних одиниць i загального виду, кiнематична, гiдравлiчна, пневматична та електрична схеми (у разi необхiдностi), а також iншi основнi конструктивнi параметри. Виконаний ескiзний проект має дати загальне уявлення про будову i принципи роботи нового виробу. Пiсля остаточного узгодження i затвердження ескiзний проект є пiдставою для розроблення технiчного проекту.

   Технiчний проект мiстить остаточнi технiчнi рiшення. Вiн розробляється тiльки в масштабi з дотриманням вимог стандартiв i нормалей; у ньому вико-нуються рiзноманiтнi види, проекцiї, перетини, розрiзи з нанесенням вiдповiдних розмiрiв для того, щоб мати повне уявлення про будову i роботу нового виробу.

    У технiчному проектi уточнюються креслення загального вигляду виробу, виконуються креслення основних агрегатiв i вузлiв, їх специфiкацiї монтажнi i складальнi схеми з розрахунками на мiцнiсть, твердiсть, стiйкiсть та iншi пара-метри за опором матерiалiв, а також обгрунтовується вибiр матерiалiв для найбiльш вiдповiдальних деталей; при цьому вiдбувається уточнення конструк-тивних особливостей нового виробу. На цiй стадiї складаються iнструкції з експлуатацiї виробу для споживача (паспорт, формуляр, технiчний опис) i пояс-нювальна записка в цiлому для технiчного проекту.

    Робоча документацiя розробляється пiсля затвердження технiчного проекту i на його основi. Вона являє собою робочi креслення всiх деталей (крiм нормалей) виробу, де вказуються необхiднi розмiри (у масштабi), проекцiї,розрiзи i перетини, матерiал, чистота поверхонь, допуски i посадки, технiчнi умови, термообробка та iн.

 

 

 

 

  Цi данi дають можливiсть розробляти технологiчний процес виготовлення кожної деталi в будь-яких типах виробництва. Усi робочi креслення проходять нормо-контроль (перевiрку на дотримання стандартiв), метрологiчну i патентну експертизи. На патентну чистоту перевiряється весь вирiб.

   За робочими кресленнями в експериментальному цеху виготовляються всi деталi виробу з урахуванням замовлених комплектуючих деталей i вузлiв, здiй-снюється складання дослiдного зразка i його випробування.

   У процесi складання та в результатi випробувань дослiдного зразка уточнються конструкцiї окремих деталей та коригується в цiлому робочий проект. У разi необхiдностi виготовляється настановна партiя виробiв i приймається рiшення про пiдготовку до серiйного (масового) виробництва товару, його доробку чи припинення подальших робiт.

    При проектуваннi нескладних виробiв доцiльно, з погляду рацiональної органiзацiї скорочення циклу конструювання, об’єднувати деякi етапи проек-тування виробiв. Наприклад, можна окремо не видiляти етап технiчної пропозицiї, у технiчному проектуваннi передбачати як складову частину i ескiзне проек-тування. Інодi етапи технiчного проекту i робочої документацiї iнтегруються в етап технiчного робочого проекту. Аналогiчно скорочусться кiлькiсть етапiв проектування в одиничному i дрiбносерiйному виробництвах, при цьому тут, як правило, не виготовляється дослiдний зразок виробу, виходячи з можливостей здiйснити доопрацювання конструкцiї на моделях виробiв або його вузлах та макетах. Сучаснi технiчнi засоби дають змогу здiйснювати всi етапи проектних робiт паралельно i паралельно послiдовно, досягаючи багатоварiантностi проект-них рiшень для рiзних типiв виробництва.

    Розмноження, збереження та облiк конструкторської до кументацiї здiйснює на пiдприємствi спецiальне бюро технiчної документацiї (БТД) вiддiлу головного конструктора (або архiв). Воно зберiгає i здiйснює облiк оригiналiв та копiй усiх креслень у разi необхiдностi видає копiї цехам i вiддiлам пiдприємства. Усi розмноженi робочi креслення деталей надходять у вiддiл головного технолога (ВГТ) для розроблення технологiчних процесiв i iнших стадiй технологiчної пiдготовки виробництва.

      Вимоги до конструкцiї нового виробу.

