Кредитна система України: складові механізм, функціонування, регулювання

     Контрольно-стимулююча функція кредиту не обмежується  відповідними заходами кредитора стосовно позичальника. Контрольно-стимулюючий  вплив відчуває на собі і кредитор. Можливість вивільнити з обороту  кошти і вкласти їх у надійні  дохідні позички стимулює кредитора до прискорення обороту свого капіталу, нарощування вільних ресурсів, більш економного їх витрачання, підвищення своєї кваліфікації щодо розміщення вільних ресурсів тощо. При цьому слід мати на увазі, що стимулююча складова цієї функції переважає над суто контрольною. Адже в багатьох випадках суб’єкти кредиту не мають можливості здійснювати формальний контроль за своїми контрагентами.

     Заслуговує  на увагу ще одна функція кредиту, сформульована А. С. Гальчинським, – функція капіталізації вільних грошових доходів [7, с. 277]. Вона полягає в трансформації завдяки кредиту грошових нагромаджень та заощаджень юридичних і фізичних осіб у вартість, що дає дохід, тобто в позичковий капітал. Така трансформація забезпечується через зворотний рух та платність кредиту. Будь-яка маса вільної вартості, будучи переданою в позичку, не змінюючи власника, приносить йому дохід, тобто набуває форми позичкового капіталу.

     Свої  функції кредит може успішно виконувати лише в умовах розвинутої ринкової економіки, коли сутність кредиту і закономірності його руху можуть проявитися найбільш повно. В умовах перехідної економіки України таких можливостей не було. Це негативно впливало як на рівень їх реалізації, що проявилося в низькій ролі кредиту в соціально-економічному житті суспільства, так і на стан теоретичного осмислення цього складного питання. І сьогодні питання про функції кредиту залишається дискусійним, вимагає до себе більш пильної уваги дослідників, особливо визначення загальноприйнятої методологічної основи вирішення цього питання.

2.2. Роль кредиту в розвитку економіки та оцінка сучасного стану кредитної системи України

 

      Виконання кредитом певних функцій, які є проявом  його сутності, дає змогу йому відігравати надзвичайно велику роль у розвитку економіки і суспільства в цілому. З часом ця роль змінювалась. Ще у період первіснообщинного ладу з появою сім’ї та майнового розшарування суспільства кредит сприяв розпаду цього ладу і зародженню рабовласницького. Адже той, хто не зміг повернути борг за отриманою позичкою, ставав рабом свого кредитора.

      У своїй перерозподільній функції  кредит, який характеризується високою  мобільністю, активно впливає на всі процеси суспільного відтворення, значною мірою регулюючи його. Грошовий капітал як загальний ресурс з допомогою кредиту оперативно переливається з однієї галузі економіки в іншу, з одного регіону країни в інший. Так само він здійснює рух і у всесвітньому масштабі.

      Насамперед  кредит відіграє значну роль в організації грошових розрахунків – готівкових і безготівкових. Він також допомагає суб’єктам господарювання збільшувати обсяги виробництва, забезпечувати безперебійність кругообігу основного й оборотного капіталу та уникати кризових явищ. Особливо значна роль кредиту в задоволенні тимчасової потреби в коштах, обумовленої сезонністю виробництва та реалізації продукції.

      Кредит  сприяє розширенню виробництва та реструктуризації української економіки, з одного боку, спрямованої на зменшення частки підприємств військово-промислового комплексу та енергомістких підприємств і таких із них, що значно забруднюють довкілля, а з іншого – на розвиток виробництва товарів народного споживання, гострий дефіцит яких постійно відчувався в Радянському Союзі [22, с. 76].

      В умовах тривалої економічної, особливо інвестиційної, кризи в Україні  кредит відіграє значну роль у відновленні  діяльності підприємств, які тривалий час простоювали, допомагає їм змінити  асортимент продукції, що випускається, або поліпшити її якість, зробити цю продукцію конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках.

      Важливу роль кредит відіграє й у раціональному  використанні робочих площ на підприємствах, які зменшили обсяги випуску раніше освоєної продукції, даючи можливість організувати на них виробництво нової продукції, що користується попитом серед споживачів, багато з якої раніше не випускалось в Україні, створюються підприємства сфери послуг населенню. Особливо велику роль кредит відіграє у насиченні споживчого ринку товарами, у тому числі імпортними.

