Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Октября 2011 в 14:05, курсовая работа
Як відомо, суспільство виробляє певні стандартизовані норми соціальної поведінки (у тому числі і мовленнєвої), які визначаються уявленнями про шаблони поведінки у конкретній ситуації. Щоб функціонувати як єдине ціле, як складна соціальна система, суспільство має встановити такі рамки поведінки індивідів, у яких ця поведінка стає одноманітною, стабільною, такою, що повторюється. Саме такими рамками й є етикет — система правил зовнішньої культури людини, її поведінки, пристойності, гарного тону тощо. У суспільстві він функціонує у двох основних формах поведінки: мовленнєвої і немовленнєвої. Якщо етикет, як встановлений у суспільстві набір правил регулює нашу зовнішню поведінку у відповідності із соціальними вимогами, то мовленнєвий етикет можна визначити, як правила, що регулюють нашу мовленнєву поведінку. Багато чого в цьому питанні мовного етикету не дуже широко досліджене.
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ ЯК ФЕНОМЕН І ВИРАЗНИК КОЖНОГО НАРОДУ…………………………………………………………….5
1.1 Поняття та системи мовленнєвого етикету………………………........5
1.2Функції та соціальна сторона мовного етикету.......................................8
1.3 Мовний етикет – важлива складова культури мовлення…….............10
РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНА СТОРОНА ДОТРИМАННЯ ЕТИКЕТУ…………...13
2.1 Застосування мовного етикету в українській мові…………………...13
2.1 Мовленнєвий етикет в англійській мові………………………………21
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...23
Варто
сказати, що мовленнєвий етикет зберігаючи
традиційну структуру етикетних
виразів, не є закритою системою, бо
йому властива динаміка і гнучкість.
Частина формул мовленнєвого етикету
поступово архаїзується (наприклад,
формули привітання “Добридосвідок!”
, “Бог на поміч!” , “ З неділею
будьте здорові!”). Можуть виникати нові,
здебільшого оказіональні утворення,
що творяться за типовими, для української
мови моделями. Деякі вирази, втративши
первісну семантику, вживаються в інших
комунікативних ситуаціях. Наприклад,
вираз “Ні пуху, ні пера! ” , що виник
у давнину серед мисливців, як
побажання удачі на полюванні, використовуються
зараз набагато ширше.
1.3 Мовний етикет – важлива складова культури мовлення
Мовний
етикет. Він відзначається стійкістю
і консервативністю, і в цьому
стає подібним до офіційно-ділового стилю,
який теж в ідеалі має лишатися
сталим і непорушним. Мовний етикет
запрограмований на найрізноманітніші
типові ситуації, в яких використовують
сталі мовні структури, кліше, закріплені
національними культурними
Використання правил мовного етикету великою мірою залежить від конкретної ситуації спілкування місця й обставини розмови, цільової настанови (повідомити, вплинути вразити здивувати, шокувати тощо). Але найбільшої ваги набувають між-особистісні стосунки. Залежно від цього може йтися про 5 тональностей спілкування високу, нейтральну, звичайну, фамільярну, вульгарну.
Висока тональність відповідає спілкуванню у сфері суто формальних суспільних структур (урочисті заходи, дипломатичні прийоми тощо).
Нейтральна
- функціонує у сфері офіційних
установ. Вона найближча до здійснення
службових повноважень
Звичайна тональність характерна для спілкування на побутовому рівні. Фамільярна забезпечує спілкування в колі сім'ї, дружньому товаристві, емоційна. Вульгарна спостерігається у соціально неконтрольованих ситуаціях, занадто емоційна. При звертанні до незнайомих людей використовують нейтральні структури етикету. До близьких навпаки - емоційні, фамільярні, дуже рідко нейтральні.
Залежно від типових ситуацій спілкування мовний етикет можна поділити на групи, різновиди.
Одиниці вітання, привітання доброго ранку, вітаю вас, добридень, здоров був.
Одиниці звертання та привертання уваги будьте добрі скажіть, будь ласка, будьте ласкаві, чоловіче добрий, вельможний пане, вельмишановний добродію тощо.
Одиниці
представлення під час
Під час знайомства використовують кліше: дозвольте відрекомендуватися, представити, знайомтеся тощо.
Запрошення: приходьте, ласкаво просимо, зайдіть тощо.
Побажання, поздоровлення: дай Боже, хай щастить, на добраніч хай Бог милує тощо.
Згода і незгода: так, я не заперечую ви маєте рацію, авжеж.
