Соціальне положення римлян за часiв Iмперії

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ, молоді та спорту  УКРАЇНИ

            ДОНЕЦЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

                       КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОÏ  ІСТОРІІ

 

 

 

 

 

                      Марина Ігорівна Сабініна

       ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ РИМЛЯН ЗА  ДОБИ ІМПЕРІÏ 

             I - V СТ.

                         Дипломна робота

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        Донецьк  2012

                                                      Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….3

Розділ І Стан наукової розробки, джерела та методологія дослідження……8

1.1. Стан наукової розробки………………………………………..….……...8

1.2. Джерела……………………………………………………………............12

1.3. Методологія дослідження………………………………………………..17

Розділ ІІ Побут римлян…………………………………………………………21

     2.1. Житла римлян. Обстава будинку .......................................................21

       2.2. Римляни за столом ……………………………………………………..33

      2.3. Турбота про тiло. Здоров′я i хвороби ………………………………..40

      2.4. Одяг та зачiски ………………………………………………………….48

Розділ ІІІ Освіта та дозвiлля римського народу ………………………….. 58

  3.1. Дитинство та школа……………………………………………………..58

  3.2. Iгри та спорт………………………………………………………..........61

  3.3. Музика, ораторське мистецтво ………………………………………...69

Розділ IV Соціальне положення римлян за часiв Iмперії….........................75

  4.1. Шлюб та сім′я римлян…………………………………………………..75

  4.2. Положення жінок та чоловіків…………………………………………79

Висновки………………………………………………………………………..84

Посилання……………………………………………………………………...90

Список використаних джерел та літератури………………………………..103

Додатки…………………………………………………………………………112

                                                      ВСТУП

 

Усі сучасні нації мають  свої особливості в способі життя  і повсякденних перевагах. Ці відмінності  складаються протягом усієї попередньої  історії цих народів. Але не усі в цій історії періоди були за значимістю однаковими для формування національних рис народу. У кожної країни були такі періоди, що зробили винятково великий вплив на становлення її унікальних традицій. Таким періодом для Римської Імперії був початковий етап зародження та становлення в ній суспільства, а саме I ст. н.е. - V ст. н.е. держава з вже сформованими цінностями, перевіреними часом звичаями і традиціями, властивими тільки даному народу, зі своїми перевагами й інтересами. Зазначені вище особливості найбільш яскраво відбиваються в зовнішніх формах прояву повсякденного життя римського суспільства. Всі ці відмінні риси народу можна об'єднати у велике поняття, що характеризує життєвий устрій римського суспільства: повсякденність.

Взагалі всім відома повсякденність (певна звичність речей і вчинків, ситуацій і почуттів) до кінця XXст. перетворилася  з побутового жанру в об’єкт пильної  уваги дослідників і одночасно  в одну з ключових категорій сучасного  гуманітарного знання[1].

Взагалі повсякденність наглядно проявляє свою асобитійність: дрібні факти  ледве помітні у часі і просторі на фоні масштабних політичних і соціальних потрясінь, повторюючись із разу в раз, набувають тим не менш загального характеру, розповсюджуючись на всіх рівнях суспільства, характеризуючи його спосіб існування і спосіб дій, нескінченно  його увічнюючи [2]. Ця нескінченність і робить повсякденність історичною. Подія, що займає важливе місце в традиційній історіографії, зникає, розчиняється у повсякденності. І хоча ця повсякденність розпливчаста та невизначена, традиційна історія подій лише «тримає» її своїми часовими межами, проте майже не впливаючи на неї. Скоріше навпаки, непомітні на перший погляд окремі елементи повсякденного, в сукупності впливають на певні історичні події, а іноді навіть і викликають їх.

Кожна епоха і країна створює  особливий тип повсякденності, що володіє специфічними стереотипами свідомості і поведінки, а також  певними матеріально-предметними  структурами.

Одна з частин повсякденного  – матеріально-предметне середовище, що оточує людину (одяг, їжа, житло) –  це сторона повсякденності, що знаходиться  в нерозривному зв’язку з поведінковою, дійовою сферою. Предметний світ володіє  не тільки прикладними, практичними  характеристиками, але й являється  структурним кодом епохи.

Тема даної дипломної  роботи «Повсякденне життя римлян за часів Iмперії I -V ст.». Ця тема поетапно розроблялась автором протягом 2 попередніх років. Назва теми дає зрозуміти, що в роботі буде подано аналіз повсякденного життя римського народу за часiв Iмперії.

Ця тема є доволі актуальною, перш за все за таких причин:

1.Дослідження культури та побуту цiϵї цивілізації допомагає простежити  тенденції розвитку сучасної культури і передбачити її майбутнє.

2.За допомогою вивчення цієї теми з'являється можливість створити повноцінний образ епохи.

3.Накопичення нового матеріалу, отриманого в результаті археологічних розкопок останнього часу, знахідки фрагментів творів античних авторів, папірусних текстів, епіграфічних пам'яток дозволяють по-новому поглянути на ряд усталених, традиційних уявлень про побут римського народу.

