Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Мая 2012 в 23:33, курсовая работа
Про трагічні події вересня 1939 року і про те, що передувало їм, написано безліч книг, статей, мемуарів і досліджень, навіть більше ніж про інші військові події.
Проте велика кількість наукових праць і публіцистичних творів не дуже наближає нас до розуміння того, що ж все-таки призвело до початку війни, яка дуже скоро переросла у Другу світову і стала трагедією для мільйонів людей.
Актуальність даного дослідження полягає в тому, що період Німецько-польської війни хоч і був вже детально досліджений вітчизняною наукою, але в той же час не має простого рішення і в даний час продовжує бути предметом наукових дискусій.
Вступ......................................................................................................................3
Розділ І. Польща в агресивних планах нацистської Німеччини.......................5
Розділ ІІ. Напад Німеччини на Польщу: організація оборони та причини поразки..................................................................................................................17
Розділ ІІІ. Дискусійні проблеми війни...............................................................26
Висновки...............................................................................................................34
Список використаної літератури........................................................................37
Розробляючи плани війни проти Польщі, правителі гітлерівської Німеччини головну ставку робили на те, що імперіалістичні уряди Англії, Франції і США не нададуть допомоги Польщі, дозволять німецьким військам швидко розгромити ізольовану Польщу.
Велике сприяння підготовці німецько-фашистської, агресії проти Польщі надала злочинна, авантюристська, ворожа національним інтересам польського народу внутрішня і зовнішня політика правлячих буржуазно-поміщицьких класів Польщі. Імперіалісти Англії, Франції і США створювали післяверсальськую Польщу як плацдарм для війни проти Радянського Союзу. Антинародна кліка, захватівша'я влада в Польщі, виражаючи інтереси земельних і промислових магнатів, пов'язаних з іноземним капіталом, породила реакційний, фашистський режим санації, що здійснював політику жорстокого пригноблення трудящих і національних меншин.
Не дивлячись на явну загрозу німецько-фашистської агресії, особливо збільшену після мюнхенської змови, і розриву польсько-німецького договору про ненапад, недалекоглядний антинародний польський уряд не змінював своєї авантюристської політики. Правляча кліка не готувалася до віддзеркалення німецько-фашистської агресії, а продовжувала будувати всі свої плани, виходячи з прагнення розв'язати загарбницьку війну проти Радянського Союзу. Злочинна, авантюристська, антирадянська політика польських правлячих класів, ворожа корінним національним інтересам країни, була однією з основних причин вересневої катастрофи Польщі.
Війна між Німеччиною і Польщею з'явилася прямим наслідком провокаційної антирадянської політики правлячих кругів Англії, Франції і США.
У період, коли війна стояла на порозі, Англія, Франція, США продовжували колишню лінію своєї політики - використання Польщі як одна з важливих фігур в їх провокаційному нацьковуванні гітлерівської Німеччини на Радянський Союз.
Зрадивши Австрію й Чехословакію фашистської Німеччини, уряди Англії, Франції і США подібним же чином збиралися зрадити і Польщу в нагороду за зобов'язання гітлерівців почати війну проти Радянського Союзу. Вони використовували антирадянську позицію польського уряду, що діяв по їх вказівках, для саботажу і зриву переговорів з СРСР.
І. В. Сталін говорив: «Протягом останніх 25- 30 років, тобто протягом двох останніх світових воєн, німцям вдалося використовувати територію Польщі, як коридор для нашестя на схід і як трамплін для нападу на Радянський Союз. Це могло Відбутися, тому що між нашими країнами не було тоді дружніх, союзних відносин. Старі правителі Польщі не хотіли мати союзних відношень з Радянським Союзом. Вони вважали за краще вести політику гри між Німеччиною і Радянським Союзом. І, звичайно, догралися... Польща була окупована, її незалежність - анулювана, при цьому німецькі війська дістали можливість, в результаті всієї цієї згубної політики, опинитися біля воріт Москви» .
