Порівняльний аналіз особливостей формування зовнішнього державного боргу за останні роки й на даному етапі: Україна та країн, що розвиваю

Станом на 01.01.2011 року Україна  потрапила до списку 18 країн, яким загрожує дефолт. Відповідний перелік таких  країн склало американське видання  Business Insider.У своїх оцінках експерти виходили з розміру зовнішнього боргу, а також фінансової і політичної стабільності в країні. Рейтинг очолює Греція. Україна посідає 6 місце. Причини – великий розмір зовнішнього боргу і сповільнене зростання економіки. Експерти Світового банку оцінили валовий зовнішній борг України (разом державний і корпоративний борг) у 82% ВВП. На кожного громадянина, таким чином, припадає по 20 тисяч гривень цього зовнішнього боргу.[11]

Слід взяти за мету зниження розміру  боргу та сплати процентів перед  міжнародними офіційними кредиторами, розробивши стратегію переорієнтації на ринкові джерела запозичень із використанням широкого набору інструментів, випробуваних міжнародною практикою. Необхідно продовжити розробку нових боргових інструментів, які дозволили б максимально повно абсорбувати нагромаджений в українському суспільстві інвестиційний потенціал. Комплексний підхід до реалізації стратегії управління державним боргом має знайти своє відображення в зміцненні координації боргової політики з бюджетно-фінансовою та грошово-кредитною політикою, метою чого є підвищення ефективності управління активами та пасивами держави.

Особливості формування зовнішнього державного боргу в  країнах, що розвиваються

Польща

В Республіці Польща все частіше ведуть дискусії щодо методів порятунку єврозони. Деякі експерти пропонують створення Жвропи двох швидкостей, так званий новий союз солідарності, який включав би країни єврозони, але був би також відкритим і для інших держав. Новий союз мав би визначити чіткі правила дотримання бюджетної дисципліни. Варто звернути особливу увагу на такі дискусії, адже нині спостерігається тенденція до зміцнення позицій Польщі і до значного зростання її ролі в єврозоні. Польська економіка вкотре позитивно здивувала економістів. Головне статистичне управління інформує, що у третьому кварталі 2011 року зростання ВВП склало 4,2%. [17]. Цей результат варто використати для створення образу Польщі як інвестиційно привабливої країни – вважає аналітик Адам Руцінський: «Ніщо так не заохочує, як країна зі стабільними економічними результатами. Це означає, що тут можна вести бізнес». Такий гарний стан польської економіки експерти пояснюють значними інвестиціями до Євро 2012. Аналітики передбачають зростання ВВП наступного року на 2%.

У 2009 році економіка Польщі була єдиною в Європейському Союзу, що демонструвала позитивне економічне зростання. Це, на думку експертів, стало  результатом вдалої економічної  політики уряду на прийнятних обставин. Проте у 2010 році ситуація дещо змінилась, і фактором нестабільності та ризику стали державні фінанси,  а саме великі обсяги зовнішніх запозичень. Ця ситуація є небезпечною, зважаючи на те, що Польща вже стикалася з проблемою надмірної заборгованості. Динаміку зовнішнього боргу України та Польщі за 2004-2010 рр. ілюструє рис.4:

Рис. 4 Динаміка зовнішнього боргу України та Польщі за 2004-2010 рр. [1]

Варто зазначити, що піком  нагромадження зовнішнього боргу  в Польщі був період 2006-2007 рр., коли через кризу відбулось подорожчання капіталу на фінансових ринках та ускладнились умови його отримання. У 2009 році кредитування польської економіки відновилось, проте на початку 2010 року зовнішній  борг дещо скоротився через ревальвацію  національної валюти та скорочення наступних  запозичень. В Україні ж зовнішній  борг істотно зростав у 2007-2008 рр., у 2009 році відбулось незначне скорочення, але динаміка відновилась та повернулась  до свого трендового значення. Варто зазначити, що зовнішні зобов’язання країн із пост трансформаційною економікою останнім часом характеризуються акумуляцією боргів власне корпоративного сектору.   [1]

Державний борг Польщі на кінець січня поточного року склав 245,5 млрд. доларів, що на 9%, або близько 30 млрд. дол. більше, ніж наприкінці першого місяця минулого року (1 дол. = 2,9 злот.). Більше 70% польського держборгу складає внутрішня заборгованість. Зовнішній борг складає 67,8 млрд. доларів, або 28% усієї заборгованості. [5]

Копоративна заборгованість у структурі зовнішнього боргу пост трансформаційних економік  займає в середньому від 30% до 60%. У Польщі вона становить 22,9% в структурі зовнішнього боргу. Також істотну частку займає частка уряду і самоврядування. Натомість у структурі зовнішнього боргу України банківський сектор займає 25%, а сектор державного управління – 21%. потрібно зазначити, що значна частка корпоративної заборгованості спричиняє ризик ліквідності, коли держава (уряд) бере на себе зобов’язання з виплати корпоративного боргу.

