Національні особливості мовленнєвого етикету

Прохання-відмова:

Відмова потребує значно складнішої формули:

–На жаль, не можу... .

–Мені дуже шкода, але... .

–Шкодую. Що не зміг... .

–З  задоволенням би, але... .

–Охоче, але... .

–Мені незручно відмовляти, але... .

–Я  радий би дозволити. Але... .

При цьому  можна дати пораду:

–Дозвольте  порадити Вам... .

–Дозвольте  дати Вам пораду... .

–Я  порадив би Вам... .

–Чи можу я дати Вам пораду... .

–Може, Вам слід було б... .

Якщо  не почули сказаного:

–Пробачте, що Ви сказали?

–Прошу!

–Пробачте, я не почув Ваших останніх слів.

Формули пробачення:

Пробачте! Вибачте! Даруйте

Прости  мені. Друже! Я хочу попросити у  вас пробачення.

Формула: Я вибачаюсь! – помилкова.

Подяка:

–Прийміть мою щиру вдячність... .

–Дозвольте  висловити Вам подяку... .

–Дуже вдячний за Вашу турботу... .

–Щиро вдячний і зворушений Вашою увагою...

–Це дуже люб‘язно з Вашого боку. Спасибі... .

–Не знаю, як Вам і подякувати...

–Спасибі, Ви дуже люб‘язні...

–Дякую. Ви так багато зробили для мене!

–Спасибі. Я Вам так зобов‘язаний!

–Як же мені віддячити за Вашу допомогу? Спасибі  Вам велике.

Комплімент:

–З  тобою так цікаво розмовляти!

–Ти сьогодні так чудово виступив!

–Приємно  бачити, як Ви посвіжішали, відпочили...

–Дякую  за комплімент. Це Вам тільки так  здається.

–Спасибі, Ви явно перебільшуєте!

–Я  радий це чути.

–Мені приємно почути це від вас.

–Я  саме можу сказати про Вас. 
 

    2.1 Мовленнєвий етикет в англійській мові

    Вербальній  поведінці людині властиво не тільки оказіональний характер, а і повторюваний, це можна помітити у присутності  в англійській мові стандартизованих виразів, готових фраз і речень.

    Успіх співрозмовників залежить багато в  чому від використання цих мовних кліше. У сучасній англійській мові існує сила-силенна фраз і речень різного комунікативного значення: привітання, вибачення, вдячності, вітання, відмови, згоди, прохання. Ці всі вирази полегшують спілкування і ми використовуємо їх автоматично, але не всі вміють використовувати їх правильно і відповідно до ситуації.[7]

Найбільш  вживані фрази  для вираження  вдячності:

Дякую. Thank you.

Дякую, так. Yes, please.

Дякую, ні. No, thank you.

Дякую Вам за … Thank you for …

Дякую тобі за подарунок. Thank you for the present.

Я вдячний  Вам. I'm grateful to you.

Я вдячний  Вам за… I'm gratful/ obliged/ indebted you for (sth./doing   smth..)...

Велике  дякую. !   Thank you (so) very much.

Thank you (ever) so much.

Many thanks. Thanks a lot. Thanks awfully.

Дякую за те, що… Thank you for coming to see me.

Thanks for the visit. Thank you for remembering me.

Thank you for keeping in touch.

Від всієї душі я вдячний за те, що … Thank you from the bottom of my heart for...

My most heartfelt thanks to you for... I want to thank you from the bottom of my heart for all your trouble in helping me.

Thank you for all that you have done for me.

Експресивно-емоційні вираження вдячності:

I don't know how to thank you.

I can never thank you enough.

My gratitude cannot he expressed in words.

Words cannot tell you how grateful I am/fеel.

I'm very/most grateful to you/ so (very) grateful to you/ mostgrateful/ much obliged/d eeply indebted to you/ extremely/exceedingly/ ever so grateful to you!

I'm so grateful/much obliged/ deeply indebted to you.

I can never thank you enough.

Thank you. Much obliged.

I'm grateful/ obliged/ indebted to you for...

Much obliged to you for the favour.