У процесi проектування нового виробу йому надаються певнi властивостi, якi характеризуються якiсними показниками  функцiонального призначення та виготовлення.  Ураховуючи деякi специфiчнi вимоги в процесi конструювання виробiв, необхiдно видiлити такi показники, як:

— технiчний рiвень виробу, який являє собою сукупнiсть експлуатацiйно-технiчних показникiв, що визначають ступiнь його досконалостi на рiвнi можливостей прогресивної технологiї;

— патентна спроможнiсть – це здатнiсть технiчного або художньо-конструктивного рiшення бути визнаним об’єктом правової охорони, що вiдповiдає вимогам до винаходу чи промислового зразка;

— патентна чистота, яка полягає в перевiрцi та пiдтвердженнi, що в конструкцiї або складi виробу не використанi винаходи без лiцензi, на якi в данiй країнi виданi патенти;

— ергономiчнiсть яка характеризується рацiональнiстю конструкцiї виробу з точки зору вимог психологiї та фізіології працi людини;

— естетичнiсть – дизайн, зовнiшнiй вигляд, якiсть оздоблювання та iн.;

— конструктивна спадкоємність  характеризує ступiнь використання у виробi, що проектується, деталей i вузлiв виробiв, якi були ранiше освоєнi виробництвом;

— технологiчна спадкоємнiсть характеризує максимально можливе використання устаткування, оснащення та матерiалiв, що застосовуються на той час для виготовлення виробу;

— унiфiкацiя, яка передбачає процес приведення продукцiї, засобiв виробництва або їх елементiв до єдиної форми,розмiрiв,структури, складу;

— стандартизацiя встановлює обов’язковi вимоги до виробiв, методiв, термiнiв та iнших об’єктiв, чим обмежує їх рiзноманiтнiсть. Стандартизацiя є основним методом унiфiкацiї i передбачає пiд час проектування виробiв застосування стандартних деталей та вузлiв, а також норм мiжнародних i державних стандартiв (стандарти параметрiв, технiчних, екологiчних вимог, методiв контролю та випробувань).

Поряд з конструкторськими вимогами (вибiр рацiональної схеми, вiдповiднiсть конструкцiї умовамїї експлуатацїi,вибiр простiших форм деталей, призначення рацiональних запасiв мiцностi тощо) слiд ураховувати також вимоги економiчного, експлуатацiйного й органiзацiйно-виробничого характеру.

    Економiчнi вимоги пов’язанi з пiдвищенням продуктивностi,зменшенням собiвартостi, пiдвищенням якостi виробу, що проектується, порiвняно з еталоном.Експлуатацiйнi вимоги характеризують високу корисну вiддачу, надiйнiсть, ремонтоздатнiсть, екологічність виробу та iн.

Органiзацiйно-виробничi вимоги передбачають вiдповiднiсть конструкції умовам її виготовлення, можливiсть типiзацiї, механiзацiї й автоматизацiї виробничих процесiв, забезпечення рацiональних методiв контролю i тд.

   Ефективнiсть нової продукцiї оцiнюється за економiчними та соцiальними критерiями. До економiчних критеріїв (ефекту виробництва та споживача) належать такi показники: економiя працi (зниження трудомiсткостi; зростання продуктивностi працi), економiя матерiальних ресурсiв; технiчний рiвень i якiсть продукцiї; корисний ефект на одиницю потужностi; окупнiсть i прибутковiсть. Соцiальнi критерiї (вплив на характер працi, умови працi i житгя) - показники, що забезпечують полiпшення умов працi, безпеку i зручнiсть в експлуатацiї; охорону на вколишнього середовища; створення кращих умов для життедiяльностi людей; полегшення працi; пiдвищення квалiфiкацiї працюючих, рiвня механiзацiї працi у виробництвi i при експлуатацiї нової продукцiiї.

   На всiх стадiях проектування конструкторська документацiя пiдлягає нормо-контролю, у процесi якого перевiряється виконання норм i вимог мiж-народних, державних, галузевих стандартiв i стандартiв пiдприсмств, досягнення в виробах, що розробляються, високого рiвня стандартизацiї та унiфiкацiї на основi широкого застосування конструктивних рiшень виробiв, якi спроектованi та освоєнi у виробництвi ранiше.

    Організація робіт з підготовки виробництва. Процес створення та освоєння нових виробів має низку особливостей, які необхідно враховувати під час його організації: комплексність, зростання складності та масштабів наукових досліджень стосовно об’єктів, що розробляються; імовірний характер процесів підготовки виробництва, який зумовлений новизною, ступенем об’єктивності первісної інформації та невизначеністю кінцевих результатів; неповторюваність, динамічність науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; людський чинник.