Шляхи вдосконалення управління прибутком підприємств

      На  фінансові результати діяльності підприємства  впливають і соціальні умови праці і побут робітників, фінансова діяльність підприємства, тобто управління власним і позиковим капіталом на підприємстві і діяльність на ринку цінних паперів, участь в інших підприємствах і т. д.

      Виробничі фактори включають в себе існування  і використання засобів праці, предметів праці і трудових ресурсів. Названі фактори являються основними факторами росту прибутку підприємства, якраз з підвищенням ефективності їх використання зв’язуються процеси інтенсифікації виробництва. Вплив виробничих факторів на результат діяльності можна оцінити з двох позицій: як екстенсивні і  інтенсивні.

      Екстенсивні фактори зв’язані зі змінами кількісних параметрів елементів процесу виробництва, до них відносяться:

1. зміна об’єму і часу роботи засобів праці,  наприклад, купівля додаткових станків, машин, будівництво нових цехів і приміщень, або збільшення часу роботи обладнання для збільшення об’єму виробленої продукції;
2. зміна кількості засобів праці, невиробниче використання засобів праці, тобто збільшення запасів, велика кількість браку і відходів в об’ємі виготовленої продукції;
3. зміна чисельності працюючих, фонду робочого часу, невиробничі затрати праці (простій).

      Кількісні зміни виробничих факторів завжди повинні  бути оправдані змінами об’єму випущеної продукції, тобто підприємство повинно слідкувати за тим, щоб не знижувались темпи росту прибутку відносно темпів росту витрат.

      Інтенсивні виробничі фактори зв’язані з підвищенням якості використання виробничих факторів, до них відносяться:

1. підвищення якісних характеристик і продуктивності обладнання, тобто своєчасна заміна обладнання на більш сучасне з більшою  продуктивністю;
2. використання прогресивних матеріалів, удосконалення технологій обробки, прискорення оберненості матеріалів;
3. підвищення кваліфікації працівників, зниження трудомісткості продукції, осучаснення організації праці.

      Крім  внутрішніх факторів на операційний  прибуток підприємства впливають і  зовнішні фактори, які не залежать від  діяльності підприємства, але досить часто мають вплив на результат його діяльності.

      До  даної групи факторів відносяться:

1. географічне положення підприємства, тобто регіон в якому  розташоване підприємство, віддаленість підприємства від  матеріального джерела, від районних центрів, природні умови;
2. конкуренція і попит на продукцію підприємства, тобто присутність на ринку фірм-конкурентів, які виготовляють аналогічну продукцію, присутність  на ринку  платіжездатного   попиту на продукцію фірми, ситуація на сусідніх ринках, наприклад на фінансовому, кредитному, ринку цінних паперів, матеріальних ринках, так як зміна прибутковості на одному ринку тягне за собою зниження прибутковості на іншому. Наприклад,  підвищення прибутковості  державних цінних паперів веде до скорочення інвестицій в реальний сектор економіки;
3. державне втручання  в економіку, яке проявляється в зміні законодавчих основ діяльності ринку і т.д.

Основні резерви збільшення прибутку від  операційної діяльності:

1. при стабільних економічних умовах господарювання головний шлях збільшення прибутку від реалізації продукції заключається в зниженні собівартості в частині матеріальних затрат;
2. в галузях, які орієнтуються на кінцевого споживача, важливе значення мають об’єми виробництва і реалізації продукції, які визначаються попитом, рівнем собівартості, але без шкоди для якості споживчих товарів;
3. на величину прибутку від реалізації продукції  впливає склад і розмір не реалізованих залишків на початок і кінець звітного періоду. Значна частина залишків приводить до неповного надходження виручки і неодержання очікуваного прибутку;
4. резервом збільшення операційного прибутку може бути прибуток, одержаний від реалізації основних фондів і іншого майна підприємства.  Якщо раніше операції, які були  зв’язані з вибуттям основних фондів, не надавали помітного впливу  на фінансові результати, то зараз, коли підприємства в змозі  керувати своїм майном, має значення звільнитися від зайвого і не встановленого обладнання, попередньо зваживши, що вигідніше -  продати його або здати в оренду;
5. зниження матеріалоємності;
6. запровадження  нових технологій і обладнання;
7. удосконалення організаційної структури підприємства, зниження трудових затрат;
8. підвищення якості продукції і оптимізація асортименту;
9. збільшення оборотності оборотних засобів.

      Важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання прибутку має якість їх планування. Це складний і багатогранний процес, який включає в себе глибокий економічний аналіз виробничих і фінансових показників за період, що передував плановому періоду, досягнення максимальної узгодженості з кількісними і якісними показниками плану випуску продукції (виконання робіт, послуг), її реалізації, собівартості, врахування наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних і позареалізаційних витрат і збитків.

      Якщо  план із прибутку складено на належному  рівні, професійно грамотно, підприємство має змогу  правильно визначити  обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, що залишається  в його розпорядженні з метою  створення фінансової бази для розвитку виробництва, необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення праці.

      У плановому прибутку беруть участь (за умови організаційної відповідальності за цю справу фінансової служби) всі  виробничі і функціональні підрозділи підприємства. Тільки в такому разі план може правильно віддзеркалювати внутрішньогосподарські резерви виробництва на базі більш раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

      Прибуток  підприємства як фінансовий результат  від його операційної  діяльності  планується на рік,  квартал, місяць за елементами які його формують за чинними стандартами бухгалтерського обліку та звітності.

