Інвестування в іноземних корпоративних моделях

Інсайдер  – людина, яка працює в корпорації (виконавчий директор або службовець) або тісно зв'язана з управлінням корпорацією.

Аутсайдер – це особа або установа, що безпосередньо не зв'язана з корпорацією і її управлінням або це незалежний директор, тобто особа, яка запрошена для виконання певних функцій і не має інтересів у компанії.

Є ряд  факторів, які сприяли збільшенню кількості незалежних директорів у  радах корпорацій: зміна складу власників, тобто зростання кількості та значення інституціональних інвесторів, їхня участь у голосуванні на щорічних зборах акціонерів, а також рекомендації таких незалежних організацій, як Комітет  з фінансових аспектів корпоративних  відносин (відомий як Комітет Кадбарі) у Великобританії та ряд організацій США.

Більшість незалежних директорів є або були в недавньому минулому головними  керуючими інших компаній. Обидві категорії директорів виступають як представники компанії і її акціонерів та несуть солідарну відповідальність у справах компанії.

Як у  США, так і у Великобританії незалежні  директори виконують свої функції  за сумісництвом.

Склад Ради директорів залишається найбільш суперечливою проблемою корпоративного управління у Великобританії і США. Можливо, це тому, що інші питання корпоративного управління, наприклад, 42 розкриття  інформації та механізми взаємодії  між корпораціями і акціонерами  в основному вирішені. Як правило, у Великобританії і США кількість членів Ради директорів менша ніж у Японії і Німеччині.

Так, результати опитувань деяких американських  корпорацій свідчать про те, що кількісний склад Ради директорів порівняно  з 1998 р. значно зменшився. Наприклад, молоді компанії мають взагалі невеликі Ради (5-7 осіб), що складаються головним чином з інвесторів і керуючих, а більші компанії, які мають більш  розгалужену систему акціонерної  власності, формують Ради з 10 осіб.

У Великобританії і США взаємини в області корпоративного управління регулюються збіркою  законів і правил. У США Комісія  з цінних паперів і фондових бірж (Security Exchange Commission - SEC) регулює ринок цінних паперів, відносини акціонер - корпорація, акціонер – акціонер, вводить правила щодо розкриття інформації для корпорацій і т.п..

У США  корпорації реєструються в певному  штаті і саме закони цього штату  становлять основу законодавчої бази відносно прав і обов'язків корпорації.

Порівняно з іншими країнами в США існують  найбільш строгі правила щодо розкриття  інформації, оскільки діє чітка та врегульована система відносин між  акціонерами. Це не випадково, коли врахувати  розміри й значення їхнього фондового  ринку в економіці країни та на міжнародній арені.

У США  корпорації повинні повідомляти  про себе досить багато: фінансову  інформацію про корпорацію (щокварталу); дані про структуру капіталу; інформацію про попередню діяльність директорів, які призначаються (включаючи посади, які вони обіймають, відношення з  компанією, володіння акціями компанії); розміри сукупної винаго 43 роди для керівництва, а також дати виплати винагороди кожному з п'яти вищих чинів (вище управління) корпорації поіменно; дані про акціонерів, які володіють пакетами акцій понад 5 % акціонерного капіталу; інформацію про можливе злиття або реорганізацію; про виправлення, які вносяться до статуту; імена осіб або компаній, які запрошуються для аудиторської перевірки. Ця інформація включається або в річний звіт, або до порядку денного зборів акціонерів.

Всі зареєстровані  акціонери одержують поштою повну  інформацію про проведення зборів, річний звіт корпорації та бюлетені для  голосування. Тому акціонери, які персонально  не присутні на зборах, мають можливість голосувати.

У Великобританії та в інших країнах, де використовується англо-американська модель, вимоги до розкриття інформації аналогічні, але  не такі строгі, як у США, і, як правило, звітність тут надається кожні  півроку. Проте, слід сказати, що англійську систему часто характеризують як неадекватну. Вважається, що державна служба, аналогічна американської Комісії  з цінних паперів і фондових бірж, повинна працювати більшефективно.

Особливості англо-американської системи корпоративного управління вимагають обов'язкового схвалення акціонерами двох питань :

– вибори директорів;

– призначення  аудиторів.

