ВИСНОВКИ 

     Творчість Купера була важливим новим етапом в розвитку американської літератури. Критики справедливо відзначають  новаторство письменника, що створив  перші зразки циклів романів, об'єднаних одним героєм або побудованих за принципом сімейної хроніки. Багатьом  послідовникам він проклав дорогу своєю роботою в жанрі  пригодницько-історичного роману, що змальовував пригоди піонерів в лісах і преріях.

     У творчості Купера американська художня проза звільнилась від нальоту абстрактності, від зображення людини як статичного носія пороків або чеснот. Як випливає з передмов до романів, усвідомленою метою автора було відтворення людських характерів, такими,  якими вони були насправді, зображення реального американського фону і, якщо вимагав матеріал, справжніх історичних подій.

     Не  зупиняючись спеціально на теоретико-літературних висловах письменника, відзначимо, що в 20-і роки він висував положення, близькі естетиці реалізму; він уникнув  спрощеного трактування художньої правдивості як фактографічної  точності, усвідомив необхідність узагальнення матеріалу і віддзеркалення в творі реального стану речей і ідеалів художника. Обов'язок письменника Купер бачив у розкритті суті явищ, з її прихованим підтекстом. Ці принципи усвідомлювались ним в процесі творчого шляху, але практично втілилися в його романах вже в 20-х роках.

     Вперше  в літературі США в книгах Купера широке полотно суспільного життя  – воєн, політичних подій, особистих  доль героїв – розгорталося по законах романтичної фабули. Як і кращим  романам Вальтера Скотта, творам Купера властивий історизм; у них суспільні конфлікти і процеси розкриваються через вплив на долі індивідів.

   Як  уже не раз згадувалося, для романтизму, особливо на його ранньому етапі, типовими були конфлікти між ідеалізованим минулим і буржуазним сьогоденням, між прекрасним природним у людині та її життєвому середовищі і тим, що холодно, логічно, жорстоко творять прогрес, технічна цивілізація, несучи з собою загострення грошових стосунків і суперечностей, знищуючи природу, розчавлюючи стару патріархальну моральність, звичаї, норми існування і їхніх носіїв своєю "залізною п'ятою". У перших американських романтиків Ірвінга, Готорна ці конфлікти вельми виразні. В Купера, мабуть, найвиразніші ще й тому, що він у своїй творчості приділив багато уваги трагічній долі американських аборигенів-індіанців. У нього дуже сильно змальовано саме американське винищення природи континенту і природного життя його справжніх власників — червоношкірих тубільців. Купер-гуманіст всією душею співчуває їм, Купер-історичний оптиміст і тверезо мисляча людина розуміє, що прогрес не зупинити, що білі прибульці з їхньою енергією, рухливістю, працьовитістю вже одержали перемогу і до старих форм життя нема зворотного шляху. Це надає романтичному конфлікту між старим і новим у його творах живої суперечливості, реалістичної переконливості і такого правдивого драматизму.

   Людські типи, самобутні особистості Купера, найбільш вдалі і примітні, такі як Натті Бампо (він же Шкіряна Панчоха, Звіробій, Слідопит, Соколине Око і Довгий Карабін), Джон Могікан, Мармадькж Темпль, Ішмаель Буш, Авірам Байт, Гарві Берч і багато інших, укорінені в ґрунті Нового світу, їх важко уявити собі на англійській рівнині чи навіть у горах Шотландії. Вони втратили б щось найсуттєвіше, викарбуване в них особливостями саме американського життя. Хоча, звичайно, вони мають певні риси, котрі споріднюють їх з героями Вальтера Скотта. Це, насамперед, масштабність особистості, начебто витесаної з міцної кам'яної брили чи могутнього стовбура секвої. їхня впертість у досягненні мети, волелюбність і відвага, байду же якою, з точки зору письменника, — позитивною чи негативною — є їхня мета, на добро чи зло спрямована сила таких протилежних індивідуальностей як Бампо чи Буш.

