Страхування ризиків аграрного виробництва

       — Це досить високий показник, — стверджує експерт із агрострахування Міжнародної фінансової корпорації Роман Шинкаренко. — Особливо з огляду на те, що погодні умови протягом року були сприятливими. Що ж до виплат за договорами страхування тварин, то вони сягнули лише 10,5%. І це непогано, коли взяти до уваги, що в 2009 році не було інфекційних хвороб та великих втрат.

       Серед основних чинників, котрі 2009 року визначали тенденції цього ринку, окрім відсутності державної допомоги із субсидування премій, був і вплив фінансової кризи. 2009 року, вперше після впровадження програми субсидування, грошей із бюджету не виділили. Це позначилося і на зниженні сум зібраних премій, і на застрахованих площах. Переважало класичне страхування з незначними обсягами формального страхування аграрних ризиків.

       Проблеми  в національній економіці, особливо у фінансовому секторі, передусім вплинули на агрострахування у другій половині 2009 року. Восени озимі не убезпечили від ризиків не тільки через брак коштів у виробників сільськогосподарської продукції, а й через те, що багато хто не отримав страхових платежів за укладеними договорами. За інформацією страхових компаній, усього в 2009 році укладено 1980 договорів зі страхування сільськогосподарських культур (посівів та врожаю) і 5330 договорів зі страхування тварин. Сума премій, відповідно, становила 42 та 2,1 млн. грн.

       Стосовно  нинішньої ситуації, проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Усесвітнього банку) «Розвиток агрострахування в Україні» зібрав дані по страхуванню сільськогосподарських культур на весняно-літній період. Аналіз проводився на основі даннях, наданих безпосередньо страховими компаніями, а також даних з відкритих джерел інформації.

       Дані  були надані 16 страховиками – Альфа-гарант, АСКА, Брокбізнес, Еталон, Європейський Страховий Альянс, Ільічевськоє, Инго-Украина, Оранта, Оранта-Сич, Провідна, ТАС, Українська Аграрно-страхова компанія (УАСК), Українська Пожежно-страхова компанія (УПСК), Уніка, АСКО Донбас Північний.

       В цілому вказані 16 компаній весною 2010 року уклали 524 договори страхування сільськогосподарських культур на весняно-літній період. З цих компаній, у одного страховика були відсутні дані по страхуванню культур на весняно-літній період. У п'яти страховиків було поміщено до 10 договорів страхування.  У п'яти страховиків було поміщено до 30 договорів страхування. Більше ста договорів страхування культур на весняно-літній період було поміщено лише двома страховими компаніями – Українською Аграрно-страховою Компанією і Орантою. Сільськогосподарські культури були застраховані на 195,7 тисяч гектарів. Страхова сума по укладених договорах склала 942 мільйони гривень. Сума премій – 32,98 мільйона гривень.

       Аналіз  даних страхових компаній показав  наступне. Середня ставка премії по спільному портфелю – 3,5% (від 0,24% до 5,95% по компаніях). Середня сума премії на гектар – 168,51 грн. (від 4,2 грн. до 551,56 грн.) Страхова сума на 1 га – 4810,75 грн. (від 280 грн. до 11036 грн.). Дані показники дозволяють зробити висновок, що практика страхування сильно відрізнялася залежно від політики кожної страхової компанії. Враховуючи, що ставки премій по більшості компаній не перевищували 2,5%, можна зробити висновок, що значне число компаній страхували посіви формально або ж застосовували страхові продукти, за допомогою яких посіви страхуються не від сукупності ризиків, а від окремих ризиків.

       Структура ринку по кількості укладених договорів

       Лідерами  ринку по кількості договорів, укладених на весняно-літній період, стали страхові компанії УАСК, Оранта, УНІКА, ТАС, УПСК, Провідна і Ільічевськоє (Рис.3.1). 

       

       Рис.3.1. Структура ринку по кількості укладених договорів 

         Структура ринку по культурах

       Весною 2010 року аграрії в основному страхували посіви і урожай цукрового буряку (171 договір), озимої пшениці (155), соняшнику (41 договір), ярового ячменю (39 договорів), озимого рапсу (38 договорів) і озимого ячменю (21 договір).

       Озима пшениці була застрахована на 71 тисячу гектарів, цукровий буряк – 56 тисяч га, соняшник – 20 тисяч га, ячмінь яровий – 11,8 тисяч га, рапс озимий – 9,45 тисяч га.

       Не  дивлячись на значну застраховану площу  озимої пшениці, сума премій по даній культурі склала всього 2,7 мільйона гривень. Сума премій по договорах страхування соняшнику склала 2,98 млн. гривень, по яровому ячменю – 952 тисячі гривень і по озимому рапсу – 895 тисяч гривень. Фактично, в 2010 році портфель премій по договорах страхування культур на весняно-літній період був сформований за рахунок цукрового буряку. Сума зібраних премій по договорах страхування цукрового буряку склала 23,9 мільйона гривень, або 73% від спільної суми премій по всіх договорах.