Американські для Англо-франко фальсифікатори історії, намагаючись посіяти ворожнечу між польським і радянським народами, за допомогою наклепу, брехні і фальсифікації документів прагнуть приховати від громадської думки справжні причини виникнення германо-польской війни, що послужила прологом до другої світової війни. Історія подій, що привели до німецько-фашистської агресії проти Польщі, показує, що провокаторами цієї війни були правлячі круги Англії, Франції, США і польська правляча кліка, що діяла по їх вказівках.
Гітлерівська агресія стала можливою, по-перше, внаслідок того, що Сполучені Штати Америки допомогли німцям створити в короткий термін військово-економічну базу німецької агресії і озброїли таким чином цю агресію, і, по-друге, внаслідок того, що відмова англо-французських правлячих кругів від колективної безпеки розладнала низки миролюбних країн, розклала єдиний фронт цих країн проти агресії, очистила дорогу для німецької агресії і допомогла Гітлеру розв'язати другу світову війну.
Історія
подій, що привели до німецько-фашистської
агресії проти Польщі, показує, що тільки
Радянський Союз робив все, що було можливе,
щоб перегородити шлях фашистським агресорам
і запобігти виникненню війни. Але зусилля
уряду Радянського Союзу були зірвані
правлячими кругами Англії, Франції та
США.
1. Блицкриг в Европе, 1939–1941: Польша — M.: ACT; СПб.: Terra Fantastica, 2004.
2.В канун второй мировой войны 1939. док очерк. //Новая и новейшая историяю, 1985. №5, с 98-124.
3. Рошковский В. «Новейшая история Польши 1914 – 1945». Варшава, «Мир Книги», 2003.
4. Гальдер Ф. Военный дневник. Ежедневные записи начальника Генерального штаба Сухопутных войск 1939-1942 гг.— М.: Воениздат, 1968-1971.
5. Грош В. У истоков сентября 1939 года. Пер. С польск. Инлитиздат; 1951.
6. Зеебер Е.: Фашистская политика истребления в Польше М. Соцэкгиз. 1961г.
7. Зуев.Ф. Польский народ в борьбе против фашизма. Наука. 1967.
9. История второй мировой войны 1939–1945 гг. — М.: Воениздат, 1973-1982.
10. Лашов. Л. Антифашистское движение. Сопротивление польского народа в годы Второй мировой войны 1939-1945 годов. Ред. Киреев. В.п. н.1974.
11. Лашов. Л. Польша и ее армия. М., Госвоениздат, 1935.
12. Лиддел Гарт Б.Г. Вторая мировая война. — М.: АСТ, СПб.: Terra Fantastica, 1999.
13. Проэктор Д.М. Германо-польская война .Польша — M.: ACT; СПб.: Terra Fantastica, 2004.- с.6
14. Райскин. Н. С. Вторая мировая война и судьба польских военопленных в 1939 году.// Отечеств. История -1995-№4- с 136-144
15. Семиряга М.И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941. — М.: Высшая школа., 1992.
16. Сентябрь 1939. Сборник статей. Перевод с немецкого Невердинова А.. М. Соцэкгиз. 1961г.
17. СССР в борьбе за мир накануне второй мировой войны (сентябрь 1938 г. - август 1939 г.). Документы и материалы. М. Политиздат 1971г
18. Станевич М. Сентябрьская катастрофа. М., Соцэгиз, 1961
19. Суворов В. Ледокол: Кто начал Вторую мировую войну? — М., 1992
20. Тарас Д.А. Операция "Weiss". Разгром Польши в сентябре 1939 г. Мн.: 2003
20. Фальсификаторы истории. — М.: ОГИЗ, Госполитиздат, 1948
21. Фомин В.Т. Фашистская Германия во Второй мировой войне. Сентябрь 1939 – июнь 1941.
22. Фомин. В.Т. Империалистическая агрессия против Польши в 1939. м., Госполитиздат, 1952.
23.
Чеслав Лучак. "История Польши 1939 - 1945.
Хроника событий". Познаньское издательство,
2007.