Фінансова безпека в Україні

 

 

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

З дисципліни: ФІНАНСИ

на тему: «Фінансова безпека в Україні»

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 3 курсу

групи УЗ-2-10  Ковальова Л.В.

Перевірив:   Петров О.Г.

 

 

 

Харків 2012 р.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..3

1. Фінансова безпека України, її розвиток…………………………….4-8
2. Фінансова безпека України на сучасному етапі. Концепції забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері…………8-19

ВИСНОВОК………………………………………………………………20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...21

 

ВСТУП

Актуальність аналізу економічної  безпеки держави взагалі та її фінансової складової зокрема пов’язані  з рядом факторів економічного, політичного  та соціального характеру, які несуть загрозу національним інтересам молодої української держави. Глобалізація як об’єктивно зумовлений загальноцивілізаційний процес дедалі більше впливає на долю кожної країни. Прискорена інтеграція у світовий економічний простір без урахування як окремих певних її переваг, так і всіх об’єктивних небезпек може призвести Україну до безнадійного відставання в економічній і соціальній сферах. Отже, ми повинні навчитися жити і діяти відповідно до нових умов. Фінансова безпека України сьогодні виходить на одне з перших місць в ієрархії цінностей, які необхідно захищати.

Серед ключових завдань забезпечення економічної безпеки має бути суттєве посилення фінансової безпеки України, першочергове зміцнення фінансового потенціалу реального сектора економіки, суб’єктів господарювання, домашніх господарств, забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, надійної внутрішньої та зовнішньої захищеності національної валюти, інтересів вкладників, фінансового ринку, здійснення виваженої політики внутрішніх та зовнішніх запозичень держави, максимальне поліпшення інвестиційного клімату.

 Геоекономічна ситуація вимагає  розробки принципово нових стратегій  для досягнення поставлених завдань.  ХХІ століття характеризується  початком формування єдиного  глобального світового господарства, при цьому основним її результатом є формування глобальної фінансової системи. Економіка України вже використовується для створення інфраструктури з обслуговування грошово-кредитних і виробничо-інвестиційних комплексів глобальної економіки. Найбільш суттєвим є збільшення обсягів руху спекулятивного капіталу, який може відчутно впливати на стабільність як світової, так і національної фінансової системи. У цих умовах зростає актуальність забезпечення фінансової безпеки держави.

      1. Фінансова безпека України, її розвиток.

Вивчення питань фінансової безпеки  в Україні фактично розпочалося  наприкінці 90-х років ХХ сторіччя. Це пов’язано з тим, що українська економіка вперше відчула на собі негативні наслідки глобалізації під  час фінансової кризи 1998 року. Отже, виникла необхідність розробити механізми запобігання та попередження таких потрясінь, вивчення можливостей прогнозування таких явищ.

Вагомий внесок у вивчення питання  фінансової безпеки роблять публікації науковців Національного інституту  стратегічних досліджень: М.М. Єрмоленка, Я.А. Жаліла, В.Т. Шлемка, І.Ф. Бінька; та дві книги, які побачили світ у 1999 році - грунтовні наукові монографії В.І. Мунтіяна та О.І. Барановського, в яких проведено системне наукове дослідження проблеми економічної безпеки, а також запропоновано систему індикаторів, що мають характеризувати рівень фінансової безпеки, міститься характеристика механізмів забезпечення належного рівня окремих складових фінансової безпеки. Визначено конкретні пропозиції щодо структурного реформування господарської системи України на макро - та мікрорівнях. Окремі аспекти фінансової безпеки держави досліджували також З.С. Варналій, Пастернак-Таранущенко Г.А. та інші.

Категорія фінансової безпеки є  досить новою як для науки, так  і для практики. В Україні питання безпеки розглядалися переважно з погляду національної або економічної безпеки держави. Але сьогодні вже йдеться про право на існування такої категорії, як фінансова безпека, яка містить у собі безліч аспектів. Це і бюджетна, і валютна, і грошова, і інфляційна, і інвестиційна, і боргова, а також безпека суб’єктів кредитно-фінансової сфери.

