Товарознавча характеристика якості зразків чаю чорного байхового листового, що реалізуються в супермаркетах м. Харкова

     Дослід №4 Визначення дріб'язку.

     Для визначення дріб'язку 100 г чаю поміщають на дротове сито та просіюють протягом 3 хв шляхом струшування (100-120 гойдань у хв). Дріб'язок, що пройшов крізь сито, зважують на технічних вагах.

     Вміст дріб'язку розраховують за наступною формулою:

X=100m1/m2

де Х  – вміст дріб'язку, %;

     m1 – маса  дріб'язку, г;

     m2 – маса наважки чаю,г.

     Показник вміст дріб'язку не нормується ГОСТ. Вміст дріб'язку у зразках досліджуваного чаю склав:

- зразок  №1:  Х =4,34%

- зразок  №2:  Х =4,6%

- зразок  №3:  Х =5,1%

- зразок  №5:  Х =5,23%

- зразок  №4:  Х =4,78%

      Дослід №5  Визначення вмісту таніну.

      Танін належить до найважливіших хімічних компонентів чаю. Він являє собою складну суміш дубильних речовин. Чим більше таніну в чаї, тим вища його якість. Метод визначення вмісту таніну засновано на окисленні його марганцевокислим калієм з використанням як індикатора індигокарміну.

Техніка проведення визначення.

Зразок  чаю подрібнюють у фарфоровій ступці. На  годинниковому склі зважують 2,5 г подрібненого чаю та переносять до колби на 250 мл, заливають 200 мл киплячої дистильованої води та поміщать на водяну баню на 45 хвилин.

Отриманий екстракт зливають через воронку  до мірної колби на 250 мл, змиваючи часточки чаю, які пристали до колби. Вміст колби охолоджують до 20°С та доводять дистильованою водю до мітки, а потім взбовтують та фільтрують через паперовий фільтр у суху колбу. Піпеткою відбирають 10 мл фальтрату та поміщають у випаровувальну чашку, до якої перед цим наливають750 мл дистильованої води та 25 мл розчину індигокарміну. Фільтрат титрують 0,1 н розчином марганцевокислого калію за постійного перемішування скляною паличкою. При цьому синє забарвлення поступово переходить через синє-зелене, світло-зелене до жовтого золотистого відтінку.

     Закінченням титрування вважають  зникання зеленого відтінку та  появу чисто жовтого кольору.  Встановлюють кількість 0,1н розчину  марганцевокислого калію (мл), що  витрачена на окислення таніну. Аналогічним чиномпроводять контрольне титрування розчину води та індигокарміну 0,1 н позчином марганцевокислого калію.

 Кількість  таніну розраховують за формулою:

X=[ (a-a₁)* 0,004157*V*100 ] /V₁*m

де  X – кількість таніну, %;

     a - кількість 0,1 н розчину марганцевокислого калію, що пішла на окислення таніну, мл;

     a₁  - кількість 0,1 н розчину марганцевокислого калію, що пішла на титрування розчину води та індигокарміну, мл;

    0,004157 - кількість таніну, що окислюється 1 мл 0,1 н розчину марганцевокислого калію, г;

     V - об'єм мірної колби, мл;

     V₁  -  кількість екстракту чаю, що взята для дослідження, мл;

     m   - маса наважки абсолютно сухого чаю, г;

      Показник вміст таніну у чаї не нормується ГОСТ. Вміст таніну у всіх зразках досліджуваного чаю складає:

- зразок  №1:  Х =14,6%

- зразок  №2:  Х =13,65%

- зразок  №3:  Х =14,1%

- зразок  №4:  Х =13,2%

- зразок  №5:  Х =13,8% 

       2.2.3 Дослідження правильності нанесення  маркування на упаковку.

      Дослідження проводилося згідно з ГОСТ 1938-90 «Чай черный байховый фасованный. Технические условия»   

      На кожній пакувальній одиниці з чаєм вказують:

  - товарний знак і найменування підприємства-виробника, його адресу;

  - найменування продукту і місце прозростання чайного листа;

  - сорт;

  - масу нетто;

  - позначення цього стандарту. 

 

Висновок: ознайомившись з маркуванням  всіх зразків чаю, можна зробити  висновок, що не всі зразки відповідають вимогам ГОСТ. Зразок №4 не відповідає вимогам ГОСТ, а саме, не вказане місце прозростання чайного листа.

  Дослідження  правильності нанесення штрихового  коду.

Результати  досліджень у таблиці

 

Проаналізувавши результати дослідження дійсності  штрихового коду, можна зробити висновок, що всі зразки відповідають вимогам  стандарт. 

      Розрахунок  контрольного числа проводиться  наступним чином:

Крок  1. Скласти всі значення цифр парних розрядів, починаючи з 2-го розряду (розряди 2, 4, 6, 8, 10, 12).

Крок  2. Помножити суму, отриману на кроці 1, на 3.

Крок 3. Скласти всі значення цифр непарних розрядів, починаючи з 1-го розряду (розряди 1, 3, 5, 7, 9, 11, ).

Крок  4. Скласти результати кроків 2 і 3

Крок 5. Контрольна цифра визначається як число, яке отримують при відніманні від найближчого  числа кратного 10 результату, отриманного в кроці 4.

Отримані  результати наведені у таблиці

 

Розрахувавши  контрольне число, можна зробити  висновок, що всі зразки мають вірний штриховий код.