Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 11:53, контрольная работа
Класифікація витрат – це поділ їх на класи на основі певних загальних ознак об’єктів і закономірних зв’язків між ними. Причому, чим більше виділено ознак класифікації, тим вищий ступінь пізнання об’єктів.
Існує безліч класифікацій витрат за різними ознаками. Класифікація витрат є дуже важливою для розуміння того, як ними управляти. Враховуючи те, що поділ витрат спрямований на вирішення найрізноманітніших завдань управління, в літературі зустрічаються різноманітні групування видів витрат за ознаками їх класифікації.
Останніми в третій групі нематеріальних активів є володіння стандартами. «Стандартні» війни, в яких компанії (або цілі країни) лобіюють прийняття одного стандарту замість іншого, ведуться дуже давно. Володіння стандартами, безперечно, може стати для компанії одним із джерел стійкого, хоч і не передбачливого, доходу.
Наступний
блок представлений загально-
Останній блок представлений власною базою знань і системою підтримки прийняття рішень.
Перетворення накопичених знань в систему корпоративних знань компанії – важливий крок у підвищенні вартості компанії. Корпоративні знання – сукупність спеціальних знань, виробничого досвіду і навиків, баз знань і даних, які використовуються в інтелектуальному капіталі фірми для отримання економічних і технологічних результатів. Підприємствам легкої промисловості з метою підвищення своєї вартості доцільно ухвалювати рішення про перетворення накопиченого знання і досвіду персоналу в загально корпоративну базу знань. Це понизить ризики втрати частини досвіду при звільненні або скороченні персоналу компанії тощо.
Отже,
проаналізувавши схему і розкривши зміст
усіх її складових можна стверджувати,
що успішно працююче підприємство отримує
прибуток за рахунок матеріальних і нематеріальних
активів, поставлених на баланс підприємства,
а також від інших нематеріальних активів,
які не стоять на його балансі. Як правило,
це права на результати творчої діяльності,
які є невіддільними від підприємства
і його працівників. Управління нематеріальними
активами підприємств легкої промисловості
на основі системно-ситуаційного підходу
надасть можливість враховувати їхній
розвиток протягом часу (минулого, теперішнього
та майбутнього), а також їхній вплив на
поточний, цільовий та прогнозний стан
самого підприємства.
Список використаної літератури
1. Абрютіна М.С. Фінансовий аналіз комерційної діяльності: навчальний посібник - К:. Фінпрес, 2002.
2. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. - Житомир, ПП Рута, 2004.
3. Давидович І.Є. Контролінг : навчальний посібник - К.: Центр учбової літератури, 2008.
4. Іванченко Н.О. Системно-ситуаційний підхід до нематеріальних активів підприємств легкої промисловості // Актуальні проблеми економіки. – К.: 2006. – №11. – С.120-125.
5.
Партин Г.О., Загородній А.Г. Управлінський
облік: Навч. посіб. – 2-ге вид.,– Київ: «Знання»,
2007.