Контрольна робота по "Трудовому праву"

      Працівникам, які   здобувають  загальну   середню освіту  в середніх  загальноосвітніх  вечірніх  (змінних)  школах,   класах, групах  з  очною,  заочною  формами навчання при загальноосвітніх школах,  надається  додаткова  оплачувана  відпустка   на   період складання:

      1) випускних  іспитів   в  основній  школі  -  тривалістю   10 календарних днів;

      2) випускних іспитів у старшій  школі  -   тривалістю   23 календарних дні;

      3) перевідних іспитів  в основній та старшій школах - від 4 до 6 календарних днів.

      Працівникам, які  складають  іспити  екстерном за основну або старшу школу,  надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.

      Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від  виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу  проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.

      Працівникам, які  навчаються  в   середніх   загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх  школах,  щорічні  відпустки  за  їх бажанням  надаються  з  таким  розрахунком,  щоб  вони  могли бути використані до початку навчання в цих закладах.

      Працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах без відриву  від  виробництва  та  бажають приєднати відпустку до часу проведення  настановних  занять,  виконання  лабораторних   робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою, щорічні відпустки  повної  тривалості  за  перший  рік роботи надаються до настання шестимісячного  терміну  безперервної  роботи  на  даному підприємстві, в установі, організації.

      Працівникам, які успішно навчаються на  вечірніх  відділеннях професійно-технічних   навчальних  закладів,  надається  додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

      Працівникам,  допущеним  до вступних іспитів у  вищі навчальні заклади,  надається  відпустка  без збереження  заробітної  плати тривалістю  15  календарних днів без урахування часу,  необхідного для проїзду домісцезнаходження навчального закладу та назад.

      Працівникам,  які  навчаються  у  вищих навчальних закладах з вечірньою   та   заочною  формами  навчання,  надаються  додаткові відпустки у зв'язку з навчанням,  а також інші пільги, передбачені законодавством ( ст. 215 Кодексу законів про працю України).

      Працівникам, які   успішно   навчаються   без   відриву   від виробництва  у  вищих  навчальних  закладах з вечірньою та заочною формами  навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

      1) на   період  настановних  занять,  виконання  лабораторних робіт,  складання заліків та іспитів для тих,  хто навчається  на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:

      першого та другого  рівнів  акредитації  з  вечірньою  формою навчання - 10 календарних днів,

      третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою  формою навчання - 20 календарних днів,

      незалежно від рівня  акредитації з заочною формою  навчання  - 30 календарних днів;

      2) на  період  настановних   занять,  виконання   лабораторних робіт,  складання  заліків  та іспитів для тих,  хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:

      першого та  другого  рівнів  акредитації  з  вечірньою формою навчання - 20 календарних днів,

      третього та  четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів,

      незалежно від  рівня  акредитації з заочною формою навчання - 40 календарних днів;

      3)  на  період  складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації - 30 календарних днів;

      4) на   період   підготовки  та  захисту дипломного  проекту (роботи)  студентам,  які навчаються у вищих навчальних закладах з  вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації,  - два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці.

      Тривалість  додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу  освіту  за  заочною  (вечірньою) формою  навчання  у  навчальних  закладах післядипломної освіти та вищих  навчальних  закладах,  що  мають  у  своєму підпорядкуванні підрозділи  післядипломної освіти,  визначається як для осіб,  які навчаються на  третьому  і  наступних  курсах  вищого  навчального закладу відповідного рівня акредитації.

      Працівникам, допущеним  до  складання  вступних   іспитів   в аспірантуру  з  відривом  або  без  відриву  від виробництва,  для підготовки  та  складання  іспитів  надається  один  раз  на   рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

      Працівникам, які  навчаються  без  відриву  від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний  план  підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів.

      На  час  додаткових  відпусток  у зв'язку з навчанням (статті 211,  213,  216  Кодексу законів про працю України, за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

      Працівників, які навчаються без  відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, забороняється залучати в дні занять до надурочних робіт. 

      4. Порядок працевлаштування окремих категорій громадян 
 

      Порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю, зокрема ст.ст.187-200 Кодексу законів про працю. Статті 21-22 Закону України “Про охорону дитинства” також присвячені праці дітей.

      Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

      Не  допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

      Для підготовки молоді до продуктивної праці  допускається прийняття на роботу учнів  загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

      Забороняється застосування праці осіб молодше  вісімнадцяти років на важких роботах  і на роботах з шкідливими або  небезпечними умовами праці, а також  на підземних роботах. Забороняється  залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

      Для молодих робітників, які поступають на підприємство, в організацію після  закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних  навчальних закладів, курсів, а також  для тих, що пройшли навчання безпосередньо  на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.

      Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

      Оплата  праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

      Щорічні відпустки працівникам віком  до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

      Звільнення  працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або  уповноваженого ним органу допускається, крім додержанням загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх. 

     1. У міський центр зайнятості населення звернувся токар Корнілов, звільнений з підприємства у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, із заявою про визнання його безробітним і призначення допомоги по безробіттю.

     Які документи необхідно представити  Корнілову у центр зайнятості для реєстрації як безробітного?

     Яка процедура визнання громадянина  безробітним?

     Які категорії громадян не можуть бути визнані безробітними? 

                                               Вирішення 

     Законом України "Про зайнятість населення" уперше був визначений правовий статус безробітного. Згідно зі ст. 2 Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

     Процедура визнання громадянина безробітним регулюється Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних” від 14 лютого 2007 р. № 219.

     Згідно  з п. 3 цієї Постанови реєстрація  громадян,  які  звертаються  за сприянням  у працевлаштуванні,  проводяться  державною службою зайнятості  за місцем  їх  проживання  за  умови  пред'явлення паспорта, трудової книжки,  цивільно-правового  договору,  а  в  разі  потреби  також військового  квитка,  диплома або іншого  документа про освіту.

     Для  одержання  статусу безробітного громадянин особисто подає у день,  що настає після закінчення встановленого строку для пошуку   підходящої   роботи,   до  центру  зайнятості  заяву із зазначенням  у  ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

     Відповідно  до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" не можуть бути визнані безробітними громадяни:

      а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали  і  були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією,  перепрофілюванням  і  ліквідацією   підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату);

      б)  які  вперше  шукають  роботу і   не    мають    професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл,  у разі відмови їх від проходження  професійної  підготовки  або  від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує  професійної  підготовки;      

      в) які відмовились від двох пропозицій  підходящої  роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості  як  осіб,  які  шукають роботу;      

      г)  які  мають  право  на  пенсію  за  віком, у тому числі на пільгових  умовах,  на пенсію за вислугу років та скористалися цим правом   або   досягли   встановленого  законом  пенсійного  віку.

      2. У зв'язку з приватизацією державного підприємства і перетворенням його в акціонерне товариство були проведені організаційні заходи, в результаті яких електрику Грищенко було доручено обслуговування ремонтного цеху і відділу постачання, в той час як раніше він обслуговував приміщення, де розміщалися управлінські структури. Грищенко за наказом був прийнятий на підприємство електриком. Інженеру Кравченко додатково було доручено розглядати раціоналізаторські пропозиції. Юрисконсульту Вакуленко, який займався візуванням наказів і консультував працівників по трудовим спорам, було додатково доручено ведення претензійної роботи. Оплата праці вказаних працівників не змінилася. Усі вони заперечували проти такого рішення адміністрації і заявили, що звернуться до суду. Дайте правовий аналіз ситуації.