Нові інформаційні технології як засіб формування мотивації навчання

Телекомунікаційний зв’язок дозволяє в найкоротший термін тиражувати передові педагогічні технології, сприяє загальному розвитку особи, яку  навчають,.[17]

Нова технологія неконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує ілюзію безпосереднього входження  і присутності в реальному  часі в стереоскопічно представленому „екранному світі” - система „Віртуальна  реальність”.

Використання цієї системи дозволяє забезпечити аудіовізуальний і тактильний контакт між користувачем і стереоскопічно представленими об’єктами віртуальної реальності при наявності зворотного зв’язку і використанні засобів керування.

Перспективами використання системи „Віртуальна реальність” у сфері освіти є: професійна підготовка майбутніх фахівців в областях, у яких необхідно стереоскопічно представляти досліджувані чи досліджувані об’єкти: стереометрії, кресленню, інженерній графіці, машинній графіці, організація дозвілля, що розвивають ігор, розвиток наочно-образних, наочно-діючих, інтуїтивних, творчих видів мислення.[25]

Як показує вітчизняний  і закордонний досвід застосування сучасних інформаційних технологій, реалізація вищевикладених можливостей  дозволяє забезпечити:

• надання тому, кого навчають, інструмент дослідження, конструювання, формалізації знань про предметний світ і разом з тим активного компонента предметного світу, інструмента виміру, відображення і впливи на предметний світ;
• розширення сфери самостійної діяльності тих, яких навчають, за рахунок можливості організації різноманітних видів навчальної діяльності (експериментально-дослідницька, учбово-ігрова, інформаційно-навчальна діяльність, а також діяльність по обробці інформації, зокрема й аудіовізуальної), у тому числі індивідуальної, на кожному робочому місці, груповий, колективної;
• індивідуалізацію і диференціацію процесу навчання за рахунок реалізації можливостей інтерактивного діалогу, самостійного вибору режиму навчальної діяльності й організаційних форм навчання;
• озброєння того, кого навчають, стратегією засвоєння навчального  матеріалу чи рішення задач визначеного класу за рахунок реалізації можливостей систем штучного інтелекту;
• формування інформаційної культури, компоненти культури індивіда, члена інформаційного суспільства, за рахунок здійснення інформаційно-навчальної діяльності, роботи з об’єктно-орієнтованими програмними засобами і системами;
• підвищення мотивації навчання за рахунок комп’ютерної візуалізації досліджуваних об’єктів, явищ, керування досліджуваними об’єктами, ситуацією, можливості самостійного вибору форм і методів навчання, вкраплення ігрових ситуацій.

Процес інформатизації освіти і зв’язане з цим використання можливостей сучасних інформаційних  технологій у процесі навчання приводить не тільки до зміни організаційних форм і методів навчання, але і до виникнення нових методів навчання.[10]

Математизація й інформатизація предметних областей, інтелектуалізація  навчальної діяльності, загальні інтеграційні тенденції процесу пізнання навколишнього інформаційного, екологічного, соціального середовища, підтримувані використанням сучасних інформаційних технологій, приведуть до розширення і поглиблення досліджуваних предметних областей, інтеграції досліджуваних  предметів чи окремих тем. Це обумовлює зміну критеріїв добору змісту навчального матеріалу. Вони ґрунтуються на необхідності інтенсифікації процесу інтелектуального і саморозвитку особистості того, якого навчають,, формування умінь формалізувати знання про предметний світ, витягати знання, користуючись різними сучасними методами обробки інформації.

Таким чином, у зв’язку  з розвитком процесу інформатизації й освіти змінюється обсяг і зміст  навчального матеріалу, відбувається переструктурування програм навчальних предметів (курсів), інтеграція деяких тем чи самих навчальних предметів, що приводить до зміни структури і змісту навчальних предметів (курсів) і, отже, структури і змісту освіти.

Паралельно цим процесам відбувається впровадження інноваційних підходів до проблеми рівня знань учнів, заснованих на розробці і використанні комплексу комп’ютерних тестувань, що діагностують методику контролю й оцінки рівня засвоєння.

Зміна змісту і структури  освіти, представлень про організаційні  форми, методи навчання і контролю за його результатами приводить до зміни приватних методик викладання.

Реалізація можливостей  сучасних інформаційних технологій у процесі навчання і зв’язане з цим розширення спектра видів  навчальної діяльності приводять до якісної зміни дидактичних вимог  до засобів навчання.

