Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2012 в 17:04, доклад
На рубежі ХХ-ХХІ ст. у лінгвістиці та суміжних із нею науках активізувалися поняття, що стали наскрізними для багатьох молодих дисциплін (антропоцентричної та когнітивної лінгвістики, глибинної і ситуаційної семантики, дискурсознавства, лінгвокультурології, етнопсихолінгвістики тощо). Одним із них є поняття концепту.
Посилений інтерес науковців до цієї універсалії, осмислення її природи, структурно-змістової організації як мовно-ментальної, когнітивної та лінгвокультурної одиниці, вербальних та невербальних форм її вираження, специфічних властивостей, статусних характеристик, типологічних різновидів та архітектоніки в різних картинах світу, продукування нового методу дослідження - концептуального аналізу і т. ін. - усе це засвідчує той факт, що на сьогоднішній день, як цілком слушно зазначає С. Воркачов, "на стику лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики можна прогнозувати становлення лінгвістичної концептології (лінгвоконцептології) [курсив - В.І.], у завдання якої ввійде, преш за все, визначення свого об'єкта та розроблення методологічної бази його дослідження" [Воркачев, 2002]. Іншими словами, є сенс говорити про новий об'єкт наукових пошуків та пов'язану з ним проблематику.
У різних галузях сучасної лінгвістики (у тому числі й термінознавстві) зростає когорта науковців, які у своїх наукових пошуках апелюють до нового методу аналізу мовних явищ - концептуального аналізу.
Якщо в основі структурно-системного підходу до вивчення галузевих термінологій лежить лінійний принцип аналізу мовного матеріалу, де лінгвоніми термінопоняття / наукове поняття, термін і термінологічна одиниця здебільшого вживаються як синоніми на позначення того чи іншого елемента терміносистеми, то лінгвоконцептологічний підхід у термінознавстві дає можливість чітко диференціювати термінопоняття / наукове поняття як ментально-мовну структуру, термін як вербальну форму вираження наукового поняття / термінопоняття і термінологічну одиницю як фрагмент спеціального знання у тому чи іншому термінолекті.
Якщо традиційний підхід опирається на мовну однозначність терміна, то лінгвоконцептологічний - на концептуальну (а не мовну) багатозначність термінологічної одиниці. Лінгвоконцептологічне бачення тих чи інших проблем у термінознавстві вимагає оперування не лише поняттям "терміносистема" (термінологія як система понять тієї чи іншої галузі знань або діяльності; системні явища як фрагменти наукової картини світу), а й поняттям "термінолект" / "термінолектна мова" (крім системних, існують ще й позасистемні та асистемні явища, які не завжди можна чітко структурувати в тих чи інших зв'язках та відношеннях, що також є фрагментами наукової картини світу) та "наукова картина світу" [1].
Традиційна диференціація еквіполентів 'термінологія = термінознавство' (розділ лексикології, що вивчає термін як лінгвістичну та функціональну одиницю словникового складу мови), 'термінологія = терміносистема' (сукупність термінологічних одиниць тієї чи іншої галузі знання та відношення між ними) у контексті лінгвоконцептологічних досліджень виявляє новий тип еквіполентних відношень, а саме: 'термінологія = терміносистема = термінолект', які залежно від аспекту того чи іншого дослідження можуть або ототожнюватися, або диференціюватися.
Структурно-системний підхід у термінознавстві розглядає термінологічні одиниці в контексті: а) теорії поля, де розмежовуються власне вузькогалузева (ядерна) і міжгалузева (така, що перебуває на периферії термінологічного поля) лексика тієї чи іншої галузі знання; б) ідеографічної (тематичної) організації термінопонять, де терміни структуруються за лексико-семантичними (термінологічними) полями, тематичними (лексико-семантичними) групами, підгрупами, рядами, парами, що знаходить вираження у відношеннях полісемії, синонімії, антонімії, міжгалузевої омонімії, гіперо-гіпонімії тощо.
Впровадження лінгвоконцептологічного підходу до вивчення мовного матеріалу в термінознавстві ініціює ідею терміносфери, яка передбачає як лінійне, так і нелінійне структурування термінопонять та відношень між ними, а отже, таке бачення проблеми, де польові та ідеографічні структури є лише фрагментами концептосфери конкретно-наукової картини світу, яка швидше нагадує голографічне утворення з численними різновекторними зв'язками та місцями розриву як фрагментами незнання у знаннєвому континуумі.
Якщо в традиційному підході до вивчення окремих термінологій термінологічні процеси розглядаються зовні, з позиції термінолога-спостерігача, то концептологічний підхід передбачає висвітлення тієї ж самої проблеми зсередини, з позиції термінолога-творця як мовної особистості, а наукового співтовариства як особливої мовної спільноти, члени якої домовляються між собою про можливість / доцільність функціонування того чи іншого термінопоняття, погоджуючись з умовністю його меж.