Процес формування глобальної фінансової системи, якій притаманні нестабільність та циклічність, вимагає узгодження та уніфікації категоріального апарату, виявлення сутнісних характеристик поняття „фінансова безпека”, визначення факторів, що створюють загрози фінансовій безпеці держави, уточнення та моніторингу індикаторів, що характеризують рівень фінансової безпеки і розробки ефективної системи заходів для захисту національних фінансових інтересів.

Практично всі науковці поділяють  думку, що фінансову безпеку держави  необхідно розглядати як підсистему економічної безпеки держави, яка, в свою чергу, є складовою частиною національної безпеки. При цьому, «предметна область національної безпеки охоплює всі сфери життєдіяльності людини, суспільства, держави. Серед них виділяють: політичну, економічну, соціальну, науково-технологічну, інформаційну, екологічну та воєнну» . Щодо визначення категорії „економічна безпека держави”, то більшість авторів характеризують її як стан економічної системи, „який характеризується стосовно впливу внутрішніх та зовнішніх дій, що загрожують суспільству" або як „стан економіки та інститутів влади, при якому забезпечується гарантований захист національних інтересів, соціальна спрямованість політики, достатній оборонний потенціал навіть за несприятливих умов розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів”.

У наукових джерелах немає єдиного  підходу до визначення складових  економічної безпеки держави, деякі автори широко трактують поняття економічної безпеки і включають до цієї категорії сировинно-ресурсну, енергетичну, фінансову, воєнно-економічну, технологічну, продовольчу, соціальну, демографічну, екологічну, зовнішньоекономічну. Більш обґрунтованим є підхід М.М. Єрмоленка, який пропонує до економічної безпеки відносити тільки ті складові, які містять лише економічні відносини.

Я.А. Жаліло визначає економічну безпеку  країни як „складну багатофакторну категорію, що характеризує спроможність національної економіки до розширеного самовідтворення з метою збалансованого задоволення потреб населення країни, протистояння дестабілізуючому впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання”.

У монографії В.Т. Шлемка та І.Ф. Бінька наведено таке визначення фінансової безпеки: „Під фінансовою безпекою слід розуміти такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання".

Член-кореспондент Академії проблем  якості Російської Федерації М. Арсентєв визначає фінансову безпеку як складову економічної безпеки країни, яка ґрунтується на незалежності, ефективності та конкурентоспроможності фінансово-кредитної сфери. ЇЇ можна виразити через систему індикаторів, що характеризують збалансованість фінансів, ліквідність активів і наявність необхідних грошових, валютних, золотих та інших резервів.

Єрмоленко М.М. вважає, що „безпечним слід вважати такий стан фінансово-кредитної  сфери, який має характеризуватися  збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю цієї сфери забезпечувати ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання".

Таким чином, визначення категорій  „національна безпека”, „економічна  безпека”, „фінансова безпека”, розглядаються переважно як „стан" певного суспільного ладу або системи. На думку С.Г. Гордієнко, суттєвий недолік таких визначень полягає в їх „статичності”, крім того, такий підхід не відповідає вимогам побудови понять.

Визначення поняття „фінансова безпека" через категорію „відносини” є більш доцільним, оскільки дозволяє визначити межі та структуру даного поняття, а отже, й основні функції суб’єктів щодо забезпечення оптимального стану фінансової безпеки.

Сутність поняття „фінансова безпека держави" можна визначити як специфічний вид суспільно-економічних відносин, які виникають між державою та суб’єктами соціально-економічних відносин щодо забезпечення оптимального стану фінансової системи держави та захисту її національних інтересів в умовах функціонування глобальної фінансової системи.

Оптимальний стан фінансової системи  характеризується сукупністю індикаторів, значення яких створюють стійкість  фінансової системи до негативних впливів  внутрішніх і зовнішніх факторів та ефективне функціонування національної економічної системи.

При цьому оптимальність досягається  шляхом досягнення, у конкретно-історичних умовах, реального мінімуму існуючих загроз, забезпечення ефективного функціонування фінансової системи та максимальної реалізації державних інтересів.

