Коли не вистачає слів – створюйте неологізми

Так закріплюються  два «земних» значення слова ракета - «потішний вогонь» та «військовий  снаряд» і похідні слова - ракетний і ракетник.

Згодом, з розвитком ідей повітроплавання й космонавтики, ракета отримує нове осмислення. Але ще К. Е. Ціолковський коливався у виборі назви для нових літальних апаратів. Так, одну зі своїх статей, опубліковану в 1911 р. в журналі «Вісник повітроплавання», вчений називає: «Дослідження світових просторів реактивними приладами. Реактивний прилад «Ракета» К. Ціолковського ». Слово ракета виступає тут як маркувальний, номенклатурний знак. А в 1926 р. в роботі «Дослідження світових просторів» К. Е. Ціолковський зауважує: «Для подорожі поза атмосферою і всякої іншої матеріальної середовища на висоті 300 км, а також ще далі, між планетами і сонцями, потрібен спеціальний прилад, який ми тільки для стислості будемо називати ракетою ». «Ось чому в моїх проектах тиск на" ракету "я приймаю в 10 разів більшим ...» У рукописах К. Ціолковського слово ракета, хоча й нерегулярно, але супроводжують лапки як знак незвичайного вживання цього імені.

У 20-30-ті роки слово  ракета завдяки фантастичним розповідям, повістей, фільмів мало поширене значення як «міжпланетний апарат», тому похідне ракетник було достатньо «космічним». Одночасно словом ракета стали називати всі літальні апарати, що працювали на реактивному паливі. Перша така ракета була запущена 17 серпня 1933 Вчених, що займалися проблемами і технікою ракетної справи, в ту пору об'єднували під ім'ям ракетники: «Увечері з різних кінців столиці сюди збиралися ті, хто працював в інших організаціях. Просторий підвал був для молодих ракетників і будинком, і клубом, і майстерні »(« РТ », 1966, № 7, стор 13).

У наші дні іменник  ракета більш «земне». Значення «літальний апарат з реактивним двигуном» зумовило ряд модифікацій: міжконтинентальна  ракета; «бойовий снаряд, що приводиться  в рух силою реакції викидається  струменя газу», - фугасна ракета. Ці значення іменника ракета зумовили нові найменування: ракетні війська - «війська, озброєні ракетною зброєю», ракетник - «солдат ракетних військ або ракетобудівник». Ср: «Ракетник ... Юнак у формі лейтенанта ракетних військ ... »(« Комсомольська правда », 1967, 20 липня). Тепер слово ракетник не так легко пов'язується з космосом. Космонавт виявився більш виразним, що передає не тільки зв'язок з космосом, а й значення «перший плаватель в космосі, відкривач незвіданих просторів». Немає сумніву - витіснення найменування ракетник з «космічного» ужитку обумовлено рухом в ряду назв літальних апаратів. У працях К. Е. Ціолковського ми стикаємося з пошуками потрібних слів-назв: зоряний будиночок - супутник - ракета - зореліт - космічний корабель - космічні ракетні поїзди. На сучасному етапі диференціація і точність космічних найменувань властива не тільки науковим текстам, а й публіцистиці та художній літературі. Кожне назва закріплює своє особливе значення, вже виправдане певними реаліями (супутник - ракета-носій - космічний корабель). Деякі ж поки залишаються у сфері фантастичної літератури або високої публіцистики (зореліт, Зорельотчики, планетоліт, планетолетчік). Ср: «Зореліт отримує сигнал відправлення ... Раптово зореліт видав лютий виття і погасив вогні »,« Тут готують до космічних рейсів майбутніх Зорельотчики »;« ... планетолетчіков не повинні підстерегти небезпеки космосу »(« Комсомольська правда », 1966, 15 жовтня.);

«День у« земній зорельоті  »- назва репортажу про унікальний медико-біологічному експерименті радянських вчених, під час якого троє випробувачів провели рік в гермооб'ємі, абсолютно ізольовані від зовнішнього світу» («Комсомольська правда», 1968, 4 жовтня.).