      Кредит  сприяє розвитку реформованого сільського господарства України, сприяючи цим  не тільки забезпеченню її населення  високоякісними продуктами харчування, а промисловості сировиною, а й перетворенню нашої країни з її багатющими чорноземами і сприятливим для ведення сільського господарства кліматом у крупного експортера сільськогосподарської продукції. При цьому значне місце відводиться іпотечному кредиту, правові умови для застосування якого створені прийняттям у 2001-2002 рр. Земельного кодексу України, законів про іпотеку, іпотечні банки, кредитні спілки та цілого ряду нормативних актів.

      У 2009 році діяльність банківського сектору  України зазнавала впливу світової фінансової та економічної кризи й характеризувалась скороченням активної діяльності банків, зменшенням їх ресурсної бази, збільшенням питомої ваги проблемних кредитів та отриманням збитків. Водночас за 2009 рік відбулося збільшення статутного та регулятивного капіталу банків, зростання адекватності регулятивного капіталу, збільшення обсягів кредитування корпорацій (особливо в національній валюті) при скороченні кредитування населення (зокрема в іноземній валюті).

      У 2009 році спостерігалося зростання співвідношення загальних активів банків (не скоригованих на резерви під активні операції) до ВВП, яке на 01.01.2010 р. становило 109.5% (на 01.01.2009 р. – 102.7%). Водночас співвідношення активів банків до ВВП зменшилось до 96.2% (на 01.01.2009 р. – 97.7%), зобов'язань до ВВП – до 83.6% (на 01.01.2009 р. – 85.1%), власного капіталу – залишилось на рівні попереднього року – 12.6% (див. графік 41). 

Рис. 2.1. Основні показники діяльності банків України [25] 

      За 2009 рік загальні активи банків України (не скориговані на резерви під активні операції) зросли на 2.9% (за 2008 рік – на 57.2%) і на 01.01.2010 р. становили 1001.6 млрд. грн. Водночас активи банківського сектору скоротилися за 2009 рік на 4.9% – до 880.3 млрд. грн. порівняно зі зростанням на 54.5% у 2008 році (саме за рахунок збільшення обсягу резервів на можливі втрати від активних операцій). У структурі загальних активів питома вага кредитів становила 74.6% (на 01.01.2009 р. – 81.4%), високоліквідних активів – 9.6% (на 01.01.2009 р. – 8.2%), вкладень у цінні папери – 3.9% (на 01.01.2009 р. – 4.2%), основних засобів та нематеріальних активів – 3.9% (на 01.01.2009 р. – 4.0%), інших активів – 8.0% (на 01.01.2009 р. – 2.2%).

      За 2009 рік відбулося зростання обсягів  негативно класифікованих кредитних  операцій у 3.3 рази, а їх частка в загальному обсязі кредитної заборгованості збільшилася на 01.01.2010 р. з 3.8 до 13.1%.

      Тенденції розвитку кредитування в Україні  протягом 2009 року зазнали значних  змін. Після динамічного зростання протягом чотирьох років у звітному році відбувалось поступове уповільнення темпів зростання кредитування у річному обчисленні (зі 172.0 у грудні 2008 року до 107.6% у листопаді 2009 року), і за підсумками року вперше було зафіксовано зменшення залишків за кредитами, наданими резидентам, на 1.5% – до 723.3 млрд.

      У січні–травні 2009 року динаміка залишків за кредитами (зміна до попереднього місяця) була низхідною. Основною причиною цього стало зменшення ресурсної бази інших депозитних корпорацій (банків) унаслідок продовження відпливу коштів з банківської системи та обмеженого доступу до зовнішнього фінансування. Починаючи з червня, на тлі зростання рівня вільної ліквідності банків ситуація змінилася. За винятком жовтня і листопада, спостерігався щомісячний приріст кредитних коштів виключно за рахунок зростання кредитів, наданих сектору нефінансових корпорацій у національній валюті. Проте темпи їх зростання були незначними. Найвищий показник приросту (1.3%) у звітному році спостерігався у серпні, що було зумовлено знеціненням гривні до основних іноземних валют.

      Зростання кредитів у національній валюті (до попереднього місяця) за винятком січня  та серпня, спостерігалося протягом усього звітного періоду, (хоча темпи їх зростання в річному обчисленні поступово уповільнювались) та в цілому за 2009 рік становило 18.4 порівняно з 40.4% у 2008 році. Таке збільшення забезпечило поліпшення структури кредитів за видами валют – частка кредитів у національній валюті в загальному обсязі кредитування підвищилася на 8.3 процентного пункту – до 49.2%.

