Державна
страхова компанія, виконуючи функції,
перш за все, перестраховика та адміністратора
системи, буде координувати та контролювати
всю діяльність з питань страхування
сільськогосподарської продукції
з державною підтримкою. Управляючи
основними фінансовими ресурсами,
ДАСК буде гарантувати страхові виплати
сільгоспвиробникам за зобов’язаннями
по договорам страхування сільськогосподарської
продукції з державною підтримкою.
Така
форма співробітництва держави
із приватними страховими компаніями
дозволить одержати доступ до якісного
перестрахування на міжнародних
ринках. Основні перестраховики (Swiss
Re, Munich Re, SCOR, Hannover Re тощо) добре знають
подібні системи субсидованого
страхування сільськогосподарської
продукції й зможуть запропонувати
вигідні умови перестрахування.
Практика
страхування сільськогосподарської
продукції приватними компаніями в
Україні вже напрацьована, компанії
мають розвинену мережу відділень
у регіонах, кваліфікований персонал.
Доцільно використати цей ресурс.
У разі побудови системи на принципах
партнерства між державним і
приватним сектором витрати держави
обмежуватимуться лише бюджетними асигнуваннями
для виплат страхових субсидій та
покриттям частини збитків у
роки, коли стихійні лиха набувають
масштабів катастроф. При цьому
кошти на поповнення Фонду гарантування
відшкодування катастрофічних збитків
в такі роки можуть залучатись з
державного бюджету на умовах позички
з поверненням їх у визначений
строк.
Варто
також врахувати такий аспект
як те, що інвестори зацікавлені
в інвестиціях в експортоорієнтовані
сегменти аграрного сектору економіки,
але вони потребують певного захисту
своїх капіталовкладень, і тут
значну пози-тивну роль зможе відігравати
наявність ефективного страхування.
Навіть за існуючої на сьогодні системи
страхові компанії при взаємодії
з державою в змозі забезпечити
цей захист, що значно прискорить процес
відновлення (модернізації) сільського
господарства в Україні.
Виходячи
з викладеного вище, найоптимальнішим
для України є варіант активної
участі держави у розвитку системи
страхування сільськогосподарської
продукції при максимальному
використанні можливостей приватного
сектору.
Здійснюючи
консолідацію зусиль та балансування
інтересів сільгоспвиробників і
страхового ринку, держава зможе
забезпечити створення необхідної
інституційної структури та визначить
оптимальний розподіл функцій між
державним регулюванням та саморегулюванням,
що забезпечить оптимальне перетворення
існуючих реалій на ефективно функціонуючу
систему з урахуванням позитивного
міжнародного досвіду.
Концепція
реалізується поетапно.
На
першому етапі передбачено: створення
законодавчих умов та розробка відповідних
нормативноправових актів для функціонування
системи страхування сільськогосподарської
продукції, а також забезпечення формування
необхідних інфраструктурних елементів
системи; створення ДАСК як самостійного
державного підприємства, що діє на принципах
самофінансування та прибутковості.
На
другому етапі передбачене поступове
запровадження необхідних типових
страхових продуктів та проведення
їх пілотного використання, а також
формування необхідних баз даних
для розробки тарифів по страхуванню
сільськогосподарської продукції.
Успішне
завершення другого етапу забезпечить
створення необхідних умов для запровадження
ефективної системи страхування
сільськогосподарської продукції
в Україні.
Реалізація
Концепції дасть можливість:
значно
зменшити видатки з резервного фонду
Кабінету Міністрів України на відшкодування
катастрофічних збитків сільгоспвиробникам;
забезпечити
функціонування прозорої та надійної
системи страхування сільгосппродукції
під державним контролем;
уникнути
незаконного використання коштів
державного бюджету;
досягти
покриття ризиків сільгоспвиробників
за рахунок страхування на рівні
70%;
забезпечити
інтереси учасників системи
агрострахування;
забезпечити
прозору і економічно обґрунтовану
процедуру компенсації збитків
сільгоспвиробникам;
створити
умови для залучення інвестицій
у галузь сільського господарства;
за
рахунок використання діючої мережі
страховиків та страхових посередників
зменшити витрати держави на впровадження
агрострахування та його адміністрування;
забезпечити
додатковий контроль за дотриманням
технологій при сільськогосподарському
виробництві;
досягти
загальнодержавного результату за рахунок
стимулювання розвитку системи страхування
сільськогосподарської продукції[12].