Ще в 1960 р., коли 15 травня стартував перший космічний  корабель-супутник, гостро постало питання про найменування цього виду літальних апаратів. Зореліт? Космоліт? Супутник? - Проблема найменування дуже складна. Свого часу слова паровоз, пароплав, літак стали символами певного технічного прогресу. Зореліт - Зорельотчики, звездоплаватель, космоліт - космолетчіков, планетоліт - планетолетчік «... містили в собі як би здійснену можливість здійснювати міжпланетні перельоти і навіть польоти до зірок. У нас же завдання було куди скромніше. Тому з'явилася назва космічний корабель »(« Правда », 1968, 22 січня.). Воно і увійшло в широкий ужиток, хоч і не без суперечок і сумнівів.

Висування в «космічній»  термінології на перший план слів супутник, космічний корабель відтісняє на другий план найменування ракета. Таке пересування в ряду найменувань  літальних апаратів у зв'язку з їх удосконаленням підтримало новоутворення космонавт і одночасно позбавило колишній термін ракетник колишніх космічних асоціацій. Продуктивним виявляється ряд новоутворень, об'єднаних елементом косм-(космо-): космодром - космонавт - космічний корабель.

Цікаво, що для  найменування «земний» спеціальності - фізиків, які вивчають космос і  космічні промені, виникає особливе найменування - Космік. Поки воно існує  в розмовному стилі мови, але вже  зустрічається і в мові художньої  літератури.

«Космік» - так  назвав свою документальну повість  про життя людей нової спеціальності  А. В. Афіногенов. «Я ходив по розбурханої  столиці (у день польоту в космос Юрія Гагаріна. - А.Б.), вдивлявся в  неї, вслухався, - і раптом блиснула в пам'яті чужа рядок, так добре малює далекий будиночок фізиків:« Спорожнілі кімнати, принадність від'їзду », і підкотила хвиля ніжності до його господарям-Космік ...» Суфікс-ик в подібних випадках звично входить до слова, що позначають суміжні спеціальності: фізик, хімік, математик, медик. Освіта спеціального Космік зі значенням «спеціаліст у певній галузі» закономірно і общепонятном.

Безпосередня робота в космосі, хоча і з допомогою  автоматичних апаратів (наприклад, управління місяцеходом), зумовила поєднання земної космонавт («Вечірня Москва», 1971, 13 січня.). Мова як би прагне, з одного боку, об'єднати спільне: космонавт - це той, хто працює в космосі, але космонавт - це і той, хто знаходиться на землі, але веде роботу з апаратурою, призначеної для дослідження космосу. З іншого боку - за допомогою визначення в загальному виділено приватне: космонавт - земний космонавт.

Словотворчий ряд  від слова космос має і досить несподіване продовження: «Космонята - так звуть хлопчиків і дівчат з клубу юних космонавтів ...» («Тиждень», 1966, 22-28 травня). Нове слово за аналогією з іменником хлопці отримує особливе значення «юні космонавти».

Морфеми-навть,-ик, - (н) ята несуть більш-менш узагальнені  значення. Їх вибір в утворенні  нових слів визначений і щоразу підказаний смислової аналогією: аргонавт - аеронавт - космонавт; фізик - хімік - математик - Космік; хлопці - космонята.

Як бачимо, «космічна» термінологія перебуває у стадії становлення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Неологізми 
 
