Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2011 в 02:01, курсовая работа
Тютюнництво є невiд'ємною складовою частиною агропромислового комплексу України. Перед тютюновим пiдкомплексом АПК України стоїть завдання забезпечити потреби населення у сигаретній продукції вiтчизняного виробництва з якісним хімічним складом і найменшою шкодою для здоров'я людини, а також високий рiвень доходiв для усiх сфер інтегрованого виробництва.тюнових виробів в Україні
Вступ………………………………………………………………………...3
1. Сутність, структура і значення виробництва тютюнових виробів в Україні……………………………………………………………………………..5
2. Основні передумови розвитку і фактори розміщення виробництва тютюнових виробів……………………………………………………………….9
2.1. Історичні…………………………………………………………9
2.2. Природні………………………………………………………..12
2.3. Соціально-економічні…………………………………………15
2.4. Демографічні…………………………………………………..17
3. Аналіз структури та динаміки виробництва тютюнових виробів в Україні……………………………………………………………………………20
4. Територіальна організація виробництва тютюнових виробів в Україні……………………………………………………………………………25
5. Аналіз структури та динаміки обсягів внутрішньої та зовнішньої торгівлі тютюновими виробами………………………………………………...32
6. Проблеми та перспективи подальшого розвитку виробництва тютюнових виробів в Україні…………………………………………………...37
Висновки…………………………………………………………………..42
Список використаної літератури………………………………………...44
Додатки
При цьому є дані про те, що певна частина споживчого ринку задовольняється нелегально виробленими та завезеними до України тютюновими виробами. Обсяг нелегального виробництва є невеликим. Налагодити та підтримувати нелегальне виробництво досить складно: для цього потрібно мати великий стартовий капітал і постійне місце проживання, а в такому разі суттєво підвищується ймовірність викриття.
Нелегальна пропозиція сигарет в Україні маже повністю складається з нелегального імпорту. Дана проблема існує в Україні від початку 90-х років, при чому обсяг та структура нелегального імпорту постійно змінюється.
До 1997 року основним предметом нелегального ввезення були сигарети з фільтром. Протягом останніх років національне виробництво витіснило з ринку нелегальний імпорт даного виду сигарет. Незаконно ввезена продукція стала неконкурентоспроможною після того, як українські фабрики почали постачати на ринок широкий асортимент сигарет з фільтром різних цінових груп. Нині нелегальне ввезення сигарет з фільтром майже повністю припинилося.
Найбільша частка нелегального імпорту, за географічною ознакою, походить з Росії та Молдови. Найбільший обсяг нелегальний обіг набрав в східних областях, оскільки: найбільший зиск дає швидка реалізація товару відразу після перетину кордону; в такий спосіб можна мінімізувати транспортні видатки; в такому разі зменшується ймовірність виявлення, а отже, зменшується ризик зазнати збитків; густота населення (а отже, й споживання тютюнових виробів) у східних областях є однією з найбільших в Україні.
До причин, що сприяють скоєнню злочинів на ринку тютюнових виробів, належать, зокрема, недосконалість правового регулювання реалізації та обігу тютюнових виробів. За чинним законодавством, особа, яка проводить легальну роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мусить отримати ліцензію на кожне місце торгівлі. Вартість ліцензії є надто дорогою, а процедура її отримання вимагає багато часу й зусиль. Ці обставини зумовлюють поширення нелегальною роздрібної торгівлі тютюновими виробами, зокрема, через вуличних торгівців а відкритих ринках.
Наступною причиною є прозорість кордонів із сусідніми країнами. Нелегальне ввезення тютюнових виробів в Україну стає можливим через слабку контрольованість кордону з Росією. За даними Державної митної служби України, на 2,5 тис. км кордону з Росією, де функціонує лише трохи більше 50 прикордонних пунктів, припадає понад 1 100 об’їзних шляхів.
Проблему також ускладнюють низькі доходи українських споживачів. Попит на нелегально завезені дешеві сигарети зумовлюють низькі доходи українських споживачів, які змушені обирати товар за критерієм ціни, а не критерієм якості. За даними опитування Міжнародного центру перспективних досліджень «Причини та наслідки нелегального імпорту та обігу тютюнових виробів в Україні», проведеного ще в 2000 році, майже половина курців купують сигарети тих місцях, де ціна зазвичай є нижчою, а гарантії якості тютюнової продукції – мінімальними.
Отже,
слід зазначити, що для подальшого підвищення
ефективності тютюнового виробництва
в Україні потрібні послідовні дії у створенні
стабільної законодавчої та податкової
бази, які б стимулювали інвестиційні
надходження і подальший розвиток виробництва.
[8]
Висновки
Отже, в Україні є всі необхідні умови для успішного розвитку тютюнової промисловості. В результаті проведеного дослідження зроблено наступні висновки:
Вирощування тютюну в Україні має майже чотирьохсотрічну історію. Найсприятливішими природно-економічними регіонами для розвитку тютюнництва в Україні є Придністров'я, Закарпаття та Крим, але в останні роки їх потенціал використовується недостатньо.
Ринок України потребує 55 – 60 тис. т тютюну, господарства всіх форм власності виробляють тільки 2,8 – 3,4 тис. т. Для забезпечення потреб сигаретних фабрик щорічно імпортується 49 – 51 тис. т тютюнової сировини з Китаю, Індії, Молдови, Литви, США, Азербайджану, Туреччини, Бельгії, Болгарії, Німеччини, Бразилії. Виробництво тютюну у господарствах суспільного сектора України збиткове і в 2000 р. рівень збитковості досяг 29,8%, Придністров'я – 21,8%, Тернопільської області – 24,6%. Водночас у приватному секторі виробництво тютюну прибуткове, рівень рентабельності становив за останні роки 10,5 – 43,2%.
Причинами спаду і зниження економічної ефективності виробництва тютюну у нашій державі є: диспаритет цін – відсутність належної еквівалентності обміну між тютюновою сировиною і матеріально-технічними ресурсами та послугами, що надаються галузі; переробні підприємства тютюнової промисловості монопольно встановлюють ціни на тютюнову сировину, що не відшкодовують витрат на її виробництво; недостатня фінансова підтримка галузі державою, зовнішня незахищеність вітчизняних тютюновиробників, розрив колишніх господарських зв'язків і відсутність стабільних ринків збуту тютюнової сировини.
Основними виробниками тютюну в Україні є господарства приватного сектора, де у 2000 р. було зосереджено 57,5% посівних площ та вирощено 65,9% від валового збору.
Найбільшими виробниками тютюнових виробів в Україні є великі міжнародні корпорації. Власне українських підприємств залишилося дуже мало і всі вони занепадають через недостатнє фінансування та відсутності попиту на вітчизняну продукцію.
Державне
регулювання ринку тютюну має здійснюватись
економічними методами на основі створеного
законодавцями сприятливого нормативного
поля, що включатиме: забезпечення стимулюючих
взаємовідносин у тютюновому підкомплексі
та прибутковості галузі; стимулювання
інвестиційних та інноваційних процесів
через сприятливу податкову, кредитну
та митну політику.
Список
використаної літератури
Інтернет-ресурси