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Згідно
з чинним законодавством в Україні
протягом останніх років страхування
врожаю сільськогосподарських культур
у колективних і фермерських
господарствах було добровільним, а
в державних — обов'язковим. Страхувальникам
надавались субсидії, але з 2009 року субсидії
не надаються, а вся галузь агрострахування
знаходиться на порозі реформ.
За
правилами добровільного страхування
об'єкти страхування розбито на чотири
групи.
1.
Урожай сільськогосподарських культур
і багаторічних насаджень плодоносного
віку.
2.
Дерева й плодово-ягідні кущі,
що зростають у садах, та
виноградники. Не приймаються на
страхування багаторічні насадження,
знос або зрідження яких становить
понад 70 %, а також ті, що підлягають
списанню з балансу.
3.
Сільськогосподарські тварини, птиця,
кролі, хутрові звірі, сім "і
бджіл у вуликах.
4.
Будівлі, споруди, сільськогосподарська
техніка, об'єкти незавершеного
будівництва, передавальні пристрої,
силові, робочі та інші машини,
транспортні засоби, сировина, матеріали,
продукція.
Незважаючи
на відсутність державної підтримки,
ринок агрострахування продовжує
працювати. Сімнадцять страхових компаній
проявляють інтерес до даного сегменту
ринку страхування. У той же час
слід відзначити, що системно працює на
ринку кілька компаній, які займають
приблизно 80% ринку аграрного страхування
- Українська Аграрно-Страхова Компанія,
Оранта, ТАС, ІНГО – Україна, Брокбізнес,
Провідна, УНІКА. Швидше за все, в майбутньому
сезоні страхування озимих культур
ці компанії продовжать лідирувати на
ринку. Основними передумовами лідерства
зазначених страхових компаній є
наявність розвиненої мережі офісів
у регіонах, впровадження довгострокових
програм агрострахування та цілеспрямована
робота з окремими категоріями виробників
сільськогосподарської продукції.
Аграрії
вважають за краще страхувати основні
стратегічні озимі культури - пшеницю,
ріпак і ячмінь. Найчастіше при
виборі страхового продукту аграрії
зупиняються на страхуванні посівів
озимих культур від повної загибелі
та часткової і повної загибелі.
Страхування озимих культур на весь
цикл виробництва поки не користується
попитом, хоча можливо, що й самі страхові
компанії обережно ставляться до цього
складного і комплексного страхового
продукту.
Аналіз
діяльності компанії АСК «ІНГО –
Україна» показав:
- В 2010 році
розмір зароблених страхових премій становить
212,701 млн. грн., що в два рази менше в порівнянні
з показником попереднього року. Основною
причиною такого зменшення стало збільшення
страхових резервів, що в свою чергу підвищує
стабільність і надійність страхової
компанії.
- Рентабельність
продажу в 2010 році знизилась до 1.99%, що
обумовлено зменшенням прибутку компанії
в цьому році. Рентабельність інвестицій
також знизилась за досліджуваний період
майже в 2 рази і становить 5,5%, але таке
зниження викликане ростом страхових
резервів і не може бути розцінено негативно.
Зменшення рентабельності активів також
викликане зменшенням чистого прибутку
в 2010 році.
- Темп зменшення
страхового відшкодування більший
за темп приросту страхових платежів (25,26
проти2,47), така ситуація є позитивною,
і свідчить про вдалу роботу керівництва
компанії.
- Найбільшу
частку в страховому портфелі компанії
займає страхування наземного транспорту.
В 2010 році частка цього виду страхування
зменшилась на 5% (з 40% до 35%) за рахунок зростання
частки комплексного страхування майна,
яка в 2010 році становить 27%. Також спостерігається
незначне зменшення частки особистого
страхування та обов’язкових видів страхування
і збільшення частки страхування відповідальності.
