Логика научного исследования

   -          змішування, паралелізм і дублювання об’єкта та предмета дослідження.

   Визначивши  об’єкт та предмет дослідження, можна  сформулювати мету наукового дослідження. Це дає можливість вирішити, до якого  кінцевого результату прагне дослідник.

   Мета  дослідження -  це авторська стратегія в одержанні нових знань про об’єкт та предмет дослідження. Формулювання мети дослідження спрямоване на кінцевий результат, який має одержати дослідник у науковій діяльності.

   Мета  завжди відображає спрямованість наукового  пошуку на одержання нових знань  та їх експериментальну апробацію. Тобто, якщо в темі дослідження розкривається те, що і для чого досліджується, то в меті - не тільки що досліджується, але й яким чином буде відбуватися дослідження.

   Предмет і мета дослідження повинні відповідати  ряду вимог:

   -          актуальність і відповідальність соціальному замовленню;

   -          наукова новизна (не повторювати відоме);

   -          практична значущість.

   Мета  дослідження поділяється на низьку більш конкретних завдань.

   Завдання  дослідження - конкретизація загальної мети, цілей з урахуванням предмета дослідження. Виділяються завдання, зорієнтовані на:

   -          визначення етапів наукового пошуку;

   -          виявлення найсуттєвіших ознак об’єкта дослідження;

   -          визначення внутрішньої структури об’єкта дослідження;

   -          обґрунтування системи засобів, необхідних для розв’язання наукової проблеми;

   -          всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, причин, недоліків і труднощів у її розв’язанні;

   -          експериментальну перевірку пропонованої системи засобів, необхідних для розв’язання наукової проблеми;

   -          розробку рекомендацій щодо практики використання результатів дослідження.

   Важливими характеристиками дослідження є  новизна отриманого знання та його значення для науки й практики.

   Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в розкритті змісту концепції, методу чи методики, виявленні й формулюванні закономірностей перекладацького процесу або опису дидактичних моделей.

   Практична значущість включає обґрунтування нової дидактичної чи методичної системи, рекомендації, вимоги, пропозиції.

   До  визначення цих параметрів оцінки результатів  дослідження висувається ряд  вимог, яким мають відповідати виконані роботи всіх рівнів, зокрема дипломні та магістерські. Втім аналіз студентських наукових праць показує, що у багатьох авторів немає єдиного розуміння, як формулювати новизну, теоретичну та практичну значущість за змістом і за формою, як “відокремити” їх, не повторюючи одне й те саме, не дублюючи опис актуальності дослідження.

   Часто зустрічаються роботи, висновки яких повторюють відомі положення або  самоочевидні істини.

   Суттєвим  недоліком можна вважати формулювання новизни та значення дослідження  у найзагальнішому вигляді, на рівні  анотації, що заважає  вирізнити необхідний зв’язок між існуючими в науці відомостями і новими, що отримані автором, оцінити його внесок на тлі інших філологічних розробок та органічно “вписати” результати в теорію перекладу. Таке порушення наступності між дослідженням негативно позначається на якості виконаної роботи та розвитку науки і практики в цілому.

   У формулюванні наукової новизни важливо враховувати три провідні умови:

   1.       Розкриття результату, тобто необхідно вказати, який тип нового знання здобув дослідник. Це може бути вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей тощо. Тобто слід розрізняти теоретичну та практичну новизну.

   2.       Визначення рівня новизни отриманого результату, його місце серед відомих наукових фактів. У зіставленні з ними нова інформація може виконувати різні функції: уточнювати, конкретизувати існуючі відомості, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати. Залежно від цього виділяють такі рівні новизни: конкретизацію, доповнення, перетворення.

   На  рівні конкретизації отриманий результат деталізує окремі положення.

   На  рівні доповнення результати дослідження вносять у теоретичні й практичні знання нові елементи, не змінюючи їх суті.

   Рівень  перетворення характеризується принципово новими для певної галузі знаннями, які є самостійними і мають евристичну цінність. На цьому рівні результати дослідження можуть відкривати нові підходи до вивчення проблеми, розробляти невідомі раніше теорії, нові концептуальні положення тощо.

   3.       Оцінкою нових результатів є їх розгорнутий чіткий виклад, а не формальне, нічим не підкріплене запевнення, що теоретичні позиції і практичні висновки дослідження є новими.

   Необхідно запобігти і такому досить поширеному недоліку, як нагромадження складних термінів, що запозичені з інших  наук і не вносять нічого нового у розуміння  досліджуваної проблеми, а лише затьмарюють її зміст.

   Поняття наукової новизни досить відносне. Рівень нового в отриманих результатах  може бути різний. Це визначається типом виконаного дослідження, умовами його використання. Цілком зрозуміло, що для курсових, дипломних чи магістерських робіт як форми навчального завдання достатньою є наявність навіть окремих елементів нового філологічного знання. Але  ці елементи мають бути притаманні підготовленій дипломній (магістерській) роботі, бо вони є першим кроком студента до самостійного наукового дослідження.