Прохання: дозвольте, просимо, якщо вам не важко, будь ласка не відмовте, благаю та інші.
Подяка: спасибі дякую, дуже вдячний, вік не забуду.
Вибачення: пробачте, перепрошую, даруйте, вибачте.
Комплімент:
може стосуватися зовнішності
В ділових стосунках належить дуже обережно ставитися до мовних засобів, які використовують при спілкуванні.
Заважають
дотримуватися норм етикету, а значить,
і ефективно досягати мети ділових
контактів вплив моди, недоцільні
структури мовного етикету, надлишкові
або недоречні в конкретній ситуації,
небажання дотримуватися або
незнання правил етикету, неврахування
соціального досвіду
Ділове
спілкування має
РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНА СТОРОНА ДОТРИМАННЯ ЕТИКЕТУ
2.1 Застосування мовного етикету в українській мові
Отже, мовний етикет – це набір, або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях: знайомства, звертання, вітання, прощання, подяки, співчуття, відмови, компліменту тощо. Діловий стиль реалізується також в усній формі у ділових нарадах, публічних виступах, телефонних розмовах.
Щоб ваша бесіда була результативної незалежно від того, з ким ви розмовляєте необхідно: по-перше сподобатися співрозмовнику, для цього встановлені основні правила які сприяють досягненню даної мети:
По-третє, вибравши мету вашої бесіди, намагайтеся схилити людей до вашої точки зору м'яко без тиску і не нав'язуючи виттю ідеологію. Якщо людина вважає вашу точку зору – своєї, він прагнути до досягнення вашої мети – як до своїй. Для цього треба знати, що:
Можна до усього додати ще наступне:
Хто хоче успішно дискутувати, повинний спробувати якнайбільше довідатися про свого співрозмовника. (А.Д.Карнегі)
Діловий стиль реалізується також в усній формі у ділових нарадах, публічних виступах, телефонних розмовах.
На
зборах, нараді, засіданні парламенту
показником культури ділового мовлення
є правильне називання
Слово надається професору (-ові), (інженеру), (депутату)... . А далі? Потрібна форма давального відмінка.
Якщо
виникає побоювання, чи правильно
утворена форма давального відмінка,
то можна використати інший
– Зараз виступає професор Салій (називний відмінок).
–За ним виступатиме декан Ковалів (називний відмінок).
–Готується до виступу інженер Сірик (називний відмінок).
При використанні фрази:
–Підготуватися...(кому?)
знову виникає потреба у
Усякі ділові контакти починаються знайомством, яке здійснюється через посередника або безпосередньо. Прийнято вважати, що знайомство через посередника має більш офіційний характер і зобов‘язує нових знайомих вітатися один з одним, навіть якщо вони не будуть підтримувати знайомства.
Той, хто знайомить двох людей між собою, повинен не лише назвати їх імена, по батькові і прізвища, а й посаду, звання та інші необхідні в цій ситуації дані. Після знайомства розмову розпочинає старший за віком чи за посадою.[6]
Фрази, якими користується посередник:
–Я хочу познайомити вас з ... .
–Дозвольте познайомити вас з ... .
–Дозвольте відрекомендувати вам ... .
Без посередника:
–Я хотів би з вами познайомитися.
–Мені хотілося б з вами познайомитися.
–Дозвольте з вами познайомитися.
–Дозвольте відрекомендуватися.
–Дуже приємно. Я радий з вами познайомитися.
–Дуже радий, що знайомство нарешті відбулося.
Вітання
Добрий ранок. Доброго ранку.
Добрий день. Доброго дня.
Добрий вечір. Доброго вечора.
Добридень. Привіт.
Доброго здоров‘я. Моє шанування.
Радий вас бачити. Як справи? Здоров‘я?
Дякую. Добре. Прекрасно.
Прощання і побажання:
До побачення. Бувайте здорові.
На все добре. Добраніч. До завтра.
До скорої зустрічі. Прощавайте.
Ідіть здорові. Щасливої дороги. Хай щастить.
В добру годину. З Богом.
Прохання – подяка:
Прошу вас... . Будьте люб‘язні... . Будь ласка... .
Дозвольте... . Мені хотілося би попросити Вас... .
Чи можу я попрохати Вас... .
Вам не важко буде... . чи не могли б Ви... .
Добре, що ми про все домовилися.
Дякую за цінні поради, за нову інформацію.
Дякую, що вислухали мене.
Дякую, що знайшли час зустрітися зі мною.
Информация о работе Національні особливості мовленнєвого етикету