Сворення фермерського господарства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Января 2013 в 12:42, курсовая работа

Краткое описание

За природно-ресурсним потенціалом Україна належить до найбагатших країн світу. Найціннішим природним ресурсом є земля. Близько 27 відсотків чорноземів земної кулі розміщені в нашій державі.
Багатоплановість експлуатації землі як об'єкта господарської діяльності людини, її обмеженість у просторі, незамінність, невідтворюваність висувають на перший план проблему раціонального її використання та охорони.
Актуальність цієї проблеми все більш зростає у зв'язку з науково-технічним прогресом, ростом виробничих сил, які потребують залучення в господарське користування нових земельних ресурсів.

Содержание работы

ВСУП
РОЗДІЛ І СТВОРЕННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
1.1. Загальна характеристика законодавства про фермерське
господарство
1.2. Поняття фермерського господарства та його правові ознаки
1.3. Порядок створення фермерського господарства
РОЗДІЛ ІІ ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВ
ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
2.1. Типи фермерського господарства та визначення напрямку
господарської діяльності
2.2. Організація виробництва
РОЗДІЛ ІІІ УСТРІЙ ТЕРИТОРІЇ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
3.1. Проектування сівозмін
3.2. Визначення просторових умов запроектованих сівозмін
РОЗДІЛ ІV ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1. Фактори, що впливають на навколишнє середовище
4.2. Вплив навколишнього середовища та людського фактору
на якісний стан земельного фонду
4.3. Природоохоронні заходи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Содержимое работы - 1 файл

курсовой 1.doc

— 415.50 Кб (Скачать файл)

Проводиться інвентаризація земель, закріплених за  населеними пунктами, промисловими підприємствами, підприємствами,  установами та організаціями  транспорту,  зв'язку,  оборони,  лісового  фонду, інших   земель   та   виявляються   площі,   що   використовуються нераціонально або за нецільовим призначенням. Визначаються  землі, що  належать  до  загальнодержавної  та   комунальної   власності, резервуються землі для науково-дослідних робіт та спеціалізованого сільськогосподарського виробництва, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного  та  історико-культурного  призначення, створюється державний реабілітаційний  фонд  земель  з  угідь,  що потребують  вжиття   заходів   для   відновлення   їх  родючості. Проводиться    кадастрова     оцінка     земель,     розробляється науково-методична і нормативна документація  з визначення базових цін на  землю,  створюється державна  система управління  якістю земельних ресурсів і визначається її місце в органах державного управління, а також визначаються принципи розмежування  обов'язків держави,  землевласників   та   землекористувачів   щодо   охорони земельних ресурсів.

Проводиться  оптимізація  структури   угідь   та   формування високопродуктивних, екологічно стійких  агроландшафтів,  для  чого розораність орних земель знижується до 50 відсотків, питома вага лук, сіножатей і  пасовищ  збільшується  до  17  -  20  відсотків, лісистість - до 20 відсотків, площі земель природоохоронного фонду доводяться до рівня середньосвітового (5 відсотків).

Впроваджується   ґрунтозахисна   система    землеробства    з контурно-меліоративною  організацією території, з розширенням  площ безполицевого  обробітку   ґрунту,   щілювання   ріллі,   смуговим розміщенням  посівів  і   парів,   першочерговим   залуженням   та консервацією дуже еродованих  та  схилових  земель.  Розробляються проекти   землеустрою   з   контурно-меліоративною    організацією територій, відповідно  до  яких  здійснюються  обсяги  робіт  щодо створення захисних лісових насаджень,  будівництва  протиерозійних гідротехнічних   споруд    та    забезпечується    необхідна    їх експлуатація.