Проведені емпіричні дослідження  останніх років свідчать, що зростання  зовнішнього боргу позитивно  впливає на обмінні курси гривні та злотого, але ці результати спонукають до думки, що запозичення спрямовувались на підтримку грошово-кредитного та валютних ринків досліджуваних країн. [1] У Польщі вплив зовнішнього боргу на промислове виробництво є позитивним, тобто можна припустити, що частина запозичених коштів була спрямована на розвиток реального сектору економіки та забезпечення збільшення доходу держави.  Інвестиційна направленість запозичень, як відомо, є запорукою зменшення боргового тягаря в майбутньому за рахунок інвестиційного доходу. Навпаки, в Україні цей вплив є негативним. Зовнішній борг може стати чинником економічного зростання у випадку нераціонального використання, але цей ефект є короткостроковим.

Таким чином, чіткіша інвестиційна спрямованість зовнішніх корпоративних  позик дає можливість розглядати їх як цілком прийнятну форму фінансування державних потреб. З таких міркувань  варто зазначити, що залучення зовнішніх  кредитів недержавним сектором економіки  може підвищити вразливість національної фінансової системи до дії зовнішніх  шоків, пов’язаних із потоками міжнародних  капіталів і нестабільністю обмінних курсів. [1]

 

Румунія

Зовнішній борг Румунії з початку 2012 року становив вже 4,6 мільярда євро, що вдвічі перевищує показники аналогічного періоду 2011 року. Згідно з попередніми розрахунками, кожний день країна бере у позику близько 132 мільйонів євро, а щогодинний обсяг позик становить 5,5 млн євро.

"Залучені в країну 4,6 млрд євро становлять лише 29 % від всього обсягу необхідного для країни фінансування", - говориться в прес-комюніке міністерства фінансів.

Зазначається також, що згадана сума в 4,6 мільярда євро включає в себе і частину фінансових коштів, залучених в країну за рахунок продажу облігацій на міжнародних фінансових біржах. За даними міністерства фінансів, обсяг зовнішнього боргу Румунії щодо ВВП залишається одним з найнижчих в ЄС - 33,3%, тоді як средньоєвропейський показник знаходиться на рівні 82,2%. [28]

Нині країна проводить переговори зі Світовим банком (СБ) про надання їй кредиту в розмірі 1 млрд євро для підтримки національного бюджету. «Румунія повинна буде виконати деякі висунуті нами умови, які на цей момент обговорюються на переговорах, а кредит може бути наданий у кількох траншах протягом трьох років», - заявив Ф.Рантруа. При цьому він не уточнив, про які саме умови йдеться. Представник Румунії на переговорах міністр фінансів Георге Яломицану зазначив, що «країна відчуває сьогодні необхідність у коректуванні економічної політики з боку спеціалістів Світового банку».

У разі успішного завершення переговорів основні кошти буде спрямовано на скорочення бюджетного дефіциту з 4,4% до 1,9% від ВВП. Румунія вже отримала від Світового банку 1 млрд євро в рамках підписаної у 2009 році програми зовнішньої допомоги з боку ЄС, МВФ та СБ, загальний обсяг якої становить 20 млрд євро.[ 28]

Динаміку зовнішнього  боргу Румунії протягом останніх років ілюструють рис.5 і табл.1

 

Рис. 5 Динаміка зовнішнього боргу Румунії протягом 2000-2011 років (в млрд. дол. США)

 

Табл. 1 Динаміка зовнішнього боргу Румунії протягом 2000-2011 рр.

Рік	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Сума боргу, млрд. дол. США	9	9,3	11,6	13,7	18,34	24,59	35,68	42,76	74,54	101,6	110	108,9

Румунська економіка є  однією з найдинамічніших із країн Східної Європи протягом останніх років. Вона переживала різні часи – як позитивні, так і не дуже. Як бачимо з рис.5, різке зростання обсягів зовнішньої заборгованості вперше за останні роки припало на час економічної кризи 2007-2008 рр., що є цілком закономірним. Державний борг збільшився в рази, і державне правління прийняло рішення фінансувати його із зовнішніх джерел. Одна криза плавно переросла в іншу і, як бачимо з графіка, борги продовжували зростати, так як збільшення ВВП було досить мізерним в цей період і аж ніяк не могло покращити ситуацію із заборгованістю в країні. [28]

 

Рис. 6 Порівняння динаміки зовнішнього боргу України та Румунії, млрд. дол. США [25]

Табл. 2 Порівняння динаміки зовнішнього боргу України та Румунії, млрд. дол. США [25]

Рис.6 та Табл.2 дають змогу  порівняти динаміку зовнішнього  боргу України і Румунії. Як бачимо, тенденції є дуже схожими, однак  в останні роки спостерігаються  і певні відмінності – борг України дещо нижчий за аналогічний  показник Румунії

 

Угорщина

Угорщина як одна з країн Європейського Союзу не відступила від тенденції інших держав до накопичення зовнішніх запозичень. Як і для інших, це явище є суттєвою перешкодою на шляху соціально-економічного розвитку країни.

