Особливості використання векселів в господарському обігу підприємств в Україні

     Рвк = ЧП / Кв * 100%             (10)

де Ра – рентабельність усіх активів підприємства, %;

Рік –  рентабельність інвестованого капіталу, %;

Рвк –  рентабельність власного капіталу, %; 
 

 

       

                       Таблиця 15

       Аналіз показників рентабельності продукції ТОВ “Ангел” 

 

ЧП –  чистий прибуток підприємства, тис. грн.;

А –  середньорічна вартість активів  підприємства, тис. грн.

Кі –  середньорічна величина інвестиційного капіталу, тис. грн.

Кв –  середньорічна величина власного капіталу, тис. грн.

     Величина  активів підприємства дорівнює величини його пасивів у балансі. А = (253,8 + 290,9) / 2 = 272,4

     Інвестиційний капітал підприємства включає власний капітал та довгострокові позикові кошти. Кі = (69,1 + 83,9 + 56,2 + 60,3) / 2 = 134,8

     Середньорічну величину власного капіталу підприємства визначаємо як середнє арифметичне значення капіталу на початок та на кінець звітного періоду. Кв = (69,1 + 83,9) / 2 = 76,5

     а) рентабельність активів:

     Ра = 24,7 / 272,4 * 100% = 9,07 %

     б) рентабельність інвестиційного капіталу:

     Рік = 24,7 / 134,8 * 100% = 18,32 %

     в) рентабельність власного капіталу:

     Рвк = 24,7 / 76,5 * 100% = 32,29 %

Таблиця 16

       Показники рентабельності капіталу підприємства

 

     Рентабельність власного капіталу – 32,29%, тобто підприємство забезпечено власними ресурсами на 32,29%. Власний капітал на початок року складав 69,1 тис. грн. , а на кінець 83,9 тис. грн., тобто збільшився на 14,8 тис. грн. 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ 2 

     Дана  курсова робота виконується на базі діяльності товариства з обмеженою відповідальність “Ангел”, що займається пошивом жіночих халатів та чоловічих сорочок.

     Як  показав аналіз економічної діяльності підприємства, у звітному році відбулося збільшення чистого доходу на 141 847,41 грн., порівняно з попереднім роком.

     У звітному році собівартість реалізованої продукції збільшилась в порівнянні із аналогічним показником попереднього року на 106,18% і складає 1 150 592,15 грн.

     Рентабельність  продажу характеризує розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від продажу продукції і цей показник в звітному році по відношенню до попереднього, збільшився на 5,16% і становить 10,97%. Таке збільшення є позитивним явищем, що призводить до збільшення прибутку від господарської діяльності.

     За  даними аналізу рентабельності активів встановлено, що ефектив – нiсть використання всього наявного майна пiдприємства становить 9,07%.

     Рентабельність  власного капіталу – 32,29%, тобто підприємство забезпечено власними ресурсами на 32,29%. Власний капітал на початок року складав 69,1 тис. грн. , а на кінець 83,9 тис. грн., тобто збільшився на 14,8 тис. грн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ

 

     Узагальнюючи  дану роботу, слід наголосити, що вексельний обіг становить собою складний економічно – правовий комплекс проблем, який належить виважено вирішувати не тільки представникам державних органів але й банківській системі та суб’єктам підприємницької діяльності в цілому.

     Векселі в цивільному обороті України  почали застосовуватися з переходом  країни до ринкових економічних відносин. До набуття Україною незалежності панувала адміністративно-командна система господарювання, яка витіснила вексель з обігу ще в 1930-і рр. Якраз на той час у світі «вексель» набував дедалі більшого значення як платіжно-розрахунковий засіб.

     Світовий  досвід застосування векселів створив  досконалу нормативно-правову базу й багатовікові морально-етичні традиції прав і зобов’язань учасників їх обігу. Відтак Україні потрібно якомога швидше усвідомити неефективність адміністративних важелів і широко використовувати економічні інструменти, одним з яких став вексель.

     Першим кроком до розгортання великомасштабного вексельного обігу в Україні стало прийняття ряду нормативно-правових актів у цій сфері, зокрема, Законів України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою введено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» (далі – УВЗ), «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні та прості векселі», «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір відносно переказних і простих векселів», «Про обіг векселів в Україні» тощо та цілої низки підзаконних нормативно-правових актів.