Гловацька Наталія 
 
Англійський вокабуляр продовжує обновлятися й поповнюватися новими одиницями. За деяким даними, у середньому за рік в англійській мові з'являється близько 800 нових слів –це більше, ніж у багатьох інших мовах світу. Про велику кількість неологізмів в сучасній англійській мові свідчить той факт, що такі словники як Longman Dictionary of Contemporary English, Oxford Advanced Learners Dictionary, Webster’s Collegiate Dictionary фіксують тисячі неологізмів. Отже, цілком зрозуміло, що при перекладі неологізмів можуть виникнути труднощі. Це поповнення словникового складу йде не тільки за рахунок запозичень різного роду, але й за рахунок «внутрішніх ресурсів» мовної системи - словотворчих процесів і переосмислення вже існуючих значень (вторинної номінації). Щоб зберігатися у стані комунікативної придатності, мова повина постійно перебудовуватися й розвиватися, не гублячи при цьому своєрідності системи. Не кожне нове слово, створене яким-небудь мовцем, закріплюється в мові. Спочатку це слово - окказіоналізм, значення якого жорстко пов'язане з даним контекстом і не сприймається за його межами. Пізніше, при наявності цілого комплексу передумов до цього, слово може поступово закріпитися в мові (лексикалізуватися); на цій стадії воно вже - неологізм, що може або остаточно ввійти в лексичну систему, або припинити своє існування. 
 
Нове слово може бути новим або за формою, або за змістом, або й за формою, і за змістом. Виходячи із цього прийнято розрізняти 1) власне неологізми (нова форма й новий зміст) - telecommuter, audiotyper; 2) перенайменування (нова форма - уже відомий зміст) - sudser (soap opera), big (cancer); 3) переосмислення (уже наявна в мові форма - новий зміст) - acid (narcotics), bread (money), box (TV-set). Перші дві групи припускають використання внутрішніх ресурсів англійської словотворчої системи. До них же можна додати й так звані фонологічні неологізми, тобто штучно створювані конфігурації звуків. Найчастіше це терміни або товарні знаки, часто з'єднання з морфемами грецького або латинського походження (acryl, perlon). Словниковий склад англійської мови продовжує поповнюватися. 
 
До поетизмів також необхідно віднести й деякі неологізми, створені класиками англійської поезії, що залишилися в сфері їхнього індивідуального вживання. Найчастіше це складні слова. Приведемо кілька прикладів таких складних слів із творів Байрона: goar-faced, dew-drops, sea-mew, long-reluctant, wave-reflected, dark-glancing (daughters), sea-girt (citadel), blood-red, awe-struck (world) і багато інших. 
 
Зупинимося тут на функціях стилістичних неологізмів. Вони звичайно з'являються в стилях художнього мовлення й у газетному стилі. Неологізми, що з'являються в стилі художнього мовлення, прийнято називати оказіоналізмами. 
 
Найбільш характерними способами утворення неологізмів у мові сучасних англійських письменників є словоскладання, конверсія й зміна значень слів. У ранні періоди розвитку стилю англійського художнього мовлення значну роль в утворенні стилістичних неологізмів грали варваризми. Останнім часом запозичення поступаються місцем семантичному процесу утворення оказіоналізмів. 
 
«Поворотним етапом в історії значення багатьох слів, - пише В. В. Виноградов, - є їх нове гостро експресивне й образне індивідуальне вживання. Це нове оригінальне застосування слова, якщо воно відповідає загальним тенденціям значеннєвого розвитку мови, нерідко визначає всю подальшу семантичну історію цього слова». 
 
Як ілюстрацію стилістичних неологізмів можна привести наступні приклади: 
 
Місце з роману Ґолсуорсі "In Chancery", де сам автор відзначає народження нового значення слова limit - нестерпний: 
 
"Watching for a moment of weakness she wrenched it free; then placing the dining table between them, said between her teeth: 'You are the limit, Monty'. (Undoubtedly the inception of this phrase - so is English formed under the stress of circumstance). 
 
Як указує історик англійської мови Бо (Baugh), сучасна англійська мова новими словами зобов'язаний Спенсеру, Томасу Мору, Мільтону, якому, між іншим, приписується народження таких слів, як consolidate, disregard, sensuous. Сідней, як думають, створив такі слова, як emancipate, eradicate, exist, extinguish, harass, meditate й ін. 
 
Цікавим утворенням є неологізм Blimp - вигадане ім'я, створене карикатуристом Лоу для позначення грубого, самовдоволеного, ультраконсервативного полковника англійської армії. Звідси прикметник blimpish. 
 
