Загальна оцінка і прогнозування фінансового стану організації АТ «УкрАВТО»

 

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………………………………..………………………3

 

1. Методичний підхід до  загальної оцінки і прогнозування  фінансового стану організації….……………………………………………………………………………………………………………………………5

1.1. Економічний зміст  фінансового стану підприємства………………………………...……5

1.2. Методика оцінки фінансового  стану підприємства……………………………..………….6

1.3. Ефективність прогнозування фінансового стану організації…………….……………7

1.4. Вплив аналізу фінансового  стану організації на її діяльність…………………………9

2. Економічна оцінка фінансового  стану АТ «УкрАВТО»………………………………..…………..11

2.1. Загальна характеристика  господарської діяльності АТ  «УкрАВТО»………..……11

2.2. Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності…………....….......13

2.3. Оцінка фінансового стану підприємства…………………………………………………..…...20

2.4. Прогнозування фінансового  стану підприємства………………………………………….25

3. Обгрунтування управлінських рішень за результатами проведеного аналізу фінансового стану підприємства АТ «УкрАВТО»……………………..………………………………………..27

 

Висоновки…………………………………………………………………………………………………………………31

Список використаної літератури………………………………………………………………………………32

Додатки……………………………………………………………………………………………………………………33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансового аналізу фінансового стану підприємств, оцінки використання їхнього майна та капіталу, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення і зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Особливого значення набуває  своєчасна та об`єктивна оцінка фінансового стану підприємств різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити, тільки своєчасно й об’єктивно проаналізувавши фінансовий стан підприємств.

Систематичний аналіз фінансового  стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, величина прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, визначаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок [1, 329].

Предметом аналізу фінансового  стану підприємства є його фінансові  ресурси, їх формування та використання. Фінансові ресурси є основним і пріоритетним видом ресурсів підприємства. Їх наявність, розміщення та ефективне  використання, оптимальне співвідношення джерел формування визначають фінансову стійкість підприємства, його платоспроможність, ліквідність, ділову активність, отже й рівень економічного потенціалу підприємства. Економічний потенціал підприємства — це сукупність економічних можливостей підприємства (суб'єкта господарювання), здатність виконувати поставлені перед ним завдання, використовуючи наявні матеріальні, трудові та фінансові ресурси. У його складі виділяють: майновий потенціал (майновий стан підприємства) і фінансовий потенціал (фінансовий стан, фінансові можливості).

Суб'єктами аналізу є як безпосередньо, так і опосередковано зацікавлені  в діяльності підприємства користувачі звітної фінансової інформації. До перших належать власники, в тому числі й акціонери підприємства, інвестори, кредитори, постачальники, конкуренти, держава (в особі контролюючих органів), персонал та менеджери підприємства [2, 306-307].

 

Аналіз фінансового стану  підприємств здійснюється в основному  за даними річної і квартальної бухгалтерської звітності й у першу чергу за даними бухгалтерського балансу.

Прийняте угруповання  дозволяє здійснити досить глибокий аналіз фінансового стану підприємства. Це угруповання зручне для « читання  балансу », під яким приймають попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо по бухгалтерському балансі.

При читанні балансу з'ясовують: характер зміни підсумку балансу  і його окремих розділів статей, правильність розміщення засобів підприємства, його поточну платоспроможність і т.п.

Аналіз фінансового стану  підприємства закінчують комплексною  його оцінкою. При аналізі фінансового  стану свого підприємства після  комплексної оцінки розробляють заходу щодо поліпшення фінансового стану, звертаючи особливу увагу на розробку фінансової стратегії підприємства на перспективу й у найближчі періоди [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЗАГАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ 

ФІНАНСОВОГО СТАНУ  ОРГАНІЗАЦІЇ

 

1. Економічний зміст фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства — це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. Таке трактування суті поняття «фінансовий стан» дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, у якій, як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.

Якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитивної характеристики фінансового стану, говорять про фінансову стійкість підприємства. У системі об'єктів фінансово-економічного аналізу саме їй належить провідна роль [4, 354].

Фінансовий стан підприємства – це сукупність показників, які  відображають його здатність погасити свої довгострокові зобов’язання [5, 18].

Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх  елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою моделей, методів і показників, які відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства безпосередньо залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Передовсім зміцненню фінансового стану підприємства сприяють безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як звичайно, чим вищими є показники обсягу виробництва  і реалізації продукції, робіт, послуг і нижчою їхня собівартість, тим  вищою буде прибутковість підприємства, а це також позитивно впливатиме на його фінансовий стан.

