МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. ВАДИМА ГЕТЬМАНА» 

Кафедра стратегії підприємств 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«Інноваційна  діяльність підприємства»

                                                                                             
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                           

                                                                                          

                                                                                       Виконав студент

                                                                                       2 курсу

                                                                                       спеціальності

                                                                                       групи                                                                                                                                                                                          

                                                                                       Науковий керівник:

                                                                                      

  

 

КИЇВ-2010

 

Зміст 

    Вступ…………………………………………………………………………...3

1. Сутність інноваційної діяльності підприємства…………………………….5

2. Інноваційні стратегії та чинники впливу на інноваційну діяльність……...13

3. Оцінка ефективності інноваційної діяльності……………………………....21

    Висновки………………………………………………………………..……..28

    Список  використаної літератури……………………………………………..31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Вступ

 

     Сьогодні  інновації стають ключовим чинником розвитку для більшості підприємств. Характерною є зростаюча кількість  наукових праць, де досліджується інноваційна діяльність. У більшості з них акцент робиться не на ціновому механізмі конкуренції, а на інноваційних процесах, пов'язаних з поліпшенням всього виробничо-господарського потенціалу підприємства. Тому актуальність та практична значущість даної теми є, дійсно, дуже високою і значною. Саме тому вітчизняні вчені намагаються обґрунтувати національні інноваційні пріоритети, знайти дійові механізми залучення й ефективного використання інновацій. Однак масштаби та рівень наукової розробки зазначених проблем залишаються все одно недостатніми.

      Першочерговим завданням даної роботи є вивчення та дослідження поняття «інновація» а також усіх важливих категорії пов’язаних ним, а також отримання необхідних знань з оцінювання ефективності інноваційної діяльності. Ми повинні зрозуміти чому використання інновацій набуває принципового значення для прискореного економічного розвитку як підприємства, так і національної економіки в цілому.

     Очевидним і зрозумілим повинно для нас  стати те, що вирішення проблем активізації інноваційної діяльності підприємств - головна запорука здійснення успішних ринкових реформ. Крім того, досвід розвинутих країн свідчить, що вихід з економічної кризи неможливий без активізації інноваційної діяльності. Варто наголосити, що саме володіння інноваціями, котрі є стимуляторами розвитку підприємства, забезпечує перемогу у конкурентній боротьбі.

     Об’єктом  дослідження у нас постає процес функціонування підприємства в конкурентному  ринковому середовищі, де предметом  вже виступає, відповідно, інноваційна діяльність підприємства.

      Усі ми повинні усвідомлювати, що управління інноваціями є серцевиною підприємницької діяльності, необхідною умовою успішного бізнесу, тому що саме інновації сприяють підвищенню якості і зниженню собівартості продукції, забезпечують її конкурентоспроможність, а відтак й ефективну присутність підприємств та організацій на ринку товарів і послуг. Ми маємо оволодіти теоретичними основами, методологією та практичними навичками інноваційного менеджменту, усвідомити принципи формування та реалізації державної інноваційної політики, особливості організації інноваційної діяльності в регіонах, основні напрями вдосконалення інноваційної діяльності в окремих галузях економіки, навчитися самостійно вирішувати інноваційні завдання від прогнозування нововведень до їх комерційного використання у підприємницьких структурах. 
 
 
 

 

1. Сутність інноваційної діяльності підприємства. 

      Поняття «інновація» — (слово латинською означає оновлення, зміна) набуло в  наш час найширшого вжитку. Тим  більш нагальною є потреба мати справжнє уявлення про його точний зміст у контексті сучасного розуміння.

Ми є  свідками офіційного визнання того, що інновацій потребують усі області нашого життя, що інновації покликані докорінно поліпшити справи у всіх сферах виробництва, економіки, права, соціальних відносин, науки, культури, освіти. Отже можна стверджувати, що інновації охоплюють усі сфери діяльності суспільства і саме вони можуть докорінно поліпшити економічний та суспільно-політичний стан країни, прискорити трансформування суспільства. [16, ст.10]

      У науковій літературі є велика кількість дефініцій інновації, які доволі різко відрізняються одне від одного. Проте в цілому всі вони зазначають, що інновації завжди пов'язані з прогресом.

