Ефективність використання іноземних інвестиції на ПАТ ПБК «Славутич»

Важливим елементом механізму  залучення іноземних інвестицій є введення системи пільгового оподаткування [7].

Система податкових і митних пільг  містить: «податкові канікули», знижки ставок оподаткування при реінвестиціях  отриманого прибутку чи інвестиціях  у визначені регіони та галузі, захист від подвійного оподаткування, звільнення чи зниження митних зборів на імпорт новітніх машин та обладнання, технологій, ноу-хау, експорту продукції власного виробництва для покриття валютних витрат тощо.

Другим елементом, що сприяє залученню  іноземних інвестицій, є формування і розвиток спеціальних економічних  зон.

Спеціальні економічні зони передбачають ще більшу систему податкових і митних пільг, спрощення адміністративних процедур тощо.

Третім елементом можна вважати  удосконалення фінансового механізму.

Фінансовий механізм охоплює: зміцнення  позицій національної валюти, її конвертованість; можливість для підприємств, створених  за участю іноземних інвесторів, без  труднощів конвертувати отримані доходи; користування банківською системою країни; надання державних кредитів для інвестиційних проектів у пріоритетні сфери [8].

Створення ефективної системи залучення  іноземних інвестицій потребує насамперед формування якісної законодавчої бази. Наявність протиріч та невизначеність ряду важливих питань законодавства  обумовлює необхідність внесення змін до Закону України «Про власність» і «Земельного кодексу України» щодо визначення майнових прав іноземних інвесторів [9]. Потрібні уточнення на державно-правовому рівні ряду питань про концесії. Потребує більш ретельного обґрунтування система валютного регулювання [10].

Суттєве значення в механізмі залучення  інвестицій належить створенню єдиної цілісної системи державного управління інвестиційними процесами, яка б  охоплювала відповідні структури з  роботи з іноземними інвестиціями, механізми реалізації державної  політики залучення капіталу, координації  діяльності з міжнародними організаціями, проведення експертиз найважливіших  проектів та їх конкурсний відбір.

Функціонування економіко-організаційного  блоку механізму залучення інвестицій можливе лише в сукупності з ефективним механізмом державних гарантій та системою законодавчого, нормативного, інформаційного забезпечення організації системи  страхування і перестрахування  іноземних інвестицій, сприяння розвитку банківсько-кредитної системи.

Доцільною є підтримка інвестиційних  проектів, які направлені на розвиток приватного сектора (в першу чергу  малих і середніх підприємств), які  повинні одержати доступ до інвестиційних  кредитів, створення контрактних  бірж.

Іноземні інвестори можуть брати  участь у приватизації майна державних  підприємств при узгодженні з  Фондом державного майна. Іноземний  капітал в процесі приватизації необхідний, в першу чергу, в тих  сферах економіки, активізація нарощування  виробничого потенціалу в яких дозволяє вивести країну з кризи, зняти  соціальну напругу в суспільстві  та подолати залежність України від  імпорту.

Одним із важливих аспектів розробки механізму іноземного інвестування є здійснення ефективної і гнучкої  регіональної інвестиційної політики. Економічна роз'єднаність, загострення  дезінтеграційних процесів у народному  господарстві потребують врегулювання міжрегіональних відносин [11].

Важливою складовою механізму  залучення іноземних інвестицій у регіони країни є розвинута  інвестиційна інфраструктура.

Крім комерційних банків та інвестиційних  фондів, вона має також охоплювати недержавні пенсійні фонди, комерційні страхові товариства, консорціуми недержавних  інвесторів, іпотечні банки.

Суттєва роль в механізмі залучення  інвестицій відведена цільовим інвестиційним  програмам. Економічне забезпечення реалізації регіональних інвестиційних програм  в основному здійснюється шляхом покрашення фінансового механізму  залучення інвестицій.

