Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2011 в 12:09, курсовая работа
Місце лізингового бізнесу в міжнародній діяльності визначається перш за все самими об'єктами лізингу.
Вступ 2
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи лізингу 3
1.1. Сутність лізингу 3
1.2. Методологія аналізу ефективності лізингових операцій 9
Розділ 2 Аналіз лізингових операцій на ТОВ «Альфапрінт» 22
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 22
2.2. Аналіз проведення лізингових операцій підприємства 26
Розділ 3. Шляхи вдосконалення лізингових операцій ТОВ «Альфапрінт» 28
заключення 31
перелік використаних джерел 32
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ
ПІДПРИЄМСТВА
КУРСОВА РАБОТА
з дисципліни
«Економіка підприємства»
на тему:
«Лізинг як форма відновлення технічної бази виробництва»
(на прикладі підприємства
ТОВ
«АльфАпрінт»)
ВИКОНАЛА:
Студентка II курсу
групи МЕ-22-09 (ДНФ)
Колесник
Ю.А
Науковий керівник:
Танцюра
М. Ю.
м.
Сімферополь, 2011 р.
Зміст
Вступ 2
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи лізингу 3
1.1. Сутність лізингу 3
1.2. Методологія аналізу ефективності лізингових операцій 9
Розділ 2 Аналіз лізингових операцій на ТОВ «Альфапрінт» 22
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 22
2.2. Аналіз проведення лізингових операцій підприємства 26
Розділ 3. Шляхи вдосконалення лізингових операцій ТОВ «Альфапрінт» 28
заключення 31
перелік використаних джерел 32
Додатки 33
Вступ
Перетворення під впливом науково-технічного прогресу сфери виробництва і обігу, глибокі зміни економічних умов господарювання викликають необхідність пошуку і упровадження нетрадиційних для народного господарства нашої країни методів оновлення матеріально технічної бази і модифікації основних фундацій суб'єктів різних форм власності. Одним з таких нетрадиційних методів є лізинг. Місце лізингового бізнесу в міжнародній діяльності визначається перш за все самими об'єктами лізингу.
Багато авторів зверталося до тематики лізингу, але у роботі я звернулася до таких як Покропивний С, Ф., Руденко А. І., Кіркоров А.Н., Снігір Л., Брус С.І., Григоренко Є., Корнієнко О., Савченко Л., Харченко С., Черевко Г.В, Брищенко О., Брус С.І. Газман В.Д., який написав багато робіт з методології лізингових операцій .
Метою даної роботи є дослідити лізинг як відновлення технічної бази підприємства на прикладі діяльності ТОВ «Альфапрінт»
Завданнями дослідження є глибоке осмислення теоретичних та методологічних основ лізингу, комплексне оволодіння матеріалом; практичне застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань щодо вдосконалення управління діяльністю ТОВ «Альфапрінт» (виявлення найкращої методики аналізу ефективності лізингу та розрахунок лізингових платежів). Також на основі аналізу цих даних запропонувати шляхи вдосконалення лізингових операцій ТОВ «Альфапрінт»
Інформаційною базою курсової є підручники Покропивного С.Ф., Кіркорова А.Н., Газмана В.Д. Також у роботі використані такі періодичні видання як: Актуальні проблеми економіки, Фінанси України, Ринок цінних паперів Украиїни, Юридичний журнал, Питання економіки, Підприємництво, господарство і право. А також монографія Збірник наукових праць АДПСУ.
В роботі використані методи аналізу и синтезу теоретичного матеріалу, метод аналогій, математичний метод, метод кількісного та якісного аналізу даних на основі виміру співвіднесення постійних і змінних чинників.
Розділ
1. Теоретико-методологічні
основи лізінгу
Лізинг, — слово англійського походження, похідне від дієслова to lease — брати і здавати майно в тимчасове користування [5, с. 436].
За законом Украиїни «Про фінансовий лізінг» від 11.12.03 лізінг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) [1].
Н. Берлач визначає лізінг як один із найсучасніших метдів матеріально-технічного забезпечення виробництва та перспективний напрям надання банківських послуг [8, c. 219].
Предметом лізингу можуть бути будь-які не споживані речі, у тому числі підприємства і інші майнові комплекси, будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби і інше рухоме і нерухоме майно, яке може використовуватися для підприємницької діяльності. Предметом лізингових угоду не можуть бути земельні ділянки і інші природні об'єкти, а також майно, яке законом заборонене для вільного обігу [7, c. 238-239].
Лізингова операція, у свою чергу, є сукупністю договорів, необхідних для реалізації договору лізингу між лізингодавцем, лізингополучателем і продавцем (постачальником) предмету лізингу.
Типова лізингова операція виглядає наступним чином (див. Додаток 1).
1. Користувач (після вступу до лізингових відносин лізингоотримувач) повідомляє лізингову компанію, яке устаткування йому необхідно.
2. Лізингова компанія, переконавшись в ліквідності проекту, купує це устаткування у фірма-виготовлювача, або іншого юридичного, або фізичної особи, що продає майно, що є об'єктом лізингу.
3. Лізингова компанія (лізингодавець), ставши власником устаткування, передає його в тимчасове користування з правом подальшого викупу (визначається договором) лізингоотримувач, одержуючи замість лізингові платежі [4, c. 34-35].
Чіткої класифікації видів лізингових угод немає, її і не може бути, оскільки за різними критеріями класифікації одна й та сама угода може бути «зарахована» до різних категорій, а самі такі категорії взаємно перетинаються та «накладаються» одна на одну. Різні підходи до класифікацію лізингу наведенні у табл..1.1
Таблиця 1.1.