   Основою обґрунтування новизни курсової, дипломної чи магістерської роботи виступає критичний огляд літератури, посилання на джерело дослідження.

   Характеристика  новизни є недостатньою для оцінки виконаної роботи. Її необхідно доповнювати  критеріями перекладацької значущості, бо вона як і новизна, може мати теоретичну і практичну цінність.

   Теоретична  значущість є інтегральною характеристикою впливу проведеного дослідження на ідеї та методи, комплексним показником його перспективності, доказовості, концептуальності.

   Практична значущість характеризує реальні зрушення, що досягнуті чи можуть бути досягнутими через упровадження в практику результатів проведеного дослідження.

   Виділяють два можливі шляхи такого впровадження:

   -          безпосередній, коли отримані результати прямо адресуються навчальним закладам і викладачам для використання;

   -          опосередкований, коли результати включаються в теорію і, як складова цієї теорії, впливають на практику.

   У визначенні практичної значущості треба  вказати, де і з якою метою можна  використовувати результати та висновки дослідження, у якому вигляді  вони подані (методичні рекомендації ,правила, програми та ін.), який соціальний та психолого-педагогічний ефект очікується від їх упровадження (підвищення рівня  освіти, культури особистості, сформованості  вмінь тощо).

   Практична значущість є найважливішою ознакою  дипломної чи магістерської роботи, яка далеко  не завжди може претендувати на важливий теоретичний  результат. Тому слід ураховувати, що проведене дослідження має бути обов’язково підкріплено статистичними показниками вірогідності, надійності, репрезентативності, без яких дипломна робота справлятиме враження суб’єктивних міркувань автора, не матиме потрібного практичного значення.

   Наводимо  зразки визначення актуальності, мети, об’єкта, предмета, наукової новизни  та теоретичної значущості а також  практичної значущості дослідження  в дипломній та курсовій роботах. 

   Тема  дипломної роботи: Морфоло-синтаксична сполучуваність термінологічних елементів та їх переклад українською мовою

   Актуальність  дослідження визначається важливістю розгляду морфоло-синтаксичної сполучуваності термінологічних елементів на основі останніх досліджень сполучуваності лексичних елементів на основі останніх досліджень сполучуваності лексичних елементів взагалі, і полягає у розгляді та порівняльному аналізі сполучуваності та перекладі термінологічних елементів підмов математичної логіки та економіки, які ще не були предметом дослідження.

   Метою дослідження є аналіз морфоло-синтаксичної сполучуваності термінологічних елементів англійської мови та їх  українських еквівалентів на прикладі двох підмов. В роботі використовували такі методи дослідження: лексикографічний, метод компонентного, дистрибутивного аналізу, елементи кількісного і статистичного аналізу фактичного матеріалу, метод лінгвістичного зіставлення, метод контекстологічного аналізу, трансформаційний аналіз та метод пояснювальних трансформацій.

   Об’єктом  дослідження є розгляд особливостей морфоло-синтаксичної сполучуваності термінологічних елементів англійської мови підмов математичної логіки та економіки у зіставленні з українською та способи їх перекладу.

   Предметом дослідження є 1037 термінологічних одиниць підмов математичної логіки (528) та економіки (509), вилучені шляхом суцільного добору з 11 словників та 32 термінологічні одиниці – з трьох текстів, їх структурні, семантичні та перекладацькі особливості.

   Теоретичне  значення дипломної роботи полягає у подальшій розробці широкого кола питань сполучуваності та перекладу зазначених лексичних одиниць. Без вирішення тих питань неможливе подальше дослідження лексичної системи мови. Визначення типів словосполучень дозволяє визначити обсяг сполучуваності кожної частини мови і способи вираження зв’язку між ними з метою їх подальшого правильного перекладу. Типи словосполучень розглядаються як синтаксичні структури, а не визначаються за семантичним критерієм.

   Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів для викладання прикладної лінгвістики та загального мовознавства, а також на заняттях з практики перекладу та при вивченні термінології підмов

   Тема  курсової роботи: Особливості перекладу заперечних префіксів з англійської на українську мову.

   Актуальність  даної теми зумовлено загальною потребою наукового осмислення дериваційних процесів в англійській мові, що спрямовані на виявлення закономірностей передачі англійських заперечних префіксів українською мовою.

   Об’єктом  дослідження було обрано англійські заперечні префікси та їх україномовні переклади.

   Метою даної роботи є 1) проаналізувати та впорядкувати концепції щодо класифікації англійських префіксів; 2) визначити особливості заперечних префіксів англійської мови; 3) надати кількісні характеристики використаних перекладацьких трансформацій та рекомендації щодо їх застосування при перекладі.

   Матеріалом  дослідження став  англо-український словник економічних термінів, в якому наявно 197 одиниць англійської мови, що містять заперечні префікси.

   Методологічну основу дослідження становлять метод співставлення мовних явищ та явищ об’єктної дійсності, метод кореляції мовних та соціальних явищ, лексикографічний метод, метод морфемного та словотворчого аналізу, метод компонентного аналізу, метод трансформаційного аналізу, метод кількісного та статистичного аналізу фактичного матеріалу.