Соціальні фактори. Мають найменший вплив  на підприємство серед усіх факторів непрямого впливу. Це пов'язано з  тим, що продукція підприємства не соціального  характеру, а носить специфічний  технічний характер і замовниками  виступають не конкретні особистості, а підприємства або держава (хоча споживачами можуть бути і конкретні  фізичні особи).

    Екологічні  фактори. Вони пов'язані, в першу  чергу, з дефіцитом деяких джерел сировини і з постійним подорожчанням  енергоносіїв, а також із забрудненням навколишнього середовища відходами.

    Ми  бачимо, що вплив факторів як зовнішньої, так і внутрішнього середовища дуже позначається на діяльності нашого підприємства.

    Конкурентні переваги підприємства

    Конкурентоспроможність.

    Конкурентоспроможність  підприємства - це відносна характеристика, що відображає відмінність процесу  розвитку конкретного підприємства від конкурента як за ступенем задоволення  своїми товарами або послугами конкретних суспільних потреб, так і за ступенем ефективності виробничо-господарської  діяльності підприємства.

    Всі конкурентні переваги можна поділити на 2 групи:

    - Переваги нижчого порядку. Вони  не є наслідком цілеспрямованої  діяльності підприємства, базуються  на вартості чи доступності  факторів виробництва, забезпеченості  широким спектром сировинних  ресурсів. Він можуть бути легко  відтворені конкурентами з відносно  невеликими витратами і не  гарантують підприємству стабільного  положення на ринку;

    - Переваги вищого порядку. Вони  є наслідком цілеспрямованої  діяльності підприємства і є  трудновоспроізводімимі. Забезпечують  можливість збереження досягнутих  конкурентних позицій на тривалий  період.

    Конкурентоспроможність  товару - це ступінь його відповідності  на певний момент часу вимогам споживачів або ринку за характеристиками.

    Виділяють такі основні групи характеристик (параметрів конкурентоспроможності):

    -Технічні;

    -Економічні;

    -Екологічні;

    -Фінансові  та т.д.

    Для оцінки конкурентної позиції товару і фірми використовується оцінювання з ключовими характеристиками. При  цьому проводиться зважування оцінок оцінку конкурентоспроможності підприємства в табл. 2,1

    Конкурентоспроможність  продукції, на жаль, ми не зможемо розглянути, тому що володіємо обмеженим обсягом  даних про підприємства, які є  нашими конкурентами.

 

Особливості розміщення підприємства

    Агрегатний  завод розташований на території 2 майданчики ДП «Заводу ім.Малишева» по вул.Морозова. Територія заводу розташована в  південно-східній частині міста  Харкова. Особливістю прилеглої  до агрегатному заводу території  є наявність промислової забудови: гаражів, АТП, складських приміщень  тощо Відстань до найближчої житлової забудови понад 4000м.

    Територія ДП «Завод ім.Малишева» не межує  ні з охоронними зонами, ні з санаторіями.

    Екологічна  політика Харківський агрегатного  заводу ДП "Завод ім. В. А. Малишева" "визначає принципи, цілі, завдання та основні напрями діяльності підприємства в галузі охорони навколишнього  середовища та забезпечення екологічної  безпеки.

    Основоположними принципами екологічної політики Харківського агрегатного заводу є:

    • визнання конституційного права  людини на сприятливе навколишнє середовище;

    • облік пріоритету екологічної безпеки  як складової частини національної безпеки;

    • відповідальність за забезпечення охорони  навколишнього середовища при розвитку машинобудування в регіоні;

    • прийняття управлінських та інвестиційних  рішень на основі багатоваріантності сценаріїв розвитку з урахуванням  екологічних пріоритетів;

    • скорочення утворення відходів виробництва  та екологічно безпечне поводження з  ними;

    • пріоритет прийняття запобіжних заходів над заходами з ліквідації екологічних негативних впливів;

      відкритість і доступність екологічної  інформації, негайне інформування  всіх зацікавлених сторін про  сталися аварії, їх екологічні  наслідки та заходи щодо їх  ліквідації;

    • відкритість і доступність результатів  екологічного моніторингу підприємства, взаємодія з усіма зацікавленими  сторонами в процесі досліджень, що проводяться в рамках процедури  оцінки впливу Харківського агрегатного  заводу на навколишнє середовище при  проектуванні і будівництві нових  об'єктів.

    Метою екологічної політики Харківського агрегатного заводу ім.Малишева є  підвищення рівня екологічної безпеки, зростання капіталізації підприємства за рахунок забезпечення надійного  й екологічно безпечного виробництва, транспорту та розподілу енергії, комплексного підходу до використання природних  енергетичних ресурсів.

 

    Розділ 2. Організація і обслуговування робочих місць

    Сутність  та види робочих місць. Первинним  осередком підприємства, у якому  здійснюється процес перетворення «входу» (ресурсів, укладень) у «вихід» (продукт, послуга), є робоча система — робоче місце, яке може функціонувати відносно самостійно за своєю спеціалізацією.

    Робоче  місце — це частина виробничої площі, яка оснащена всім необхідним устаткуванням, інструментом, пристроями і призначена для виконання трудових операцій певної частини виробничого  процесу.

    Кожне робоче місце має свою специфіку, пов’язану з особливостями організації  виробничого процесу, різноманітністю  форм конкретної праці у виробництві. Вид робочого місця визначається такими чинниками, як тип виробництва, рівень поділу і кооперації праці, ступінь  механізації та автоматизації, кількість  устаткування на робочому місці та ін.

