Економічна безпека та ризики підприємств

18

Міністерство освіти і науки України

Хмельницький національний університет

                                               Кафедра: міжнародних економічних відносин

Реферат

з курсу «Основи наукових досліджень»

на тему:

«Економічна безпека та ризики підприємств»

              Виконав: ст. гр. МЕВ – 07-2

                                                                                           Задорожна Л.О.

              Перевірив : ст.викл.

                                                                                                      Яременко О.Ф.

Хмельницький, 2009

ЗМІСТ                                                                                                                                

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКУ……………………………….5

РОЗДІЛ 2. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………………………….....11

РОЗДІЛ 3ПОНЯТТЯ,ПОЛІТИКА І СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ………………………………………………………....…………....15

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Перехід до ринкових відносин, проголошений як кінцева мета реформ, проведених в Україні, проходить на базі економіки особливого роду, окремі елементи і підсистеми якої утворюють, хоча і недостатньо ефективну, систему, що розвивається. Вплив несистемних, а часто і просто суперечливих заходів останнього десятиліття породило специфічну економічну систему, що не має аналогів у світовій історії.

Безпека підприємництва є однією із складових частин економічної безпеки держави. Остання складається з багатьох напрямів організаційно-управлінської діяльності держави, в тому числі і зі створення сприятливого клімату для розвитку підприємницької діяльності, і на цій основі забезпечення різноманітних потреб суспільства, різних верств населення та окремого громадянинаЕкономічний ризик допомагає більш детально прорахувати всі можливі загрози для новоствореного підприємства.  Розуміння сутності ризику безпосередньо пов’язана з виявленням функцій, які він виконує при здійсненні господарської діяльності, що є дуже важливим для функціонування підприємства.

Економічна безпека підприємства тісно пов'язана з граничними можливостями фірми, що визначається як стратегічний потенціал фірми [1, c.25]. Важливим є внутрішня і зовнішня гнучкість організації, тобто її постійна адаптація до швидко мінливих умов зовнішнього і внутрішнього середовища. Виграє (а в інших умовах виживає) те підприємство, яке швидше інших пристосується до реалій часу й адаптується до нових умов.

Негативні економічні явища (дефіцит державного бюджету, інфляція, падіння рівня виробництва, наявність безробіття та різке падіння рівня життя населення) набувають ще більшого масштабу у зв’язку з відсутністю науково обґрунтованої стратегії національного розвитку, основаної на економічно безпечних орієнтирах. Разом з тим, проблема економічної безпеки  та присутності ризиків ніколи не існували відокремлено. Вона є похідною від специфіки економічного зростання на кожній стадії розвитку суспільства. Конкретизований зміст цієї проблеми може змінюватися в залежності від динаміки зовнішніх і внутрішніх умов функціонування економічної системи.

Все означене робить актуальним дослідження сутності категорій „економічна безпека”, “економічний ризик” та їх динаміки в умовах ринкових трансформацій на основі ознайомлення з  різними  науковими підходами та обґрунтування основних напрямків забезпечення економічної безпеки держави в складних умовах функціонування вітчизняної економіки

Метою є дослідження явища економічної безпеки та ризиків підприємств, факторів впливу на них, взаємодії, та розуміння змісту цих понять.

Завданням даного дослідження є визначення сутності „економічної безпеки” як системної економічної категорії, виділити її елементи, структуру, взаємозв’язки, протиріччя, здійснення  класифікації видів економічних ризиків, на основі яких можна провести дослідження ризиків економічної безпеки (сукупності загроз) та сформувати певні практичні рекомендації щодо мінімізації втрат від їх впливу.

Об’єкт дослідження: процеси формування ризиків в підприємницькій діяльності, їх кількісна і якісна оцінка в аспекті економічної безпеки(в загальному).

Предмет дослідження: система відносин між державою, регіонами, підприємствами і особистістю з приводу забезпечення і підтримки оптимального рівня економічної безпеки при існуванні ризиків підприємства.

РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКУ ПІДПРИЄМСТВА

Заснування власної справи, прогнозування, планування та реалізація господарських рішень в підприємницькій діяльності відбувається в умовах невизначеності, що породжується зміною внутрішнього та зовнішнього середовищ. Під невизначеністю в підприємництві розуміють відсутність повної та достовірної інформації про умови реалізації підприємницької ідеї.

Невизначеність, що пов'язана з можливістю виникнення в ході здійснення підприємницької діяльності несприятливих умов, ситуацій та наслідків несе загрозу ризику.

В ринковій економіці ризик є невід'ємним атрибутом господарювання. Невизначеність приводить до того, що уникнути ризику неможливо. Але це не значить, що слід шукати такі рішення, в яких завчасно відомий результат, вони, як правило, неефективні. Необхідно навчитися передбачати ризик, оцінювати його розміри, планувати заходи щодо його запобігання, тобто управляти ризиком.

Управління ризиком — це процес реагування на події та зміни ризи­ків в процесі здійснення підприємницької діяльності.

Найбільш розповсюдженою характеристикою ризику в підприємництві є:

1)загроза або небезпека виникнення невдач в процесі здійснення підприємницької діяльності;

2) небезпека виникнення несприятливих наслідків, змін зовнішнього середовища, які можуть викликати втрати ресурсів, збитки, а також небезпеку від якої слід застрахуватись.

Ризик – це: можливість досягнення негативних наслідків в результаті певних рішень або дій; ймовірність понести збитки або втратити вигоду, невпевненість в отриманні відповідного доходу; дія, яка в тій чи іншій мірі загрожує суб'єкту певною втратою.