Не всяке слово, створене навіть і відповідно до внутрішніх законів відповідної мови, автоматично надходить у словниковий склад. Неологізм повинен пройти значний період перевірки в суспільній мовній практиці колективу, для того щоб завоювати собі «право громадянства» у словниковому складі мови й стати елементом цього словникового складу. 
 
Основними функціями стилістичних неологізмів є дві: перша - розкриття якоїсь додаткової риси явища й друга - виявлення свого відношення до фактів об'єктивної дійсності. У стилі художнього мовлення друга функція стилістичних неологізмів є провідною. Більшість оказіоналізмів тому й характеризуються сильним емоційним значенням. 
 
Перша функція, тобто розкриття якоїсь додаткової риси явища, частіше з'являється в тому стилі мовлення, де найбільше відбивається пульсація громадського життя народу, що говорить даною мовою, а саме, у газетному стилі. У цих неологізмах, особливо в значеннях політичних неологізмів, легко встановлюються зв'язки з певними подіями й фактами політичного життя англійського суспільства на даному періоді його розвитку. 
 
Наскільки легко утворюються неологізми в газетній мові, може служити наступний приклад. Під час президентства Ф. Рузвельта в політичній термінології, США з'явився новий термін - New Deal значення якого - нові заходи політичного й економічного характеру, спрямовані на оздоровлення американської економіки. Похідне слово New Dealish з'явилося в американських газетах трохи пізніше. 
 
Last Monday Mr. Eisenhower outlined to Republican Congressional leaders his mildly New Dealish domestic program . . . 
 
У будь-якому номері англійської газети можна знайти такого роду неологізми, як Prime Ministerless, to out-British, magpietude, intellectualistic eggheads, Megabuck (1,000,000 dollars), і багато інших. 
 
Більшість літературно-книжкових неологізмів утворюються засобами афіксації й словоскладання, на відміну від розмовних неологізмів, про які мова буде йти нижче, і які утворюються засобами конверсії й зміни значення слів. 
 
Життя неологізмів залежить від того, наскільки вони апробовані суспільною практикою, наскільки сильна потреба в даному слові для позначення відповідних понять, і яку кількість «суперників» - синонімічних засобів має дане слово в словниковому складі мови. 
 
Багато неологізмів повністю зникають із мови; деякі оказіоналізми фіксуються англійськими словниками із вказівкою автора. Ті ж слова, які народилися в гущавині народних мас, часто взагалі не фіксуються й зникають безвісти. 
 
Неологізм живе недовго. Як тільки він апробується практикою суспільного вживання, він перестає бути неологізмом. 
 
Дієслово to admire спочатку означав, відповідно до латинському значенню цього слова, «дивуватися». Це значення було зовсім витиснуте значенням, що розвилося в цьому слові й залишилося в сучасній англійській мові, тобто захоплюватися. Можна було б привести багато прикладів зміни значення слів, де нові значення в якийсь період свого становлення розглядаються як неологізми й потім або затверджуються в цьому своєму значенні (іноді співіснуючи зі старим), або зникають із мови повністю. 
 
Стилістичними функціями неологізмів є функції, що випливають зі значення самого засобу утворення нового слова. Якщо в англійській мові існує група суфіксів, які служать для додання слову емоційного значення (зменшувальні, зневажливі, збільшувальні й т.д.), то природно, що утворені цим засобом неологізми будуть виконувати цю емоційну функцію. 
 
Якщо нові слова утворені за допомогою конверсії, то основна функція неологізму буде пов'язана з більш стислим й іноді образним трактуванням явища. Наприклад, to corner somebody у значенні загнати кого-небудь у кут буде образним трактуванням описового звороту to put somebody into a corner. 
 
