Сленг як лексика обмеженого вжитку

1.3. Загальний та  спеціальний сленг  

Під терміном сленг розуміють особливий периферійний шар нелітернатурної лексики та фразеології, який лежить за межею літературної розмовної мови, закордонних діалектів загальнонародної англійської мови. Слід ввести два види: загальний сленг та спеціальний сленг.  

Загальний сленг. В. Г. Вілюман [27, 47], займався проблемою  сленга, сформулював деякі його важливі  особливості. Автор запропонував розрізняти: 1) загальний сленг, тобто, той, що знаходиться  за межами літературної мови, загальнозрозумілі та широкоросповсюджені у розмовній мові образні слова та словосполучення емоційно-оцінкового відтінку. Ці слова претендують на новизну та оригінальність в якостях, які виступають синонімами слів та словосполучень літературної мови; 2) спеціальний сленг, тобто слова та словосполучення того чи іншого професійного, чи-то класового жаргону.  

Загальний сленг  має ряд рис, що відрізняються, які можна виявити при співставленні висловлювань про сленг зарубіжних та вітчизняних англістів. Ці риси слід враховувати, щоби запобігти суб`єктивних тверджень. Назвемо основні:  

1) загальний сленг  (СЗ далі) широко розповсюджений  і зрозумілий для всіх соціальних верств населення;  

2) має яскраво  виражений емоційно-оцінковий характеер  з домінуванням експресивної  функції над номінативною (проста назва предметів та явищ);  

3) ЗС відносно  стійкий для визначеного періоду, хоча сленгізми і переходять легко в колоквіалізми, а також зникають з вжитку;  

4) ЗС не однорідний  по своєму генетичному складу, будучи створеним з різноманітних джерел (жаргони, кент, професіоналізми, варваризми тощо);  

5) неоднорідний по  ступеню наближення до фамільярно-розмовної мов, хоча в цілому він протистоїть їй як компонент просторіччя;  

6) ЗС іноді має  фонетичні, морфологічні та синтаксичні  особливості;  

7) відрізняється генетично та функціонально від спеціпального сленгу (кента, жаргону, близьких до кенту мовних утворень) [34, 27].  

До загального сленгу можна віднести такі минувші жаргонізми, як brass hat - офіцер, G. I. Jesus – воєнний  священник, Jerry, Krauthead – німецький  солдат тощо [34, 40].  

Переходячи у сферу  загального сленгу, жаргонізми, авжеж, втрачають свій вузький соціально-професійний характер та стають загальнозрозумілими для всіх носіїв мови. Тут відбувається перерозподіл лексики та фразеології.  

Ми вже не раз  підкреслювали, що вокабуляр загального сленга в якійсь мірі можуть поповнюватись за рахунок жаргонізмів та професіоналізмів. Багато з них знаходяться наче між загальним сленгом та спеціальним слегном, інші можуть входити і в соціальні жаргони і в професійні говори. Вірогідно, якась частина нелітературної лексики та фразеології знаходиться в деяких розмитих кордонах, на неї не можна наклеїти якийсь визначений ярлик. Приймаючи до уваги ці особливості та всі наведені дефініції, пропонуємо розгорнуте визначення терміну загальний сленг.  

Загальний сленг  – це відносно стійка для певного періоду, широко розповсюджена та загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, досить неоднорідна по своєму генетичному складу та мірі наближення до фамільярно-розмовної, з яскраво вираженними емоційно-експресивними відтінками, які часто представляють собою насміх над соціальними, етичними, естетичними, язиковими та іншими умовностями та авторитетами.  

Спеціальний сленг  – це специфічна лексика та фразеологія  соціальних жаргонів, професійних говорів та арго (кент) злочинного світу.  

В англістиці, наскільки відомо, не настільки яскраво є дослідженим спеціальний сленг, хоча його вивчення має входити в соціолінгвістику (галузь мовознавства, синтез соціології та лінгвістики, що вивчає питання суспільного існування та суспільні умоіи розвитку мови). Найбільш глибинне трактування жаргонів, арго та професійної лексики ряда європейських мов дана в книзі академіка В. М. Жирмунського «Национальный язык и социальные диалекты» (Ленінград, 1936 рік).  

Спеціальний сленг  включає в себе: арго, кент, римований  сленг, соціальні жаргони та професійні говори, бек сленг тощо.  

