Німецько-Польська війна 1939 року

    МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

    ОДЕСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    імені І. І. МЕЧНИКОВА

                                Інститут соціальних наук

    Кафедра історії та світової політики 

                                       КУРСОВА РОБОТА 

    на  тему : 

    Німецько-польська війна 1939 року

                                                               
 

                                                               Виконав:

                                                                        студент 1 курсу

                                                                        відділення політології

                                                                        група – П 11

                                                                        Степанченко Богдан Олександрович

                                                  

                                                                         Науковий керівник:

                                                                         кандидат історичних наук,

                                                                         доцент Шевчук Н.А                                           

                                               Одеса – 2009                                           

                                                 Зміст

 

Вступ......................................................................................................................3

Розділ  І. Польща в агресивних планах нацистської Німеччини.......................5

Розділ  ІІ. Напад Німеччини на Польщу: організація оборони та причини поразки..................................................................................................................17

Розділ  ІІІ. Дискусійні проблеми війни...............................................................26

Висновки...............................................................................................................34

Список використаної літератури........................................................................37 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                               

                                                    Вступ 

    Про трагічні події вересня 1939 року і  про те, що передувало їм, написано безліч книг, статей,  мемуарів і досліджень, навіть більше ніж про інші військові події.

    Проте велика кількість наукових праць і публіцистичних творів не дуже наближає нас до розуміння того, що ж все-таки призвело до початку війни, яка дуже скоро переросла у Другу світову і стала трагедією для мільйонів людей.

    Актуальність  даного дослідження полягає в тому, що період Німецько-польської війни хоч і був вже детально досліджений вітчизняною наукою, але в той же час не має простого рішення і в даний час продовжує бути предметом наукових дискусій.

      Мета даної роботи - розглянути основні події в історії німецько-польської війни.

    Зазначена мета вимагає вирішення наступних  завдань:

• дослідити причини та підготовку до нападу нацистскої Німеччини на Польщу;
• розглянути питання початку війни та її особливості;
• виявити зміст та характер дискусій серед науковців щодо німецько-польскої війни.

       Об’єктом дослідження виступає Німецько-польська війна в контексті тогочасної ситуації у середині воюючих сторін, та Європи в цілому.

      Предметом досліджень є, хід і перебіг німецько-польської війни.

       Хронологічними межами роботи є період з 1938 по кінець 1939 року, тобто до самого закінчення німецько-польської війни.

   Огляд літератури. При написанні роботи автором було опрацьовано велику кількість літератури, яку можна поділити на кілька груп. Зокрема до найважливіших джерел слід віднести більш сучасну літературу, наприклад книгу Проэктора Д.М. «Германо-польская война» та книгу Войцеха Рошковського «Новейшая история Польши 1914 – 1945». До другої групи слід віднести ряд публікацій, котрі дали змогу автору більш конкретно підійти до вивчення теми. Але все ж таки більшість літератури, яку опрацював автор це література яка видавалася до 1970 року, тому що автор вважає що в літературі того періода більш чітко та конкретно описується хід та характер подій.

    Структура роботи підпорядкована меті та основним завданням дослідження, яке здійснювалось за планом, що складається з : вступу, трьох розділів, висновків, посилань, списку використаних джерел та літератури.

    У вступній частині йдеться про актуальність обраної теми, визначено мету, об’єкт та предмет дослідження, названо основні завдання роботи, визначено хронологічні межі, стан наукової розробки проблеми та подається власне структура роботи.

   Перший розділ присвячений підготовці  агресії проти Польші, другий  розділ розповідає про самий напад на Польщу, про організацію оборони та причини поразки. У третьому розділі, автор намагається провести дискусію щодо німецько-польскої війни.