Рекультивація порушених земель, площа  яких  становить  понад 190 тис. гектарів, відновлення  їх ґрунтового покриву і  повернення у сферу народного господарства є однією з  найважливіших  проблем. Рекультивація земель має здійснюватися  на  ландшафтно-екологічних принципах,  що  передбачають  оптимальне   співвідношення   різних напрямів    відновлення     порушених     територій,     створення високопродуктивних ценозів,  підвищення  і  відтворення  родючості рекультивованих   грунтів   і   запобігання   негативному   впливу техногенних утворень на довкілля.

Важливим  напрямом   раціонального   використання   земельних ресурсів є поліпшення екологічного  стану  зрошуваних  земель,  на яких  спостерігається  підтоплення,  вторинне   засолення,   водна ерозія,   руйнування    природної    структури    грунтів    тощо. Зосереджується увага на  раціоналізації  та  реконструкції  діючих зрошувальних  систем  для  створення  на  них   таких   технологій водокористування, які б враховували  рівень  фізіологічних  потреб сільськогосподарських культур  та  зміну  мікроклімату  зрошуваних ділянок, забезпечення відповідних урожаїв без деградації земель.

Для   поліпшення   меліоративного   стану   осушених   земель потрібно:

     розробити  науково  обґрунтовані  критерії  оцінки  наслідків осушення на стадії його проектування і здійснення;

 у структурі посівних площ на осушених землях  довести  частку посівів багаторічних трав до 50 - 60 відсотків;

  досягти того, щоб системи двостороннього регулювання  водного режиму становили близько 70 відсотків площі осушених земель.

        Фінансування заходів з охорони земель передбачається за рахунок коштів Державного бюджету України (витрати на загальнодержавні програми, заходи усунення негативного впливу на земельні ресурси,  будівництво протиерозійних та гідротехнічних споруд, створення лісонасаджень, обстеження ґрунтів), місцевих бюджетів (витрати на регіональні програми, освоєння земель для господарських потреб, поліпшення угідь, відновлення господарської цінності земель, порушеної не з вини землекористувачів), а також за рахунок коштів землевласників та землекористувачів (протиерозійні заходи на їх ділянках, підвищення родючості ґрунтів, запобігання заростанню угідь бур'янами та чагарниками).

   Системність і комплексність є безперечними перевагами закону. Проте  впровадження в життя деяких положень закону може створити  серйозні проблеми для землевласників та землекористувачів. Загалом, передбачені законом важелі державної політики щодо охорони земель відповідають міжнародним нормам та світовій практиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

В процесі роботи над  курсовим проектом, мною була проаналізована законодавча база стосовно створення  фермерського господарства.

Законодавчі органи нашої  держави, прийнявши Закон "Про  власність", "Про підприємництво", підготували нормативний фундамент для утворення фермерських господарств, але основою для їх діяльності стало прийняття Закону "Про селянське (фермерське) господарство". Ним були врегульовані всі основні питання створення, діяльності і припинення діяльності селянських (фермерських) господарств.

 На основі аналізу правового статусу фермерського господарства можна відокремити такі притаманні йому ознаки: фермерське господарство складається з трьох компонентів — майнового комплексу, земельної ділянки та громадян, які об'єдналися для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва; воно є юридичною особою; воно є суб'єктом підприємницької діяльності у сфері товарного сільськогосподарського виробництва, тобто діє на аграрному ринку з метою отримання прибутку. Отже, в нашій державі створена достатня нормативна база для розвитку фермерських господарств, які можна надіятись, в майбутньому складуть основу приватного сектора сільського господарства і піднесуть наше аграрне виробництво на рівень розвинутих держав Європи.

На території України накопичений великий досвід розробки проектів по організації території фермерських господарств, але розвиток земельної реформи ставить перед усіма видами землевпорядкування нові завдання. Ці обставини послужили основою  даного курсового проекту, об’єктом якого є фермерське господарство «Ювіал» Бердянського району Запорізької області.

