Особливості менеджменту ЗЕД в умовах глобалізації

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Октября 2012 в 17:28, реферат

Краткое описание

Глобалізація та економічна взаємозалежність. Економічна інтеграція. Міжнародна торгівля. Міжнародна конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність підприємства (галузі). Конкурентоспроможність країни. Концепція порівняльної переваги. Інтернаціоналізація ланцюга поставок. Глобалізація і конкурентоспроможність. Політика екологічного регулювання. Рента в глобальному просторі.

Содержимое работы - 1 файл

Особливості менеджменту ЗЕД в умовах глобалізації.doc

— 204.00 Кб (Скачать файл)

- спосіб розподілу вигід від  додаткових обсягів виробництва  залежить від умов торгівлі - кількісного  співвідношення, за яким обмінюються фізичні товари. Частка кожної країни визначається пропозицією і попитом на ринках з досконалою конкуренцією у двох країнах. Як країна А, так і країна Б не погіршили свій стан у результаті торгівлі; як правило, їх стан покращився, хоча й нерівномірно.

- Приклад

Для аналізу вигід від вільної  торгівлі, що базується на порівняльній перевазі, припустимо, що Таїланд є  більш ефективним, ніж Бразилія у  виробництві як спортивного взуття, так і стерео обладнання. За допомогою  виробничої одиниці (комбінація землі, праці, капіталу і технології) ефективний Таїланд може виробити 12 контейнерів взуття або шість контейнерів стереообладнання. Бразилія, що є менш ефективною за обома товарами, за допомогою виробничої одиниці може виробити лише десять контейнерів взуття і два контейнери стереообладнання (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Виробничий потенціал Бразилії і Таїланду

Країна

Виробничий потенціал

Кількість контейнерів спортивного взуття

Кількість контейнерів стереообладнання

Таїланд, 1000 виробничих одиниць

12 контейнерів/од.

6 контейнерів/од.

Бразилія, 1000 виробничих одиниць

10 контейнерів/од.

2 контейнери/од.


Виробнича одиниця у Таїланді має  абсолютну перевагу порівняно з  виробничою одиницею у Бразилії стосовно як взуття, так і стереообладнання. Проте Таїланд має більшу відносну перевагу порівняно з Бразилією у виробництві стереообладнання (6:2), ніж у виробництві взуття (12 :10). Порівняльна перевага існуватиме доти, доки ці співвідношення не будуть рівними.

Припустимо, що торгівля між двома  країнами не провадиться, і кожна країна поділяє свої виробничі одиниці між взуттям і стереообладнанням. Кожна країна вирішила розподілити 300 виробничих одиниць для виробництва взуття і 700 виробничих одиниць для виробництва стереообладнання. Параметри виробництва і споживання у такій ситуації наведено у верхній частині табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Теорія порівняльної переваги: числовий приклад для Бразилії і Таїланду

Виробництво за відсутності торгівлі

Виробництво взуття

Виробництво стереообладнання

Таїланд виробляє і споживає

300 o 12 " = 3600 контейнерів

700 o 6 -= 4200 контейнерів

1 Бразилія виробляє і спо-1 живає

300 o 10 = 3000 контейнерів

700 o 2 щ = 1400 контейнерів

Загальні обсяги світового виробництва  і споживання

6600 контейнерів

5600 контейнерів

Таїланд виробляє лише стереообладнання

-

1000 o 6 -в 6000 контейнерів

Бразилія виробляє лише взуття

1000 o 10 -= 1000 контейнерів

-

Загальні обсяги світового виробництва  і споживання

10 000 контейнерів

6000 контейнерів


Тепер припустимо наявність повної спеціалізації. Таїланд виробляє лише стереообладнання, а Бразилія - лише взуття. Загальні обсяги світового виробництва будуть вищими як для взуття, так і для стереообладнання (нижня частина табл. 2.2).

Очевидно, що світовий добробут покращився, оскільки тепер маємо 10 000 контейнерів взуття замість лише 6000 контейнерів, а також 6000 контейнерів стереообладнання замість лише 5600 контейнерів. Проте розподіл є досить спотвореним. Тайці тепер танцюють босими ногами під свою музику, а бразильці танцюють на своєму карнавалі у доброму взутті, але без музики!

Проблему  розподілу може вирішити торгівля. Припустимо, що спочатку торгівля між  Таїландом і Бразилією здійснюється за таким співвідношенням: два контейнери взуття до одного контейнера стереообладнання. Цей "обмінний курс" (два контейнери взуття до одного контейнера стереообладнання) є "внутрішньою ціною" Таїланду, тобто умовою торгівлі у Таїланді за умови виробництва обох товарів і відсутності міжнародної торгівлі. Припустимо далі, що Таїланд експортує 1800 контейнерів стереообладнання у Бразилію та імпортує 3600 контейнерів взуття з Бразилії. Цю ситуацію показано у табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Торгівля за "внутрішньою ціною" Таїланду (за кожен експортований контейнер стереообладнання Таїланд імпортує два контейнери взуття з Бразилії)

