Вплив прибуткового оподаткування на заощадження громадяy

Соціальна спрямованість податкової системи може бути забезпечена за допомогою підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян із його наближенням у перспективі до прожиткового мінімуму, а також диференційованих ставок цього податку, що повинно супроводжувати не надлишкове споживання, а продуктивне використання доходів.

Система прибуткового оподаткування фізичних осіб в Україні не адекватна соціальне орієнтованій ринковій економіці, про що свідчать: високий рівень оподаткування більшості населення, який досягається перш за все заниженням неоподатковуваного мінімуму доходів, недостатнє використання податку для регулювання соціальних процесів, а також податку як засобу перерозподілу доходів і зниження ступеня соціальної нерівності у суспільстві.

Гострота соціальних проблем зумовлює необхідність державного регулювання соціальних процесів, у тому числі й за допомогою податкових важелів.

Якщо на першому етапі податкової реформи можливості забезпечення її соціальної спрямованості є обмеженими внаслідок кризового стану економіки і відсутності коштів, то з початком економічного зростання ці можливості підвищаться.

Реформування системи прибуткового оподаткування у напрямку забезпечення її інвестиційної і соціальної спрямованості відповідає стратегічній орієнтації українського суспільства на побудову соціальної ринкової економіки. Крім того, воно забезпечує зв"язок зниження податкового тягара із розв"язанням найважливіших соціальне -економічних проблем, у той час як зниження рівня оподаткування не гарантує спрямування коштів, що вивільняються, в необхідному для суспільства напрямку.

На сьогоднішній час в Україні передбчається проведення реформи прибуткового оподаткування. З метою вдосконалення чинного законодавства з оподаткування доходів громадян підготовлено проект Закону України "Про оподаткування фізичних осіб". Верховною Радою попереднього скликання проект було прийнято у першому і другому читанні і віднесено натрете читання.

Передбачалося, що прийняття Закону забезпечить збільшення податкових надходжень до бюджету. Проте після аналізу норм законопроекту і діючого на сьогоднішній час Декрету про прибутковий податок, виявилося, що надходження в бюджет при приміненні норм Декрету більші, ніж можуть бути при запропонованому законопроекті. Тому Кабінет Міністрів призупинив роботу над цим проектом. В даний час Комітет допрацьовує проект. Уже багато моментів виключено, спірні норми підлягають коректуванню. Але основний недолік даного документу поки що залишається: він складний для рядового платника податку. Законопроект істотно розширює базу оподаткування прибутків громадян та запровадеє непрямі методи оподаткування. Існує податкова практика багатьох країн, де притіняються непрямі методи. Але основна ідея полягає в тому, що завжди в таких випадках повинні бути задіяні судові органи. Всі інші особи можуть мати багато суб"єктивних мотивів для поведінки податкових працівників.

Базу оподаткування планується рзширити насамперед за рахунок збільшенння кількості суб'єктів оподаткування та відносного розширення кола об'єктів оподаткування.

Збільшення кількості суб'єктів оподаткування пропонується вирішити шляхом скорочення пільг, що нині надаються нечисленим, порівняно з іншими категоріями платників (лауреатам премій, у тому числі і державних, переможцями (призерами) конкурсів і змагань та ін.) або ж які розрізняються за галузевою чи професійною ознакою (працівники сільського господарства, атомної енергетики, прокуратури, органів внутрішніх справ, військовослужбовцям, суддям).

З метою розширення кола об'єктів оподаткування запропоновано скоротити пільгові ставки на певні види доходів і включати до сукупного річного оподатковуваного доходу доходи, які раніше не включалися. Проект Закону передбачає зменшення кількості і розмірів податкових ставок з одночасним розширенням шкали доходів.

Запропоновано також розширити перелік осіб, відповідальних за стягнення податку та внесення його до бюджету. Зокрема, з доходів найманих працівників податок мають утримавати роботодавці, а з доходів від здійснення підприємницької діяльності -безпосередньо платники.

З нерезидентів, якщо джерела їхніх доходів знаходяться в Україні, податок пропонується стягувати за місцем їх виплати за фіксованою ставкою 30%, якщо ж доходи одержуватимуться не за місцем основної роботи, то податок теж сплачуватиметься за ставкою 30%. У відповідності із проектом Закону України". Про податок на доходи фізичних осіб" можна виділити декілька особливостей запропонованого порядку оподаткування громадян.

По - перше в проекті Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб" дало чітке визначення таких термінів як фізична особа, резидент, нерезидент, податкова адреса фізичної особи, доход, основний доход, валовий доход, іпотечний кредит, роялті.

По - друге, в проекті Закону по-новому дано визначення об'єкту оподаткування. Так, об"єктом оподаткування резидентів виступає сукупний (валовий) доход за звітний рік, зменшений на доходи і витрати, що не підлягають оподаткуванню.

По-третє, в проекті Закону упорядковані пільги по податку на доходи з фізичних осіб.