Неординарні питання, вирішення яких також вимагає  згоди акціонерів, стосуються купівлі  контрольного пакету акцій, реорганізації, внесення змін до статуту корпорації.

Порівняльні характеристики елементів кожної моделі наведені в Додатку А.

 Розглядаючи  корпоративні системи за кордоном, важливо звернути увагу на  практику створення систем управління  акціонерними товариствами в  країнах Східної Європи, Балтії  і Росії.

 У  кожній із країн Східної Європи  і Балтії існують особливості  емісії цінних паперів, які  не властиві Україні. Проявляється  тенденція до розширення прав  трудового колективу підприємства. Так, у Чехії випускається особливий  вид цінних паперів – акціонні сертифікати, які розповсюджуються і мають обіг тільки серед працівників підприємства. В Угорщині частина статутного фонду в розмірі до 10 % безкоштовно розповсюджується серед працівників підприємства. У Литві привілейовані акції можуть скласти 1/3 статутного фонду (в Україні – 10 %) і розповсюджуються серед працівників підприємства за низькими цінами. У Росії проводиться емісія непідробних акцій, які залишаються в розпорядженні ради акціонерів. Цікавий приклад Румунії, де проект емісії публікується в найпопулярніших (за тиражем) газетах регіону за місцем розташування головного офісу, тоді як в Україні публікуються в одній центральній газеті, незалежно від юридичної адреси підприємства, і в одній місцевій.

 Існують  специфічні особливості й у  формуванні органів управління  акціонерним товариством. У Чехії  спостережна рада формується  тільки в компаніях, де працює  більше ніж 50 робітників; у Литві  – більше ніж 50 робітників  і 200 акціонерів. У Румунії орган  оперативного управління – комітет  керівників, який може переобиратися  з періодичністю один раз на  тиждень. В Україні спостережна  рада (ст. 46 Закону України «Про  господарські товариства») може  створюватися в акціонерному  товаристві, якщо воно налічує  понад 50 акціонерів.

Для аналізу  основ корпоративного управління важливим є визначення кворуму на загальних  зборах акціонерів. Так, у Чехії кворум визначається більше ніж 30 % голосів, у  Литві, Румунії, Росії, Україні –  більше ніж 50 % голосів.

 

2.   Роль донорських фондів у інвестиційному процесі

 

Донорські фонди (endowment funds) створюються інвесторами, що роблять інвестиції на фінансовому ринку. До таких спонсорів належать коледжі, приватні школи, музеї та деякі установи. Інвестиційний доход використовується для підтримки життєдіяльності відповідного інституту. Для коледжів, наприклад, це означає покриття поточних операційних витрат чи капітальних вкладень (будівля нового будинку чи спортивних майданчиків). Багато організацій, що мають донорські фонди засновують також і пенсійні схеми для своїх працівників. Наприклад, університет штату Кентуккі має пенсійну програму і донорський фонд у розмірі 93 млн. грн.

Ось декілька прикладів вибору керівників донорськими  фондами (таблиця 1.1).

 

Таблиця 1.1 – Активи і пожертвування найбільших добродійних фондів (млн долл.)

 

Назва фонда                                        Активи                           Пожертвування

Ford Foundation                                      227                                       5,46                             

J. Paul Getty Trust                                   227                                        4,82

Lilly Endowment, Inc                              108                                       3.54

W.K. Kellogg Foundation                        122                                        3.08

J.D. and C.T. MacArthur Foundation        116                                        2.98

Pew Charitable Trusts                              112                                        1.97

Robert Wood Jonson Foundation              85                                         1.22

Rockefeller Foundation                            75                                          1.63

Andrew W. Mellon Foundation                115

Kresge Foundation                                   75

 

Донорські організації в Україні.

Корпус  миру в Україні.

Новини  стосовно розвитку бізнесу, посилання  і ресурси, зібрані волонтерами  Корпусу миру США в Україні. Перелік  джерел комерційної освіти наприклад, стосовно ділової англійської, написання  бізнес-планів, фінансової та інвестиційної  діяльності, обслуговування клієнтів, навчальні плани з бізнесу  та дистанційного навчання).

Німецька  служба академічних обмінів – офіс у Києві

Інформування  та консультація про систему вищої  освіти у ФРН, про можливості навчання у ФРН та отримання стипендії.

