Українські землі у складі Румунії та Чехословаччини

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2011 в 22:06, контрольная работа

Краткое описание

До Першої світової війни заселені українцями Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії входили до складу Росії, а Північна Буковина - до Австро-Угорщини. У 1918 р. Румунія окупувала ці території. Відчуваючи непевність свого становища, вона прагнула якнайшвидше узаконити окупацію міжнародними договорами. У свою чергу, утворюючи «санітарний кордон» між більшовицькою Росією і Західною Європою, Антанта сприяла Румунії у цьому.

Содержание работы

1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РУМУНІЇ 3
1.1. Cтатус українських земель у складі Румунії 3
1.2. Національне гноблення 3
1.3. Колоніальний характер економіки 4
1.4. Рівень життя та опір населення колоніальному режиму 5
1.5. Політичні партїї на окупованих Румунією землях України 6
2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ 8
2.1. Входження Закарпаття до складу Чехословаччини 8
2.2. Політичне, економічне та культурне становище Закарпаття 9
2.3. Українофільство. Русофільство. Русинство 12
2.4. Проголошення Карпатської України 15
ВИСНОВКИ 17
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 18

Содержимое работы - 1 файл

ІСТОРІЯ-реферат.docx

— 85.69 Кб (Скачать файл)

     Воєнізована організація, створена для охорони  краю, — «Карпатська Січ», — незважаючи на героїчний опір, не змогла зупинити вторгнення 40-тисячної угорської армії.

     Закарпатська  Україна була окупована Угорщиною, яку підтримувала фашистська Німеччина. А. Волошин разом з урядом змушений був емігрувати.

     Попри морок окупації, який знову охопив Закарпаття, проголошення незалежної держави мало велике історичне значення, бо продемонструвало непоборне прагнення  населення краю до возз'єднання в  єдиній Українській державі. 

ВИСНОВКИ

 

     Західноукраїнські землі (Галичина, Буковина, Волинь, Закарпаття) в міжвоєнну добу опинилися під владою Східноєвропейських країн: Польщі, Румунії, Чехословаччини. Становище українського населення відрізнялося, залежно від країни-окупанта.

     
Румунські  панівні кола прагнули консолідувати  суспільство засобами насильницької  румунізації національних меншин. Найбільше  від такої політики постраждали  українці. Властям вдалося зберегти майже абсолютну роз'єднаність  між трьома різними за історичною долею українськими громадами. 
Опір  румунізації найбільшою мірою проявився  в Бессарабії. Завдяки підтримці  Радянської Росії в українських  районах краю у першій половині 1920-х pоків розгорнувся партизанський  рух. 
Культурний процес на західноукраїнських землях відбувався уповільненими темпами. Утиски з боку властей виявлялися у відвертому, наступальному ігноруванні  національної культури. Швидкими темпами здійснювалася румунізація закладів народної освіти. 
Проте українська національна культура розвивалася.

     У демократичній Чехословаччині становище  українців було кращим, ніж в інших  державах. Держава не здійснювала  цілеспрямованої асиміляції населення  і навіть вживала певних заходів  для економічного розвитку Закарпаття. Це можна пояснити ліберальним режимом  Т. Масарика, який, виборював свободу  чехам, підтримував інші національні  рухи. Однак узятого на себе у 1918 р. зобов'язання надати краю автономію  панівні кола Чехословаччини не виконали. 
У суспільно-політичному житті  краю провідне значення належало українофілам, комуністам і русофілам. У другій половині 1930-х років очолювані  А. Волошиним українофіли завоювали  в суспільстві особливу популярність. Розпад Чехословаччини восени 1938 р. дав  можливість почати розбудову Карпатської  України. Однак союзна нацистській  Німеччині Угорщина у два прийоми, восени 1938 р. і навесні 1939 p., поглинула територію Карпатської України. 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 
  1. Новітня історія України 10 клас, Турченко Ф. Г. – Генеза, 2003
  2. Історія України : Навчальний посібник, Білоцерківський В. Я. - Центр учбової літератури, 2007
  3. Історія України, Бойко О.Д.  – Альма-матер, 2010
  4. Історія України: Навч. посіб., Світлична В.В. – Каравела, 2009 

ДОДАТКИ

Питання для порівняння Українські  землі у складі
Румунії Чехословаччини
Статус  у складі держав За Сен-Жерменським  договором Буковина увійшла до складу Румунії. У 1920 р. посли Англії, Франції, Італії, Японії Бессарабським протоколом визнали і затвердили захоплення краю Румунією Увійшли до складу ЧСР згідно із Сен-Жерменським договором  на правах автономії, але реально  статус автономії отримали лише в  жовтні 1938 р.
Рівень  економічного розвитку Низький Низький
Аграрна реформа Обмежена, українські селяни зазнавали дискримінації Реформа супроводжувалася розвитком інфраструктури краю
Суть  урядової політики щодо українства Репресивна Лояльна
Український національно-визвольний рух Слабко розвинутий, організований Розвинутий, організований
Становище української церкви Румунський  патріархат підпорядкував собі православні  єпархії Бессарабії і буковинську  митрополію. Українські священики зазнавали  дискримінації Уряд ЧСР  не втручався у релігійні справи
Розвиток  української освіти У 1934 р. остаточно  ліквідована українська освіта Динамічно розвивалася  початкова, середня, спеціальна і вища освіта

Информация о работе Українські землі у складі Румунії та Чехословаччини