У неологізмах функція «перекручення» найбільше знаходить своє вираження в англійській літературі в поетів-естетів XIX-XX вв. Суінберна, Томаса Елліота й інших. До таких оказіоналізмів, що не втрималися в мові, можна віднести слово singultus - медичний термін, використаний Байроном для пояснення поняття, вираженого звичайно словом sob. 
 
Цілий ряд неологізмів утворений шляхом стягнення. 
 
motor + hotel = motel - мотель, готель для автотуристів 
 
frog + smoke = smog - смог 
 
bag + aggravation = baggravation 
 
big + eye + d =big-eyed 
 
campus + police = campos 
 
afflicted + deformed = deflicted 
 
fantastic + fabulous = fantabulos 
 
У число неологізмів входить велика кількість фірмових найменувань, які становлять чималий інтерес. Деякі з них відрізняються оригінальністю, гранично стисло характеризують предмет і вдало передають сутність поняття, що виражають. 
 
Багато фірмових позначень, з'явившись у технічній літературі, швидко стають загальновизнаними технічними термінами. Наприклад, фірмове позначення для прозорої пластмаси plexiglass - плексиглас (органічне скло) у цей час поширено повсюдно. 
 
Фірмові найменування виробів, особливо різних матеріалів і сплавів, найчастіше утворяться шляхом скорочення, іноді з використанням назви фірми або імені винахідника: 
 
alnico - альнико (магнітний сплав алюмінію, нікелю, кобальту) 
 
Дуже часто фірми, а іноді й окремі особи створюють нові слова із чисто рекламних міркувань. Такі неологізми не є загальноприйнятими, але деякі з них згодом закріплюються в мові: 
 
cellophane - целофан 
 
linoleum - лінолеум 
 
escalator - ескалатор 
 
До розповсюджених способів створення фірмових неологізмів в англійській технічній мові ставиться також спосіб утворення неологізмів шляхом стягнення: quink (quick drying ink) - швидко сохнуче чорнило 
 
Останнім часом у фірмових неологізмах з'явилися й стали широко застосовуватися розділові букви a або o: 
 
perm-a-lift - безперервно діючий ліфт 
 
expand-o-sock - еластичний носок 
 
Іншим способом утворення фірмових неологізмів є заміна букви c на k з метою помітності й оригінальності: 
 
kake kover = cake cover 
 
bread kabinet = bread cabinet 
 
Нерідко для створення фірмових неологізмів свідомо спотворюють орфографію слова: 
 
cheez rollz = cheese rolls 
 
Розвиток комп’ютерних технологій, електроніки спричинив появу великої кількості неологізмів: HTTP, HTML, homepage, spam, smiley face, WAP, information superhighway, search engine. Але зрозуміло, що такі слова сприймаються як неологізми до тиз пір, поки поняття що ними виражаються не стануть звичними, після чого вони вони міцно входять в мову і вже не сприймаються як нові. 
 
Examples of neologisms. 
 
My car is parked BFE(Beyond Fu**ing Egypt)! 
 
Моє авто припарковане чорт зна де. 
 
If I see food, I want to eat it. I'm so big-eyed. 
 
Коли я бачу їжу, я хочу її з’їсти. 
 
BTW(by the way), he was on plush. 
 
Між іншим, він влаштувався з комфортом. 
 
I've got eaters death and I don't think I can get up from this chair. 
 
Я наївся до упаду і я не впевнений, чи зможу піднятися з цього стільця. 
 
I need to check my e-mail. 
 
Мені потрібно перевірити мою електронну пошту. 
 
I received a strange symbol at the end of an e-mail and was informed that it is called and emoticon. 
 
Я отримав дивний символ в кінці електронного листа. Мені сказали, що він називається емотікон. 
 
Chocolate fro-yo is my favorite dessert! 
 
Шоколадний заморожений йогурт – мій улюблений десерт. 
 
If you like soul music and aerobics, you'll like funkinetics. 
 
Якщо вам подобається соул та аеробіка, то вам обов’язково сподобається й фанкінетікс. 
 
That was a krunk song. 
 
То була суперова пісня. 
 