Показник

Обсяг виробництва взуття плюс/мінус обсяг торгівлі

Обсяг виробництва, стереообладнання плюс/мінус обсяг торгівлі

Таїланд виробляє 6000 контейнерів стереообладнання та експортує 1800 контейнерів

0 + 3600 -= 3600 контейнерів

6000 - 1800 = = 4200 контейнерів

Бразилія виробляє

10 000 контейнерів взуття

та експортує

3600 контейнерів

10 000 - 3600 = = 6400 контейнерів

0 + 1800 = = 1800 контейнерів

Загальні обсяги світового виробництва  і споживання

10 000 контейнерів

6000 контейнерів


За такої ціни всі вигоди отримує Бразилія, яка споживає 6400 контейнерів взуття (замість 3000 за відсутності торгівлі), а також споживає 1800 контейнерів стереообладнання (замість 1400 за відсутності торгівлі). Обсяги споживання Таїланду-3600 контейнерів взуття і 4200 контейнерів стереообладнання - залишились на доторговельному рівні. Таїланд не отримав вигод від торгівлі за цією ціною, хоча нічого і не втратив!

Тепер припустімо, що торгівля здійснюється за "внутрішньою ціною" Бразилії-п'ять  контейнерів взуття за кожен контейнер стереообладнання (табл. 2.4). При використанні бразильської внутрішньої ціни всі вигоди отримує Таїланд, який тепер споживає 7000 контейнерів взуття (замість 3600 за відсутності торгівлі) та 4600 контейнерів стереообладнання (замість 4200 за відсутності торгівлі). Обсяг споживання Бразилії - 3600 контейнерів взуття та 1400 контейнерів стереообладнання - залишився на доторговельному рівні.

Таблиця 2.4. Торгівля за "внутрішньою ціною" Бразилії (за кожен екс порто в а ний контейнер стереообладнання Таїланд імпортує п'ять контейнерів взуття з Бразилії)

Показник

Обсяг виробництва взуття плюс/мінус обсяг торгівлі

Обсяг виробництва стереообладнання плюс/мінус обсяг торгівлі

Таїланд виробляє 6000 контейнерів стереообладнання та експортує 1400 контейнерів

0 + 7000 = = 7000 контейнерів

6000- 1400 = = 4600 контейнерів

Бразилія виробляє 10000 контейнерів  взуття та експортує 7000 контейнерів

10 000 - 7000 = = 3000 контейнерів

0+ 1400 = = 1400 контейнерів

Загальні обсяги світового виробництва  і споживання

10 000 контейнерів

6000 контейнерів


Бразилія не отримала вигід від  торгівлі за цією ціною, хоча нічого і  не втратила!

Тепер уявімо, що торгівля здійснюється за ціною, що перебуває між внутрішньою  ціною Таїланду (2 : 1) і внутрішньою  ціною Бразилії (5 : 1). Припустимо, що у результаті вільного укладання угод було досягнуто ціну 4 : 1 (табл. 2.6).

Таблиця 2.5. Торгівля за ціною, досягнутою у результаті вільного укладання угод (за кожен експортований контейнер стереообладнання Таїланд імпортує чотири контейнери взуття з Бразилії)

Показник

Обсяг виробництва взуття плюс/мінус обсяг торгівлі

Обсяг виробництва стереообладнання плюс/мінус обсяг торгівлі

Таїланд виробляє 6000 контейнерів стереообладнання та експортує 1600 контейнерів

0 + 6400 -6400 контейнерів

6000 - 1600 = 4400 контейнерів

Бразилія виробляє 10000 контейнерів  взуття та експортує 6400 контейнерів

10 000 - 6400 -3600 контейнерів

0 + 1600 = 1600 контейнерів

Загальні обсяги світового виробництва  і споживання

10 000 контейнерів

6000 контейнерів


Хоча міжнародна торгівля могла наближатися до моделі порівняльної переваги протягом XIX ст., очевидно, що сьогодні про це не може йти мова, оскільки:

- країни не спеціалізуються  лише на тих продуктах, виробництво  яких є найбільш ефективним  за наявності певних факторів  виробництва. Замість цього держава втручається у порівняльну перевагу через різноманітні економічні і політичні причини, зокрема для забезпечення повної зайнятості, економічного розвитку, національної самодостатності в оборонних і пов'язаних галузях, захисту способу життя сільськогосподарського сектору. Державне втручання може здійснюватися у формі тарифів, квот та інших нетарифних обмежень;

- щонайменше два фактори виробництва  - капітал і технологія - сьогодні  вільно переміщуються безпосередньо  між країнами,, а не лише опосередковано - через торгівлю товарами і послугами. Такий прямий потік має місце між пов'язаними дочірніми підприємствам і філіями багатонаціональних фірм, а також між незалежними фірмами за допомогою позик, ліцензійних та управлінських угод;

- сьогодні кількість факторів  виробництва є значно більшою,  ніж у цій простій моделі. Фактори,  які аналізуються при розміщенні  виробничих потужностей по всьому  світу, включають якість робочої  сили, управлінські вміння, надійну  юридичну інфраструктуру для вирішення конфліктів, знання у сфері досліджень і розробок, рівні освіти працівників, енергоресурси, попит на відповідні торгові марки, наявність мінеральних і сировинних ресурсів, доступ до капіталу, відмінності в оподаткуванні, інфраструктуру (шляхи, порти, засоби комунікації) та, можливо, інші фактори;