Почнемо опис спеціального сленгу з арго, тобто з низької  зони жаргонізмів – таємних мов  злочинного світу. За В. М. Жирмунським, арго – «свого роду пароль, по якому впізнають один одного … і засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби» [29, 119 ]. Тому арго – це конспіративний, утаємничений жаргон.  

Іноді бувший арготизм, перетворившись у сленгізм, отримує нове значення. Наприклад, два першочергових значення у фраземи booby hatch (в`язниця) давно вже вийшли з вживання, але у своєму новому значенні божевільня чи лікарня для душевно хворих цей сленгізм широко відомий в США («The major, who happened to be the high priest of the booby hatch, looked suspiciously at the Arab and growled: «Who sent you here? Are you pulling my leg?»»(RC)).  

В. М. Жирмунський  справедливо помічає, що перетворення арго в сленг означає кінець старого арго як таємної професійної мови декласових елементів. Арготична лексика, втративши свій таємний характер, використовується як засіб емоційної експресії, образного евфемічного у сфері щоденного спілкування.  

Кент – арго злочинного світу Англії – може похвалитися першими словниками, які були складені вже на початку 16 століття, тобто майже на півстоліття раніше перших тлумачних словникв літературної мови.  

Доречі, в англо-американській  літературі з давніх часів широко використовується в стилістичних цілях вокабуляр спецільного сленга, який зазвичай складає невід`ємну частину словника певного письменника.  

Дуже близьким до арго по своєму змісту таємного коду є  – rhyming slang. «Римований сленг» не має  спеціальної «професійної» замкнутості, він розчинений в лондонському просторіччі (кокні) та виступає на правах жартівливих, образних висловлювань в буденній мові, займаючи наче б то проміжне місце між загальним сленгом та арго (кентом).  

Для створення таємного словника інколи користуються прийомом приховування форми (звучання) слова  чи словосполучення. Яскравим прикладом  такого таємного кода є back slang. Цей особливий жаргон отримав широке розповсюдження в середині позаминулого століття серед лондонських вуличних торговців, які зазвичай знаходились в «делікатних» відношеннях з поліцією(HD).  

Сутність back slang заключається в тому, що слова, як правило, перевертались, при цьому зазвичай це були фонетичні «перевертання» з додатковими викривленням вимови, характерними для кокні. Наприклад, penny – yenep; two pence – owt yenep; fourpence – rouf yenep; seven pence – neves yenep; yes – say; look – cool; bones – enobs; police – slop; teddy-boys – yobs; policemen – namesclop; pot o`beer – top o`reeb; pound – dunop; bad – dab; good – doog; man – nam; woman – namow.  

Окрім того, було спеціально придумано декілька виразів типу: tumble to your barrikin – understand you; cool to the dillo nemo – look at the little woman; flash it – show it; a regular bad one; a doogheno or dabheno? – is it a good or a bad market?(MSE)  

Більш складним різновидом таємного сленгу є по термінології Е. Партриджа centre slang (medial slang)(PS). Приховані форми (звучання) слова відбувається не простим перевертанням слів, а «розсіченням» слів навпіл та постановкою першої частини після другої, інколи з деякими доповненими викривленнями. Цей різновид так само, як і back slang, характерна в основному для кокні.  

Приведемо приклади на centre/medial slang: person – nosper; sweet – eetswee; quiet – ietqui; right – ightri; fool – oolfoo; cheek – eekcher; sentimental – mentisental.  

Back slang/medial slang зазвичай  легко відрізняється по своїй структурі від загального сленга, хоча в деяких випадках окремі утворення back slang можуть переходити у сферу загального сленга. Так, наприклад, відбулося з yob – yobs (студенти Ліверпульського унівурситета 1965 – 1966 роках, визначили yobs, як modern teddy – boys but not so flashy).  

Під професійними говорами ми розуміємо спеціальну сферу професійної лексики, в основному доступну лише представникам даної професії.  

В процесі розвитку мови професійної лексики часто  виходить за першпочаткову сферу  вживання, професіоналізми в розширеному  чи переносному значенні поступово проникають в літературну мову.  