            У своїх відносинах з оточуючими Купер дотримувався певних поглядів. Він високо цінував чоловічу дружбу, був скрупульозно точним у фінансових розрахунках, відрізнявся доброзичливістю і толерантністю, вірив людям і був глибоко розчарований, якщо ця віра не виправдовувала себе. Він бував надміру різкий у своїх судженнях і оцінках, але, як правило, його висновки спиралися на життєві факти. Його не раз підводили люди, яких він вважав своїми друзями, і він кожен раз глибоко страждав від цього. Куперу були чужі расові забобони, він однаково шанобливо ставився до білим, чорним або червоношкірим своїм співгромадянам. 
          Зовсім інша справа безкорислива чоловіча дружба між Натті - Соколине Око і Чингачгук - Мудрим Змієм. Правда, читачі «Піонерів» вже знали, що і вона трагічно обірветься: Чингачгук загине у вогні пожежі, а Натті, самотній, не зрозумілий своїми співвітчизниками і сам не здатний зрозуміти їх, вирушить закінчувати свій вік далі, на Захід, туди, де поки ще збереглися незаймані ліси.

          Контрастна побудова системи образів і елементи романтичної ідеалізації улюблених героїв — також характерна особливість його методу.

      У романах Купера перед читачем  постає Америка реальна, але побачена очима письменника-романтика. І в сьогоденні.  і в  минулому батьківщини і європейських країн він відшукував екзотичний матеріал — 
будь це пригоди воїнів і мисливців у нетрях лісів, незвичайні долі піратів і контрабандистів, картини битв на морі або вражаюча поетичність і жорстокість індіанських звичаїв.

      У новому романі Купера різноманітність людських характерів виявлялося і посилювалося типово американськими умовами і подіями, хоча в основі дій усіх без винятку героїв роману лежать почуття древні як світ - любов і ненависть, благородство і мстивість, чесність і підступність, обов'язок і зрадництво. Показані в звичайних американських умовах і на чисто американському грунті, почуття ці та їх прояви підкреслювали не тільки природність їх носіїв, а й їх виняткову американську самобутність. Герої книги і їх дії були типово американськими, немислимими ні в якій іншій країні. Саме в цьому неоціненна заслуга автора роману, який зумів ще раз на грунті американської дійсності створити справді художній твір, який, будучи американським, в той же час з'явилося і загальнолюдським надбанням.

      Купер не був противником цивілізації але вважав, що вона повинна стверджуватися мирним шляхом, без кровопролиття і масових вбивств. Роман «Звіробій» завершується жахливою картиною розпарви колоніальних військ над індіанським племенем гуронів. За розправою спостерігає велична і прекрасна природа, але й вона скоро виявиться спаплюженою: прерії перетворяться на пустелі, ліси буде вирублено, чисті джерела пересохнуть, живий світ лісів і степів загине. І зроблять усе це ті, кого Купер назвав «монікінами». Однойменний роман, якого було написано під впливом спадщини англійського сатирика ΧVΙΙΙ століття Джонатана Свіфта, розповідає про дві різні породи мавп: Високоплигаючих і Низькоплигаючих. Мавпи створили власні суспільства, які письменник і досліджує. Високоплиги мають довгий хвіст і дуже люблять шанувати традиції. Вони поклоняються трону і королю. В Низькоплигів хвіст короткий, але вони жирніші і міцніші. За Високоплигами і Низькоплигами легко впізнаються англійці з їх непохитними традиціями, і американці, з їх проблемами. «Дослідник» приходить до висновку: між довгохвостими і короткохвостими мавпами особливої різниці не існує. Тому що, як перше, так і друге співтовариство має єдину релігію, втіленням якої є Великий Грошовий Інтерес. І тому, настільки колись різні тварини, перетворилися на єдиний вид – вид «монікіна» (від англ. man – людина + monkey – мавпа + money - гроші).

          Читач бачить, як під натиском буржуазної цивілізації зникає багатовікової життєвий уклад цілого народу, як руйнуються, здавалося б, непорушні підвалини, на яких грунтувалося століття благополуччя індіанців. І в цьому сенсі смерть красуні Кори і сміливця Ункаса, цього «останнього з могікан», уособлює неминучість трагічного кінця цього гордого народу, який не зумів знайти своє місце в нових історичних умовах, приреченого на повне знищення в колись належала їм «Останній із могікан »- вершина творчого генія Купера, яка висунула його в число тих небагатьох володарів людських дум, чий вплив і значення ніяк не зменшуються з часом. Все нові й нові покоління читачів у різних країнах і самого різного соціального стану з душевним трепетом стежать за пригодами сміливого Ункаса, захоплюються хоробрістю Соколиного Очі і життєвою мудрістю Чингачгука. Назва ж роману стало стійким прозивним словосполученням, що отримав нову самостійне життя на багатьох мовах.