Підходи до класифікації лізингу
Підхід | Класифікаційна ознака | Вид лізингу |
Покропивний [6, c. 239.] | Срок використання об’єкта лізингу | Оперативний (із неповною окупністю) \ Фінансовий (із повною окупністю) |
Масштаб поширення лізингових відносин | Внутрішній (загальнодержавний) \ Міжнародний | |
Характер лізингових операцій | Сервісний \ Зворотний | |
Газман
В.Д.
[4 c. 239-249] |
По об’єктах операцій | Лізин рухомого майна\ Лізинг нерухомого майна |
По відношенню до майна, що арендується | Чистий лізин \ Повний лізинг | |
Особливості організаціх лізингових відношень | Пряий\ Непрямий | |
По методу фінансування | Револьверний\ Терміновий | |
Інші | Брищенко О. [9, c.65] | Поворотний лізинг |
Савченко Л. [14, c.127] | Лізинг з додатковим залученням засобів | |
Черевко Г. В. [16, c.19] | «Сублізінг» | |
Григорено Є [12, c.12] | «Дабл дин» |
Оперативним заведено називати лізинг із неповною окупністю орендованих основних фондів. Він здійснюється за договором лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач одержує у платне користування від лізингодавця відповідне майно на строк, менший за період амортизації 90 відсотків вартості об’єкта лізингу (оренди). Відтак лізингодавець може надавати майно в тимчасове користування кілька разів. Зрозуміло, що в такому разі зростає ризик щодо відшкодування залишкової вартості майна, оскільки воно зазнає фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Важливо наголосити, що за оперативного лізингу обов’язки з технічного обслуговування та ремонту орендованих засобів праці бере на себе лізингодавець.
Найбільшого поширення набув так званий фінансовий лізинг, тобто лізинг з повною окупністю орендованих матеріальних елементів основних фондів. Офіційно під фінансовим лізингом розуміють договір лізингу, згідно з яким лізингодавець надає лізингоодержувачу майно на час, не менший за строк, протягом котрого нараховується 60 відсотків амортизаційних відрахувань від повної вартості об’єкта лізингу (на день укладення договору). Після закінчення строку дії договору фінансового лізингу орендоване майно переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю. За умови фінансового лізингу ризик втрати майна, а також здійснення його технічного обслуговування та ремонту бере на себе лізингоодержувач.
Внутрішній лізинг за своєю сутністю і масштабом поширення буває внутрішньо- або загальнодержавним. Його суб’єктами є українські підприємства (організації) чи їхні інтеграційні утворення. Українські суб’єкти лізингу можуть практично здійснювати дві його форми — зворотний та пайовий лізинг. Зворотний лізинг передбачає викуп лізингодавцем майна у власника (виробника) і передачу цього майна в лізинг тому самому власнику. За пайового лізингу оренда здійснюється за участю кількох суб’єктів лізингу із залученням одного чи кількох кредиторів. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може перевищувати 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна.
Чинне законодавство України дозволяє здійснювати міжнародний лізинг. Останній реалізується суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або тоді, коли лізингове майно чи платежі перетинають державні кордони. Інакше кажучи, суб’єктами міжнародного лізингу завжди є інвестори інших країн. Це дає змогу вітчизняним підприємствам (організаціям) оновлювати свою технічну базу за рахунок конкурентоспроможного устаткування, транспортних та інших засобів праці зарубіжного походження.
Сервісний лізинг зазвичай застосовується за умови придбання на лізингових засадах складної техніки або такої, що зазнає швидкого техніко-економічного старіння (наприклад, комп’ютерно-обчислювальна та розмножувальна техніка, транспортні засоби тощо) [7, c. 239-240].
Суть зворотного лізингу було розглянуто вище. Відповідно до чинного законодавства (Закон України «Про фінансовий лізинг») його було названо формою внутрішнього лізингу [1]. Проте з наукового погляду (за характером лізингових операцій) його коректніше буде вважати одним із видів лізингу. [14, c. 129].
По об'єктах операцій лізинг підрозділяється на лізинг рухомого і нерухомого майна. При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і надає йому використовування в комерційних і виробничих цілях. Так само, як і в операціях з рухомим майном, контракт полягає звичайно на термін менший або рівний амортизаційному періоду об'єкту; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту.
По відношенню до майна, що орендується, можна виділити договір чистого лізингу, коли додаткові витрати по обслуговуванню майна, що орендується, бере на себе орендар, і договір повного лізингу, по якому орендодавець бере на себе технічне обслуговування і інші витрати, пов'язані з використовуванням об'єкту операції [7, c. 240].
Виходячи з особливостей організації відносин між позичальником і здаючим в наймання виділяється прямий лізинг, коли виробник або власник майна виступає як особи, що здає його в оренду, і непрямий, при якому здача в оренду ведеться через третю особу.
По методу фінансування розрізняється терміновий лізинг, при якому здійснюється одноразова оренда, і відновлюваний (револьверний), при якому договір лізингу продовжується після закінчення першого терміну контракту [4, c. 178].
На практиці застосовуються і інші види лізингу.
Поворотний лізинг (lease-back). Полягає у продажу промисловим підприємством частини його власного майна лізингової компанії з одночасним підписанням договору про його оренду. В такій операції тільки два учасники: орендар майна (колишній власник) і лізингова компанія (новий власник). Така операція дає можливість підприємству отримати грошові кошти за рахунок продажу засобів виробництва, не припиняючи їх експлуатацію, і використовувати їх для нових капітальних вкладень. Рентабельність даної операції буде тим вище, ніж доходи від нових інвестицій більше суми орендних платежів. Операції поворотного лізингу викликають зменшення балансу підприємства, оскільки вони ведуть до зміни власника майна.
Информация о работе Лізинг як форма відновлення технічної бази виробництва