По - четверте, в проекті Закону передбачено нову шкалу податкових ставок Розміри оподатковуваного доходу, ставки та розміри податку (за рік (у податкових шкалах, гривнях і процентах до бази виражених у гривнях) оподаткування)

До 6480 гривень включно – 10 процентів з суми доходу;

Понад 6480 гривень -               податок у розмірі, що дорівнює сумі 648  гривень + 20процентівз суми перевищення над  6480 гривнями.

Всі ставки прибуткового податку прив"язані до неоподатковуваого мінімуму. Але з приводу цього розрахункового показника і принципів його визначення в проекті нічого не сказано.

Нарахування податку на доходи фізичних осіб передбачається здійснювати наростаючим підсумком з початку року із заліком сплачених (утриманих) податкових сум і наданих соціальних пільг за попередні місяці року.

Так, у січні з доходу до 10 неоподатковуваних мінімумів стягуватиметься податок у

       розмірі 10%, від 10 до 50 н.м.- 1 н.м. + 20% суми перевищення над 10  н.м.;

       понад 50 н.м. - 10 н.м. + 30% суми перевищення над 50 н.м.
У січні - лютомуз доходу 20 н.м. стягуватиметься податок у розмірі

       10%, від 20 до 100  н.м.- 2 н.м. + 20% суми перевищення над 20 н.м.; понад 100 н.м. - 20 н.м. + 30%суми перевищення над 100 н.м.

У  січні  -  березні  з  доходу  до  ЗО  н.м.

       стягуватиметься податок у розмірі 10%, від ЗО до 150 н.м. - 3  н.м.  +  20%

суми превищення над ЗО н.м.; понад 150 н.м. - 20 н.м. + 30% суми первищення

над 150 н.м.

Податкова шкала для квітня і натсупних місяців звітного року розраховується шляхом щомісячного збільшення граничних значень кожної шкали і фіксованої частини суми подтаку на 50% їх річних значень.

Як видно із внщенаведеного, запропонований законопроект має ряд суттєвих недоліків. Одним із них є встановлення 3 - ступеневої шкали оподаткування доходів фізичних осіб з 30%-ю граничною ставкою, що є соціальне невиправданим, оскільки звільняє від цілком посильного податкового тягаря багатих громадян, чого не можна сказати про низькооплачувані категорії населення.

Справжньому зниженню рівня оподаткування громадян із порявняно низькими і середніми доходами, а отже, і формально середнього класу, сприяло б не скасування проміжної (15%) та максимальної (40%) податокової ставки (перше підвищить податковий тягар, а друге знизить його для громадян з високим рівнем доходів), а реалізація у процесі удосконалення податку на доходи фізичних осіб таких основних принципів оподаткування:

---  забезпечення помірно - прогресивного оподаткування на основі збереження нинішньої шкали і ставок оподаткування;

--- запровадження неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні, що відповідає вартісній межі масозабезпеченості;

--- збереження існуючого порядку оподаткування доходів, отриманих не за основним місцем роботи;

--- реалізація соціальне орієнтованої податкової політики шляхом поетапного запровадження соціальних податкових пільг, спрямованих на регулювання таких процесів:

а) сім’і народжуваності: запровадження неоподатковуваного мінімуму на кожну дитину незалежно від розміру сукупного оподатковуваного доходу батька чи матері; запровадження вирахувань з оподатковуваного доходу певної суми на дружину, що перебуває на утриманні;

б) дбайливого ставлення до свого здоров’я: вирахування з оподатковуваного доходу витрат на лікування;

в) надання освіти: вирахування з річного оподатковуванго доходу витрат на освіту в межах середньої плати за навчання в середніх і вищих навчальних закладах України;

- відмова від податкових пільг, що надаються фізичним особам за їх професійною належністю;

- удосконалення механізму оподаткування доходів, одержаних платниками податку у вигляді успадкованого майна та подарунків;

- удосконалення механізму оподаткування шляхом завершення процесу  введення

Державного реєстру фізичних осіб - платників.

ВИСНОВКИ

Українська держава на сучасному етапі переходу від планового державного управління народного господарства до ринкових відносин розпочала створення власної податкової системи,яка не є копіюванням досвіду інших країн, адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішнію політику, традиції народу і ряд інших чинників.

Сучасний стан податкової системи України можна охарактеризувати як закладення підвалин. Зроблено за короткий час досить багато.

Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхам впровадження податків характерних для  країн розвинутою ринковою економікою. Особливу роль у податковій системі посідають прямі податки, які є “справедливіші” від непрямих.

Пряме оподаткування в нашій країні базується на двох основних видах податків: податку на прибуток підприємств і прибуткового податку з громадян.

Головною ознакою нині діючої податкової системи України є те, що в ній, як і раніше, платежі підприємств (21,6%) переважають над надходженнями від населення (11,7%), тоді як останній переважає у розвинутих українах.