Об’єктом даного дослідження є повсякденне життя римського народу,як цілісна система. Предметом даної дипломної роботи є побут римлян розглянутий з точки зору тих функцій і цінностей, які щільно заповнюють життя римського народу, включаючи працю, відпочинок, соціальну роль в суспiльствi.

Особливістю повсякденності римлян є те, що культура римлян розвивалася у взаємодії і під впливом культури інших народів, етрусків, насамперед еллінів. При цьому культура Риму не була наслідувальною. При викладенi матеріалу слід звернути увагу на подібності та відмінності життя римлян з життям вже розвинутих культур, особливо греків. Але автор вважає, що це не становить якоїсь перепони, бо значний час два поліси співіснували, а із встановленням римського панування над Грецією, було змінено лише цілеспрямованість, внутрішню дисципліну, відчуття переваги римлян над усіма завойованими народами.

Тепер щодо хронологічних рамок  дослідження з повсякденного життя римського народу, то автор вважає обґрунтованих такі межі:

1. Iмперія (30/27 р. до н. е. - 491 р. н. е.)

 

• Рання Імперія Принципат (27/30 р. до н. е.. - 193 р. н. е.)

                   -    Криза III століття (193-284 рр..)

-    Пізня Імперія. Доминат (284-476 рр..)[3]

 

Хронологічні рамки дослідження  встановлені так, щоб продемонструвати розвиток повсякденного життя римського народу. З географічними межами дослідження дещо простіше, вони позначені в самій назві дипломної роботи. Ці рамки представлені містом - Римом, який був зосередженням культурних іновацій.

Метою даної роботи є  визначення основних рис та стану повсякденного життя римлян за доби Iмперії, опис специфіки повсякденного життя, звичаїв, моралі, традицій римського суспільства, крім того проілюструвати соціальні процеси, що відбувалися в античному суспільстві. Виходячи з мети роботи можна виділити кілька основних завдань, що допомагають цілком розкрити тему. Завдання наступні:

- розглянути умови життя римського народу;

- розглянути, чим харчувалися  римляни за доби Імперії, яким посудом користувалися, коли приймали їжу, якими були правила поведінки за столом, а також чи мали мешканці Риму особливості у своїй національній кухні й в чому ці особливості виражалися;

- розглянути особливості  освіти римських дітей та основні види дозвілля римського суспільства;

- охарактеризувати соціальне положення жінок та чоловіків Риму;

- проаналізувати який  вплив на римське суспільство,  та його культуру  мала культура  інших народів,насамперед греків.

В роботі робиться спроба на основі вивчення пам'ятників образотворчого мистецтва того часу (портретів, ілюстрацій) описати одяг,як заможних римлян та і низьких прошарків римського суспільства, житло, домашнє начиння найбідніших прошарків суспільства, якому практично не приділяється увага ні у вітчизняній, ні в зарубіжній літературі.

Мова йде не про новину запропонованого емпіричного матеріалу, а лише про його системність, певну  структуру цілісності і власну логіку викладення. Викладений таким чином, він дає змогу по-новому подивитися на феномен повсякденного.

Розділи з диломної роботи  були представлені в участі на щорічних студентських конференціях в ДонНУ.

Структура дипломної роботи представлена загальноприйнятими частинами, без яких не обходиться жодна дослідницька робота: вступ, I розділ (стан наукової розробки, джерела та методологія), змістовні розділи (II, III, IV), висновки, посилання, список використаних джерел та літератури, додатки [4]. В роботі три змістовних розділу, що містять матеріали дослідження по головних складовим частинам повсякденності римського народу, це: побут римлян, освіта та дозвiлля римського народу, соціальні характеристики жiнок та чоловiкiв за часiв Iмперії. В кінці роботи подані додатки, що містять ілюстративний матеріал до дипломної роботи, представлені типи одягу та зачісок, посуду, види римського дозвілля та освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І 

СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛА, МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

1. Стан наукової розробки проблеми

 

 

Повсякденність вивчає людське життя, з точки зору тих функцій і цінностей, які щільно заповнюють життя особистості, включаючи працю, побут, відпочинок, пересування.

         Про Рим періоду Імперії I - V ст. написано багато наукових робіт. Вітчізняна і зарубіжна історіографія приділяли достатньої  уваги даній темі. Комплексне дослідження жител, формування і розвиток повсякденного життя римлян, визначення особливості формування життєвих потреб та їх вплив на життєвий устрій римського народу, проводилось багатьма науковцями. Про повсякденне житті римських громадян і їх побут та дозвiлля римські письменники згадують у багатьох творах.

Вивчення римської історії  в СРСР було тісно пов'язане з марксизмом-ленінізмом. Дослідники  в своїй основі і спиралися на такий часто цитований твір, як «Походження сім'ї, приватної власності і держави»[1]. Велике місце відводилося вивченню ідеологічної боротьби С.Л. Утченко, П. Ф. Преображенський [2],[3]. Аграрними питаннями займався головним чином В.І. Кузищин [4]. Увага приділялася також умовам переходу від Республіки до Імперії, розглянутим, наприклад, у праці Машкіна «История Древнего Рима» [5]. З 1937 року став виходити «Вісник древньої історії», де стали часто публікуватися статті з римської історії і археологічним розкопкам.