      Американським у романах Купера є і те, як представники молодого народу, що лише складається в могутню і перспективну націю, діють, переконані у своїй  перемозі, сповнені енергії та оптимізму, віри в майбуття, як вони долають  безліч перешкод на своєму шляху, сміливо приймають рішення, покладаються на себе, на свою волю, талант, хист, здоровий глузд. І як би критично не ставився письменник до темних плям в історії рідної країни, до негативних явищ в її сьогоденні і тих тенденцій, які можуть привести до гірких наслідків у майбутньому, загальний пафос його національних романів оптимістичний. Він вірить у будучину свого народу і критикує заради того кращого, що має всупереч усьому принести прийдешній день.

           Купер став першим американським письменником, ім’я якого вийшло за кордони США. Вважається, що він відкрив європейцям Америку, створив національне обличчя американця, як в позитивному, так і в негативному сенсі, і навіки прославив людину честі і мужності.

Список  використаної літератури

1. Анастасьев Н. А.. Купер. // "Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия-2001"
2. Аникст А. Послесловие к роману «Шпион». — В кн.: Купер Дж. Ф. Избр. соч., в шести томах, т. 3. М., 1961—1963.
3. Белинский В. Г. «Путеводитель в пустыне, или Озеро-море». Роман Джеймса Фенимора Купера. Перевод с английского. — Поли. собр. соч., т. 4.
4. Белинский В. Г. Письмо В. П. Боткину (16 — 21 апреля 1840 г.). Поли. собр. соч., т.11. .      -
5. Боброва М. Н. Дж. Ф. Купер: Очерк жизни и творчества. Саратов, 1967.

     6.  Горбунов А. М. Фенимор Купер //Панорама веков. — М. — 1991.

7.  Горький М. О романах Фенимора Купера. — Собр.  соч.   в 30-ти томах, т. 24. М., 1953.

8.  Елистратова А. А. Джеймс Фенимор Купер.— В кн.: Купер Дж. Ф. Избр. соч., г. 1.

     9. Задорожный В. С. С помощью Фенимора Купера //Вокруг света. — 1986. — №6.

  10.  Зарубежная литература XIX века. — М. — 1979.

    11.  Иванько С. С. Фенимор Купер. М., 1990.

    12.  История американской литературы. — М. — Л. — 1947. — Т.I.

    13.  История зарубежной литературы XIX века. — М. — 1982.

    14.  История зарубежной литературы XIX века. — М. — 1991.

    15.  История русской литературы XIX века //Под ред. С.М. Петрова. — М. — 1978.

    16.  Ковалев Ю. Послесловие к роману «Осада Бостона. Лайонел Линкольн».— В кн.:Купер Дж. Ф. Избр. соч., т. 4.

    17.  Купер Дж.Ф. Избранные сочинения, тт. 1-6. М., 1961-1963.

    18.  Литературная история Соединенных Штатов Америки. В 3-х т. Т.2 М., 1978.

19.  Марк Твен. Собр. соч. в 8-ми тт. Т.8.

20.  Паррингтон В. Л. Основные течения американской мысли, т. II. М., 1968.

     21. Рафикова Э.В. Фенимор Купер в оценке В.Г. Белинского — Ташкент. — 1980.

22.  Романтические традиции американской литературы ХІХ века и современность. – М., 1982.

23.  Самохвалов Н. И. Американская литература XIX века. М., 1964.   •

24. Стороженко Н.И. Купер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона

25. Стрельников Б. День с Фенимором Купером //Правда. — 1976. — 28 ноября.

26.  Эстетика американского романтизма. М., 1977.

27.  House K. S. Cooper's Americans:. 'Columbus, Ohio, 1965.

28.  Literary Romanticism in America. London, 1981.

29.  Studies in the American Renaissance. Boston, 1978.

30.  Shulenberger A. Cooper's Theory of Fiction. New York, 1973.