       Середні ставки премії по культурах знаходилися  на низькому рівні, що, швидше за все, обумовлено тим, що заключались договори страхування від окремих ризиків. Об'єми мультиризикового страхування (тобто страхування від великого числа ризиків, що відповідає міжнародній практиці агрострахування) в Україні в 2010 році були незначними.

       Середня ставка премії по цукровому буряку була на рівні 4,1%, по соняшнику – 4,37%, ячменю ярині – 3,95%, по садових культурах  – 6,4%.

       Найдорожчим для аграріїв було страхування цукрового буряку. За страхування одного гектара потрібно було заплатити в середньому, 426 гривень. Досить дорогим було також страхування соняшнику (148 грн../га), овочів (168 грн../га) і кукурудзи (113 грн../га). Вартість страхування одного гектара інших культур знаходилося на рівні 40-90 гривень[6.14]. 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2

       ОЦІНКА  ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ  АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА 

       2.1. Фінансово-економічна характеристика  діяльності страхової компанії. 
 

       АСК «ІНГО Україна» входить до складу міжнародної страхової групи «ІНГО». МСГ «ІНГО» (INGO — International Network of Guarantees and Obligations — Міжнародна мережа гарантій і зобов'язань) створена в серпні 2004 року. У її склад, окрім АСК «ІНГО Україна», увійшли компанії з країн СНД, Балтії і далекого зарубіжжя.

       МСГ «ІНГО» об'єднує компанії з однаковими принципами страхового бізнесу, в капіталі яких переважає доля одного з найбільших і найдосвідченіших на пострадянському  просторі страхових суспільств —  ОСАО «Інгосстрах» (компанія працює на ринку з 1947 р.). Стратегічна мета групи — побудова високо інтегрованої страхової співдружності і розширення співпраці в області страхових і перестраховочных операцій.

       В таблиці 1.1. наведені фінансові показники  діяльності АСК «ІНГО Україна» з 2004 по 2010 роки. 

       Таблиця 1.1.

       Фінансові показники діяльності АСК «ІНГО Україна»

       

       Основним  джерелом доходів страховика є зароблені страхові премії. Тобто кошти страховика стають "заробленими" після закінчення договору страхування, якщо за період дії цього договору не відбуваються страхові випадки. За економічним змістом зароблені страхові премії є результатом реалізації страхової послуги, аналогічно поняттю "виручка від реалізації продукції".

       Розмір  зароблених страхових премій залежить від суми страхових платежів і зміни залишків резервів незароблених премій і визначається формулою: 

                                       ЗСП = Дзсп + РНПпоч - РНПкін,                                 (2.1) 

       де  ЗСП — зароблені страхові премії;

       Дзсп — надходження страхових платежів за вирахуванням платежів, сплачених перестраховикам за договорами перестрахування у певному періоді;

       РНПпоч — резерв незароблених премій на початок звітного періоду;

       РНПкін — резерв незароблених премій на кінець звітного періоду. 

       В 2009 році ЗСП становлять:

       ЗСП = 438,4 + 229,543 - 210,910 = 457,003 млн. грн.

       В 2010 році ЗСП становлять:

       ЗСП =437,2 + 210,910 – 435,409 = 212,701 млн. грн.

       В 2010 році розмір зароблених страхових  премій становить 212,701 млн. грн., що в  два рази менше в порівнянні з  показником попереднього року. Основною причиною такого зменшення стало  збільшення страхових резервів, що в свою чергу підвищує стабільність і надійність страхової компанії.

       До  відносних показників оцінки фінансових результатів діяльності страхової компанії відносять такі показники рентабельності:

       а) рентабельність страхової послуги:

                                                    ,                                               (2.2)

       де  П_факт – фактичний прибуток;

       В – витрати страхової компанії;         

       б) рентабельність продажу:

                                                  ,                                                  (2.3)

       де  П_чист – чистий прибуток;

       С_пл – страхові платежі; 

       в) рентабельність інвестиційної діяльності:

                                                ,                                                   (2.4)

       де  П_інв – прибуток від інвестиційної діяльності;

       В – страхові резерви; 

       г) рентабельність активів:

                                                ,                                                  (2.5)

       де  А – середньорічна вартість активів; 

       Результати  розрахунків показників рентабельності за 3 роки наведено в таблиці 1.2.

       Таблиця 1.2.

       Показники рентабельності компанії в 2008 – 2010 роках

         

       Аналізуючи  наведені в таблиці 1.2. показники, можна  сказати, що рентабельність страхових  послуг знаходиться на високому рівні  і є стабільною протягом трьох  років. Рентабельність продажу в 2010 році знизилась до 1.99%, що обумовлено зменшенням прибутку компанії в цьому  році. Рентабельність інвестицій також  знизилась за досліджуваний період майже в 2 рази і становить 5,5%, але таке зниження викликане ростом страхових резервів і не може бути розцінено негативно. Зменшення рентабельності активів також викликане зменшенням чистого прибутку в 2010 році.

       Аналіз  динаміки страхових платежів та страхового відшкодування.