1.2. Нові інформаційні технології в навчанні англійської мови

В даний час значні перетворення в області освіти торкнулися і навчання іноземної мови в школі. Зокрема стали інтенсивно впроваджуватися  в навчальний процес нові інформаційні технології, такі як використання Інтернет-ресурсів, навчаючі комп’ютерні програми і, т.п.

Розробкою і впровадженням у  навчальний процес нових інформаційних  технологій активно займаються такі дослідники як, Полат Е. С., Дмитреєва  Е. И., Новиков С. У,, Полілову Т.А., Цвєткова Л. А. И т. д..

Так О.И. Руденко-Моргун у своїй статті „Комп’ютерні технології як нова форма навчання пише”, ми живемо в столітті інформаційної, комп’ютерної революції, що почалася в середині 80-х років і дотепер продовжує нарощувати темпи. От її основні віхи: поява персонального комп’ютера, винахід технології мультимедіа, впровадження в наше життя глобальної інформаційної комп’ютерної мережі Інтернет. Усі ці нововведення легко і непомітно ввійшли в життя: вони широко використовуються майже у всіх професійних сферах і в побуті.[34]

Комп’ютерні навчальні  програми в навчанні англійської  мови, вважає Е.Л. Носенко [26], стали використовуватися з 80-х рр. XX в. Говорилося про те, що автоматизовані навчальні системи (АОС) відносяться до так названих комбінованих технічних засобів навчання. Вони призначені для реалізації за допомогою комп’ютера, що працюють у діалоговому режимі, функцій по пред’явленню навчальної інформації в зручній для сприйняття формі, індивідуалізованому керуванню навчальною діяльністю в ході програмованого, проблемного навчання; контролю знань, а також для забезпечення доступу до обчислювальних, інформаційно-довідкових і інших ресурсів комп’ютера.

«Про те, що комп’ютери стрімко ввійшли в наше життя  й у процес навчання англійській  мові, трохи потіснивши традиційні методики і змусивши викладачів іноземних мов вирішувати проблеми, про існування яких кілька десятків років тому жоден лінгвіст навіть не підозрював» пише С.В. Фадєєв [36]. Немає нічого дивного в тім, що не усі викладачі виявилися готовими до широкого впровадження комп’ютерів у таку нетрадиційну сферу, як навчання іноземним мовам.

Система утворення, на думку  багатьох дослідників [34], не може бути незалежної від суспільного і  політичного пристрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальне замовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити інформаційні технології в школи і вузи, перетворити стихійний процес, яким він по перевазі був протягом цілого ряду років, у керований і контрольований, залучити до роботи над новими навчальними матеріалами фахівців у предметних областях, стимулювати комп’ютерні фірми до створення електронної навчальної продукції для українських школярів і студентів.

Необхідно, щоб кожен  викладач зрозумів просту думку: комп’ютер у навчальному процесі – не механічний педагог, чи заступник аналог викладача, а засіб при навчанні дітей, що підсилює і розширює можливості його навчальної діяльності. Те, що викладач бажає одержати в результаті використання машини, у неї необхідно запрограмувати.[26]

Таким чином, комп’ютер  бере на себе левину частку рутинної роботи викладача, вивільняючи йому час  для творчої діяльності, що на сучасному  рівні розвитку техніки не може бути віддана комп’ютеру.[36]

Як відомо, придатність  технічних засобів навчання і контролю для використання на заняттях по іноземній мові визначається за наступними критеріями:

по-перше, вони повинні сприяти  підвищенню продуктивності праці й  ефективності навчального процесу,

по-друге, забезпечувати негайне  і постійне  підкріплення правильності навчальних дій кожного учня;

по-третє, підвищувати  свідомість і інтерес до вивчення мови,

по-четверте, забезпечувати оперативний  зворотний зв’язок і поопераційнний контроль дій усіх тих, яких навчають,,

по-п’яте, мати можливість швидкого уведення відповідей без тривалого їхнього кодування і шифрування.