    Робочі  місця класифікують за такими параметрами, що наведені у табл. 4.3.

    

    Вимоги  до організації робочих місць. Організація  і устрій робочих місць мають  відповідати вимогам до індивідуальних та колективних форм праці.

    Організація робочого місця — це створення  певного комплексу організаційно-технічних  умов для високопродуктивної і безпечної  праці.

    При вирішальній ролі знарядь праці  вихідним моментом в організації  робочого місця є предмет праці. Залежно від його параметрів (маса, габаритні розміри, вимоги до якості тощо) проектується технологічний процес із зазначенням виду і характеру  знарядь праці (машин, устаткування, інструменту, пристрою), тобто визначаються наперед устаткування та оснащення  робочого місця.

    Знаряддя  і характер предметів праці, у  свою чергу, обумовлюють планування (відповідну площу, розміщення елементів  і т. ін.) робочого місця. Кількість, повторюваність, маса, габаритні розміри  предметів праці, особливості знарядь  праці також визначають систему  і форму обслуговування.

    Водночас  характер і розміщення засобів та предметів праці мають узгоджуватись  з вимогами головної продуктивної сили — людини, з її можливостями приводити  в рух і використовувати речові елементи процесу праці без шкоди  для організму.

    Основні напрями в організації робочих  місць такі: раціональна спеціалізація; ефективне розміщення устаткування, оснащення, предметів праці; освітлення робочої площі; обслуговування; умови  безпечної і високопродуктивної праці.

    Відомо, що спеціалізація робочих місць  залежить від типу виробництва. Робоча зона або простір, де розташоване  робоче місце, визначається розрахунками. Простору має бути достатньо для  виконання всіх необхідних рухів  і переміщень працівників під  час виконання певних виробничих операцій. Ефективне розміщення всіх компонентів робочого місця формалізується його технологічним плануванням. У  процесі організації робочих  місць обов’язково враховуються санітарні норми, включаючи освітлення, інструкції з експлуатації устаткування, техніки безпеки та інші параметри, що забезпечують високопродуктивну  і якісну працю. Передбачається також  відповідна система сигналізації і  зв’язку, що забезпечує обмін інформацією  між робітниками і майстром або  іншими лінійними керівниками, а  також службами внутрішньоцехового обслуговування.

    Оснащення робочого місця. Залежно від спеціалізації  робочого місця здійснюється відповідне його елементне оснащення, що наведене у табл. 4.4.

    

    Оснащення робочого місця передбачає повне  укомплектування і постійне його забезпечення всіма необхідними  знаряддями і предметами праці для  виконання закріплених операцій процесу праці.

    З огляду на роботу, яка виконується, тип і характер виробництва, технологічного процесу робоче місце комплектується:

    основним  технологічним устаткуванням;

    предметами  праці;

    допоміжним  устаткуванням та оснащенням (транспортні  засоби, пристрої та інструмент);

    організаційним  оснащенням (робочі меблі-стелажі, інструментальні  тумбочки, шафи для розміщення і  збереження пристроїв, інструментів, матеріалів, напівфабрикатів і готових виробів; пристрої з техніки безпеки; реманент для догляду за устаткуванням  і прибирання робочого місця; пристрої освітлення, вентиляції, що забезпечують належні санітарно-гігієнічні умови  праці; засоби сигналізації та зв’язку  зі службами обслуговування й управління).

    Постійні  елементи устаткування та оснащення  робочого місця знаходяться на робочому місці завжди, незалежно від роботи, яка виконується в кожний окремий  період.

    Тимчасові елементи устаткування робочого місця  — це спеціальні предмети, призначені для виконання конкретної роботи. Їх склад, кількість і тривалість перебування на робочому місці залежать від технологічного режиму і системи  обслуговування.

    Спеціальні  робочі місця оснащуються повним комплектом необхідних компонентів  для виконання конкретних операцій. Спеціалізовані та універсальні робочі місця комплектуються тільки тими предметами, які використовуються постійно, а  решта доставляється періодично через систему обслуговування за вимогами.

    Технологічне  планування робочого місця. Серед обов’язкових умов раціональної організації трудового  процесу передбачається певний порядок  розташування всіх необхідних компонентів для виконання виробничих операцій, який чітко накреслюється в технологічних плануваннях робочого місця.

    Планування  робочого місця — це просторове розміщення засобів, предметів праці  і виконавця з урахуванням  антропометричних, біохімічних даних  і основних характеристик органів  відчуття людини (рис. 4.7).

    

    Кожне робоче місце має зовнішнє і внутрішнє  технологічне планування.

    Зовнішнє  технологічне планування (просторово-технологічне) визначає параметри певної площі  та розміщення за вимогами технології всіх елементів робочої системи (місця) для виконання технологічних  операцій виробничого процесу відносно інших робочих місць на дільниці.

    Зовнішнє  технологічне планування робочого місця  проектується з урахуванням робочого та допоміжного простору (зони). При  цьому на схемі планування виділяється  робоча зона й зона праці (основна) та зона підходу (допоміжна).

    Робоча  зона — це тримірний простір, що обмежується досяжністю рук у  горизонтальній і вертикальній площинах з урахуванням повороту корпуса  на 180° та переміщення робітника на один-два кроки. У цій зоні розташовуються знаряддя та предмети праці, що постійно використовуються в роботі.

    У допоміжній зоні розташовуються предмети, які використовуються рідше, та елементи інтер’єру робочого місця.