Особливості використання векселів в господарському обігу підприємств в Україні

       ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ 1 

     Отже, вексель є складним розрахунково – кредитним інструментом, який втілює, з одного боку, функцію засобу платежу і кредитних грошей, а з іншого – функцію цінного паперу, і як цінний папір може виступати об’єктом різних угод.

     За  допомогою вексельних програм здійснюються спроби розв’язання проблеми неплатежів, здійснення взаємозаліків заборгованості, а також розробляються і здійснюються інші фінансові програми.

     Повернення  векселя до економіки України  має велике значення. Нині його використання в основному здійснюється в рамках кредитно-розрахункових операцій. Однак за допомогою векселя можна вирішувати більш важливі задачі і,зокрема, задачу реформування відносин власності. Властивості векселя як цінного паперу дозволяють максимально прискорити процеси приватизації, причому, насамперед, за рахунок нерентабельних підприємств – боржників.

     Юридична  конструкція векселя як цінного паперу наділяє його можливостями більш ефективного виконання фінансових зобов’язань порівняно з іншими цивільними зобов’язаннями. За наявності досить конструктивного механізму переходу від фінансової відповідальності до майнової створюються умови, за яких векселі стають одним з дійових інструментів ринкової економіки.

     Учасниками  вексельного обігу стають підприємства, організації і громадяни, які не мають спеціальних знань і досвіду в цій галузі. У більшості випадків практика стикається з тим, що підприємства і громадяни не можуть самостійно реалізувати свої права за векселем. Це продиктовано тим, що вексельний обіг регулюється спеціальними правовими нормами.

     Потрібно  відмітити, що широкому впровадженню в  Україні вексельного обігу перешкоджає відсутність практичного досвіду в його організації. Створення системи вексельного обігу і вексельного арбітражу в Україні починається практично заново. Відсутні відповідні фахівці, а також налагоджені організаційні й правові інститути; немає в достатній кількості спеціальної економічної і юридичної літератури з цих проблем. 

     2. ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ  ТА ОЦІНКА 

     ЕФЕКТИВНОСТІ  ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ “АНГЕЛ” 

     Товариство з обмеженою відповідальністю “Ангел” займається пошивом жіночих халатів та чоловічих сорочок.

     1. Визначаємо річний випуск халатів і сорочок у натуральному виразі, використовуючи дані про чисельність та продуктивність праці швачок, а також фонду їх робочого часу.

       У виробництві халатів зайнято 6 швачок і 2 закрійника, у виробництві сорочок – 4 швачки і 1 закрійник. Модельєр працює по півставки на виробництві халатів і сорочок.

       Одна  швачка за один робочий день виробляє 3 халати або 5 сорочок. У середньому кількість робочих днів на рік складає 270.

     а) Річний випуск халатів:

     (6 * 3) * 270 = 4 860 шт.

     б) Річний випуск сорочок:

     (4 * 5) * 270 = 5 400 шт.

     2. Розраховуємо доход від реалізації халатів і чоловічих сорочок у звітному році, податок на додану вартість і чистий доход. У звітному році ціна реалізації одного халату складала 233,78 грн., однієї сорочки – 76,78 грн. Ціна включає податок на додану вартість. Результати розрахунків наводимо у табл. 1.

Таблиця 1

       Доходи від реалізації продукції ТОВ “Ангел”

 

     Доход від реалізації продукції розраховуємо шляхом множення річного обсягу реалізованої продукції відповідного виду на відпускну ціну, яка включає податок на додану вартість, за формулою:

Д = V * Ц     (1)

де V - річний обсяг реалізованої продукції відповідного виду виробу, шт.

Ц - відпускна  ціна відповідного виду виробу, яка  включає податок на додану вартість, грн./шт.

     У звітному році ціна реалізації одного халату складала 233,78 грн., однієї сорочки – 76,78 грн. Ціна включає податок на додану вартість.

     Дохід від реалізації халатів складає:

     4 860 * 233,78 = 1 136 170,8 грн.

     Дохід від реалізації сорочок складає:

     5 400 * 76,78 = 414 612 грн.

     Податок на додану вартість розраховуємо за формулою:

                                       ПДВ = Д / 6                     (2)

     Визначаємо  суму податку на додану вартість халатів:

     1 136 170,8 / 6 = 189 361,8 грн.

     Визначаємо  суму податку на додану вартість сорочок:

     414 612 / 6 = 69 102 грн.

     Чистий  доход визначається як різниця доходу від реалізації продукції та податку на додану вартість за формулою:

                                     ЧД = Д – ПДВ           (3)

     Визначаємо  суму чистого доходу від реалізації халатів:

     1 136 170,8 – 189 361,8 = 946 809 грн.

     Визначаємо суму чистого доходу від реалізації сорочок:

     414 612 – 69 102 = 345 510 грн.

     3. Визначаємо величину прямих матеріальних витрат на виробництво одного халату та однієї сорочки. Результати розрахунків наводимо у табл. 2.  

Таблиця 2

Розрахунок  витрат матеріалів на виробництво

одного  халату (сорочки)

 

     Розраховуємо річні витрати матеріалів на виробництво кожного виду продукції за формулою:

                                М_і = м_і * V             (4)

де М_і - річні витрати матеріалів на виробництво і-того виду продукції, грн., і = 1, 2;

м_і - величина прямих матеріальних витрат на одиницю і-того виду продукції підприємства, грн./шт.

     Визначаємо  суму річних матеріальних витрат на виробництво  халатів:

     116,35 * 4 860 = 565 461 грн.

     Сума  річних матеріальних витрат на виробництво  чоловічих сорочок:

     29,44 * 5 400 = 158 976 грн.

     Знаходимо сукупний обсяг річних витрат на прямі матеріали та покупні вироби, як суму річних матеріальних витрат на виробництво халатів та чоловічих сорочок:

     565 461 + 158 976 = 724 437 грн.

     4. Визначаємо витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальне страхування основних виробничих працівників, зайнятих у виробництві халатів та сорочок окремо. Результати розрахунків наводимо у табл. 4.

     Штатний розклад працівників підприємства з розміром їх місячних заробітних плат представлено в табл. 3. 

Таблиця 3

       Штатний розклад працівників підприємства

 

     Відрахування  в Пенсійний фонд і у фонд Соціального  страхування нараховуються від  суми основної і додаткової заробітної плати. Додаткова заробітна плата  для всіх категорій працівників  складає 10% від основної. Нарахування на заробітну плату складають 37,5% (відрахування в Пенсійний фонд і у Фонд соціального страхування). 

Таблиця 4

Витрати на оплату праці працівників,

зайнятих  у виробництві халатів (сорочок)