     Однак ще рано говорити про досконалість вексельного законодавства. Це зумовлено  зокрема продовженням конкуренції поглядів на вексельні правовідносини між національною і зарубіжною школою вексельного права.

     Як  відомо, норми чинного українського вексельного законодавства побудовані на принципах німецького й частково французького вексельного права. Очевидно, саме це і є причиною виникнення багатьох незрозумілих ситуацій, пов’язаних із застосуванням векселів у торговому обороті.

     На  сьогодні використання векселів суб’єктами підприємницької діяльності набуло досить широкого поширення. Такий розвиток вексельного обігу обумовлений кількома причинами. Серед них можна назвати відсутність у суб’єктів підприємницької діяльності обігових коштів і певні особливості векселя як цінного папера, розширення кола потенційних учасників вексельних правовідносин.

     Однією з передумов використання векселів суб’єктами господарської діяльності є достатньо широке коло зобов’язаних за векселем осіб. Вексель передбачає можливість виконання вексельного зобов’язання не лише векселедавцем (акцептантом) за векселем, а й іншими зобов’язаними за векселем особами, якими виступають попередні держателі векселя (індосанти), а також поручителі (авалісти).

     Дана  курсова робота виконується на базі діяльності товариства з обмеженою відповідальність “Ангел”, що займається пошивом жіночих халатів та чоловічих сорочок.

     Як  показав аналіз економічної діяльності підприємства, у звітному році відбулося  збільшення чистого доходу на 141 847,41 грн., порівняно з попереднім роком.

     У звітному році собівартість реалізованої продукції збільшилась в порівнянні із аналогічним показником попереднього року на 106,18% і складає 1 150 592,15 грн.

     Щодо структури виробничої собівартості продукції ТОВ “Ангел” можна сказати, що найбільш питому вагу у виробничій собівартості халатів займають матеріали – 67,80 % та основна зарплата – 17,72 %, а найменшу – додаткова зарплата – 1,77 % та загальновиробничі витрати – 5,40 %. Стосовно питомої ваги у виробничій собівартості сорочок можна сказати те саме, найбільш питому вагу займають матеріали – 50,22 % та основна зарплата – 30,27 %, найменшу – додаткова зарплата – 3,03 % та загальновиробничі витрати – 4,0 %.

     Рентабельність  продажу характеризує розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від продажу продукції і цей показник в звітному році по відношенню до попереднього, збільшився на 5,16% і становить 10,97%. Таке збільшення є позитивним явищем, що призводить до збільшення прибутку від господарської діяльності.

     За  даними аналізу рентабельності активів встановлено, що ефектив – нiсть використання всього наявного майна пiдприємства становить 9,07%.

     Рентабельність  власного капіталу – 32,29%, тобто підприємство забезпечено власними ресурсами на 32,29%. Власний капітал на початок року складав 69,1 тис. грн. , а на кінець 83,9 тис. грн., тобто збільшився на 14,8 тис. грн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

     1. Закону України “Про підприємства  в Україні” 

     2. Закону України “Про цінні  папери і фондову біржу” 

     3. Постанова Верховної Ради України  “Про застосування векселів у  господарському обігу України” від 17 червня 1992 р.

     4. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: МАУП, 2004. – 328 с.

     5. Балашова Ю. В., Козакова І. А. “Вексель в торговому обороті” – М.: Консультант, 1994. – 80 с.

     6. Мороз Ю. Н. ”Вексельна справа” – К.: Лад Наукова думка, 1996. – 470 с.

     7. Лисенков Ю. М., Ляшко В. П. ”Вексель в господарському обігу” – К.: Прес – центр, 1994. – 156 с.

     8. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. [для студ. екон. спец.]. – 5-те вид., переробл. і допов. – К. : Знання, 2006. – 311 с.

     9. Єпіфанцева А. О. Операції комерційних банків: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. О. Єпіфанцева, Н. Г. Маслак, І. В. Сало. – Суми: Вид-во «Унів. кн.», 2007. – 522 с.

     10. Фещенко Л. В., Проноза П. В., Меренкова Л. О. Фінанси: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 212 с.

     11. Фінанси: Навч. посіб. / За ред. С. О. Булгакової, Л. І. Василенко. – К., 1999. – 174 с.

     12. Фінанси. Підручник / За ред. В. Ковальова. - М.: Захаров М.А., 2001-640 с.

     13. Василик О. Державні фінанси України. Підручник. - К.: Ніос, 2002 -608 с.

     14. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.