Рис. 2.2. Кредити за секторами економіки 

      Кредитування  в іноземній валюті характеризувалось  низхідною динамікою. Заборгованість за кредитами в іноземній валюті зменшувалась майже щомісяця (крім серпня) і за 2009 рік скоротилась на 15.2%. На ситуацію вплинули обмежений доступ до зовнішнього фінансування, а також підвищення вимог на здійснення кредитування в іноземній валюті з метою мінімізації валютних ризиків (див. графік 49).

Рис. 2.3. Кредити за видами валют (темпи зростання /зниження за рік) [25] 

      Темпи зростання кредитів у 2009 році становили 104.2% і були значно нижчими, ніж за 2008 рік (170.3%), що більшою мірою було пов'язано як із дефіцитом коштів у інших депозитних корпорацій, так і з погіршенням фінансового стану підприємств. Основний приріст кредитних вкладень формувався за рахунок кредитів у національній валюті, залишки за якими за звітний рік збільшились на 57.1 млрд. грн., або на 26.6% (у 2008 році – на 65.5%). Найбільше зросла заборгованість за кредитами у національній валюті на строк до 1 року – на 27.0%. Помірніше збільшувались довгострокові кредити, що було зумовлено низьким рівнем довгострокової ресурсної бази банків. Проте, починаючи з листопада, внаслідок зростання обсягу нових кредитів, суттєво збільшилися залишки за кредитами у національній валюті зі строком користування від 1 до 5 років (у листопаді – на 5.2 млрд. грн., у грудні – на 5.3 млрд. грн.). Цьому сприяло виконання заходів Національного банку України щодо стимулювання банків до нарощування обсягів кредитної підтримки реального сектору економіки. 
 

Рис. 2.4. Кредити за строками (зміна у річному обчисленні) 

      Залишки ОВДП у портфелі банків збільшилися  за 2009 рік на 3.6 млрд. грн. – до 20.6 млрд. грн. Водночас на тлі суттєвого збільшення загального обсягу ОВДП, які знаходились в обігу (на 01.01.2010 р. – 85.7 млрд. грн. за сумою основного боргу порівняно з 29.2 млрд. грн. на 01.01.2009 р.), частка ОВДП, власниками яких були інші депозитні корпорації, суттєво скоротилась (на 34.5 процентного пункту – до 23.7%) (див. рис. 2.5).

Рис. 2.5. ОВДП, що знаходяться в обігу, за сумою основного боргу протягом 2008–2009 років [24] 

      Кредити, надані резидентам депозитними корпораціями (банками), на кінець вересня 2010 року становили 729 млрд.грн., а темп їх приросту становив –0.1% у річному обчисленні порівняно з –1.5% на кінець серпня. Темпи приросту кредитів, наданих нефінансовим корпораціям, становили 6,7% у річному обчисленні, а кредитів, наданих домашнім господарствам, –13.3%. При цьому темп приросту кредитів, наданих нефінансовим корпораціям у національній валюті, становив 16,4% у річному обчисленні, а темп приросту кредитів, наданих домашнім господарствам у національній валюті, становив –7.7% у річному обчисленні. Темпи приросту кредитів, наданих нефінансовим корпораціям і домашнім господарствам в доларах США становили відповідно –3.9% і –14.3% у річному обчисленні.

Таблиця 2.1

Кредити та депозити за секторами економіки [24]

 

Рис. 2.6. Кредити за видами фінансових установ 

      Кредити, надані нефінансовим корпораціям депозитними  корпораціями (банками), на кінець вересня 2010 року становили 488 млрд.грн., а темп їх приросту становив 6.7% у річному обчисленні порівняно з 5.5% на кінець серпня. Темп приросту кредитів у сільське гоподарство становив –8.6% у річному обчисленні, темпи приросту кредитів у промисловість та будівництво становили відповідно 16.1% та 5.2% у річному обчисленні. Темпи приросту кредитів зі строком погашення до 1 року становили –2.2% у річному обчисленні, зі строком погашення від 1 року до 5 років та зі строком погашення більше 5 років становили відповідно 10.2% та 28.7%.

 

       Таблиця 2.2

Кредити та депозити нефінансових корпорацій за видами економічної діяльності [24]

        

      

Рис. 2.7. Кредити за секторами економіки 

      Таким чином надання кредитів і проведення кредитної політики є найпоширенішою операцією банківських установ. Кредитні операції приносять банківським установа основну частину доходу, при цьому процентні ставки мають тенденцію зниження.

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Проблеми та шляхи розвитку кредитування малого бізнесу в Україні