Як показує практика,  із всіх існуючих засобів навчання комп’ютери щонайкраще „вписуються” у структуру навчального процесу, найбільше повно задовольняють  дидактичним вимогам і максимально наближають процес навчання англійської мови до реальних умов. Комп’ютери можуть сприймати нову інформацію, певним чином обробляти її і приймати рішення, можуть запам’ятовувати необхідні дані, відтворювати зображення, що рухаються, контролювати роботу таких технічних засобів навчання, як синтезатори мови, відеомагнітофони, магнітофони. Комп’ютери істотно розширюють можливості викладачів по індивідуалізації навчання й активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні англійської мови, дозволяють максимально адаптувати процес навчання до індивідуальних особливостей учнів. Кожен учень одержує можливість працювати у своєму ритмі, тобто вибираючи для себе оптимальні обсяг і швидкість засвоєння матеріалу.[26]

Застосування комп’ютерів  на уроках англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп’ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріал при використанні комп’ютера краще засвоюється .[33]

Комп’ютер забезпечує і  всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід’ємною частиною навчального процесу і виконує  функцію зворотного зв’язку між  учнем і викладачем. При використанні комп’ютера для контролю якості знань учнів досягається і велика об’єктивність оцінки. Крім того, комп’ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачу приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями.

Ще одна перевага комп’ютера – здатність накопичувати статистичну  інформацію в ході навчального процесу. Аналізуючи статистичні дані (кількість  помилок, правильних/неправильних відповідей, звертань за допомогою, часу, витраченого на виконання окремих завдань і т.п.), викладач судить про ступінь і якість сформованості знань в учнів.

Необхідно відзначити, що комп’ютер знімає такий негативний психологічний фактор, як «страх». Під  час традиційних аудиторних занять різні фактори (дефекти вимови, страх припуститися помилки, невміння уголос формулювати свої думки і т.п.) не дозволяють багатьом учням показати свої реальні знання. Залишаючись „наодинці” з дисплеєм, учень, як правило, не почуває скутості і намагається виявити максимум своїх знань.

Сприятливі можливості створюють комп’ютери і для організації  самостійної роботи учнів на уроках англійської мови. Учні можуть використовувати  комп’ютер як для вивчення окремих  тем, так і для самоконтролю отриманих  знань. Причому комп’ютер є самим терплячим педагогом, здатним скільки завгодно повторювати будь-які завдання, домагаючись правильної відповіді і, у кінцевому рахунку, автоматизації навички, що відпрацьовується.

Однак, сказавши про достоїнства  комп’ютерів, Носенко Е. Л. , Ломов Б.Т. відзначають і деякі недоліки. Діалектичність педагогічних явищ полягає в тому, що яке би те не було, позитивна саме по собі  властивість чи якість цілісного навчально-виховного процесу обертається своєю протилежністю і стає вкрай небажаним при непомірному, гіпертрофованому прояві, що придушує інші, не менш важливі властивості. Це зауваження має саме безпосереднє відношення до індивідуалізації навчання, тим більше що в умовах комп’ютеризації істотно міняються умови взаємодії педагога й учнів, а також учнів один з одним.

Уже на першому етапі  навчання англійської мови, у процесі  постановки цілей і задач майбутньої пізнавальної діяльності учнів учитель  бере участь опосередковано. Безпосереднє пред’явлення завдань учню здійснює комп’ютер. Звичайно, учитель повинний приймати саму активну участь у складанні навчальних програм, що визначають послідовність дій учня в рішенні тієї чи іншої задачі. Але в реалізації найважливішої психолого-педагогічної функції навчання – пред’явленні і прийнятті учнями цілей і задач пізнавальній-учбово-пізнавальної діяльності – в умовах комп’ютеризації можливий гострий дефіцит безпосереднього спілкування вчителя й учня, живого слова вчителя.

Хоча передача усіх функцій  викладача машині в принципі можлива, ідею повної автоматизації навчання, як справедливо підкреслив на всеросійській конференції, присвяченої психологічним проблемам створення і використання комп’ютера Б.Ф. Ломов, навряд чи можна розглядати як практично реалізовану і гуманну. Навчання немислиме без впливу особистості, що навчає на учнів, а для цього необхідний їхній безпосередній контакт.

1.3 Використання Інтернет-ресурсів на уроках англійської мови

Одним з найбільш революційних досягнень за останні десятиліття, що значно вплинуло на освітній процес в усьому світі, стало створення всесвітньої комп’ютерної мережі, що одержала назву Інтернет, що буквально означає “міжнародна мережа” (англ. international net). Використання кібернетичного простору (cyberspace) у навчальних цілях є абсолютно новим напрямком загальної дидактики і приватної методики, тому що зміни, що відбуваються, торкаються всі сторони навчального процесу, починаючи від вибору прийомів і стилю роботи, кінчаючи зміною вимог до академічного рівня що навчаються.