Дотримання вимог видавничих норм і стандартів у газетних виданнях

30.

найрізноманітнішу форму: примітка, малюнок, глосарій, пояснення за допомогою  синонімічних слів тощо. Для  підвищення ступеня зрозумілості повідомлення під час його виправлення слід використовувати якомога коротші  слова.[15;192-196]

 

 

 

 

Видавничі норми редагування

 

Видавничі норми редагування переважно  стосуються не змісту, а форми подання  найрізноманітніших компонентів повідомлення. Редактор під час роботи з художнім текстом  має послуговуватися  повною коректурою, що полягає в  контролі ідентичності не лише основної, а й службової інформації. Редактор має контролювати, правильне написання  чисел( в художній літературі кількісні  числівники мають записуватись словами), одиниць виміру( у художній літературі назви одиниць виміру слід записувати повністю, без скорочень),скорочень( у художній літературі, як правило, скорочення не використовуються), посилання, виділення(кількість видів шрифтових  виділень не повинна перевищувати чотирьох), цитати( у художній літературі  цитати слід виділяти за допомогою лапок), ілюстрації( у художній літературі повинні виконувати  дублювання змісту тексту). Для позитивного  результату редакторові необхідно  послуговуватися видавничими нормами  редагування.[15;263-268]

 

Поліграфічні норми редагування

Поліграфічні норми встановлюються, як слід вибирати й верстати(розташувати  на двомірній стороні) текстові й  нетекстові компоненти повідомлення. Редактор,  під час роботи з  художнім твором

31.

повинен контролювати дотримання в  тексті норм щодо пробілів, технічних  правил переносу, спеціальних знаків та заголовків. Абзацні пробіли у  всьому повідомленні повинні бути однаковими незалежно від кегля набору. Заголовки  слід відділяти зверху та знизу пробілом, слід набирати виділеним шрифтом. Примітки й підписи під ілюстраціями слід набирати кеглем на два пункти меншим за кегль основного тексту. Сторінку заборонено закінчувати переносом. Не повинно виникати ситуацій, коли реципієнт може сприйняти якийсь компонент повідомлення як одночасно  належний до двох різних сусідніх повідомлень.[15;301-304]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32.

Розділ III

Практичне завдання

Редакторський аналіз художньої  літератури, на прикладі дитячого видання.

У нашому житті художня  лiтература вiдiграє визначну роль. З дитинства до похилого вiку людина живе нiбито у взаємодiï двох світів. Її повсякчасноï дiйсностi та художньоï лiтератури. У лiтературних образах i подiях ми намагаємося виявити повсякденне, звичне, а от реальнi стосунки ми  
часто будуємо на прикладах iдеальних героïв i величних почуттiв з прочитаних творiв. З них ми пiзнаємо життя, вчимося споконвiчним духовним цiнностям, знаходимо вiдповiдi на своï численнi питання. Далеко не кожний з нас мав можливiсть жити бурхливими лiтературними пристрастями, але майже всi ми неначе доторкнулися до них, одержали про них уявлення i вiдчули в душi щось схоже, коли читали про хвилювання й страждання героïв книг. Саме у свiтi цих героïв, створених митцями слова, життя постає перед нами не тiльки таким, яким воно є у дiйсностi, але й таким, яким воно може i повинно бути. Тисячолiттями людство виробляло та удосконалювало моральнi норми та iдеали прекрасного. Все це, неначе у дзеркалi, вiдбивається у творах художньоï лiтератури. Кожна епоха накладала свiй вiдбиток на систему моральних цiнностей суспiльства, а лiтература, увiбравши ïх, доносить до читача.

Для дослідження  і поглиблення аналізу художньої  літератури, обрано дитячу книгу- тип книжкового видання, одне з найважливіших засобів розвитку особистості, поширення знань. Як явище духовної й матеріальної культури відбиває історичні , національні, соціальні особливості виховання підростаючих поколінь у конкретну епоху. Дитяча книга як елемент предметно-речового середовища, покликано враховувати специфіку дитячого сприйняття, мислення, світовідчування. Дитяча  книга пропонує не тільки читання, але й інші аспекти спілкування з нею: розглядання картинок, навчання, усілякі ігри, розфарбовування, вироби, ілюстрування, різноманітні імпровізації. У процесі розвитку книговидання для дітей сформувалася

33.

система видань різних типів, обумовлена цільовим призначенням, читацькою адресою, особливостями змісту (тема, жанр літератури, добутку, характер інформації та ін.), структури видання, а також специфікою його художнього оформлення й поліграфічного виконання. Будь-яке конкретне видання характеризується сумою взаємозалежних ознак.   По цільовому призначенню серед книг для дітей виділяються: літературно-художні, пізнавальні, видання по основах моральності й моралі. Літературно – художні видання для дітей — одне з найважливіших засобів розвитку особистості. Вони вибудовуються на основі критерію художності як способу освоєння реальності за допомогою образів у значеннєвій перспективі художніх ідеї. Як форма пізнання дійсності таке видання розширює життєвий досвід дитини, створює для нього духовно-емоційне середовище, збагачує й духовно розбудовує особистість дитини.

