Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Апреля 2012 в 23:55, реферат
Аналіз стану державного боргу та ефективності управління державним боргом набуває особливого значення в сучасних умовах. Для України, як і для більшості держав світу, державні запозичення є основним джерелом покриття дефіциту бюджету, причому як державного так і місцевих бюджетів. Розмір державного боргу, його динаміка і структура, темпи росту є одним із показників фінансового стану держави та ефективності державної боргової політики.
1. Вступ……………………………………………………………………...3
2. Державний борг та його структура……………………………………..5
3. Особливості формування зовнішнього державного боргу в Україні……………………………………………………………………9
4. Особливості формування зовнішнього державного боргу в країнах, що розвиваються:
4.1 Польща………………………………………..………………………13
4.2 Румунія………………………………………..………….…………...16
4.3 Угорщина……………………………………..………….…………...19
4.4 Болгарія………………………………………..………….…………..22
4.5 Балтійські країни :
4.5.1 Латвія……………………………….………………………………..24
4.5.2 Естонія……………………………………………………………….26
4.5.3 Литва……………………………………………………………….…28
5. Висновки…………………………………………………………………30
6. Список використаних джерел…………………………………………..31
Порівнюючи показники зовнішнього боргу України та Болгарії, необхідно зазначити схожість тенденцій і спів падіння періодів спадів та підйомів. Однак, в Україні значно більші обсяги запозичень, що можна проілюструвати за допомогою наступної таблиці:
Табл. 5 Порівняння динаміки зовнішнього боргу України та Болгарії, в млрд. дол. США
Як бачимо, обсяг зовнішніх запозичень України вдвічі перевищує зовнішній борг Болгарії.
Частково це можна пояснити не досить ефективним управлінням боргом та нераціональною спрямованістю використання запозичених коштів.
Балтійські країни
Латвія
Латвія являє собою невелику відкриту економіку, значну частину її ВВП становить експорт. Завдяки своєму географічному положенню, Латвія має досить розвинуту торгівлю з іншими країнами. Економіка Латвії пережила зростання ВВП більше, ніж на 10% протягом 2006-7 років, однак потім зіткнулась зі значним спадом в 2008 році через зростання боргу на фоні пом’якшення середовища світової економіки. [20]
МВФ, ЄС та інші міжнародні організації надали суттєву фінансову допомогу Латвії. Планується скоротити бюджетний дефіцит до менш, ніж 3% від ВВП у 2012 році. щоб вступити в єврозону в 2014 році.
Станом на 31 грудня 2011 року зовнішній борг Латвії склав $41,08 млрд. дол. США, що ставить Латвію на 61 місце у світовому рейтингу зовнішньої заборгованості. Зовнішній борг у структурі загального боргу займає 83%.
Аналізуючи
динаміку цього показника (рис.
Рис. 9 [25]
Станом на 20 червня 2011 року із коштів міжнародної позики було витрачено:
Рис. 10 Структура державного боргу Латвії за видами валют у % на 01.10.2011. [13]
Таким чином, головною валютою позики виступає євро, що в умовах фіксованого курсу лата до євро знижує валютні ризики управління боргом, але в свою чергу підвищує прив’язку боргу до стану країн зони євро і в умовах можливої фінансової нестабільності підвищує ризики, пов’язані із зовнішніми «неєвропейськими» факторами. Збільшення заборгованості також підвищує бюджетні ризики, пов’язані зі збільшенням витрат на обслуговування боргових зобов’язань.
Естонія
Естонія стала учасницею Європейського Союзу в 2004 році. Вона має сучасну ринкову економіку і один із найвищих рівнів доходу на душу населення в Центральній Європі та Прибалтиці. Уряди, що змінювались почергово, провадили в країні політику вільного ринку. Нинішній уряд здійснює податково-бюджетну політику, яка збалансувала бюджет і значно знизила рівень боргу. Економіка Естонії пережила рецесію в 2008 році, в першу чергу через спад інвестицій і споживання внаслідок падіння ринку нерухомості. Естонія відновилась після економічної кризи. На сьогодні вона має найвищий темп зростання ВВП в Європі, головним чином завдяки значному зростанню обсягів експорту і збільшенню іноземних інвестицій після прийняття Естонією євро.
