Звіт з практики

План 

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Характеристика гірничо-добувної промисловості України.............4

РОЗДІЛ 2. Характеристика відкритого акціонерного товариства

„Південний  гірничо-збагачувальний комбінат”..................................................................................................................9

      2.1. Історія розвитку......................................................................................9

      2.2. Характеристика та якість продукції...................................................14

      2.3. Виробничий процес..............................................................................17

      2.4. Індивідуальне завдання........................................................................21

РОЗДІЛ 3. Аналіз та стан менеджменту на підприємстві.................................26

ВИСНОВОК...........................................................................................................31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................32

ДОДАТКИ..............................................................................................................33  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки – підприємства. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція та надаються необхідні послуги. На підприємстві зосередженні висококваліфіковані кадри, на ньому вирішується питання економічного витрачання ресурсів, застосування високопродуктивної техніки та технології, розробляються бізнес-плани, використовується маркетинг, здійснюється ефективне управління – менеджмент.

    Все це потребує глибоких економічних знань. В умовах ринкової економіки виживе лише те підприємство, яке найбільш розумно й компетентно визначить потреби ринку, створить і організує виробництво продукції, яка користується попитом, а також забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.

    Метою практики є з’ясування питань пов’язаних з організацією робіт в конкретних виробничих умовах окремих дільниць.

    Завдання  практики полягає у відвідуванні кар’єру і аглофабрики та з’ясуванні принципів їх роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  1

Характеристика  гірничо-добувної промисловості України

     Україна входить в число провідних  мінерально-сировинних держав світу. Поєднання  різновікових структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву  всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин, що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4% земної суші і де проживає 0,8% населення планети, має в своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу. В Україні за даними Геоінформу розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин. З них 7807 родовищ та 94 види корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення мають кам’яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні буд. матеріали, мінеральні води. Їх родовища знаходяться у різних геологічних регіонах України. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та інші. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна в кінці ХХ ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.

     Україна має потужний гірничодобувний потенціал і займає одне з провідних місць серед європейських країн з видобутку залізних і марганцевих руд, кам’яного і бурого вугілля, руд кольорових і рідкісних металів, самородної сірки, кам’яної та калійної солей, виробництву феромарганцю і глинозему. Видобувають також нафту і газ, індустріальні мінерали – доломіт, каолін, графіт, кварц та інші. Економіка України забезпечена вже розвіданими геологічними запасами на 20-30 років наперед.

    В Україні у великих обсягах  ведеться видобуток кам'яного вугілля (2% від світового видобутку), залізних (4 %) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцити, флюсові вапняки і доломити), хімічної сировини (самородна сірка, кам'яні і калійні сульфатні солі), облицювального каменю (граніти, габро, лабрадорити і ін.), скляного піску. В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін. У відносно невеликих обсягах видобувають також нікелеві руди, золото, скандій, гафній, янтар, цеоліти. Іде переоцінка запасів ртуті, що видобувалася раніше в значних обсягах. В різному ступені розвідані і підготовлені до експлуатації родовища хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, золота, берилію, літію, танталу, ніобію, скандію, ітрію, рідкісних земель, алмазів, металів платинової групи, плавкового шпату, фосфоритів, апатиту, горючих сланців, бішофіту і ін.

    Запаси  корисних копалин та виробничі потужності України дають можливість забезпечити  себе та експортувати: залізо, марганець, титан, цирконій, графіт, каолін, самородну сірку, бентонітові та вогнетривкі глини, калійну та кухонну сіль, флюсову сировину, декоративно-облицювальні матеріали. Власний видобуток паливно-енергетичної сировини (нафти, газу, окремих сортів коксівного вугілля) на початку ХХІ ст. не задовольняє внутр. потреби країни. В Україну імпортуються: нафта, газ, глинозем, кольорові, рідкісні, рідкісноземельні метали, плавиковий шпат та ін. В країні постійно збільшується видобуток нафти і газу, буд. матеріалів, дорогоцінного каміння та ін. корисних копалин У 2000 р. в Україні перероблено 9,1 млн. т. нафти.

