Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2011 в 20:19, реферат
Царством пляшок і келихів за стійкою бару керує не цар і не король, але справжній герой місцевого значення - бармен . Що головне для цієї професії? Віртуозно змішувати коктейлі? Або філігранно відміряти кількість налитого спиртного? А може, смакові достоїнства що змішуються напоїв та наявність фірмового рецепта?
Бар - підприємство
ресторанного господарства з барною
стійкою, що реалізує змішані, міцні
алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні
напої, закуски, десерти, мучні кондитерські
та булочні вироби, закупні товари
у поєднанні з влаштуванням дозвілля споживачів.
Кафе - підприємство
по організації харчування і відпочинку
споживачів, яке пропонує більш обмежений
в порівнянні з рестораном асортимент
продукції.
Реалізує фірмові,
заказні страви, вироби і напої.
Їдальня - загальнодоступне
або яке обслуговує певний контингент
споживачів, підприємство ресторанного
господарства, що виробляє і реалізує
страви у відповідності з
Закусочна - підприємство
ресторанного господарства з обмеженим
асортиментом страв неважкого приготування
з певного виду сировини і призначене
для швидкого обслуговування споживачів.
З історії:
Корчма - (рос. “питейный
дом” ХІ век ) - постоялий двір з продажем
алкогольних напоїв, які виготовлялися
на місці . Слово “корчма” зустрічається
у мовах більшості слов'янських народів.
Наші предки так називали місце, куди люди
приходили відпочити, влаштувати веселе
застілля з піснями і музикою. Заклади
, де продавали і пили горілку, називали
ще “орандами”, “вигодами”, ”гостинцями”,”монопольками”,”
При корчмі, як правило,
був “заїзд” - двір, де зупинялися подорожні.
Корчма (коршма, шинок)- невід'ємний компонент
традиційного українського, призначена
для відпочинку і харчування подорожніх
і односельців. Вона мала право продавати,
а іноді й виробляти горілку, тому й називали
” чоловічим домом”, що стверджує приказка
“Корчмо, корчмо, княгине, чом в тобі козацького
добра багато гине”.
Саме в корчмі
збиралися мирська старшина для
обговорення громадських справ.
Шинок був і своєрідним сільським
клубом, куди приходили люди, аби
обмінятися інформацією, почути новини
чи просто послухати кобзарів бандуристів,
які полюбляли грати у корчмі; збиралися
у корчмі й на вечорниці у пристольні свята
сім'ями. Корчма також була місцем для
укладання угод та проведення торгів.
Кабак-(тюркського
походження-постоялий двір XVI-XVIII ст.)
- для приготування і реалізації їжі та
продажу спиртних напоїв. Спеціальним
указом їх називали “кружечними дворами”,
в народі “кружало”. В 1746 році кабаки
офіційним указом Єлизавети знову були
перейменовані в “питейные дома”, де
в основному здійснювалась реалізація
спиртних напоїв. В 1881 році кабаки, як заклади
з низьким рівнем культури застілля, замінили
на трактири, де до горілки обов'язково
подавалась закуска.
Трактир(лат.tracto-“угощать”)
-початок XVIII ст. За підтримки Петра Першого.
Опрятність внутрішньго убранства, приготування
і подача холодних і гарячих закусок, запроваджувалась
культура пиття вин. З часом назву трактир
отримали заклади, де надавались послуги
проживання і харчування. Трактир з приміщенням
для постояльців часто називали постоялим
двором. Трактири більш низького розряду
для малозабезпечених прошарків населення
називали харчевнями.
В положенні
про трактирні заклади дається
визначення:
Трактирний заклад
є відкрите для публіки приміщення,
в якому надаються в аренду
особливі покої зі столом або проводиться
продаж їжі та напоїв. Продаж припасів
для вживання на місць складає загальну
властивість трактирних закладів. Трактирним
закладам не забороняється випускати
страви і напої на винос, крім виноградних
вин, спиртних напоїв, а також пива і меду,
продаж яких допускається в трактирних
закладах тільки на розлив, на місці. На
цій підставі, вважаються трактирними
закладами:
а) готелі ;
б) подвір'я ;
в) мебльовані квартири(в
столицях ), що надаються зі столом,
якщо у одного із хазяїнів здається
більше шести кімнат;
г) власне трактири;
д) ресторації;
е) ”кофейні дома”;
є) ”греческие кофейни”(в
Москве);
ж) кафе-ресторани
і кухмістерські столи для
прихожан;
з) харчевні;
и)буфети при
театрах, балаганах, пароплавах і пароплавних
пристанях, залізничних станціях, в клубах
і масових зборах різного роду;
і) такі овочеві
і фруктові лавки, де в особливих
покоях пропонують на місці закуски
і сніданки;
ї) міські галереї(в
Москві) з правом тримати стіл і
продавати напої;
й) палатки на
“гуляннях” в літній час.