         
 
 
 

                                                        РОЗДІЛ І

                   Польща в агресивних планах нацистської Німеччини  

     Польща займала одне з центральних місць в агресивних планах німецько-фашистського імперіалізму. Німецькі реваншисти після Версаля ніколи не знімали з порядку денного вимоги про ревізію германо-польской межі, про захоплення споконвічно польських земель: Познаньського воєводства, Силезії, Примор'я, “вольного міста” Гданьська (Данцигу).           

  Незабаром після мюнхенської угоди. яка була підписана 30 вересня 1938 року гітлерівці роблять спробу прозондувати позицію польського уряду з питання про можливість передачі Німеччині “вольного міста” Гданьська  і будівництва екстериторіального коридору через польське Помор'я для з'єднання Німеччини з Східною Пруссією. Це питання раніше неодноразово торкалося в германо-польских дипломатичних переговорах. Але після допомоги Польщі в захопленні значної чехословацької території (Заользья), а також обіцяючи їй компенсацію за рахунок Словаччини і, головне, за рахунок території Радянського Союзу, гітлерівці приступають до практичної реалізації свого плану. Спочатку гітлерівський уряд сподівався добитися здійснення свого плану за допомогою переговорів з польським урядом і шляхом дипломатичного натиску на своїх західних союзників по мюнхенській змові. ¹

   24 жовтня 1938 р. міністр закордонних справ Німеччини, Ріббентроп прийняв польського посла в Берліні Ліпського і заявив йому, що наступило час для врегулювання всіх спірних питань між Німеччиною і Польщею. Конкретні вимоги Ріббентропа зводилися до наступного:  1. Вільне місто Данциг повертається Німеччині. 2. Через польський коридор прокладається екстериторіальна автострада і екстериторіальна чотирьох-колійна залізниця, що буде належати Німеччині. 3. Германо-польский договір який був підписаний у жовтні 1938 року буде продовжений з 10 до 25 років”.

    Ріббентроп просив посла усно передати Беку ці пропозиції, оскільки “розголошування їх небезпечно”.  Як повідомляв Ліпський, Ріббентроп під час цієї бесіди 25 жовтня 1938 р. не забув використовувати ненависть правлячої кліки Польщі до Радянської соціалістичної держави. “Міністр закордонних справ сказав мені, - повідомляв Ліпський, - що він бачить можливість співпраці з нами в колоніальному питанні, в проблемі виселення євреїв з Польщі і сумісних діях відносно Росії в рамках антикомінтернівського пакту”. За обіцянку “сумісних дій відносно Росії” гітлерівці розраховували добитися від уряду Польщі згоди на захоплення Гданьська і всього коридору. Протягом подальшого півріччя пропозиції, зроблені Ріббентропом Ліпському, були тими основними вимогами, задоволення яких, офіційно добивався уряд фашистської Германії.

  Фашистська Німеччина розуміла, що не може задовольнити свої вимоги за допомогою дипломатичних переговорів з  правлячою клікою Польщі, гітлерівці почали давати їй миролюбні завірення. В той же час вони підсилили антипольську кампанію в пресі, активізували підривну діяльність своєї “п'ятої колони” (Напередодні і під час Другої світової війни 1939-1945 рр. «п'ятою колоною» називали нацистську агентуру в різних країнах) в Польщі і почали практичну підготовку до захоплення Гданьську, і польського коридору за допомогою озброєних сил. У жовтні 1938 р. німецько-фашистська преса почала публікувати статті про пригноблення німецької національної меншини в Польщі. Прем'єр-міністр Сладковський вимушений був прийняти ватажків німецьких гітлерівців в Західній Польщі Госбаха і Візнера, які пред'явили йому вимогу про розширення прав німецької меншини.

  24 листопада 1938 р. німецьким командуванням  озбройєних сил був виданий секретний наказ, підписаний Кейтелем, про підготовку насильницького захоплення Гданьська і польського коридору. Саму підготовку рекомендовано було проводити на наступній основі: здійснити квазіреволюційну окупацію Данцига, використовуючи сприятливу політичну ситуацію, не починати війну з Польщею. Напруженість в германо-польских відносинах надзвичайно посилилася. Одночасно гітлерівська влада проводила політику репресій проти польського  населення. До листопада 1938 р. вони вислали понад 15 тис. польських підданих - євреїв і поляків - з Німеччини до Польщі.     