Для створення умов ефективного  використання земельної ділянки, мною був визначений напрямок господарської  діяльності фермерського господарства, внутрігосподарська потреба основних та допоміжних видів сільськогосподарської продукції, проведені розрахунки кількості голів худоби, структури посівних площ та інші. На основі отриманих даних була запроектована зерно-паро-прасопна сівозміна, яка притаманна для даного регіону.  Проста  конфігурація відведених полів фермерському господарству та сприятливі умови їх розташування дозволили запроектувати поля сівозміни прямокутної форми з  довжиною гону 460 м. до 760м., в результаті чого зменшуються холості заїзди.  Крім того наближене розташування до населеного пункту дозволило не проектувати господарську садибу, а існуючої мережі польових доріг виявилось достатньо для під’їзду до запроектованих ділянок.

Землі господарства потребують обережного та грамотного використання, якщо ми хочемо, щоб вони  нам служили, та нарощували свої потенціальні можливості, а не деградували в результаті не вмілого ставлення. Вирішення цієї проблеми починається з розробки науково-обгрунтованого проекту впорядкування угідь. 

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані:

• дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

• проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

• підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування еколого-безпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

• дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

• надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

• сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

• своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

• забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

• забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

• забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям;

• уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого-небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

На  мій погляд, найважливішими в охорони земель є зміна споживацького  світогляду всієї людської спільноти  у ставленні до природи взагалі  і до земельних ресурсів,  зокрема.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Конституція України від 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України, 1996,  N 30,ст.14, 41,42.

2. Цивільний кодекс  України від 16 січня 2003р// Відомості Верховної Ради України, 2003,  NN 40-44, ст.356.

3. Земельний кодекс  України від 22.09.2010 р. // Київ, Алерта, КНТ, ЦУЛ, 2010-с. 88.

4. Аграрне право України Підручник / За ред. О.О.Погрібного, Київ, 2004, с .288.

          5. Закон України "Про фермерське господарство" від 21.10.2009 р. №661-VI // Відомості Верховної Ради України, 2010, № 4, ст. 22.

          6. Закон України «Про охорону земель» від 04.06.2009 р. № 1443-VI  // Відомості Верховної Ради України, 2009, № 47-48, ст. 719.

          7. Землевпорядний вісник №2 Науково – виробничий журнал //К – 2006.

        8. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 26.06.1991 р. № 1268-XII // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 41, ст. 547.

       9. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 05.11.2009 р. № 1708-VI // Відомості Верховної Ради України, 2010, № 5, ст.. 44.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

        Голові Бердянської

 райдержадміністрації

 

                                                                                                                                                    від Панкова В. В.   

 

 

                         З А Я В А

 

      Я,_Панков Володимиор Васильович____________________________________

 

__у 1991 році закінчив Млітопольську Аграрну академію по спеціальності агроном,

(коли      i     що     закінчив,    яку     набув     спеціальність)

__маю досвід роботи в сільському господарстві 20 років  _______________________

   (вказати досвід роботи в сільському господарстві та кваліфікацію)

 

з дружиною _Панкова О.В.______освіта_вища, бухгалтер_____________________

 дітьми_________Панкова В.В. – доярка; Панков К.В. тракторист________________

(вказати   ім'я,   рік   народження,   місце   навчання   або  роботи)

батьками_____________________________________________________________

      (прізвище, рік народження, пенсіонери або де працюють)

проживаючи  у власному будинку, з прилеглими до нього господарськими будівлями

 

_____________________________________________________________________

 

прошу  надати мені в оренду

  земельну  ділянку  площею 298,3 га, розміщену

 на території Карло-Марксівської сільської ради  для ведення

 

   фермерського господарства розташовану по близу с. Гладове

      Надана земельна ділянка використовуватиметься для виращування сільськогосподарських культур

                  (зазначити конкретну мету використання)

 

та під будівництво: __________________________________________________

                                     (вказати об'єкти будівництва)

      Прошу  вирішити  надання у користування земельну  ділянку  до  початку ведення весняних, сільськогосподарських робіт в 2012році.

Информация о работе Сворення фермерського господарства