Сутнисть системного анализу

       Термін "морфологія" вживається в багатьох науках стосовно дослідження форм і  структури об'єктів, що вивчаються. Сутність цього методу полягає у  поділі будь-якої проблеми на відносно незалежні частинии, а потім в  здійсненні пошуку всіх можливих рішень для практичної реалізації кожної з  частин. На першому етапі загальне число всіх можливих рішень дорівнює числу можливих комбінацій. Наприклад, якщо проблему можна розділити на чотири частини, при чому є три  рішення для першої частини, чотири рішення для другої частини і  по п'ять рішень для третьої і  четвертої частин, то загальна кількість  рішень для реалізації проблеми, що досліджується, складає 3х4х5х5=300.

    Метод морфологічного аналізу заснований на комбінаториці - систематичному дослідженні  всіх теоретично можливих варіантів, які  витікають із закономірностей будови (морфології) об'єкта, що аналізується. Синтез охоплює як відомий, так і нові, незвичайні варіанти, які при прямому переборі могли бути упущені. Шляхом комбінування варіантів отримують безліч різних рішень, деякі з яких представляють практичний інтерес.

    Реалізація  методу морфологічного аналізу передбачає наступні етапи:

    1. Максимальне точне формулювання  проблеми, належної рішенню.

    2. Аналіз основних характеристик  об'єкта, тобто його параметрів  від яких залежить розв'язання  проблеми.

    3. Пошук і опис можливих варіантів  по кожному параметру шляхом  складання матриці. Якщо в кожному рядку матриці зафіксувати один з параметрів, то їх набір буде представляти можливий варіант рішення початкової задачі.

    4. Визначення функціональної цінності  отриманих рішень.

    5. Вибір раціональних конкретних  рішень.

    Метод морфологічного аналізу є способом впорядкованого пошуку рішень, що дозволяє добитися систематичного огляду всіх можливих розв'язань якої-небудь проблеми.

       Всі частини проблеми і підходи до їх вирішення розміщуються у так  званому "морфологічному ящику", який умовно може бути зображений у  вигляді матриці.

       В кожному рядку матриці записується  частина проблеми, а в клітинках  всі альтернативні шляхи їх вирішення.

       Задача  експертів полягає в тому, щоб  уважно вивчити всі підходи що до вирішення кожної частини проблеми. На першому етапі слід відмовитись  від явно неприйнятних шляхів вирішення, а потім методом послідовного виключення досягти такого положення, коли для вирішення кожної частини  проблеми залишається тільки один шлях (один напрямок, варіант, засіб).

       Іншими  словами, в кожному осередку морфологічного ящика буде міститися тільки одне можливе рішення, або ящик взагалі  не буде його мати. Наявність двох ябо  більше рішень вимагає нових пошуків.

       Морфологічний аналіз починається з певного  рівня знань про об'єкт, що досліджується. Необхідність перебору всіх можливих альтернатив вирішення проблеми і вибір найбільш оптимального напрямку вимагає від дослідника різнобічні знання з різних галузей. Все це сприяє підвищенню знань про об'єкт, що досліджується, на якісно новий рівень.

       Застосування  морфологічного методу ставить перед  експертами задачу відмовитися від  звичних стереотипів мислення і  максимально використати свою ерудицію і знання для генерування нових  оригінальних ідей, якщо навіть вони на перший погляд і парадоксальні.

       При побудові морфологічного ящика мета не повинна зводитися тільки до находження окремих рішень. В результаті поглибленого морфологічного аналізу можна прийти до нових ідей щодо можливих рішень, а звідси недалеко до принципово нових  напрямків вдосконалення управління конкретними об'єктами або технічних  рішень.

       Творець методу Ф. Цвіккі довів на конкретному  прикладі ефективність свого методу, побудувавши морфологічну матрицю  для реактивних двигунів, які працювали  на хімічному паливі. Матриця містила 576 можливих варіантів.

       Морфологічний аналіз як метод розв'язування творчих  задач був запропонований Цвіккі. Сутність його полягає в тому, що враховують параметри будь-якого  об'єкта - потужність, швидкість, вид  руху, освітленість, спосіб обігрівання, охолодження, геометричні розміри  тощо. Ці параметри - морфологічні осі - можуть по-різному варіюватися  для різних випадків. Виписані можливі  варіанти морфоосей і зведені  разом формують морфологічний ящик. Нова конструкція може виявитися  прогресивною, оскільки одержуємо стискування  різних випадкових параметрів морфоосей.

   Сутність  морфологічного аналізу /МА/, що застосовується при рішенні конструкторських задач  загального плану, полягає в систематичному дослідженні всіх уявних варіантів  рішення, що випливають з морфології (будівлі) технічного об'єкта. МА являє  яскравий приклад системного підходу  при рішенні технічних задач.

   З декількох видів МА, запропонованих Ф.Цвіккі, найбільш простим та розробленим  є метод морфологічної шухляди.

   Аналіз  ведеться в такій послідовності: 1-й крок – точно сформулювати задачу; 2-й крок – скласти список усіх характеристик об'єкта (способу  чи пристрою); 3-й крок – по кожній характеристиці перелічити варіанти;               4-й крок – проаналізувати виникаючі  при цьому сполучення; 5-й крок – відібрати кращі сполучення.

   Приклад: 1. Запропонувати нову ефективну  конструкцію снігохода. 2. Характеристики: А - двигун, Б - рушій, У – опора кабіни, Г - керування,        Д – забезпечення заднього ходу і т.д.  

3. Варіанти:

А1 –  двигун внутрішнього згоряння,

А2 –  газова турбіна,

АЗ –  електричний ………. і т.д.

Б1 –  повітряний гвинт,

Б2 - гусениці,

БЗ –  лижі і вібролижі,

Б4 –  снігомет ………. і т.д.

   У такий спосіб складається перелік  варіантів до всіх характеристик.

4 і 5. Отримана таблиця (морфологічна  шухляда) вивчається і найбільш  цікаві "формули" сполучення  вписуються: наприклад, А2 - Б4 - Б7…… 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сорока К.О. Основи теорії систем і системного аналізу. – Х.:Тимченко, 2005.\

 

2. Старыш  О.Г. Системологія. Підручник.–Київ: Центр  навчальної літератури, 2005.

 

3. Василенко В.О. Теорія та практика розробки управлінських  рішень. Навчальний посібник — Киів: ЦУЛ, 2002.

 

4. Василенко В.О. , Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. За редакцією В.О. Василенко. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

 

5. Герчикова И.Н. «Менеджмент: підручник для вузів», - М., ЮНІТІ  “Банки і біржі”, 1997 р.

 

6. Ленд  П.Е.  «Менеджмент - мистецтво  управляти», М., - 1995 р.