Зовнішній борг Естонії станом на 31 грудня 2011 року становив 25, 4 млрд. дол. США. (72 місце в світі) , тобто знизився на 5%, порівняно з попереднім роком, а співвідношення його до ВВП стало на 2% меншим. Найбільше всього знизився зовнішній борг кредитних установ, у той час як в ряді інших секторів він зріс. Нетто-об’єм зовнішнього боргу, тобто різниця між борговими вимогами і зобов’язаннями, за рік знизився втричі і становив на кінець року 1,1 млрд. євро, тобто 7% ВВП. Останній раз показник нетто-об’єму зовнішнього боргу був на такому рівні 10 років тому, як відзначає Банк Естонії. [22]
Динаміку обсягів зовнішніх запозичень ілюструють рис.11 та табл.6: Рис. 111 [25]
Табл. 6
Найбільші обсяги зовнішніх запозичень припадають на 2008 рік – майже вдвічі більші, порівнюючи з попереднім. В останні роки Естонія демонструє ефективну боргову політику, про що свідчить зменшення показників зовнішнього боргу в останні два роки.
Литва
Литва отримала членство в СОТ та вступила до Європейського Союзу в травні 2004 року. Іноземні інвестиції та бізнес-підтримка допомогли в процесі переходу від старої командної економіки до ринкової. Економіка Литви зростала в середньому на 8% щороку протягом 4 років до 2008р. за рахунок експорту та внутрішнього попиту. Тим не менше, в 2009 році ВВП впав майже на 15% . В 2009 році уряд розпочав значні кампанії, очолювані прем’єр-міністром, щоб привабити іноземні інвестиції та розвиток експортних ринків. Явна прихильність уряду до широких економічних реформ має життєво важливе значення у швидкому відновленні Литви – ВВП зріс на 1,3% в 2010 році, на 5,8% в 2011 році, що робить литовську економіку однією з найбільш зростаючих в Європейському Союзі. [20]
Зовнішній борг станом на 31.12.2011 року склав 27,67 млрд. дол. США (71 місце в світі). Динаміку цього показника ілюструють рис12 та табл.7 :
Рис. 12 [25]
Табл. 7 Динаміка зовнішнього боргу Литви, млрд. дол. США
Таким чином, уряд Литви здійснює ефективну боргову політику, яка дає результати у вигляді скорочення обсягів зовнішньої заборгованості протягом останніх років.
Можна порівняти зовнішній борг України та Балтійських країн за допомогою рис.13:
Рис. 13
Як бачимо, тенденції до збільшення обсягів зовнішньої заборгованості спостерігаються в усіх країнах. Основною відмінністю є пропорції і інтенсивність зовнішніх запозичень – в Україні цей показник майже в 3 рази більший. Це можна пояснити лише недосконалою борговою політикою та незначним зростанням ВВП. Тож необхідно враховувати позитивний міжнародний досвід, адаптуючи його до умов національної економіки.
Висновки
У нинішній період глобалізації
питання зовнішньої заборгованості
набуває особливого статусу. Від
цього показника залежить і спосіб
життя населення країни на найближчий
час, і подальша її доля, і репутація
в очах усього світу. Аналіз структури
зовнішнього боргу дозволяє глибше
проникнути в проблеми країни, виявити
внутрішні недосконалості, наприклад,
нераціональне спрямування
Дослідження показників зовнішнього боргу країн світу показують стійку тенденцію до його зростання в період з 2007-2008 рр., пік досягається в основному в 2009 році, що спричинено світовою фінансово-економічною кризою. Вона спричинила надзвичайно великі показники зовнішньої заборгованості, з якою нині потрібно справлятись. У 2010 році більшості країн вдалось зменшити обсяги зовнішнього боргу. Частково це вдалось зробити через зростання ВВП, частково – через проведення вдалої боргової політики та раціональне використання позичених коштів. Інвестиційна привабливість країн після кризи 2009-2010 рр. поступово відновлюється.
Україна, як і країни, що розвиваються,
ввійшла у 2012 рік зі значними
показниками зовнішньої заборгованості.
Розглядаючи структуру
Із країнами, що розвиваються, Україна має багато спільного, особливо в динаміці боргу та його структурі. Проте Прибалтійські країни показують значно кращу здатність до ефективного управління зовнішнім боргом, в останні роки зменшуючи цей показник. Тож необхідно брати до уваги їхні методи управління та адаптувати їхній підхід до національної економіки.
Список використаних джерел