Отже, для аналізу обрано книгу: Різдвяні історії ( Для середнього шкільного віку)/ Упорядкування та передмова І.М. Андрусяка; Ілюстрації В.А. Дунаєвої. – К.: Школа, 2007. – 256 с.

Ця книга належить до видань художньої літератури. Усі твори, що ввійшли до цієї книжки, пов’язані з Різдвом. Відкриває збірник вертеп – традиційна святкова вистава, далі йдуть колядки – невідємний атрибут Святвечора. Розділ « Різдвяна казка» містить вірші, оповідання, казки українських та зарубіжних письменників.

 Формат видання  доцільний для використання його при створенні видань художньої літератури, адже видання такого формату не є дуже масивним і не порушує санітарно-гігієнічних норм при випуску художніх видань даної вікової категорії. З огляду на те, що це видання розраховане на довготривале користування, не дивним є те, що його оправою є тверда палітурка, яка захищатиме книжковий блок від механічних пошкоджень. Щодо естетичності

34.

оформлення палітурки, то можна  сказати, що воно обрано вдало. На палітурці  зображено  дітей, які в руках  тримають атрибути Нового року.

Матеріал  надруковано 14 кеглем, що полегшує сприймання тексту для дітей. Колонцифри у цьому виданні розміщені по центру рядка внизу шпальти. Ілюстративний матеріал  майже відсутній, що є недоліком. Адже книга призначена для дітей середнього шкільного віку, які сприймають  навколишній світ образами. Сторінки в даному виданні жовтуватого кольору і просвічуються. Проаналізувавши художньо-технічне оформлення видання, можна зробити висновок, що загалом видання оформлено непогано, але і не бездоганно. При підготовці видання до друку редактор повинен звертати увагу на усі без виключення аспекти художньо-технічного оформлення, адже якщо воно виконано грамотно та зі смаком – видання буде читабельним та зручним для майбутнього користувача, а особливо якщо це стосується дитячої літератури.

Якщо говорити про літературне редагування  книги, то воно зроблене досить компетентно. Для прикладу візьмемо літературну адаптацію роману Чарльза Дікенса » Різдвяна пісня в прозі». Редактор використовує описовий вид композиції, композиційні одиниці, описують певні сюжети, також діалоговий вид композиції. Логіка тексту не порушена, всі події відбуваються послідовно та логічно. Сюжет забезпечує художню єдність всього твору.Щодо лінгвістичних норм редагування, то в тексті простежується недотримання їх: «Скрудж не прибрав із вивіски імені старого Марлі. Весь цей час, кілька років, вивіска над дверима контори й далі сповіщала: Скрудж і Марлі. Фірма була добре відома під цією назвою. І який – небудь новачок, звертаючись у справах до Скруджа, іноді називав його Скруджем, а іноді – Марлі. Скрудж відгукувався і на одне, й на інше. Йому було байдуже .» ,в цьому абзаці

35.

спостерігається безліч тавтологій, які спотворюють  текст. Такими тавтологіями та русизмами  насичене все оповідання, що є недоліком. Переважає розмовно-побутове мовлення, мова проста, доступна, легка для сприймання юному читачеві , короткі, розповідні речення, які є характерними для дитячої літератури, прикмети розмовного стилю виразно передає експресивна лексика . Недоліком є те, що текс не супроводжується ілюстраціями.

Отже,аналізоване  видання повністю відповідає цільовій аудиторії, якій воно призначене. Але  деякі матеріали було б доцільніше переробити та доповнити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

36.

Висновки

Отже, специфіку редагування  художньої  літератури  визначає різноманіття типологічних характеристик того чи іншого літературного твору. Аби  кваліфіковано справитися із відповідальним завданням, редакторові, окрім володіння  суто фаховими навичками, необхідно, по-перше, знати специфіку літературної праці, по-друге, легко орієнтуватися в  типології художніх творів та їх видань.

У роботі ми дослідили специфіку  художньо-технічного оформлення  та літературного редагування дитячого видання . В ході дослідження ми сформували уявлення про особливості літературного редагування художніх творів, описали основні норми редагування, якими має послуговуватися редактор під час роботи з текстом. Тому редактор під час роботи над рукописом художнього твору повинен в першу чергу звертати увагу на мову. За будь – яких обставин письменник повинен зуміти знайти точні слова і розташувати їх так, щоб невеликою кількістю слів можна було сказати якнайбільше. Обовязок  редактора – вивірити, наскільки письменник впорався з своїм завданням, а при потребі,прийти йому на допомогу.

Отже, редакторові під час роботи з художнім твором необхідно домагатися того, щоб літературний текст, ілюстрації і оформлення зливалися в єдине  ціле, сприймалися невідривними один від одного і сприяли задоволенню  високих вимог читача