Зазначимо також, що лінгвоконцептологічний напрям досліджень в українській термінології поки що не представлений фундаментальними працями, а тому видається актуальним у цьому контексті розроблення теоретичних положень щодо лінгвістичного опису ментально-змістової організації, типології й топології, а також вербальних та невербальних репрезентацій наукових концептів, опираючись на які, можна було б описати мовну концептуалізацію фрагментів знання тієї чи іншої конкретно-наукової картини світу. Одним із чинників утвердження цього напряму, що формується як інтегральна дисципліна, є загальна тенденція до глобалізації, яка активно виявляє себе в міждисциплінарних зв'язках майже в усіх ланках людського життя.
Література
Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии // Теоретическая и прикладная лингвистика: Межвуз. сб. науч. тр. - Воронеж: ВГУ, 2002. - Вып.3. - С. 79-95; Маслова В.А. Лингвокультурология: Учебное пособие. - М.: ИЦ "Академия", 2001. - 208 с.; Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира / Б.А.Серебренников, Е.С.Кубрякова, В.И.Постовалова и др. - М.: Наука, 1988. - 216 с.; Кравченко В. Базові метафоричні моделі з концептом Європа у політичному дискурсі // Семантика мови і тексту: Зб. ст. VIІІ Міжнар. наук. конф. - Івано-Франківськ: Плай, 2003. - С. 271-274; Огаркова Г. "Кохання" як науковий емоційний концепт // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2004. - С. 55-59; Сваричевська Л.Ю. Концепт символу в науковій та мовній картинах світу // Мова і культура: Наукове видання. Серія "Філологія": Лінгвокульурологічна інтерпретація тексту. - Київ: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2004. - Т. 4/2. - Вип. 7. - С. 16-22; Руденко С., Сапожнікова Л. Класифікація понять як концептуальна основа визначення термінологічних полів в українській підмові харчування та торгівлі // Вісник Національного ун-ту "Львівська політехніка". Серія: "Проблеми української термінології". - Львів: Нац. ун-т "Львівська політехніка", 2004. - № 503. - С. 97-103; Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. - М.: "Языки русской культуры", 1999. - І-XV, 896 с.; Науменко Л.П. Діловий англомовний дискурс у ключових концептах // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - Симферополь. - 2004. - Том 1. - № 49. - С. 40-44; Мова і культура: Наукове видання. Серія "Філологія". - Київ: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2002. - Т.2 / 2. - Вип.5. - 309 с.; Школенко И.В. Персонификация в концептуальной метафоре англоязычного научного текста: лингвокультурный аспект // Мова і культура: Наукове видання. Серія "Філологія": Лінгвокульурологічна інтерпретація тексту. - Київ: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2003. - Т. 3/1. - Вип. 6. - С. 286-293; Левчук Е.С., Егоров Д.С. Потенциал социально-гуманитарных наук и проблемы развития современного российского общества // "Полис" ("Политические исследования"): Научный культурно-просветительский журнал. - М. - 2003. - № 4 (75). - С. 181-182; Соколова А.А. Исследование ментальности: генетико-методологический аспект: Дис... канд. филос. наук / МГУКИ. - М., 2002. - 155 с.; Штырков С.А. Фольклорная несказочная проза: проблемы классификации и терминологии // Мифология и повседневность: Мат-лы научн. конф. - СПб.: ИДПО, 1998. - С. 196-210; Кузнецов К. Концепт в теоретических построениях Ж. Делеза (Реконструкция концепта "литература" // Вопросы литературы. - М. - 2003. - № 2. - С. 30-46; Петров К. С. Структура концепта "терроризм" // "Полис" ("Политические исследования"): Научный культурно-просветительский журнал. - М. - 2003. - № 4 (75). - С. 130-141; Сартори Дж. Искажение концептов в сравнительной политологии (І*) // "Полис" ("Политические исследования"): Научный культурно-просветительский журнал. - М. - 2003. - № 3. - С. 67-77; Сартори Дж. Искажение концептов в сравнительной политологии (ІІ*) // "Полис" ("Политические исследования"): Научный культурно-просветительский журнал. - М. - 2003. - № 4. - С.152-160; Сартори Дж. Искажение концептов в сравнительной политологии (ІІІ*) // "Полис" ("Политические исследования"): Научный культурно-просветительский журнал. - М. - 2003. - № 5. - С.65-75; Проблеми українського термінологічного словникарства в мистецтвознавстві й етнології: Наук. зб. пам'яті М.Трохименка / Відп. ред. М.Селівачов. - К.: Редакція вісника "Ант", 2002. - Т.1. - 264 с.; Ахмедьяров К.К. Ю.Н.Тынянов о функционально-динамической природе художественного слова // Текст. Структура и семантика. - М.: Наука, 2001. - Т. 1. - С. 176-182; Зусман В.Г. Концепт в системе гуманитарного знания // Вопросы литературы. - М. - 2003. - № 2. - С. 3-29; Зусман В.Г. Диалог и концепт в литературе: Литература и музыка. - Нижний Новгород: ДЕКОМ, 2001. - 168 с.; Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальные поля прекрасного и безобразного / Отв. ред. Н.Д.Арутюнова, М.: Индик, 2004. - 720 с.; Волкова Т.Я. Концептуальний апарат і структурно-семантичні та генетичні особливості термінології англійського літературознавства: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. - Одеса, 2002. - 19 с.; Крамарчук Х. Проблематика нормативної термінології