She is nothing but a "garden tool" mama. 
 
Вона ніщо інше, як шльондра. 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 
 
Одним із елементів громадського життя, який активно реагує на суспільні процеси й віддзеркалює їх, є засоби масової інформації. Їх вплив дуже великий на громадську свідомість. Здатність швидко й майже тотально охоплювати найширші аудиторії дає їм змогу формувати суспільну думку, визначати духовні цінності. Ось чому мова засобів масової інформації – важлива й актуальна проблема сучасних досліджень. 
У процесі розвитку суспільства виникають нові поняття, які потрібно називати. Крім того, навколишній світ, відкриває нові явища, котрі теж потребують називання. Нові слова мають назву – неологізми (гр. neos – новий і logos – поняття, слово). 
Поява в сучасній українській мові значної кількості неологізмів — цілком закономірне явище. Багато неологізмів з'являється в мові в часи великих, докорінних перетворень у житті того чи іншого народу. Потреба в нових словах зумовлюється насамперед позамовними чинниками, зокрема соціальними і політичними змінами в суспільстві. Але неологізми виникають у мові весь час і не лише в галузі суспільно-політичної лексики. Це й нові терміни науки, літератури, мистецтва, це й виробничо-технічна лексика, пов'язана з розвитком народного господарства, лексика, пов'язана з новими досягненнями в розвитку військової справи та військово-стратегічної науки, слова, що називають нові поняття, які виникають у галузі культурно-побутового обслуговування. До найпродуктивніших належать словотвірні засоби творення неологізмів. Крім того, склад неологізмів поповнюється за рахунок слів іншомовного походження, які позначають науково-технічні терміни, найрізноманітніші предмети  виробництва. Треба зазаначити, що терміни – переважна більшість неологізмів (до 90%) [2]. 
Слово не тільки називає предмет, дію, ознаку, поняття, а й оцінює відповідне явище дійсності, сигналізує про нейтрально, підкреслено позитивне або негативне ставлення до нього з боку мовця. Отже, крім номінативної, слово виконує також оцінно-експресивну функцію. Тому неологізми, використані у певному контексті за певних обставин, можуть не тільки надати предмету новизни, а й одразу ж показати авторське ставлення до нього – чи то позитивне, чи негативне. 
Статус неологізмів зберігається до того часу, поки вони не стають узуальними, загальновживаними, тобто коли поняття втрачає свою новизну. 
Актуальність теми вивчення інноваційної лексики полягає у виникненні нових реалій, і, як наслідок, появі найновішої інноваційної лексики, яка потребує системного аналізу, унормування та закріплення в лексико- і термінографічній літературі. Засоби масової інформації чи не найактивніше використовують неологізми, але їх невдале та надмірне використання може призвести до втрати ясності будь-якого тексту. 
Об'єктом курсового дослідження є неологізми в лексичному складі української мови. 
Предмет курсового дослідження – функціонування інноваційної лексики в матеріалах сучасних засобів масової інформації. Влучне і невдале використання неологізмів проілюстроване за допомогою таких друкованих видань, як «Дзеркало тижня», «Урядовий кур'єр», «Україна молода». 
Метою курсового дослідження є: відстежити появу нових лексичних одиниць та вплив неологізмів на розвиток сучасної української мови, чи вносять вони позитивні зміни, чи, навпаки, засмічують її. 
 