Важливим елементом поліпшення якості інвестиційного клімату України  повинна стати регіональна інвестиційна політика, сутність якої можна розкрити через її двоаспектну характеристику. З одного боку, виходячи із загальнодержавних  інтересів, повинна здійснюватися  чітко відпрацьована в законодавчому  плані практична діяльність держави  в усіх регіонах України, а з іншого, — кожний регіон має право проводити  політику залучення іноземних інвестицій з урахуванням своїх внутрішніх інтересів, виходячи з потреби реалізації тих чи інших місцевих цілей і завдань, наявності відповідних регіональних ресурсів. Оптимальне поєднання цих двох складових і являє собою регіональну інвестиційну політику.

В основу механізму реалізації регіональної інвестиційної політики закладено  економіко-організаційний блок, який базується  на обгрунтованій концептуальній основі та стратегії залучення іноземних  інвестицій: системі пільг в оподаткуванні; визначенні пріоритетних напрямків  використання іноземних інвестицій; розширенні можливостей участі іноземних  інвесторів у процесах приватизації і створення спільних підприємств [11].

           1.3 Методи оцінки інвестиційної діяльності.

 

Методи, використовувані  в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи: а) засновані на дисконтированих  оцінках; б) засновані на облікових  оцінках. Розглянемо ключові ідеї, що лежать в основі цих методів [5].

З врахуванням вищевикладених принципів розглянемо методи оцінки ефективності реальних інвестиційних  проектів на основі різних показників.

1. Чистий приведений дохід дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто його кінцевий ефект в абсолютній сумі.  Розрахунок цього показника при одноразовому здійсненні інвестиційних витрат здійснюється за формулою:

 

=

(1.1)

де - сума чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом при одноразовому здійсненні інвестиційних витрат;

- сума чистого грошового  потоку по окремих інтервалах  загального періоду експлуатації  інвестиційного проекту (якщо  повний період експлуатації інвестиційного  проекту визначити складно, його  приймають в розрахунках у  розмірі 5 років);

- сума одноразових інвестиційних  витрат на реалізацію інвестиційного  проекту.

Якщо інвестиційні витрати, пов'язані з майбутньою реалізацією  інвестиційного проекту, здійснюються у декілька етапів, розрахунок показника  чистого приведеного доходу знаходиться за наступною формулою:

 

(1.2)

де - сума чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом                   при багатократному здійсненні інвестиційних витрат;

- сума чистого грошового  потоку по окремих інтервалах  загального періоду експлуатації  інвестиційного проекту.

i- використовувана дисконтна ставка, виражена десятковим дробом;

n- число інтервалів загалом розрахунковому періоді t.

Характеризуючи показник „чистий приведений дохід" слід зазначити, що він може бути використаний не лише для порівняльної оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, але  і як критерій доцільності їх реалізації.

2. Індекс (коефіцієнт) прибутковості  також дозволяє співвіднести  об'єм інвестиційних витрат з  майбутнім чистим грошовим потоком  за проектом. Розрахунок такого  показника при одноразових інвестиційних  витратах за реальним проектом  здійснюється по наступній формулі:

 

 

(1.3)

- индекс (коэффициент) доходности по инвестиционному проекту при единовременном осуществлении инвестиционных затрат;

- сума чистого грошового  потоку по окремих інтервалах  загального періоду експлуатації  інвестиційного проекту.

- сума одноразових інвестиційних  витрат на реалізацію інвестиційного  проекту.

i- використовувана дисконтна ставка, виражена десятковим дробом;

n- число інтервалів загалом розрахунковому періоді t.

Якщо інвестиційні витрати, пов'язані з майбутньою реалізацією  інвестиційного проекту, здійснюються у декілька етапів, розрахунок індексу (коефіцієнта) прибутковості знаходиться за наступною формулою:

 

(1.4)

-індекс (коефіцієнт) прибутковості за інвестиційним проектом при багатократному здійсненні інвестиційних витрат;

- сума чистого грошового  потоку по окремих інтервалах  загального періоду експлуатації  інвестиційного проекту.