     У західній літературі існує два підходи до інновацій, які можна охарактеризувати як широкий і вузький. Широкий трактує інновацію як всілякі зміни через запровадження нових або удосконалених рішень у техніку, організацію, процес постачання та збуту, суспільне життя та таке інше. Тут підставою міркувань щодо дефініції інновації є класичне визначення цього явища, запропоноване Й. Шумпетером, який інновацію визначає як «непостійне проведення нових комбінацій» у таких випадках:

• запровадження нового товару, тобто  товару, з яким споживачі ще не знайомі, або нової різновидності якогось товару;
• запровадження нового методу виробництва, тобто методу, ще не випробуваного практично у даній галузі виробництва;
• відкриття нового ринку, тобто ринку, на якому дана галузь промисловості даної країни раніше не була присутня, незалежно від того, чи існував цей ринок раніше, чи ні;
• оволодіння новим джерелом сировини або напівфабрикатів, незалежно від того, чи існувало це джерело раніше, чи ні, чи було воно тільки-но створено;
• проведення нової організації якоїсь промисловості, наприклад, завоювання позиції монополіста або її втрата.

     З цього визначення випливає технічний, економічний та організаційний характер інновації. На думку Шумпетера, предметом можуть бути: продукт, виробничий процес, а також організація за умови, що вони є новими та запровадженими.

     Водночас  виникла ціла низка варіантів  визначення інновації від різних авторів. 

Таблиця 1.1. Варіації визначень «інновацій»

 

     Характерною рисою більш вузького трактування поняття «інновація» є зведення його до суто технічних проблем, частіше за все, до запровадження нових виробів та нових технологій. До авторів таких трактувань відносяться Р. Е. Джонстон, Д. Дессен, Д. А. Алле та інші. До прикладу, Е. Хофмайстер вважає, що під інновацією слід розуміти свідому, направлену на досягнення певної цілі волю до перетворення винаходу в процес або метод або ж уміле виведення виробу на ринок.

     На  нашу думку, дуже вдалим визначенням поняття інновації також є пояснення нашого українського вченого, доктора економічних наук, професора Юрія Бажала: «Інновація — це використання нових для організації ідей шляхом втілення їх в товарах, процесах, послугах, та/або в системах управління, якими оперує організація». [2,ст. 146]

     Незважаючи  на різні підходи у трактування  терміну "інновація", всі визначення об'єднує думка, що інновації пов'язані з якісними змінами в економічному процесі, спрямованому на динамічні шляхи зростання.

     Термін "інновація" може використовуватись  в двох змістах. По-перше, для окреслення нового продукту, процесу або системи (статичний аспект). По-друге, для описання процесу, охоплюючи такі види діяльності, як дослідження, проектування, розроблення, організація виробництва та комерціалізація нового продукту, процесу або системи (динамічний аспект).

Для інновації притаманні наступні основні ознаки:

1. науково-технічна новизна.
2. здатність інновації до матеріалізації у нові технічно досконалі види промислової продукції, засоби і предмети праці, технології і організації виробництва.
3. здатність до комерціалізації самої інновації і результатів її впровадження. Результат науково-технічної діяльності перетворюється на інновацію з моменту використання на ринку. Багато інновації можуть бути не придатними до впровадження на ринку і тому не мати комерційної привабливості.

 

     Аналізуючи  існуючі відомі класифікації інновацій, приходимо до висновку, що кожна класифікація побудована за певною класифікаційною ознакою і виконує певне цільове навантаження. Проведена систематизація існуючих класифікацій інновацій, з однієї сторони, дозволяє встановити узалежненість кожної з них від змісту задач, а з другої сторони — дозволяє висновку, що кожна класифікація побудована за певною класифікаційною ознакою і виконує певне цільове навантаження. Проведена систематизація існуючих класифікацій інновацій, з однієї сторони, дозволяє встановити узалежненість кожної з них від змісту задач, а з другої сторони — дозволяє вважати, що певна класифікація найбільш придатна стосовно певного рівня економічного розвитку суспільства (див. табл.1.2)