- хоч умови торгівлі остаточно  визначаються пропозицією і попитом,  процес встановлення цих умов  відрізняється від того, як він  описується у традиційній теорії  торгівлі. Частково вони визначаються  регульованим ціноутворенням на олігополістичних ринках;

- порівняльна перевага з часом  змінюється, оскільки менш розвинуті  країни стають більш розвинутими,  усвідомлюючи свої потенційні  можливості. Наприклад, протягом  останніх 150 років порівняльна перевага  у виробництві бавовняних тканин перейшла від Великої Британії до США, Японії, Гонконгу, Тайваню і Китаю;

- класична модель порівняльної  переваги фактично не була  спрямована на певні аспекти,  зокрема на вплив невизначеності  та вартість інформації, роль  диференційованих продуктів на ринках з недосконалою конкуренцією, а також економію від масштабу.

Проте хоча світ є далеким від  класичної моделі торгівлі, загальний  принцип порівняльної переваги все  ж є справедливим. Чим більше світ наближається до справжньої міжнародної спеціалізації, тим більше зростатимуть обсяги світового виробництва і споживання за умови вирішення проблеми справедливого розподілу вигід для задоволення споживачів, виробників і політичних лідерів. Щоправда, повна спеціалізація залишається нереалістичним крайнім випадком - так само, як досконала конкуренція є крайнім випадком у теорії мікроекономіки.

Інтернаціоналізація ланцюга поставок: порівняльна перевага сьогодні

Теорія порівняльної переваги є  доречною при поясненні того, чому окремі країни найбільше підходять для експорту товарів і послуг для підтримки глобального ланцюга поставок як багатонаціональних підприємств, так і національних фірм. Проте порівняльна перевага у XXI ст. базується більше на послугах та полегшенні процесу їх надання за допомогою систем телекомунікацій та Інтернету. Джерело порівняльної переваги країни все ще формується комбінацією вмінь її робочої сили, доступу до капіталу і технологією.

Сьогодні є багато місць для  інтернаціоналізації систем поставок. На рис. 2.2 представлено географічний огляд сучасної "реінкарнації" концепції порівняльної переваги.

Рис. 2.2. Глобалізація порівняльної переваги

Для того щоб довести доцільність  спеціалізації на певних видах діяльності, необхідно знати, якою буде вартість відповідної діяльності у країні, що імпортує певні товари послуги, порівняно з вартістю відповідної діяльності її власних галузей. Пам'ятайте, що для створення порівняльної переваги необхідна відносна, а не абсолютна перевага з витрат. Наприклад, Індія створила високоефективну і низьковитратну галузь з розробки комп'ютерних програм. Ця галузь не лише розробляє програми на замовлення, а й також пропонує послуги з інформаційного обслуговування клієнтів. Індійська галузь з розробки комп'ютерних програм представлена як дочірніми підприємствами багатонаціональних компаній, так і незалежними компаніями.

Якщо ви як користувач персонального  комп'ютера телефонуєте до служби роботи з клієнтами з метою отримання допомоги, то вас, скоріше за все, з'єднають з обслуговуючим центром в Індії. З вами розмовлятиме кваліфікований індійський інженер чи програміст, який "проведе" вас через вашу проблему. Індія має велику кількість добре освічених англомовних технічних експертів, які отримують за свою роботу лише частку заробітної плати і преміальних, які заробляють їх американські колеги. Значний потенціал і низька вартість міжнародних телекомунікаційних мереж і надалі посилюють порівняльну перевагу Індії у цій сфері.

Як можна побачити з табл. 2.6, ступінь глобалізації системи постачань  вже досягає кожного куточка  земної кулі. Сучасні засоби телекомунікацій  тепер "доставляють" роботу працівникам (від фінансових офісів у Манілі до інженерів у сфері інформаційних технологій в Угорщині), що відкидає необхідність їх міграції до місця розташування самого бізнесу.

Отже, ми робимо висновок, що навіть країни, чия продуктивність за всіма товарами перебуває на найнижчому рівні, можуть отримувати вигоди від міжнародної торгівлі. Спеціалізуючись згідно з принципом порівняльної переваги, міжнародна торгівля стимулює розвиток країн незалежно від ступеня неефективності обраної спеціалізації в абсолютному вимірі.

Глобалізація і конкурентоспроможність

Чи поліпшує конкуренція зі світовим лідером у певній галузі продуктивність певного підприємства? Згідно з дослідженнями  продуктивності праці у виробничих галузях Японії, Німеччини і США (які проводилися американськими вченими), глобальна конкурентоспроможність є дещо схожою на гольф: ви починаєте краще грати, якщо граєте з людьми, кращими за вас. Було виявлено, що Японія є лідером у п'яти галузях: автомобілі та комплектуючі, побутова електроніка, металообробна і сталеливарна галузі. Сполучені Штати лідирують у чо

Информация о работе Особливості менеджменту ЗЕД в умовах глобалізації