- сума інвестиційних витрат по окремих інтервалах загального експлуатаційного періоду;

i- використовувана дисконтна ставка, виражена десятковим дробом;

n- число інтервалів загалом розрахунковому періоді t.

Показник „індекс прибутковості" також може бути використаний не лише для порівняльної оцінки, але і  як критерійне при прийнятті інвестиційне рішення про можливості реалізації проекту.

3.Індекс (коефіцієнт) рентабельності в процесі оцінки ефективності інвестиційного проекту може грати лише допоміжну роль, оскільки не дозволяє повною мірою оцінити весь поворотний інвестиційний потік за проектом лізіруємиє показники в часі. Розрахунок цього показника знаходиться за наступною формулою:

 

 

(1.5)

- індекс рентабельності за інвестиційним проектом;

- середньорічна сума чистого інвестиційного прибутку за період експлуатації проекту;

- сума інвестиційних витрат на реалізацію інвестиційного проекту.

Показник „індекс рентабельнооті"позвопяєт  вичленувати в сукупному чистому  грошовому потоці найважливішу його складову — суму інвестиційного прибутку. Крім того, він дозволяє здійснити порівняльну оцінку рівня рентабельності інвестиційної і операційної діяльності.

 4. Період окупності є одним з найбільш поширених і зрозумілих показників оцінки ефективності інвестиційного проекту. Розрахунок цього показника може бути вироблений двома методами — статичним (бухгалтерським) і дисконтним.

Недисконтований показник періоду  окупності, визначуваний статичним  методом, розраховується за наступною формулою:

 

(1.6)

- недисконтований період окупності інвестіцион- них витрат за проектом;

- сума інвестиційних витрат на реалізацію інвестиційного проекту.

-недисконтований період окупності інвестіцион- них витрат по проєксреднегодовая сума чистого грошового потоку за період експлуатації проекту.

Відповідно дисконтований показник періода окупності визначається по наступній формулі:

 

(1.7)

- дисконтований  період окупності одноразових  інвестиційних витрат за проектом;

- сума одноразових інвестиційних  витрат на реалізацію інвестиційного  проекту.

- сума чистого грошового  потоку по окремих інтервалах  загального періоду експлуатації  інвестиційного проекту.

i- використовувана дисконтна ставка, виражена десятковим дробом;

n- число інтервалів загалом розрахунковому періоді t.

t- загальний розрахунковий період експлуатації проекту (років, місяців).

Показник „періоду окупності" використовується зазвичай для порівняльної оцінки ефективності проектів, але  може бути прийнятий і як критерійний (в цьому випадку інвестиційні проекти з вищим періодом окупності  будуть підприємством відкидатися). Основним недоліком цього показника  є те, що він не враховує т.е чисті  грошові потоки, які формуються після періоду окупності інвестиційних витрат.

5. Внутрішня ставка прибутковості  є найбільш складним показником  оцінки ефективності реальних  інвестиційних проектів. Вона характеризує  рівень прибутковості конкретного  інвестиційного проекту, що виражається  дисконтною ставкою, по якій  майбутня вартість чистого грошового  потоку приводиться до справжньої  вартості інвестиційних витрат. Розрахунок цього показника здійснюється  виходячи з наступної формули:

 

(1.8)

ВСД -  внутрішня ставка прибутковості за інвестиційним проектом, виражена десятковим дробом;

- сума чистого грошового  потоку по окремих інтервалах  загального періоду експлуатації  інвестиційного проекту.

n- число інтервалів загалом розрахунковому періоді t.

Значення ВСД може бути визначене по спеціальних таблицях інвестиційних обчислень.

Всі розглянуті показники  оцінки ефективності реальних інвестиційних  проектів знаходяться між собою  в тісному взаємозв'язку і дозволяють оцінити цю ефективність з різних сторін. Тому при оцінці ефективності реальних інвестиційних проектів підприємства їх слід розглядати в комплексі [12].

 

РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА  ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ НА ПАТ ПБК «СЛАВУТИЧ»