Притому
світовий досвід свідчить, що в міжнародній
практиці страхування сільськогосподарських
ризиків сформувались дві основні
моделі, які умовно можна назвати
«американська» та «європейська». Для
«американської» моделі, яка застосовується
в США та Канаді, характерна значна підтримка
держави у страхуванні сільськогосподарських
ризиків. Для «європейської» моделі характерна
мінімальна участь держави в аграрному
страхуванні, котра зводиться головним
чином до виконання контрольних функцій
щодо діяльності приватних страхових
компаній у цьому секторі ринку страхових
послуг.
Україна
прагне реформувати галузь агрострахування
об’єднавши обидві моделі. Проекти
законів та концепції розвитку системи
страхування передбачають:
- створення
в Україні Державної аграрної страхової
компанії (ДАСК) як самостійного державного
підприємства, що діє на принципах самофінансування
та прибутковості, і буде виступати в основному
як перестраховик;
- створення
Фонду гарантування відшкодування катастрофічних
збитків;
- поступове
запровадження необхідних типових страхових
продуктів та проведення їх пілотного
використання, а також формування необхідних
баз даних для розробки тарифів по страхуванню
сільськогосподарської продукції, та
інше.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Базилевич
В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа.
3-тє вид. – К.: Товариство "Знання",
КОО, 2003. – 250 с.
- Вовчак Ольга
Дмитрівна, Завійська Олена Іванівна.
Страхові послуги: Навч. посібник для студ.
вищ. навч. закладів. — Л.: Компакт-ЛВ, 2005.
— 656с.
- Дем’яненко
М.Я. Фінансові проблеми формування і розвитку
аграрного ринку / М.Я. Дем’яненко // Матеріали
Дев’ятих річних зборів Всеукраїнського
конгресу вчених економістів-аграрників,
Київ, 26-27 квітня 2007 р. – К.: ННЦ «Інститут
аграрної економіки», 2007. – С. 5 – 21.
- Закон України
«Про стимулювання розвитку сільського
господарства на період 2001 – 2004 років»
№ 2514-III від 7 червня 2001 року.
- Заруба О.Д.
Страхова справа: Підручник. – К.: Товариство
"Знання", КОО, 1998. – 321 с.
- І страхування
потребує під страховки. - Тетяна Перепаденко
«Дзеркало тижня» №12, 27 Березень 2010
- Інформація
з офіційного сайту АСК «ІНГО – Україна».
- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ingo.ua/o-kompanii.html
- Олександр
Філонюк. Ринок страхування сільськогосподарських
ризиків в Україні. [Електронний ресурс].
– Режим доступу://http://forinsurer.com/public/03/06/16/546
- Осадець С.С.
Страхування: Підручник..-Вид. 2-ге, перероб
і доп. –К.:КНЕУ, 2002. -599с
- Порядок
і правила обов’язкового страхування
тварин на випадок загибелі, знищення,
вимушеного забою, від хвороб, стихійних
лих та нещасних випадків. Затверджені
Постановою КМ України 23 квітня 2003 р. №
590 // Офіційний вісник України. – 2003. - №
17.- с.107-109.
- Порядок
і правила проведення обов’язкового страхування
врожаю сільськогосподарських культур
і багаторічних насаджень державними
сільськогосподарськими підприємствами,
врожаю зернових культур і цукрових буряків
сільськогосподарськими підприємствами
всіх форм власності. Затверджені Постановою
КМ України 11 липня 2002 р., № 1000 // Офіційний
вісник України. – 2002. - № 29. – с. 91-100.
- Проект концепції
Розвитку системи страхування сільськогосподарської
продукції в Україні: оприлюднено Міністерством
аграрної політики України 2011року. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/page/?11478
- Проект Развития
Агрострахования в Украине (Международная
Финансовая Корпорация) [електроний ресурс]
- Украина - Результаты страхования озимых
культур на период перезимовки. - (2009-2010)
. - Режим доступу : http://www.agroinsurance.com/ru/analytics?pid=13262]
- Страхование
сельськохозяйственніх культур на весен
не – летний период 2010года. – Аналитическая
записка. - Проект Международной финансовой
корпорации (IFC, Группа Всемирного банка)
«Развитие агрострахования в Украине»
- Якубович
В. Система страхования аграрных рисков
в Испании: выводы для Украины / В. Якубович
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http:// www.agroinsurance.com/files//Spenish%20sistem%20_%20rus.pdf.