  5 січня 1939 р. Гітлер в бесіді  з Беком говорив про незмінене  відношення Німеччини до Польщі, яке основувається на декларації про ненапад від 1934 р. Він заявив також, що Німеччина зацікавлена в збереженні існуючого положення Польщі. “З чисто військової точки зору, - затверджував він, - наявність сильної польської армії знімає з Німеччини значний тягар; дивізії, котрі Польща повинна тримати на російському кордоні, позбавляють Німеччину від відповідних додаткових воєнних витрат”²

  Важливе місце в переговорах Бека з  Гітлером зайняв питання про відношення до Радянського Союзу. Гітлер пропонував уряду Польщі як компенсація за Гданьськ і коридор не тільки гарантію польських  меж, але і частину Радянської України. Він вказував на збіг інтересів Польщі і Німеччини відносно Радянського Союзу.

  У зв'язку з п'ятиліттям з дня  підписання германо-польского договору 25 січня 1939 р. Ріббентроп відвідав Варшаву. Польський уряд влаштував Ріббентропу пишну зустріч. Міністр закордонних справ Німеччини був прийнятий президентом Мосьцицким і фактичним главою держави головнокомандуючим  озброєними силами маршалом Ридз-Смігли. Від імені Гітлера він завірив їх, що польсько-німецький договір розрахований на тривалий термін і його дотримання є головною метою політики Гітлера. Між Ридз-Сміглой і Ріббентропом відбувся також обмін думками про сумісні ворожі дії проти Радянського Союзу. Такі бесіди давно вже стали невід'ємною частиною, своєрідною традицією всіх переговорів при зустрічах фашистських ватажків Німеччини і Польщі. Гітлерівці прагнули переконати правлячу кліку Польщі в тому, що в самий найближчий час предстоїть сумісний військовий похід проти СРСР, обіцяли їм легку перемогу і багату здобич за рахунок радянського народу.

  Не  добившись задоволення своїх вимог відразу ж після Мюнхена, гітлерівці продовжували маневрувати і вичікувати слушнішого моменту для рішучого нападу на Польщу. В той же час вони продовжували лицемірно заявляти про дружбу між Німеччиною, і Польщею. Виступаючи в “Спорт-паласе” 30 січня 1939 р., після повернення Ріббентропа з Варшави Гітлер говорив, що германо-польска дружба в тривожні місяці 1938 р. була “вирішальним чинником  політичного життя Європи”,  що польсько-німецька угода (1934г.) має “найважливіше значення для збереження миру в Європі”.  Це був останній випадок, коли ватажок німецьких фашистів публічно звеличив германо-польский союз. Гітлер, продовжував заспокоювати свою чергову жертву. Він робив це для того, щоб забезпечити підтримку з боку Польщі під час майбутніх нових агресивних актів проти Чехословакії, Литви, Румунії і інших європейських держав.

  З 15 березня 1939 р., тобто після захоплення фашистською  Німеччиною всієї Чехословакії,  починається новий етап в германо-польских відносинах. Відтепер першочерговим об'єктом німецько-фашистської агресії ставала сама Польща. Якщо раніше Гітлер збирався  привернути Польщу до участі в окупації Чехословакії, то після того, як польський уряд відмовився задовольнити вимоги Німеччини, фашистський “фюрер” відмовився від подібної думки. Він навіть не інформував міністра закордонних справ Польщі Ю.Бека про підготовку цього чергового акту агресії. Таким чином, після захоплення Чехословакії фашистська Німеччина почала готуватися до війни абсолютно відкрито, на очах всього світу. ³