В даному історіографічному  нарисі ми розглянемо праці з нашої  теми та об’єднаємо їх у такі групи, що обумовлені характером дослідження:

1. Праці з вивчення архітектури,які дають відомості про архітектурні споруди, опис жител, суспільно-політичне життя римлян. До цієї групи можна віднести такі роботи: Велішскій Ф.Ф.,даючи змістовний огляд будівельної діяльності засновника принципату, констатує, що і в галузі архітектури пропагувалися ідеологічні установки режиму, які забезпечували зміцнення особистої влади Августа [6]. Повсякденному життю Риму і його жителів присвячена робота історика античності М. Є. Сергієнко. Авторка прагнула познайомити з побутом і повсякденним життям населення Риму в I ст. н.е. Окрема глава праці присвячена дому і життю в ньому. Докладно описані всі приміщення будинку, їх історія та еволюція [7]. Архітектурні споруди, зведені протягом I ст. н.е. в самому Римі і провінціях, також дають багатий матеріал, побічно відображає форму римської держави цього періоду.  Широкомасштабне будівництво цього часу, без сумніву, великою мірою диктувалося політичними мотивами. Так, предметом особливої ​​гордості Октавіана Августа були численні будівлі в місті Римі: незадовго до смерті він похвалився, що, заставши Рим цегельним, залишає його мармуровим. Н.А. Машкін, вказуючи на будівництво та реставрацію храмів, форумів, громадських будівель, палацу Августа на Палатині, зазначає, що будівництво мало підкреслити велич і щедрість принцепса [8].  Звертаючись до свідчень античних письменників та досліджень сучасних йому вчених, французький історик П. Гіро, відтворює сімейний і державний устрій, звичаї і звички Стародавнього Риму. Значне місце в праці приділено описам осель - це і римський будинок багатого городянина, і помешкання бідняка в Римі, і прекрасні вілли «серед чарівної природи». Автор описує зовнішній вигляд будинків і їхні інтер'єри, устрій підлог, стель, стін. Розповідаючи про багатоквартирні будинки, П. Гіро зауважує, що «Величезна більшість римських громадян жили у найманих приміщеннях» [9]. З найбільш відомих робіт, перекладених на російську мову, треба назвати багатотомному працю про дослідженні структури побуту римлян  В. Вегнера. Автор детально описує твори мистецтва, які прикрашали житла стародавніх римлян і самі житла [10]. На початку XX століття французький вчений Г. Буассьє в роботі «Картини римського життя за часів Цезарів» докладно описує суспільно-політичне життя римлян періоду кінця Республіки та початку Імперії [11].
2. Праці, які присвячені сім’ї, освіті та одягу римського народу. У стародавню епоху головним осередком виховання була сім'я. Підростаюче покоління виховувалося в дусі поваги до вірувань і звичаїв предків, беззаперечного підпорядкування "батьківської влади". Дослідження сімейних відносин і освіти римських дітей, найбільш повно міститься в роботах Меліхова В. А. [12]. У несподіваному ракурсі постає давньоримська цивілізація в праці Жан-Поля Робера. Автор досить переконливо показує, як часом великий вплив мода зробила на давньоримську архітектуру, ігри, літературу, економіку і навіть релігію. На його думку: «Мода не штучна, а неминуча і непереборна ... В Стародавньому Римі мода зачіпала інтереси тільки найбільш заможних людей. ... Мода в давньому Римі була розкішшю. ... Дім, планування кімнат і їх прикраса надають людям, забезпеченим шанс продемонструвати свою вірність моді» Робер Ж.-Н. [13]. При дослідженні риторичної школи як вищого ступеня давньоримської системи освіти треба зосередити увагу на працях, присвячених саме вивченню історії ораторського мистецтва та римського права В. М. Хвостов [14].На античних джерелах ґрунтує свої праці французький вчений Поль Грималь; автором висвітлюються питання цивілізації Давнього Риму з різних боків [15]. Найбільший інтерес для нас складає точка зору вченого на культурне життя римського народу та, зокрема, його освітньо-виховні ідеї, також усвідомлення автором важливості окремої постаті в історії.
3. Праці присвячені дозвіллю та повсякденному життю. У дослідженні відомого  історика М. Гранта містяться значні відомості про повсякденне життя громадян Стародавнього Риму. Досліджується сфера їх громадських інтересів - наука, релігія, філософія, мистецтво, література та архітектура. Метою автора було по його власному зауваженню «змалювати риси цивілізації древніх римлян ...». Ним розглядаються як житла заможних римлян і їх прикраси, так і такий «італійський винахід», як багатоквартирний будинок, а також технологія його зведення та експлуатації [16]. З кінця 1980-х тематичний спектр і методологічна база вітчизняної історіографії значно розширилися. Важливим напрямом стало вивчення історії повсякденності, соціокультурних та етнокультурних процесів, цією проблемою більш займався і висвітлив  Г. С. Кнабе [17].