Рада  міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX)

Розділи вебсайту: Місія IREX, Програми в Україні, Регіональна мережа, Співробітники, Посилання на партнерські організації, Публікації IREX.

Каунтерпарт Інтернешнл

Наша  організація: Історія та досягнення, Наш колектив, Контакти), Наша робота (Отримувачі допомоги, Як отримати допомогу, спонсори), Проекти (Організації-партнери), Додаткова інформація (Законодавство, Корисні посилання). Веб-сайт пропонує інформацію на українській, англійській та російській мовах.

Агентство США з міжнародного розвитку (АМР  США)

AMP CША  містить інформацію про діяльність, спеціальні ініціативи, досягнення  організації, найпоширеніші запитання  стосовно роботи Агентства. Цікавими  розділами є календар подій,  бібліотека та колекція посилань  на офіційні веб-сайти міжнародних та регіональних організацій.

Представництво  ООН в Україні 

Проекти, програми, ресурси та документи агенств ООН, що працюють в Україні: ВОЗ, МАГАТЕ, МВФ, ПРООН, Світовий Банк, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, Фонд Народонаселення ООН, Програму ОООН-СНІД, Дитячий Фонд ООН.

Міжнародний Фонд "Відродження"

Міжнародний фонд "Відродження" фінансує проекти  в галузі освіти, культури, видавничій та інформаційній сферах, охорони  здоров'я, соціальній сфері.

Українский Фонд миру та гуманізму

Розвиток  громадянського суспільства, консолідації його членів, незалежно від їх політичних поглядів, приналежності до тієї чи іншої гілки влади чи релігіозної конфесії

Donetsk City Charity Foundation of Educational Development

HUMAN забезпечує  Internet-комунiкацiї для декiлькох вищих навчальних закладiв мiста Донецька.

Більшість з найбільших донорських фондів не залежать від якої-небудь фірми або  урядової групи. Деякі фонди пов'язані  з компаніями і суспільними асоціаціями. Останні в основному витрачають пожертвування і до ходи лише на свої потреби і тому називаються  «Внутрішніми фондами». У таблиці. 9-6 приведено 10 найбільших по розмірах активів  донорських фондів США за даними за 1990 р. Всі вони, окрім внутрішнього фонду Getty Trust, є незавісимимі18. Як і пенсійні схеми, донорські фонди звільнені від податків. Рада опікунів донорських фондів, так само як і спонсор пенсійного фонду, определяєт інвестиційні цілі і прийнятні інвестиційні альтернативи. Донорськие фонди можуть використовувати внутрішнє або зовнішнє управління. Крім того, вони користуються послугами одних і тих же компаній, що управляють.

Керуючі донорськими фондами, як правило, інвестують у довгострокові активи, переслідуючи основну мету – збереження і збільшення капіталу фонду. З цієї причини, донори надають перевагу активам зі стабільним поточним доходом і малою мінливістю цін. Вони інвестують також в урядові  і корпоративні облігації високої  якості. Друга, не менш важлива мета, полягає у створенні стійкого потоку доходів, достатнього для  забезпечення діяльності установи чи організації, для якої і створювався  фонд.

 

3. Профессійна діяльність на ринку цінних паперів.

 

Приватизація й акціовування приватної власності, розвиток підприємництва і кредитних інститутів приводять до розвитку грошових і кредитних відносин. З'являється особливий сектор господарювання, пов'язаний з обігом ЦП – фінансовий ринок.

Фінансовий ринок вимагає  не тільки правового регулювання  обігу ЦП, а й виникнення організації, яка б забезпечувала цей обіг. Такою організацією є фондова  біржа – організований і регулярно  функціонуючий ринок для купівлі-продажу  ЦП, обов'язковий елемент регулювання  ринку ЦП.

Фінансовий ринок можна  умовно поділити на дві частини: ринок  банківських позичок і ринок  ЦП. Ринок ЦП доповнює систему банківського кредиту і взаємодіє з нею. Комерційний банк рідко видає  позички на довгий строк (більше року), а ЦП дають можливість одержати гроші  на довгий період (на десятиліття –  облігації) чи в безстрокове користування (акції). Завдання ринку ЦП полягає  у забезпеченні більш повного  і швидкого переливання заощаджень за ціною, яка влаштовує обох сторін. Для цього потрібні біржі і  посередники, що діють на ринку ЦП.