І навпаки, неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, через що погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може спричинити перебої в забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже, у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на організацію  систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, додержання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Отже, фінансовий стан —  це одна з найважливіших характеристик кожного підприємства [1, 329-330].

Під прогнозуванням фінансового  стану розуміють передбачення обсягу та розміщення фінансових ресурсів підприємства на певний термін наперед шляхом вивчення динаміки розвитку підприємства як суб'єкта господарської діяльності на фоні реалій економічного життя суспільства.

Об'єктом прогнозування  має бути насамперед обсяг фінансових ресурсів, які надійдуть у розпорядження підприємства за період, стосовно якого складається прогноз [6].

2. Методика оцінки фінансового стану підприємства

Використання  видів, прийомів та методів аналізу  для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності утворює методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три головні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.

Дескриптивні моделі є головними для оцінки фінансового стану підприємства. До них належать: побудова системи звітних балансів; і подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі грунтуються на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі — це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найпоширеніші з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як заведено, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та в розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів. Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні і жорстко детермінованих факторних моделей.

Отже, під час аналізу  фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу.  Їх кількість і широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Класифікація і порядок розрахунку комплексу основних оцінних показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість та види за такими ознаками: майновий стан підприємства, його прибутковість; ліквідність, платоспроможність та кредитоспроможність; фінансова стійкість та стабільність; рентабельність; ділова активність; оцінка акціонерного капіталу.

Обов’язковими елементами дослідження фінансових результатів  діяльності підприємства є:

• аналіз змін кожного показника за поточний період (горизонтальний аналіз показників фінансових результатів за звітний період);
• аналіз структури відповідних показників та її змін (вертикальний аналіз показників);
• дослідження хоча б у найзагальнішому вигляді динаміки зміни показників фінансових результатів за низку звітних періодів(трендовий аналіз показників) [1, 335-392].

3. Ефективність прогнозування фінансового стану організації

Без прогнозу показників фінансового стану  підприємство не має змоги планувати розвиток своєї матеріально-технічної бази, робити витрати, віддача від яких віддалена в часі від їх проведення (наприклад на науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи, на вдосконалення технології виробництва, на купівлю цінних паперів, капітальні витрати в соціальну сферу тощо), розумно будувати свої господарські відносини з покупцями й постачальниками, банками, іншими партнерами. Так, жоден комерційний банк не надасть позичку підприємству, яке не може дати чіткого прогнозу свого фінансового стану на період до повернення заборгованості.

Під прогнозуванням фінансового стану  розуміють передбачення обсягу та розміщення фінансових ресурсів підприємства на певний термін наперед шляхом вивчення динаміки розвитку підприємства як суб'єкта господарської діяльності на фоні реалій економічного життя суспільства та держави.

З погляду  побудови тактики діяльності підприємства прогнозування є «відправним пунктом», з якого розпочинається процес взаємодії всіх підрозділів підприємства, та саме на основі розробленої тактики відбувається їх співпраця. Під час прогнозування розглядаються всі можливі варіанти подальшого розвитку діяльності підприємства на основі прийняття того чи іншого напрямку роботи. В процесі прогнозування найважливішими елементами є наступні:

·        прибутковість;

·        наявність власних фінансових ресурсів;

·        раціональне розміщення основних і  оборотних коштів;

·        платоспроможність;

·        ліквідність.

За  рахунок прогнозування цих показників досягається стабільність в діяльності підприємства. Прогнозування прибутковості  базується на інформації про прибутки, отримані в минулих періодах. За рахунок аналізу всіх джерел прибутку підприємства (реалізація готової продукції, напівфабрикатів, прибутки від операційної  діяльності, від інвестиційної діяльності тощо) можна з прогнозувати показники прибутковості на наступний період (як на цілий рік, так і помісячно). Показники прибутковості дозволяють з корегувати  можливі зміни в структурі ресурсів підприємства, зростання інвестицій як власного капіталу, так і зовнішніх вливань до діяльності підприємства, стабілізувати фінансовий стан підприємства задля досягнення стратегічних цілей, тощо.

     З показниками прибутковості  підприємства тісно пов’язані  показники платоспроможності та ліквідності. Аналіз та прогнозування цих показників проводить на основі фінансової звітності та на основі розрахунку ряду коефіцієнтів та показників, на яких базується оцінка кредитоспроможності та ліквідності підприємства. Прогноз цих показників є основою для отримання позичкових коштів, залучення нових інвесторів та інноваційного розвитку підприємства.