Магічна привабливість
трактирів характеризується затишком,
домашньою атмосферою, доброзичливістю
хазяїна і персоналу та особливою
кухнею. Але в кінці XIX ст. більш популярними
стали ресторани і конкурентна боротьба
закінчилась не на користь трактирів,
ними залишились підприємства невисокого
класу.
Енциклопедичний
словник, том ХХХІІІ,
Видавці Ф.А. Блокгауз
(Лейпціг),
Ч.А.Ефронь (С.Петербург
)
С. Петербург
“ Издательское дело “ ,
Блокгауз-Ефронь
1901 г.,962 стр.
Трактирні заклади
до 1861 року підлягали дії трьох різних
положень про трактирний промисел: одне
положення існувало для С.Петербургу,
друге - для Москви, губернських , портових
і уїздних міст , третє - для заштатних
міст і поселень. Трактирні заклади поділялись
на різні види по роду торгівлі, яку їм
доводилось проводити: готелі, ресторації,
трактири і кафе - ресторани складали вищий
розряд , харчевні - нижчий.
В положенні
про трактирні заклади 1861 р. Всі
ці заклади підведені під один
розряд, всім надані однакові права
в торгівлі, відмінені обмеження в числі
і припинено віддачу трактирів з торгівлі
а також здачу інших закладів в утримання
за певну плату. Постоялі двори і корчми
в уздах дозволено засновувати без будь-якого
податку на користь казни.
Видане в 1893 році
нове Положення про трактирний промисел
- основна властивість заключається в
утриманні відкритого для публіки закладу,
де продається їжа і напої для споживання
на місці. Продаж їжі і напоїв може відбуватись
у відкритому для публіки загальному приміщенні
або в особливих покоях, які можуть здаватися
в оренду . До закладів трактирного промислу
без здачі в оренду покоїв відноситься:
трактири, ресторани, харчевні і духани;
овочеві і фруктові лавки і ренскові погреби
з подачею закусок їжі ; їдальні, буфети
при театрах, пароплавах, пристанях, їдальні
залізниць, на гулянках і т.д.; пивні лавки
з продажем гарячої їжі ; кондитерські
та булочні з продажем припасів для споживання
на місці; кофейні, закусочні лавки.
До закладів
трактирного промислу зі здачею в
аренду покоїв відноситься: готелі, постоялі
двори, заїжджі дома, корчми, також мебльовані
кімнати і подвір'я, що здаються зі столом,
якщо в одного хазяїна здається більше
шести кімнат. Закон не встановлює точних
ознак відмінності одного виду закладів
трактирного промислу від інших; лиш у
відношенні структури постоялих дворів
і корчм зазначено, що вони повинні мати
необхідне обладнання для прийому постояльців,
але без стійок для продажу припасів чи
напоїв.
В трактирних закладах
допускається з дозволу губернатора
незаборонені законом ігри, музика та
інші розваги.
Заклади трактирного
промислу можуть бути утримані будь-якими
особами, що мають право займатися
торгівлею і промислом; від них
береться тільки підписка про те, що
вони не підлягали взисканням , що позбавляє
права утримувати трактирні заклади.
За домовленістю
з поліцією, надається міським
думам видавати обов'язкові постанови
про устрій різного роду закладів
трактирного промислу, щоб кожне
з них відповідало своєму призначенню;
про ті місцевості в місті, де трактирні
заклади зовсім не допускаються; про збереження
в трактирних закладах благоустрою.
Число трактирних
закладів в Росії у 1886 р. - 35376, 1894 р.
- 42037, почало з того часу значно зменшуватись
в наслідок ведення питейної монополії;
в 1895 р. казенний продаж нитей був введений
лише в чотирьох східних губерніях, число
трактирних закладів скоротилось до 39178.
Термінологічні поняття :
- Ресторан класу
“люкс” - вишуканість інтер'єру,
високий рівень комфортності, широкий
вибір послуг, асортимент оригінальних
, вишуканих заказних і фірмових страв
складного приготування; винно-горілчані
тютюнові і кондитерські вироби; підвищений
рівень обслуговування в поєднанні з організацією
відпочинку.