Під час світової фінансово-економічної  кризи в більшості країн ЄС обсяг зовнішнього боргу скоротився.  Угорщина є однією з шести країн  Європейського Союзу, в яких відбулось  збільшення обсягів зовнішнього  боргу під час кризи, котре  становило 23,9 млрд. дол. США [19]

За терміном погашення  зовнішнього боргу Угорщини привалюють довгострокові запозичення. Головною причиною зростання як внутрішнього так і зовнішнього боргу боргу  став дефіцит державного бюджету, який значно зріс в умовах світової валютно-фінансової кризи. Слід зазначити, що саме значне бюджетне фінансування європейських компаній і банків, які постраждали під  час світової фінансової кризи, стало  головним чинником стрімкого зростання  дефіциту держбюджету.

 Серед країн Центральної  та Східної Європи найгірша  ситуація за динамікою та обсягами  зовнішнього державного боргу  притаманна саме Угорщині. Обсяг  прямого державного та гарантованого  державою зовнішнього боргу за  останні роки збільшується.

Таблица 3 Динаміка зовнішнього боргу Угорщини, млрд. дол. США [25]

За роки членства в ЄС (2004-2009рр.) державний зовнішній борг зріс на 170%. Завдяки постійній емісії облігацій, у структурі заборгованості сектора державного управління превалюють довгострокові цінні папери. Це свідчить про тривалу довіру з боку іноземних  інвесторів до державних цінних паперів  Угорщини, але зростання суми заборгованості є одним із показників незбалансованості  бюджетної політики. 98,3% заборгованості сектора державного управління та органів  грошово-кредитного регулювання є  довгостроковою. [19]

Потрібно зауважити, що державний  зовнішній борг переважає над  зовнішнім боргом банківського сектору. Тільки у 2008 році банківський сектор за сумою зовнішніх запозичень випередив державний зовнішній борг: 60 млрд. дол. США проти 54 млрд. дол. США відповідно. [19] За роки членства в ЄС зовнішні запозичення банків зростали до 2008 р. в середньому на 35% щороку. Так, якщо у 2005 році зовнішній борг банківського сектору становив 22,5 млрд. дол., за 2005-2008 роки він зріс до 60 млрд. [29] Але за 2009 р. спостерігалось скорочення зовнішньої заборгованості банківського сектору: з 60 млрд. дол. за 2008р. до 55,5 млрд. дол. – угорські банки під час світової кризи були вимушені повертати борги. [19]

 У структурі зовнішньої  заборгованості банків переважає  довгострокова. Так, за 2009 р. довгострокова  заборгованість становила 39,6 млрд. дол., а короткострокова – майже  16 млрд. дол. [19]. Щодо частки зовнішньої заборгованості інших секторів економіки, то вона є незначною.

Порівняння динамік зовнішнього  боргу України та Угорщини ілюструє рис.8:

Рис. 7 Порівняння динамік зовнішнього боргу України та Угорщини, в мрлд. дол. США [25]

 

Табл. 4 Порівняння динамік зовнішнього боргу України та Угорщини, в мрлд. дол. США [25]

Як бачимо, тенденції до зростання та періоди падінь/підйомів співпадають. Різняться тільки обсяги зовнішніх запозичень.

 

Болгарія

Колишня комуністична країна, яка вступила до Європейського Союзу 1 січня 2007 року, показала річне зростання  економіки в середньому на 7% щороку, починаючи з 2004 р. Причинами цього  стали значні банківські кредити, споживання та прямі іноземні інвестиції. Уряд продемонстрував успішну політику, приділяючи увагу економічним реформам та відповідальному фіскальному  плануванню. Але світовий економічний спад різко скоротив внутрішній попит, експорт, капітальні вливання та обсяг виробництва. ВВП становило 5,5% у 2009 році,  у 2010 році зазнало застою, незважаючи на значне відновлення експорту, та зросло у 2011 році на 2,2%. [21]

Станом на 31 грудня 2011 року зовнішній борг Болгарії становив 39.28 млрд. дол. США (63 позиція в світовому рейтингу), що становить 94,2% від ВВП. [20]

Динаміка зовнішнього  боргу Болгарії представлена на рис.

Рис. 8 Динаміка зовнішнього боргу Болгарії, млрд. дол. США [25]

Як видно з графіка, з 2004 року спостерігається тенденція  до зростання обсягів зовнішньої заборгованості. Пік припадає на 2009 рік , що пояснюється впливом світової фінансово-економічної кризи.