На сучасному етапі потрібно приділяти більш уваги прибутковому  пдатку з громадян.

Розроблено і впроваджено законодавство, яке вирішу деякі питання  щодо оподаткування громадян, - Декрет “Про прибутковий податок з громадян” [2] .

Цим декретом визначено об’єкти, суб’єкти, ставка оподаткування, а також особливості оподаткування окремих категорій громадян як протягом календарного року, так і за сукупним дохдом.

При стягнені прибуткового податку громадян слід враховувати, що діючим законодавством встановлено пільги, хоча і досить незначні.

На жаль все ж таки недосконалість Декрету “Про прибутковий податок з громадян” відчувається. Вона  забезпечується шляхом надмірного оподаткування, скороченням пільгових ставок та іншим, що одночасно руйнує стимули економічної діяльності, змушує суб’єктів оподаткування уникати сплати цього податку.

Отже, ми бачимо, що проблем в оподаткуванні громадян багато і їх треба турміново вирішувати.

Для цього потрібно все ж таки використовувати досвід розвинених  країн світу і власний. Насамперед необхідно переглянути ставки прибуткового податку, які потрібно зменшити, потім зупинитися на неоподатковуваному доході, який необхідно індексувати з урахуванням інфляції, та, нарешті, розглянути пільги, щодо прибуткового оподаткування, кількість яких з кожним роком скорочується, а не збільшується, як в розвинених країнах світу.

Існує ряд інших проблем, але це головні, які потрібно негайновирішувати. Адже жоден податок не може забезпечити такий вплив на інтереси суб’єктів розподільних відносин у суспільстві, як даний.

Саме з погляду на це, незважаючи на всі труднощі у стягненні прибуткового податку, він використовується у всіх країнах світу, в тому числі і в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України Про систему оподаткування №77/97-ВР від 18.02.97*

2. Закон України Продержавний бюджет України на 1998 р. –ВР від 16.03.98*

3. Закон України Продержавний бюджет України на 1999 р. –ВР від 20.02.99*

4. Закон України Продержавний бюджет України на 2000 р. –ВР від 12.02.00*

5. Постанова ВРУ Про основні напрямки бюджетної політики на 1999 р. –ВР від24.07.98*

6. Декрет КМУ Про прибутковий податок з громадян №13/92 від 26.12.92*

7. Інструкція Про прибутковий податок №284/98 від 26.10.98*

8. Биконя С. Актуальные вопросы реформы системы налогообложения //Экономика Украины. –               1993. - №3.

9. Большаков С.В. Фінансова політика і фінансове регулювання економіки перехідного періоду // Фінанси. – 1994. - №11.

10. Буряковский В. Налоги. - Днепропетровск: Пороги, 1998.

11. Василик І.П.   Державні фінанси України. - К: Либідь, 1994.

12. Глухов В.В., Дольдэ И.В. Налоги. Теория и практика. - Санкт-Петербург: Специальная литература, 1996.

13. Дробозина Н.Е. Общая теория финансов. - К: Либидь, 1996.

14. Ігнатьєв Д. Податковій політиці потрібні чітки пріоритети  // Фінансові вісті. – 1995. - №13.

15. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України: Основні поняття і терміни// Наук. Праці НДФІ. – 1996. – Вип. 2.

16. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. – К.: “Знання”, 1999 р.

17. Князєв В.Г. Попов Б.В. Податки в Австрії // Фінанси. – 1994. - №8.

18. Налоги и налогообложение: Учеб. пособие / Под ред. И.Г. Русаковой, В.А. Кашина. – М.: Финансы, 1998 г.

19. Лєкарь С.І. Оподаткування доходів приватних нотаріусів // Вісник податкової службиУкраїни. – 1999. - №27. - С 41-42.

20. Макарова В.И. Региональные и месные налоги: Учеб. пособие. – М.: Главбух,     1998 г.

21. Мельник П.В. Проблема формування місцевих бюджетів податкова політика держави // Фінанси України. – 1998. - №6. – С 50 – 52.

22. Мороз З.И. Подоходный налог с граждан // Вестник налоговой службы Украины. – 1999.- №18 – С.35-38.

23. Мороз З.И. Подоходный налог с граждан // Вестник налоговой службы Украины. – 1999.- №20. – С.22-25.

24. Нідзельська О.М. Податкова система в Німеччині. // Вісник податкової служби України. – 1999. - №30. - С.46-49.

* Джерелом використаної літератури є Liga

25. Панськов В.Г. Головне – фінансова стабілізація // Фінанси. – 1994. - №12. – С.26-28.

26. Поддерюгін А.М. Фінанси підприємства. – К: Вища школа, 1998.

27. Федосова В.М., Опарін В.М. та інші Податкова система України. – К: Либідь, 1994.

28. Філіпов В., Папаіка А., Белинський Е. Обязаность и ответственность плательщиков налогообложения в системе налогооблажения Украины // Экономика Украины. – 1994. - №10.