Навіть за регульованої економіки, ретельного вивчення ринку маркетологами суб'єкти господарської діяльності позбавлені всебічної достовірної інформації про кон'юнктуру ринку, фінансовий та виробничий стан підприємств-конкурентів, їхні плани, що посилює об'єктивний характер економічних ризиків.

Економічний ризик - непередбачена суб'єктом господарської діяльності небезпека, яка спричиняє можливість втрат, загрожує реалізації поставленої мети і зумовлена перш за все, випадковим характером прийнятих ним рішень.

Оскільки законодавством України діяльність суб'єктів господарювання розглядається як господарська та підприємницька, то і ризики класифікуються як господарські та підприємницькі.

Підприємницький ризик - загроза виникнення непередбачених планами та прогнозами матеріальних і фінансових втрат та збитків або недоодержання очікуваних доходів у ході здійснення підприємницької діяльності.

Господарський ризик є невід'ємним компонентом ринкової еконо­міки і являє собою здійснення комерційної, виробничої та іншої діяльності у ситуації невизначеності через нестачу інформації, що не гарантує в таких умовах досягнення позитивного результату.

Суб'єкт господарювання в умовах господарського ризику повинен уміти вибирати з можливих альтернативних варіантів виправданий рівень ризику.

При прийняття господарських рішень найбільш суттєвими є наступні види невизначеності та господарських ризиків [2, с.98]:

1.      невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні та регіоні;

2.      економіко-правовий ризик (не­стабільність економічного законодавства (або його недосконалість), поточної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку);

3.      зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю та постачання, закриття кордонів тощо);

4.      матеріально-технічний ризик (недостатній або низький рівень матеріально-технічної бази підприємства, неповна й неточна інформація про динаміку техніко-економічних показників та параметрів нової тех­ніки, що може не забезпечити випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції);

5.      постачальницько-збутовий ризик (постачання неякісних матеріалів, комплектуючих виробів або зрив чи зміна умов укладених договорів і термінів поставки; несвоєчасне постачання товарів споживачу, їх недостатня якість, несвоєчасне надання післяпродажних послуг тощо);

6.      коливання цін, валютних курсів, невизначеність природно -кліматичних умов, можливість стихійного лиха;

7.      виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак, техніч­ні недоліки тощо);

8.      управлінський ризик (нераціональний характер рішень, прийня­тих менеджерами різних рівнів);

9.      маркетинговий ризик (неточне прогнозування обсягів досліджу­ваного ринку, ринкової кон'юнктури);

10. невизначеність цілей, інтересів, та поведінки учасників прийняття рішень при здійсненні господарської діяльності;

11. неповнота та неточність інформації про фінансовий стан та ділову репутацію підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань).

За джерелами виникнення ризики класифікуються на [3, с.43]:

1) політичні;

2) господарські;

3)  форс-мажорні.

              Політичні ризики обумовлені ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду; нестабільністю політичної влади; неадекватністю політичних рішень.

              Господарські ризики можуть включати:  ризик зміни податкового законодавства; ринковий ризик (відсутність попиту на товари та послуги); ризик капітальних вкладень (інфляція); ризик зміни цін постачальників; ризик затримки платежів за реалізовану продукцію; ризик неадекватного менеджменту тощо.

              Форс-мажорні обставини включають: ризики стихійного лиха; ризики виникнення міжнаціональних конфліктів; ризик втрати майна при пожежі.

Інвестори повинні бути впевнені, що прогнозованих доходів від інвестицій в підприємництво вистачить для покриття витрат, виплат заборгованостей та забезпечення окупності капіталовкладень. Мова йде про ризик нежиттєздатності інвестиційного проекту.

В загальному розумінні інвестиційний ризик - це ризик суб'єкта економічних відносин, що здійснює підприємницьку діяльність у вигля­ді інвестування. Він характеризує можливість виникнення фінансових втрат у суб'єкта господарювання в процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Суб'єкти підприємництва при здійсненні своєї діяльності використовують не тільки власний, а й додатковий (позиковий) капітал.

Велика доля позикового капіталу (зобов'язань) при здійсненні підприємницької діяльності підвищує ризик порушення принципу ліквідності підприємства, тобто існує фінансовий ризик.

Під фінансовим ризиком суб'єкта підприємництва розуміють ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати прибутку або капіталу в ситуації невизначених умов здійснення його фінансової діяльності.

Фінансовий ризик поділяють на ризик ліквідності та ризик рентабельності.

Ліквідність (платоспроможність) - це показник фінансового стану, який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розрахуватися за допомогою наявного на балансі майна (активів) за своїми зо­бов'язаннями (пасивами). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства.

Ризик ліквідності (платоспроможності) - це можливість виникнення несприятливих ситуацій по поверненню наявних боргів у визна­чені законодавством та договорами терміни. Він характеризується зни­женням рівня ліквідності оборотних активів, що викликає розбалансованість позитивного і негативного грошових потоків підприємства в часі.

Рентабельність - це рівень ефективності господарювання, при якому отриманий прибуток, порівнюється з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність.

Ризик рентабельності — це невпевненість суб'єкта підприємницької діяльності в отриманні запланованого рівня рентабельності.

Фінансовий ризик пов'язаний також з тим, що існуючі договірні ви­плати платежів по кредиту, як правило, необхідно проводити і тоді, коли підприємницька діяльність здійснюється не так успішно, як було заплановано. Результатом може бути продаж за безцінь майна та втрата влас­ного капіталу. При фінансуванні підприємницької діяльності власним капіталом можна припинити виплату дивідендів та заплановані пога­шення аж до покращення ситуації з ліквідністю.