    Залізорудна промисловість в країні в кінці ХХ ст. добувалося 13,5% від обсягу світового видобутку залізної руди. Всього в кінці ХХ ст. (1997-98 рр.) працювало 18 шахт і 11 кар’єрів. Основна продукція гірничодобувних підприємств: багаті руди (Fe 54-61%), концентрат (Fe 63,8-66%), залізорудні обкотиші і агломерат. Річний видобуток руди в Україні сягав у 1997 - 115 млн. т., у 2000 р. – 55,9 млн. т, у 2001 – 54.66 млн. т. Виробництво Fe-концентрату в 2001 складало 42,29 млн. т., котунів (обкотишів) – 11,99 млн. т і знижувалося. Виробництво агломерату – 10,92 млн. т і зростало.

    Розробляються родовища в Полтавській, Дніпропетровській  і Запорізькій областях. Основним промисловим типом є багаті мартитові руди в залізистих кварцитах, а також гематитові руди і бурі залізняки. Як правило, в металургійне виробництво вони поступають без збагачення, незначну частину піддають магнітній сепарації. Приблизно 75% залізняку добувається відкритим способом і біля 25% – підземним.

    Україна займає 7-е місце в світі за виробництвом сталі – 33,1 млн. т сталі в 2001 (+5.4% до 2000). Стальна індустрія сильно залежить від експорту. У 2001 р. експорт становив 28,7 млн. т сталі (87% видобутку руди). Експорт металу забезпечує 47% надходжень іноземної валюти для країни. Станом на 2000 р. частка України у світовому виробництві заліза складала 4%. Запасів залізних руд в країні вистачає на сотні років видобутку і переробки.

    Основним  районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Промисловий комплекс Криворіжжя станом на початок ХХІ ст. може добувати на рік понад 190 млн. т сирих руд і отримувати з них біля 70 млн. т товарної продукції. Розробляються як багаті залізні руди, так і бідні магнетитові кварцити, бурі оолітові залізняки. Видобуток ведеться підземним і відкритим способами. Багаті руди добувають на 16 шахтах ВО “Кривбасруда", на ш. “Центральна" Інгулецького ГЗК і ш. “Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату. Роботи ведуться на глиб. 1000-1300 м, відпрацьовуються майже 190 рудних тіл потужністю від 2 до 180 м. Системи розробки, що застосовуються - з обваленням руди і вмісних порід (бл. 60%), з відкритим очисним простором (бл. 20%) і з закладенням виробленого простору (бл. 20%). Всі основні процеси видобутку руди механізовані. Гірничотранспортне обладнання - бурові каретки, навантажувально-транспортні машини; прохідницькі комбайни, вібротехніка і інші.

    Відкритий видобуток у кінці ХХ ст. проводився на кар'єрах Південного ГЗК, Новокриворізького ГЗК, Центрального ГЗК, Північного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Полтавського ГЗК і Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. Глибина кар’єрів понад 200 м (макс. до 320-350 м). Обсяги розкривних робіт 180 млн. м3. Використовується циклічно-потокова технологія. Застосовуються буро-підривні роботи, а також крокуючі екскаватори. У 2002-2003 р. для підривних робіт почали застосовувати екологічно і фізіологічно безпечну ВР нового покоління – украніт.

    Понад 80% руди, що добувається в Кривбасі підлягає збагаченню. Тонко подрібнені магнетитові кварцити переробляють мокрою магнітною сепарацією; на ряді комбінатів впроваджена суха магнітна сепарація дробленої руди перед подрібненням. Частка концентратів в товарній руді 72-74%. Грудкування концентратів проводиться на фабриках Центрального, Північного і Полтавського ГЗК, випуск агломерату на агломераційних фабриках Південного, Новокриворізького ГЗК.