Забезпечення фінансової безпеки держави - це діяльність держави та суспільства з впровадження системи заходів, спрямованих на досягнення оптимального стану фінансової системи, забезпечення національних фінансових інтересів. Забезпечення фінансової безпеки можливо лише за умов дотримання національних інтересів, при цьому основним пріоритетом держави в сфері забезпечення фінансової безпеки є підвищення якості життя її громадян.

У вітчизняній літературі існують  різні підходи до визначення національних інтересів. У монографії В.І. Мунтіяна названо 42 національних інтереси, Я.А. Жаліло визначає 41 національний інтерес. М. М. Єрмоленко також наводить класифікацію національних інтересів, при цьому виділяє інтереси першого та другого рівнів. Класифікацію національних інтересів у сфері забезпечення фінансової безпеки доцільно здійснювати виходячи із структури поняття „фінансова безпека держави”.

Складовими фінансової безпеки  держави, є фінансова безпека суб’єктів господарювання, державних фінансів, грошово-кредитного ринку, інвестиційного ринку, соціально-економічних, та зовнішньоекономічних відносин.

Наслідком процесів глобалізації та розширення меж ЄС стало формування глобальної фінансової системи, системи  обміну результатами інтелектуальної  діяльності, глобальної системи просування товарів і послуг. Це означає, що геоекономічна парадигма повинна з самого початку визначати внутрішньоекономічну стратегію та модель поведінки державних інституцій та суб’єктів господарювання.

Глобалізація несе в собі багато загроз, пов’язаних з наявністю суперечностей між необхідністю інтегруватися в світову економіку, з одного боку, та захистом національного товаровиробника та національних інтересів - з іншого.

Розвиток теорії фінансової безпеки  є підґрунтям для прийняття виважених  стратегічних державних рішень та став основою для розробки та схвалення 15.08.2012 р. Концепції забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері.

2. Фінансова безпека  України на сучасному етапі.

Концепції забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері

Світова фінансово-економічна криза 2008-2009 років мала негативні наслідки для соціально-економічного розвитку України. Криза засвідчила вразливість вітчизняної фінансової системи, її залежність від зовнішнього впливу. За таких умов питання захисту національних інтересів держави у фінансовій сфері набирає особливої ваги.

Стан національної безпеки у  фінансовій сфері залежить від явищ і чинників як внутрішньої, так і  зовнішньої фінансово-кредитної політики держави, політичної ситуації, що склалася у державі, досконалості законодавчого забезпечення функціонування фінансової системи, а також міжнародних зобов’язань держави.

До явищ і чинників, що можуть призвести  до створення зовнішніх загроз національній безпеці у фінансовій сфері належать:

• обмеженість доступу до міжнародних фінансових ринків;
• значна залежність від експортно-імпортної діяльності;
• погіршення стану зовнішньої торгівлі, зростання дефіциту платіжного балансу, зокрема рахунка поточних операцій;
• значна залежність від зовнішніх кредиторів;
• вплив світових фінансових криз на фінансову систему держави.

До явищ і чинників, що можуть призвести  до створення внутрішніх загроз національній безпеці у фінансовій сфері, належать:

• нестабільність та недосконалість правового регулювання у фінансовій сфері;
• нерівномірний розподіл податкового навантаження на суб’єктів господарювання, що зумовлює ухилення від сплати податків та відплив капіталу за кордон;
• відплив капіталу за кордон внаслідок погіршення інвестиційного клімату;
• низький рівень бюджетної дисципліни і незбалансованість бюджетної системи;
• збільшення обсягу державного боргу;
• тінізація економіки;
• недостатній рівень золотовалютних резервів;
• значний рівень доларизації економіки;
• істотні коливання обмінного курсу національної валюти, не обумовлені дією макроекономічних факторів;
• слабкий розвиток фондового ринку, зокрема в частині застосування механізмів обліку та переходу прав власності на цінні папери, а також забезпечення захисту прав інвесторів на фондовому ринку;
• недостатній рівень капіталізації фінансової системи.