Thank you so much fur taking the trouble to read my article. 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     Мова  виникла не тільки як засіб спілкування, а й як засіб регуляції діяльності, як засіб впливу одних на діяльність, поведінку інших. Ситуації і аспекти  взаємодії повторюються в повсякденному  житті і тому є стереотипними. В свою чергу повторюваність цих  шаблонних фраз привела до того, що утворилась низка речень-формул, мовних кліше.

       Підсумовуючи сказане, зауважимо, що мовленнєвий етикет є однією із важливих сторін людського спілкування, — це сукупність значною мірою стандартизованих висловів, що складають собою стереотипи мовлення, готові формули з певною синтаксичною структурою і лексичним наповненням.

     Вибір стандарту мовленнєвої поведінки, етикетних формул залежить від соціальних якостей (статусу, віку, освіти) адресата мовлення у їх стосунку із якостями автора висловлювання, і від характеру  взаємин між комунікантами, ступеня  їх знайомства і близькості та інших  конкретних ситуацій мовлення.

     Мовленнєва  практика сьогодення підтверджує: все цінне, що нагромаджено в обох досліджуваних мовах, є загальним надбанням і може бути використано в подальшому розвої рідної мови.

     Мовленнєвий етикет — це складна система мовних знаків, що спирається на моральні правила  й вимоги і вказує на ставлення як до інших людей, так і до себе. Культура спілкування — не просто культура вибору ефективних стратегій і тактик, в основі яких лежать гуманістичні комунікативні установки, знання та вміння. Це також результат застосування правил конструювання повідомлень, говоріння та слухання, це активне використання правил і норм гуманістичної етики, постійне дотримання вимог службового етикету. 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. - К.: Рідна мова, 1998. 475 с.
2. Германова Н.Н. Национальный менталитет в призме речевого этикета                                                                                                                         //Россия и Запад: диалог культур. (Материалы 2-й международной     конференции 28-30 ноября 1995г.). - М., 1996. - С.398-304.
3. Городецкая Л.А. Стратегии вежливости в английском языке в сопоставлении с русским //Россия и Запад: диалог культур. (Материалы 2-й международной конференции 28-30 ноября 1995г.). - М., 1996. - С.293-304.
4. Культуроведческие аспекты языкового образования: Сб. науч. трудов. - М.: Еврошкола, 1998.
5. Мильруд Р.П. Порог ментальности российских и английских студентов при соприкосновении культур //Иностр. яз. в шк. - 1997. -№4. - С.17-22.
6. Павленко Л.П. Мова кожного народу - неповторна і своя… Подорож до редакції. Зустріч з працівниками словесного фронту: [Урок у формі зустрічі з митцями слова (газ. “Відомості”)] // БВПШ. – 2001. - №19. – C. 18-19.
7. Павловская А.В. Этнические стереотипы и проблемы общения культур //Россия и Запад: диалог культур. (Материалы 2-й международной конференции 28-30 ноября 1995г.). - М., 1996. - С.428-441.
8. Сафонова В.В. Социокультурный подход к обучению иностранным языкам. - М.: Высш. шк., Амскорт интернэшнл, 1991. - 305с.
9. Сафонова В.В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций. - Воронеж: Истоки, 1996, - 237с.
10. Стельмахович М. Г. Мовний етикет // Культура слова. — К., 1981. — вип. 20.
11. Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Понамарева. – К., 1997.
12. Теслюк Л.М. Коштовний скарб народу: Літ.-муз.композ. 6-7 кл. // Все для вчителя. – 2002. - №8. – Квіт. – С. 48-51.
13. Українська мова – мова калинова: Бібл. варіант гри “Поле чудес”. 2 кл. // Розкажіть онуку. – 2002. - №11-12. – Черв. – С. 29-30.
14. Фурманова В.П. Межкультурная коммуникация и преподавание иностранных языков //Россия и Запад: диалог культур. (Материалы 2-й международной конференции 28-30 ноября 1995г.). - М., 1996. - С.236-242.
15. Фурманова В.П. Этнокультурный статус субъекта в межкультурной коммуникации //Россия и Запад: диалог культур. (Материалы 3-й международной конференции 28-30 ноября 1996г.). - М., 1997. - С.351-352.
16. Фурманова В.П. Философия межкультурного образования и преподавание иностранных языков //Россия и Запад: диалог культур. (Материалы 4-й международной конференции 12-14 января 1998г.). - М., 1998. - С.474-482.
17. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К., 1996.