Завдання курсової роботи: 
* дати робоче визначення неологізму; 
* представити типологію інноваційної лексики; 
* проаналізувати стан дослідження неологічної лексики; 
* розглянути інноваційну лексику різноманітних сфер діяльності. 
Методи курсового дослідження: виступали індуктивний (та описовий).  
Для цього було проаналізовано певні сучасні періодичні видання, а  також праці таких лінгвістів, як О. А. Стишов, О. А. Семенко, С. Караванський, Ж. В. Колоїз, за допомогою яких проаналізовано виникнення і функціонування неологічної лексики в мові засобів масової інформації, та зроблено висновки, які саме неологізми переважають в мові мас-медіа на початку XXI століття. 
Вплив потужної розмовної стихії, яку називають „кузнею” лексики, відчувають усі стилі сучасної української мови, але найбільше він охопив сферу ЗМІ. Це нові слова, взяті із народної мови без змін або створені під розмовний стиль. Серед них помічено чимало вдалих новотворів, які завдяки ЗМІ можуть стати літературними. 
У сучасному суспільстві також стрімко розвивається рекламна індустрія, а це, у свою чергу, формує мову реклами, яка має великий вплив на суспільство – рекламні гасла й заклики, репліки героїв рекламних роликів широко цитуються. Реклама сприяє ознайомленню широкого кола українців із новими реаліями, а між тим і з новими номінаціями. Молодь часто спілкується рекламними гаслами (Не гальмуй – снікерсуй; Шейканемо, Бейбі!). Всі ці неологізми творяться за допомогою різних словотвірних афіксів і змінюються за граматичними законами української мови. 
Слід ще зауважити, що англомовні інтелектуальні “збагачення”, які дуже часто зустрічаються у мові засобів масової інформації часто викликають огиду й несприйняття. Кількість англіцизмів в одній фразі часом сягає такого числа, що глядач (слухач, читач) уже не здатен адекватно сприймати інформацію. 
Цим дослідженням хочеться показати, де доречне використання в українській мові неологічної лексики, а де його бажано уникнути, хотілося б розібратися, які з лексичних новотворів є вдалими, виправданими з погляду мовної культури, а які треба вживати дуже обережно, які форми неологізмів ще зберігають свою новизну, а які вже стали узуальними. Бо ці проблеми є надзвичайно важливими і актуальними, оскільки тісно пов'язані із питаннями мовних норм. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Розділ І. Характеристика неологізмів

1.1. Поняття "неологізм"

1.2. Класифікація  неологізмів, її критерії

1.3. Механізм утворення  нових слів

Розділ ІІ. Неологізми української мови

2.1. Українська неологічна  традиція

2.2. Неологізми у  сучасних ЗМІ

Висновок

Список використаної літератури

____________________________________________________________________

ВИСНОВОК 

В результаті даного лінгвістичного дослідження можна  зробити висновок, що лексика будь-якої мови постійно поповнюється, збагачується, відновлюється. Деякі слова зникають, інші, навпаки, з’являються, а носії  мови активно їх використовують. Отже, новоутворені слова, мають сприйматися, як звичайне мовне явище-вони є невід’ємною об’єктивною частиною мовної культури, а їх правильний переклад на інші мови є важливою задачею.

Завдяки науково-технічному прогресу існує всесвітня мережа Інтернет, яка може статися в пригоді кожному студенту чи науковцю. На спеціалізованих сайтах можна отримати корисну інформацію про новітні дослідження та останні новинки.

Словниковий склад  української мови є одним цілим  і постійно змінюється – поповнюється новими мовними одиницями. Запозичення, як процес поповнення словникового складу мови, є одним з продуктивних способів.

Під час проведення дослідження основна увага зверталася на аналіз ряду питань, актуальних для  поповнення словникового складу мови для запозичення нових слів за останні десятиріччя.

Перед усім, вважалося  необхідним вивчити найбільш важливі  для теорії української неології на даному етапі її розвитку питання.

Розглянуто загальну класифікацію неологізмів сучасної української мови

і місця, що займають в поповненні словникового складу.

Дослідження запозичень-неологізмів  і місця, яке вони посідають серед  нових лексичних одиниць, обґрунтовує  необхідність їх практичного використання, вивчення в середніх та вищих навчальних закладів. Аналіз шкільної програми показує, що запозичення та шляхи їх адаптації у мові не вивчаються, а результати констатуючого та формуючого експериментів дають нам можливість вести мову про необхідність упорядкованого введення цієї теми в учбовий процес.

В цілому характеризуючи запозичені неологізми можна відмітити, що