    Планується  переробка окиснених залізних руд  на Криворізькому ГЗК окиснених руд (КГЗКОР) поблизу м. Долинська Кіровоградської обл. Згідно проекту продуктивність по руді І черги повинна складати 26,4 млн. т. на рік (10,8 млн. т. концентрату, 9,9 млн. т. обкотишів з вмістом заліза 58,7%). Будівництво розпочато 1985 р. Введення в експлуатацію КГЗКОРу передбачено планами розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р. Комбінат є міжнародним промисловим об’єктом, у його проекті беруть участь крім України (56,4%) Румунія (28) та Словакія (15,6%). Пуск комбінату дозволить вирішити актуальну проблему залучення до промислової переробки слабкомагнітні окиснені руди, які є відходами діючих гірничо-збагачувальних комбінатів (раніше складувалися у відвали разом з іншими пустими породами, що привело до втрати бл. 500 млн. т. залізорудної окисненої сировини до 1980 р.). Розрахунковий прибуток від реалізації проекту комбінату складає 14,0 млн. дол. США на рік, крім того, очікується суттєве покращення екологічної ситуації в регіоні Кривбасу. Створюється біля 2700 нових робочих місць.

    На  початку ХХІ ст. найбільшим виробником концентрату був Інгулецький  ГЗК – 10.4 млн. т у 2001 (-9.6% до 2000). Південний ГЗК виробляв 8,3 млн. т (-0,6% до 2000), Полтавський ГЗК – 5,19 млн. т (-20,3% до 2000) концентрату. Новокриворізький ГЗК підвищував виробництво концентрату – 6,59 млн. т (+9,8 до 2000), Північний – 6,57 млн. т (+9,9%).

    Як  показала практика експлуатації Криворізьких залізорудних родовищ, всі вони є  комплексними. У процесі попутного  видобутку або переробки відходів збагачення залізняку можливе вилучення гранату, мусковіту, тальку, скандію, ванадію, літію, берилію, золота - всього біля 50 видів металевих і неметалічних корисних копалин. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ  2

Характеристика  відкритого акціонерного товариства „Південний гірничо-збагачувальний комбінат”

2.1. Історія розвитку

     Вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний  гiрничо-збагачувальний комбiнат" (ВАТ "ПiвдГЗК) розташоване в пiвденнiй  частинi м. Кривого Рогу Днiпропетровської областi, великого промислового центру i залiзничного вузла України з населенням приблизно 800 тис. чоловiк.

    На  початку 1953 року, в районi, розташованому  на 12 км. пiвденнiше м. Кривого Рогу, почалося будiвництво Пiвденного гiрничо-збагачувального  комбiнату. Комбiнат був запроектований для вiдкритого видобутку бiдних залiзистих роговикiв, їх збагачення та подальшiй агломерацiї концентрату. До того часу залiзистi роговики, залежi яких на Криворiжжi невичерпнi не розроблялися через малий вмiст залiза (32-40%), а тi що зустрiчалися при пiдземних гiрничих роботах роговики направлялися у вiдвали пустих порiд. Він розвивався поетапно, нарощуючи потужності по виробництву концентрату із 4,9 млн. т на рік з масовою часткою заліза 58,4% до 17,1 млн. т з масовою часткою заліза 64,85% та по виробництву агломерату з 5,25 млн. т до 8,3 млн. т на рік. Комбінат було збудовано за дуже малий проміжок часу. 30 травня 1952 року було затверджено проектне завдання, а вже 27 липня 1955 року була випущена перша тонна концентрату, а через два місяці – перша тонна агломерату.

    28 листопада 1956 року Державною комісією був підписаний акт запровадження у експлуатацію першої черги Півд. ГЗК-1 з річною виробничістю сирої руди 9000 тис. т., концентрату 4446 тис. т. і агломерату 2625 тис. т. До того часу було вивезено з кар’єру 12,6 млн. м³ вскришних порід, добуто 4,4 млн. т. руди, вироблено 2,3 млн. т. концентрату і 2,6 млн. т. агломерату.

     «Південний  гірничо-збагачувальний комбінат» -  підприємство України по підготовці сировини для металургійної промисловості. ВАТ «ПівдГЗК» є правонаступником орендного підприємства «Південний гірничо - збагачувальний комбінат». Комбінат робить видобуток (відкритим способом) залізистих кварцитів і їхню переробку (дроблення, збагачення) у товарну продукцію у виді залізорудного концентрату й залізорудного офлюсованого агломерату. Отже, основною продукцією комбінату є концентрат залізорудний агломераційний (з вмістом Fе = 65,0 – 65,2%) і офлюсований агломерат (Fе=54,0 – 54,3%), які є якісною сировиною для подальшого металургійного переділу.