- Ресторан класу
“вищий”- оригінальність інтер'
- Ресторан класу
“перший “ - гармонічність, комфортність
і вибір послуг, різноманітний асортимент
фірмових страв складного приготування;
вино-горілчані, тютюнові і кондитерські
вироби; високий рівень обслуговування
в поєднанні з організацією відпочинку.
Ресторан французьке
слово ”restauration” (походить з латині)
трансформувалося в ”restaurant” і в такому
вигляді було у вжитку спочатку у французів
(більше 200 років назад господинь харчевні
в Парижі для приваблення гостей вивісив
плакат” Мы восстановим (реставрируем)
ваши желудки”), а потім народів інших
європейських країн. Замінивши собою трактири,
таверни, харчевні.
В перших ресторанах,
що створювались в Україні в кінці
XVIII на початку XIX ст. шеф-кухарями були
переважно іноземці, часто французи, і
приготовлені ними шедеври гастрономії
звичайно мали більшу силу на смакові
рецептори і традиційні смаки страв, ніж
ті, що подавались в трактирах. Музика,
що виконувалась ресторанними оркестрами
більш вишукана ніж в трактирах. Ресторан
перетворився в тип підприємства, де простий
процес задоволення фізіологічних потреб
змінено задоволенням вишуканих гастрономічних
смаків і приємного проведення часу, що
асоціюється з відчуттям свята, урочистості.
Ресторан - невід'ємний елемент способу
життя людей певного регіону, культурний
простір, об'єкт етнічних цінностей, тобто
заклад, який крім біологічної функції
виконує культурно-творчу функцію.
Термінологічні
поняття:
Бар класу “
люкс ”- вишуканість інтер'єру, високий
рівень комфортності, широкий вибір
послуг, широкий вибір заказних і
фірмових змішаних, міцних алкогольних,
слабоалкогольних і безалкогольних напоїв,
коктейлів, закусок , десертів, мучних
кондитерських і борошняних виробів та
закупних товарів.
Бар класу “вищий”-
оригінальність інтер'єру, вибір послуг,
комфортність, різноманітний асортимент
оригінальних, вишуканих заказних і фірмових
змішаних, міцних алкогольних, слабоалкогольних
і безалкогольних напоїв, коктейлів, закусок,
десертів, мучних кондитерських і булочних
виробів та закупних товарів.
Бар класу “перший
”- гармонічність, комфортність і вибір
послуг, різноманітний асортимент, у т.ч.
заказних і фірмових, змішаних, міцних
алкогольних, слабоалкогольних і безалкогольних
напоїв, коктейлів нескладного приготування,
закусок, десертів, мучних кондитерських
і булочних виробів та закупних товарів.
Бар - спеціалізоване
підприємство, що стало прототипом
корчми, де персонал відгороджувався
від відвідувачів бар'єром і напої
виставлялися на масивну стійку.
Бар сьогодення
- підприємство з барною стійкою , що
реалізує напої , закуски, десерти, борошняні
кондитерські вироби , закупні товари
та надає послуги розваг, дозвілля.
В організації
підприємства ресторанного типу бар
широкого використовується спеціалізація
предметна , функціонально-технологічна:
пивні, винні, коктейль-бари та інші.
Бари розміщують
в адміністративно-культурних і
торгівельних центрах, в мікрорайонах
, при готелях , ресторанах , кафе, засобах
пересування. В залежності від розміщення
в приміщенні бари бувають: вестибульні,
ресторанні, допоміжні ( на поверхах готелю),
банкетні ( тематичні), міні-бар (в номерах
готелю).
Кафе - підприємство
з організацією харчування і відпочинку
гостей з наданням обмеженого асортименту
продукції (в порівнянні з рестораном).
На класи кафе не класифікують.
В залежності від
асортименту продукції і контингенту
споживачів кафе поділяють на дві групи:
· За асортиментом
реалізуємої продукції - кафе-морозиво,
кафе- кондитерська, кафе-молочна, кафе-варенична
і т.д.
· За контингентом
споживачів - кафе молодіжне, дитяче і
т. д.
Кафе забезпечує
виконання основної біологічної функції,
тобто задоволення фізіологічних потреб
з харчування. Важливою функцією кафе
є соціальна функція: об'єднувати людей
за інтересами, за формальним і неформальним
статусом: літературні і театральні, студентські
і артистичні .