      Розрахунок  планового прибутку повинен бути економічно обґрунтований, що дозволить  здійснювати своєчасне та повне  фінансування інвестицій, приросту власних обігових активів, своєчасних розрахунків із бюджетом по податках  тощо. Отже, правильне планування прибутку на підприємствах має велике значення у забезпеченні їх ефективної роботи.

      Під час розробки планів прибутку важливо не тільки враховувати всі чинники, які впливають на величину можливих фінансових результатів, але й вибрати той варіант виробничої програми, який забезпечить отримання максимального прибутку.

      Планування  прибутку проводиться окремо по всіх видах діяльності підприємства: від продажу товарної продукції; від продажу іншої продукції та послуг нетоварного характеру; від продажу основних фондів, іншого майна та нематеріальних активів; від позареалізаційних доходів і витрат.

      Основними методами планування прибутку від продажу товарної продукції є метод прямого рахунку й аналітичний метод. Основою для розрахунку прибутку є обсяг виробничої програми, який базується на замовленнях споживачів і господарських договорах.

      Найпоширенішим  методом планування прибутку від  продажу товарної продукції є метод прямого рахунку. Суть його полягає в тому, що прибуток визначається як різниця між виручкою від продажу товарної продукції (доходом), за вирахуванням податку на додану вартість і акцизів, і її собівартістю. Основою для розрахунку прибутку є обсяг виробничої програми, яка базується на замовленнях споживачів і господарських договорах. Цей метод застосовується, як правило, за умови невеликого асортименту  виготовленої продукції. Основною перевагою методу прямого рахунку планування прибутку при відомих цінах і незмінних витратах протягом запланованого періоду є його точність. Але метод прямого рахунку не дозволяє виявити окремі чинники впливу на плановий прибуток, і при широкій номенклатурі продукції, що виготовляється, дуже трудомісткий. Його можна використати в сучасних умовах господарювання, коли підлягають частим змінам ціни, зарплата та інші обставини, тільки на короткий період часу. Це практично виключає його застосування при річному та перспективному плануванні прибутку.

      В умовах випуску широкого асортименту  продукції та необхідності планування прибутку на рік і велику перспективу, його розрахунок на відповідний плановий період використовується аналітичним  методом. При цьому методі прибуток розраховується не по кожному  виду продукції, що випускається в запланованому році, а по всій порівнювальній і не порівнювальній товарній продукції.

      Крім  розрахунку прибутку методом прямого  рахунку і аналітичним методом, існує ще так званий метод сполученого  розрахунку. В ньому поєднуються елементи розрахунку прибутку першого і другого способів. А  отже, вартість товарної продукції в цінах запланованого року та за собівартість звітного року визначається методом прямого рахунку, а вплив на планову суму прибутку змін собівартості, якості, асортименту, цін та інших чинників встановлюється за допомогою аналітичного методу.

      Загалом розрахунок оптимального розміру планової суми прибутку – найважливіший елемент  не тільки планування, але і управління підприємницькою діяльністю господарюючих  суб’єктів.

      Головною  задачею підприємства в умовах ринкової економіки являється задоволення  потреб народного господарства і  населення в його продукції, роботах  і послугах з високими споживчими властивостями і якістю при мінімальних  затратах, збільшення вкладу в прискорення соціально-економічного розвитку країни. Для здійснення своєї головної мети підприємство забезпечує збільшення фінансових результатів своєї діяльності.

      Таким чином, для збільшення фінансових результатів  потрібно здійснити на підприємстві такі заходи:

1. головний шлях збільшення прибутку від реалізації продукції  заключається у зниженні матеріальних затрат;
2. у запровадженні  нових технологій і обладнання;
3. підвищення якості продукції;
4. розширення асортименту;
5. збільшення оберненості  оборотних засобів.

      Обсяги  прибутку і можливість його збільшення залежать від багатьох факторів. Об’єктом нашого розгляду буде обсяг реалізації і структура вартості реалізованої продукції, оскільки ці фактори впливають  на прибуток одночасно.

      Розглянемо  методику обґрунтування рішення щодо збільшення прибутку на задану величину шляхом:

  1) збільшення обсягу реалізації  продукції;

  2) зниження постійних або змінних  витрат без зміни обсягів реалізації.

     Збільшення  обсягу реалізації продукції в свою чергу може бути досягнуто за рахунок:

   - нарощування фізичних обсягів  продукції;

   - підвищення цін без зміни  фізичних обсягів виробництва.

     Використання  перелічених можливостей нарощування  прибутку нерівнозначне по ступеню  складності в практичній діяльності (таблиця 3.1).

     В таблиці 3.1 приведені розрахунки збільшення прибутку в 2 рази. В першому варіанті збільшення прибутку досягнуто за рахунок нарощування фізичних обсягів виробництва і реалізації продукції. Приріст фізичного обсягу продаж визначається за формулою:

                                Δ РП =                           (3.1)

  де   Δ П – заданий приріст прибутку, грн.;

     %ЗВ – питома вага змінних витрат у виручці в базовому варіанті, %;

    ΔРП – приріст обсягу продаж, який забезпечує заданий приріст прибутку, грн.

    ΔРП = = 3383 тис.грн.

    РП = 56133 + 3383 = 59516 тис. грн.