Отже, термін сленг  є багатозначним. Він належить до лексики обмеженого вжитку: має неофіційний  характер та емоційну забарвленість. До лексики обмеженого вжитку також  належать професіоналізми, жаргонізми, арго, вульгаризми (останнім часом все  більше вживається термін сленг). Сленг, за В. Г. Вілюманом, поділяється на загальний та спеціальний. Загальний – загальнозрозуміла, розповсюджена соціальна мовна мікросистема. Спеціальний сленг – це більш специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів, арго тощо. 

Список використаної англомовної літератури та інших  джерел:  

1. AK – A. H. King: The Language og Satirized Characters in Poetaster`, Lund, 1941.  

2. ATS – The American Thesaurus of Slang by Lester V. Berrey and Melvin Van den Bark, N. Y., 1962  

3. BAL – S. J. Baker. The Australian Language, Sydney – London, 1945  

4. BL – H. Baumann. Londinismen – Slang and Cant, Berlin, 1887  

5. DAS – Dictionary of American Slang. Compiled by H. Wentworth and S. B. Flexner, N. Y., 1960  

6. E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English. London, 1963, vol. 1, p. 782  

7. E. Partridge. Slang To-Day and Yesterday. London, 1960, p. 2-3  

8. F. Grose. A Classical Dictionary of the Vulgar Tongue. London, 1796. В роботі використовужться третє видання цього словника.  

9. H. L. Mencken. The American Language. New York, 1960, p. 555  

10. HD – J. C. Hotten. A. Dictionary of Modern Slang, Cant and Vulgar Words, London, 1860  

11. http://en.wikipedia.org/wiki/Notions  

12. http://en.wikipedia.org/wiki/Winchester_College  

13. J. Hotten. A Dictionary of Modern Slang. Cant and Vulgar Words. London. 1860.  

14. MAL – H. L. Mencken. The American Language. N. Y., 1960  

15. MSE – M. Schlauch. The English Laguage in Modern Times, Warszawa; 1964  

16. PD – J. Platt. The Development of English Colloquial Idiom during the Eighteenth Century, The Review of English Studies, Vol 2, London, 1926, pp. 70-81, 189-196.  

17. PDS1 – E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English, Vol. one, London, 1967  

18. PDS2 - E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English, Vol. two, London, 1967  

19. PS - E. Partridge. Slang To-Day and Yesterday, London, 1960  

20. RC – R. S. Carter. “Those Devils in Baggy Pants”, N. Y., 1962  

21. SS – Service Slang. Collected by J. L. Hunt and A. G. Pringle, London, 1943  

22. SSD - E. Partridge. Smaller Slang Dictionary, London, 1964  

23. VG – V. K. Gokak. The Poetic Approach to Language, Oxford, 1952  

24. WA – W. H. Ainsworth “Jack Shoppard”, London, (no date).  

Список використаної вітчизняної літератури:  

25. Антрушина Г.  Б., Афанасьева О. В., Морозова Н.  Н. Лексикология английского языка:  Учебн. пособие для студентов. - 3-е изд., стереотип. – М.: Дрофа, 2001. – 288 с.  

26. Арнольд И. В.  Экспрессивные средства английского  языка: сборник научных робот/  Ленинград. гос. ин-т им. А. И. Герцена; - Л.: ЛТПИ, 1975, С. – 123-126.  

27. Вилюман В.Г.  О способах образования слов  сленга в современном английском  языке//Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, 1955. – Т.ІІІ. – С.47-50.  

28. Гальперин И.  Р. О термине «слэнг». «Вопросы  языкознания», 1956, №6.  

29. Жирмунский В.  М. Национальный язык и социальные  диалекты. – Ленинград, 1936.  

30. Грачев М.А. Механизм  перехода арготизмов в общенародный  язык// Русский язык в школе.  – 1996. - № 5. - С. 34-37.  

31. М. М. Маковский.  Языковая сущность современног  английского «слэнга». «Иностранные  языки в школе», 1962, №4, С. –  104  

32. Скворцов Л.И.  Литературный язык, просторечие  и жаргоны в их взаимодействии. – Л., 1970. – 132с.  

33. Сучасний тлумачний  словник української мови: 65 000 слів/За заг. ред. д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008 с.  

34. Хомяков В. А.  Введение в изучение основного  компонента англ. просторечия. –  Вологда, 1971, С. – 29-39, 104.  

35. Хомяков В. А.  О специальном слэнге. Вологда, 1968, С. – 6-22.